Справа №-613/638/25 Провадження №-2-а/613/94/25
1 липня 2025 року м.Богодухів
Богодухівський районний суд Харківської області у складі головуючого Харченка С.М., за участі секретаря Мізяк М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, у якому просить поновити строк для оскарження постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 ; скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №71/199 від 06 лютого 2025 року про його притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП у вигляді штрафу і розмірі 17 000 грн. та закрити справу про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування заяви зазначив, що 6 лютого 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) ОСОБА_2 було винесено постанову №71/199-п про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу 17 000 грн. Зі змісту постанови вбачається, що він був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.210-1 КУпАП ніби-то за порушення призовниками, військово-зобов'язаними, резервістами правил військового обліку, а саме - не з'явився за викликом без поважних причин до ІНФОРМАЦІЯ_2 08.12.2024р. о 14-00 год. Позивач зазначає, що фактично повістки про виклик до РТЦК він не отримував. В постанові про притягнення до адміністративної відповідальності зазначено, що повістка не була вручена та повернута відправнику з причин відсутності адресата за вказаною адресою. Як зазначено в протоколі та постанові про адміністративне правопорушення, вказана повістка була надіслана йому через відділення Укрпошти за адресою його постійного проживання, знаходження та реєстрації по АДРЕСА_1 . Як зазначає позивач, будь-якого повідомлення про необхідність отримання поштового відправлення позивачу не надходило, оскільки він не був належним чином сповіщений про необхідність отримання повістки, ним не порушені вимоги абз.2 ч.1, абз.8 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП він не вчиняв. До того ж , військові облікові дані , як зазначає позивач, були ним своєчасно оновлені та він має відстрочку від призову до 08.05.2025р., телефонного повідомлення за номером, зазначеним в обліковому документів, він також не отримував. За вказаною адресою він постійно та безвиїзно проживає та знаходиться з моменту реєстрації в 2002р. Будь-які причини для ухилення від прибуття за викликом до РТЦК у нього відсутні.
14.04.2025 року через систему «Електронний суд» представник відповідача надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , з посиланням на те, що на адресу зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 було направлено повістку №1372461 сформовану за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, яка надіслана через відділення Укрпошти, рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення за адресою зареєстрованого місця проживання останнього про його виклик на 08.12.2024 року о 14-00 год. для уточнення даних до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Дана повістка №1372461 повернута до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується поштовим відправленням із позначкою: адресат відсутній за вказаною адресою. ОСОБА_1 за викликом по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_3 на визначену у повітці дату і час не з'явився. Також зазначає, що зважаючи на викладене ОСОБА_1 вважається належним чином оповіщений щодо прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 та за викликом не з'явився, про причини неприбуття не повідомив, 18.12.2024 року №Е885327 було подано звернення до Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області щодо доставлення громадян, які вчинили адміністративні правопорушення за статтями 210, 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 28 січня 2025 року представниками Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області Юрченко Олександр Валерійович був супроводжений до ІНФОРМАЦІЯ_3 , цього ж дня відносно ОСОБА_1 було складено протокол №71 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення був складений у присутності ОСОБА_1 , останнього було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, а також про дату, час та місце розгляду справи. Крім того, зі змістом протоколу позивач ознайомлений, жодних пояснень під час складення протоколу не надав, другий примірник протоколу отримав під особистий підпис. 6 лютого 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , полковником ОСОБА_2 винесено постанову №71/199-п, у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф у розмірі 17 000 грн. ОСОБА_1 , другий примірник постанови отримав під особистий підпис.
Позивач та його представник - адвокат Пономаренко П.О. у судове засідання не з'вилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені. Представник позивача надав заяву, відповідно до змісту якої просив справу слухати за його відсутності та відсутності ОСОБА_1 , позов просив задовольнити.
Представник відповідача, згідно змісту наданого ним відзиву, просив справу розглядати без участі представника ТЦК.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.
06.02.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 винесено постанову №71/199-п по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн.
Як зазначено у постанові, ОСОБА_1 не з'явився за викликом у строк 8 грудня 2024 на 14-00 год., зазначений у повістці №1372461, яка надіслана через відділення Укрпошти, рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення за адресою зареєстрованого місця проживання останнього для уточнення даних до ІНФОРМАЦІЯ_3 , зазначене підтверджується повідомленням Укрпошти з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся на підставі, складеного 23.01.2025 року тимчасово виконуючим обов'язки начальника відділення забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_3 капітаном ОСОБА_3 , протоколу №71 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ..
Складання протоколу від 23.01.2025 року відбулося у присутності ОСОБА_1 , зі змістом якого позивач ознайомлений під підпис, жодних пояснень під час складення протоколу останній не надав, як вбачається з копії протоколу не надав.
