Справа №-613/871/25 Провадження №-1-кп/613/161/25
01 липня 2025 року Богодухівський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Богодухові справу за обвинувальним актом по кримінальному провадженню № 12025221010000193 від 08 квітня 2025 року за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Костянтинівка, Краснокутського району Харківської області, українця, громадянина України, з повною загально-середньою освітою, одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,-
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , достовірно знаючи про наявність постанови Краснокутського районного суду Харківської області від 18 вересня 2024 року, яка набрала законної сили 06 листопада 2024 року, ігноруючи виконання постанови суду щодо позбавлення його права керування транспортними засобами та маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, у порушенні ст. 129-1 Конституції України, в частині обов'язковості судових рішень, ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, всупереч вищевказаного судового рішення, яким його позбавлено права керувати транспортними засобами, вчинив дії щодо умисного невиконання вказаної постанови суду з наступних підстав:
08 квітня 2025 року, близько 12.08 год. ОСОБА_4 , керуючи вантажним автомобілем марки «КАМАЗ», моделі «5320» державний номер НОМЕР_1 , зупинився на площі Свято-Духівській в м. Богодухів, з порушенням правил дорожнього руху, а саме: зупинився в межах дії знаку 5.45.1 Правил дорожнього руху «Пункт зупинки автобуса», після чого працівниками СРПП Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області, під час перевірки документів водія, було встановлено факт позбавлення ОСОБА_4 права керування транспортними засобами та винесено стосовно останнього постанову серії ЕНА № 4452319 від 08 квітня 2025 року про адміністративне правопорушення передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП, а саме керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав себе винним в повному обсязі, не заперечувала проти обставин зазначених в обвинувальному акті. Пояснив, що дійсно 08 квітня 2025 року він керував автомобілем марки «Камаз» без посвідчення водія та здійснив зупинку з порушенням на площі в м. Богодухові Харківської області, після чого працівники поліції склали протокол. Посвідчення водія він отримував в 1984 році та 18 вересня 2024 року Краснокутським районним судом Харківської області був позбавлений даних прав за порушення ч. 1 ст. 130 КУпАП. Дане рішення він оскаржував в апеляційному порядку,однак, воно залишилось в силі. У вчиненому щиро розкаявся. Зазначив, що в змозі сплатити штраф, оскільки, має кошти від тимчасових підробітків.
Крім повного визнання своєї вини у скоєному кримінальному правопорушенні, вина ОСОБА_4 підтверджується: постановою Краснокутського районного суду Харківської області від 18 вересня 2024 року, якою ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік. Дана постанова набрала законної сили 06 листопада 2024 року.
Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, при обставинах, викладених в обвинувальному акті, беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, роз'яснивши положення ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченого ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та розглядає справу у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 вірно розуміє зміст обставин справи і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позиції.
Суд дійшов висновку про доведеність винності обвинуваченого ОСОБА_4 , в межах пред'явленого обвинувачення, в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили і кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 382 КК України.
При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого, те, що скоєний злочин згідно з положенням ч. 4 ст. 12 КК України, відноситься до нетяжких злочинів, характеристику особистості обвинуваченого, обумовлену тим, що він раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо.
Обставинами, що пом'якшують покарання, відповідно до вимог ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого.
Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до вимог ст. 67 КК України, судом не встановлено.
З урахуванням викладеного, враховуючи особу обвинуваченого, разом з конкретними обставинами справи, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання, в межах санкції інкримінованої статті у виді штрафу.
Призначене покарання у такий спосіб, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Запобіжний захід не обирався і підстав для його обрання з урахування призначеного судом покарання суд не вбачає.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 373-374 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 8 500 (вісім тисяч п'ятсот ) гривень.
Речові докази по кримінальному провадженню, а саме:
- копію постанови Краснокутського районного суду Харківської області від 18 вересня 2024 року по справі № 627/180/24 ; диск DVD-R «VERBATIM» з відеозаписами, копію книги наряду за 08 квітня 2025 року на 5 арк., копію журналу первинних та цільових інструктажів за 08 квітня 2025 року на 3 арк., копію графіка чергувань на 3 арк. - - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.
Суддя