справа № 619/5359/24
провадження № 2-о/619/16/25
Ухвала
Іменем України
30 червня 2025 року,
м. Дергачі,
Дергачівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Нечипоренко І.М., присяжних Єрьомкіної Л.М., Лук'яненка Р.О., за участю секретаря судового засідання Міщенко О.О., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу № 619/5359/25,
ім'я (найменування) заявника та заінтересованої особи:
заявник: ОСОБА_1 ,
адвокат особи, стосовно якої розглядається справа: Зольнікова В.О.,
заінтересована особа: Дергачівська міська рада,
вимоги заявника: про визнання особи недієздатною,
представниця заявника: Головко В.В.
Питання, що вирішується ухвалою.
ОСОБА_1 , у інтересах якого діє представник - адвокат Головко В.В., 19.07.2024 звернувся до суду з заявою, у якій просить визнати мати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 недієздатною та призначити його опікуном.
Ухвалою суду від 26.08.2024 по справі було призначено амбулаторну судово-психіатричну експертизу, проведення якої доручено експертам Харківської філії судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України» та зупинено провадження по справі на час проведення експертизи.
Відповідно до ухвали суду від 04.06.2025 провадження у справі поновлено, оскільки справа повернута до суду без проведення експертизи, так як ОСОБА_2 на виклик для проведення експертизи не з'явилася.
У судове засідання учасники судового розгляду не з'явилися.
Перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку про залишення заяви без розгляду, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Представниця заявника у судові засідання, призначені на 18.06.2025, 30.06.2025 не з'явилася, причини неявки суду не повідомила, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлялася належним чином шляхом направлення судових повісток до електронного кабінету, про що свідчать довідки.
Частиною 5 ст. 130 ЦПК України встановлено, що вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У пункті 41 рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» наголошується, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до положень п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом. Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Частиною 1 статті 44 ЦПК України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою.
Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Отже, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
Наведені правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц, від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 06 червня 2019 року у справі № 760/3301/13-ц, від 20 червня 2019 року у справі № 522/7428/15, від 26 вересня 2019 року у справі № 295/19734/13-ц, від 07 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16-ц, від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14-ц.
Системний аналіз зазначених вище норм процесуального права дає підстави для висновку, що законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов'язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.
Отже, зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами, щоб не допустити затягування розгляду справи.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі № 558/9/18 (провадження № 61-13892св20).
Суд зазначає про необхідність присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц (провадження № 61-17220св18).
Суд зазначає, що якщо сторона не може взяти участь у судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Крім того, за змістом ч. 1 ст. 212 ЦПК України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Отже, заявнику та його представниці було відомо про судові засідання, однак до суду не з'явилися, заяву про розгляд справи за їх відсутності не подали. Будь-яких доказів на підтвердження поважності причин відсутності у судових засіданнях суду надано не було.
У постанові Верховного Суду від 28 жовтня 2021 року (справа № 465/6555/16-ц), зазначено, що будь-яке суб'єктивне право має межі, оскільки суб'єктивне право є мірою свободи, мірою можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, в тому числі з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п'ята статті 223 ЦПК України). Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи. Отже, повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.
Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно (ч. 2 ст. 257 ЦПК України).
Керуючись ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257, 258-261, 351-354 ЦПК України, суд
постановив:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дергачівська міська рада, про визнання особи недієздатною та встановлення опіки, залишити без розгляду.
Роз'яснити, що особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І. М. Нечипоренко
Присяжні Л.М. Єрьомкіна
Р.О. Лук'яненко