22.11.2024 року на ім'я ОСОБА_1 була сформована повістка №1372461 про необхідність явки на 08.12.2024 року о 14:00 годині до ІНФОРМАЦІЯ_5 для уточнення даних, яка направлена засобами поштового зв'язку за адресою: АДРЕСА_2 . Вказана повістка повернута до ІНФОРМАЦІЯ_5 з довідкою про причину повернення: адресат відсутній за вказаною адресою.
Отже, як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, повістка на ім'я ОСОБА_1 була направлена за зареєстрованою адресою проживання позивача, в тому числі яку зазначає у позові сам позивач: АДРЕСА_2 та повернулася з відміткою - адресат відсутній за вказаною адресою, ця відмітка була проставлена 30.11.2024 (тобто, більше ніж за тиждень до дати, на яку позивач був викликаний до ІНФОРМАЦІЯ_2 ), що підтверджується роздруківкою трекінгу поштового відправлення.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У відповідності до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 251 КУпАП визначено перелік фактичних даних в справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154 затверджено (далі - Положення № 154)
Нормами п.п. 12-13 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154 (далі - Положення № 154) передбачено, що керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право, зокрема, розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначені статтею 235 Кодексу України, і накладати адміністративні стягнення та визначати функціональні (посадові) обов'язки підлеглого йому особового складу.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із вимогами ст.283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Так, спірні відносини у даній справі склались з приводу правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Відповідно до ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію-тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі п'ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Положеннями ст. 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено на всій території України воєнний стан, який триває і по теперішній час.
З метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, Указом Президента України від 24.02.2022 №65/2022 "Про загальну мобілізацію" на всій території України оголошено проведення загальної мобілізації.
Суд зазначає, що в контексті спірних правовідносин, визначальним для кваліфікації дій позивача, як порушення правил військового обліку, є факт його неявки до ІНФОРМАЦІЯ_2 08.12.2024 року за повісткою №1372461 від 22.11.2024 року.
Як встановлено матеріалами справи, повістка №1372461 надіслана на адресу позивача засобами поштового зв'язку та повернута до ІНФОРМАЦІЯ_2 з відміткою про відсутність адресата за адресою: АДРЕСА_3 .
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 560 затверджений Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, відповідно до якого повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання (пункт 34).
Абз. 3 пп. 2 ст. 41 вказаного Порядку, визначено, що належним підтвердженням оповіщення військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки є у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку день проставлення у поштовому повідомленні, зокрема, відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Враховуючи вказану норму, суд вважає посилання позивача на необізнаність щодо необхідності явки до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в результаті чого він був позбавлений права приймати участь у розгляді справи, знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, користуватися юридичною допомогою є необґрунтованими та хибними.
При цьому, суд зазначає, що органи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки несуть відповідальність за надсилання військовозобов'язаному відповідних повісток. Той факт, що позивач не отримав кореспонденцію, надіслану йому на зареєстровану адресу місця проживання, сам по собі не є достатнім аргументом для заяви про те, що права військовозобов'язаного були порушені. Нормами вказаного Порядку, прийнятого на виконання ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чітко закладено презумпцію обізнаності військовозобов'язаного у разі надіслання повісток підрозділами ТЦК та СП за зареєстрованим (зазначеним військовозобов'язаним) місцем проживання. Крім того, протокол про адміністративне правопорушення був складений у його присутності, про що свідчить підпис позивача, тим самим позивач був обізнаний про існування вказаного матеріалу.
Таким чином, аналізуючи вищевикладене, ОСОБА_1 відповідно до положень чинного законодавства був належним чином повідомлений про його виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою проживання, яка збігається з адресою проживання, яку зазначає сам позивач: АДРЕСА_2 , про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 08.12.2024 року о 14:00 годині.
Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форми власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка) (пункт 23 Порядку № 560).
Доказів про поважність причин неявки позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 суду не надано, а посилання на безпідставний виклик та неналежне оповіщення позивача про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 , спростовується зібраними у справі доказами.
Водночас під час розгляду цієї справи судом не встановлено порушень процедури, які б могли вплинути на кінцевий результат розгляду відповідачем питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку, що постанова про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складена відповідно до вимог КУпАП.
З огляду на викладене, оцінюючи докази у їх сукупності, суд доходить висновку, що оскаржувана постанова винесена відповідно до норм чинного законодавства, підстав для її скасування немає, а отже у задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.244 КАС України, при ухваленні рішення суд має також вирішити питання розподілу судових витрат між сторонами.
У зв'язку із відмовою у задоволенні позову, понесені позивачем судові витрати не відшкодовуються, відповідно до приписів ст.ст.134,139 КАС України.
Керуючись ст. ст.8-9,72-77,241,242-246,250 КАС України, суд,-
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 про скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.
Витрати зі сплати судового збору покласти на позивача.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 , адреса: АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 .
Суддя