1-кс/130/395/2025
130/1252/25
щодо накладення арешту на майно
30.06.2025 р. м. Жмеринка
Слідчий суддя Жмеринського міськрайонного суду
Вінницької області ОСОБА_1 ,
із секретарем судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання слідчого СВ Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 про арешт майна підозрюваного за частиною першою статті 366, частиною четвертою статті 191 Кримінального кодексу України ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12025020130000174 від 18 квітня 2025 року, -
Досудовим слідством ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні семи злочинів, передбачених частиною першою статті 366 Кримінального кодексу України - видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, а також у вчиненні злочину, передбаченого частиною четвертою статті 191 Кримінального кодексу України - заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене у великому розмірі, в умовах воєнного стану.
За версією досудового слідства, ОСОБА_4 , будучи директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрошляхбуд», який в силу займаної посади та посадових обов'язків, визначених у Статуті вказаного суб'єкта господарювання, вирішує усі питання, пов'язані з управлінням поточною діяльністю Товариства, представляє інтереси Товариства перед третіми особами та несе відповідальність за результати його господарської діяльності, тобто в силу частини третьої статті 18 Кримінального кодексу України є службовою особою приватного права, діючи із єдиним злочинним умислом на заволодіння бюджетними коштами, виділеними на фінансування робіт по об'єкту «Капітальний ремонт проїжджої частини та тротуарного покриття по вул. Б. Хмельницького (від межі між будинками 77-79 до межі між будинками № 113-115, за виключенням будинків № 93, № 95, № 97, № 99) в м. Погребище Вінницького району Вінницької області (коригування)» згідно з договором № 20 від 07 жовтня 2022 року, зловживаючи своїм службовим становищем, достовірно розуміючи, що посадові особи Управління з питань житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв'язку, управління комунальною власністю, містобудування та архітектури Погребищенської міської ради Вінницької області не володіють спеціальними знаннями у галузі будівництва та не здійснювали безпосереднього контролю за станом виконання будівельних робіт, шляхом підробки актів виконаних робіт заволодів бюджетними коштами, виділеними на фінансування робіт по вказаному об'єкту, які фактично безпідставно виплачено на розрахункові рахунки ТОВ у загальній сумі 492 140,03 грн, тим самим завдавши матеріальної шкоди територіальній громаді в особі Управління з питань житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв'язку, управління комунальною власністю, містобудування та архітектури Погребищенської міської ради Вінницької області на вказану суму.
Слідчий ОСОБА_3 звертається до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту на майно, яке належить підозрюваному, а саме : квартиру АДРЕСА_1 , а також на автомобіль "RAV-4 Hybrid" білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , з позбавленням права його відчуження та розпоряджнення - з метою забезпечення цивільного позову. До клопотання додає копії: витягу з ЄРДР, повідомлення про підозру, позовної заяви Погребищенської міської ради та реєстраційної картки трансопртного засобу.
У судове засідання ніхто не з'явився, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового засідання.
Відповідно до положень статті 172 Кримінального процесуального кодексу України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання. Клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до такого.
Як видно з повідомлення про підозру, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні семи злочинів, передбачених частиною першою статті 366 Кримінального кодексу України та злочину, передбаченого частиною четвертою статті 191 цього Кодексу (а.с.13-17)..
У межах розгляду клопотання про арешт майна слідчий суддя не вдається до оцінки вказаної кваліфікації та кількості вмінених кримінальних правопорушень з огляду на охоплений у зв'язку з цим умисел. Однак вважає, що на цій стадії досудового розслідування, згідно з пунктом 3 частини другої статті 173 Кримінального процесуального кодексу України, існує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 вказаних кримінальних правопорушень.
Отже, згідно з положеннями статті 170 Кримінального процесуального кодексу України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
В обгрунтування накладення арешту на майно підозрюваного слідчий надає копію позовної заяви Погребищенської міської ради, яка просить стягнути з ОСОБА_4 492140,03 грн (а.с.18-23). Слідчий суддя зауважує, що вказана позовна заява не зареєстрована в установленому законом порядку, на ній відсутні штамп вхідного номеру чи резолюції посадової особи про її прийняття. Відсутні також відомості про визнання вказаної юридичної особи потерпілим та цивільним позивачем. За таких обставин слідчий суддя не приймає до уваги зазначену копію позовної заяви як одну з підстав накладення арешту на майно підозрюваного.
Слідчий у клопотанні просить накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , де проживає підозрюваний, однак не надає відомостей про належність цієї квартири саме ОСОБА_4 .
Згідно з вимогами пункту 3 частини другої статті 171 Кримінального процесуального кодексу України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.
Тому слідчий суддя не приймає до уваги посилання слідчого на перебування вказаної квартири у власності підозрюваного.
Частиною восьмою статті 170 Кримінального процесуального кодексу визначено, що вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.
Слідчий не надає слідчому судді відомостей про вартість квартири та автомобіля, які на думку слідчого судді, враховуючи реалії сьогодення, набагато вищі, ніж розмір за версією слідства привласнених грошових коштів - 492140,03 грн. Таким чином, слідчим також не доведено необхідність накладення арешту на майно підозрюваного, вартість якого у рази вища за розмір привласнених грошових коштів.
Отже, при розгляді клопотання слідчого про арешт майна на цій стадії досудового слідства на підставі наданих доказів слідчий суддя не вбачає передбачених законом підстав для накладення арешту на майно підозрюваного.
Згідно з частиною першою статті 173 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Відповідно до частини сьомої статті 173 Кримінального процесуального кодексу України підозрюваний, обвинувачений, треті особи мають право на захисника, право оскаржити судове рішення щодо арешту майна.
Керуючись статтями 170, 171, 173 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання слідчого СВ Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 про арешт майна підозрюваного за частиною першою статті 366, частиною четвертою статті 191 Кримінального кодексу України ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12025020130000174 від 18 квітня 2025 року, - відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду на протязі п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_5