Справа № 397/606/25
н/п : 1-і/397/1/25
01.07.2025 селище Олександрівка
Олександрівський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
представник заявника - ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції)
інша особа - ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції)
при розгляді у судовому засіданні заяви ОСОБА_5 від імені якого діє представник адвокат ОСОБА_3 , інша особа ОСОБА_4 про скасування арешту майна накладеного постановою слідчого у кримінальній справі,
ОСОБА_5 звернулася до суду із заявою про скасування арешту з майна належного ОСОБА_4 , накладеного на підставі постанови №5/5152 від 24.12.2001 Комсомольського відділу органів внутрішніх справ в об'єднаній кримінальній справі №01330093 (порушена ст. слідчим СВ Комсомольського МВ УМВС України в Полтавській області майором міліції ОСОБА_6 ) згодом в об'єднаній кримінальній справі №3-3370 (перебувала в провадженні слідчого СВ Олександрівського РВ УМВС України в Кіровоградській області капітана міліції ОСОБА_7 ) за ознаками злочинів, передбачених ст. 190 ч.2, ст.185 ч.3, ст. 186 ч.2 КК України, яка розглянута Олександрівським районним судом Кіровоградської області (справа №1-140/2002).
Заява мотивована тим, що постановою слідчого СВ Комсомольського МВ УМВС України в Полтавській області від 24.12.2001 на майно його матері ОСОБА_4 , зокрема квартиру та частки земельної ділянки накладено арешт.
Вказує, що його мати ОСОБА_4 була залучена в якості законного представника при розгляді кримінальної справи щодо ОСОБА_5 , оскільки на час розгляду кримінальної справи №1-140/2022 останній був неповнолітнім. Вироком Олександрівського суду Кіровоградської області ОСОБА_5 засуджено та визначено покарання без конфіскації майна, цивільний позов заявлявся потерпілою по І епізоду ОСОБА_8 в сумі 200,00 грн, але судом цивільний позов не розглядався і не задовольнявся, решта викраденого майна і коштів по усім епізодам повернуті потерпілим, збитки частково відшкодовані. Оскільки питання зняття арешту з майна не вирішено ОСОБА_4 не може розпорядитися своїм майном.
Заявник ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду заяви.
Представник заявника ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримала подану заяву, просила задовольнити.
Прокурор в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, вирішення питання поклав на розсуд суду.
Інша особа ОСОБА_4 підтримала заяву, просила задовольнити.
Дослідивши заяву та наявні матеріали у справі судом встановлено наступне.
У ході проведення досудового розслідування у кримінальній справі №01330093 за ст. 185 ч.3, ст.186 ч.2, ст. 190 ч.2 КК України, постановою слідчого СВ Комсомольського МВ УМВС України в Полтавській області від 21.12.2002 року накладено арешт на вклади, цінності та інше майно законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_4 , яка проживає АДРЕСА_1 де б воно не знаходилося.
Вироком Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 12.04.2002 справа №1-140/2002 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано винним за ст. 185 ч.3, ст.186 ч.2, ст. 190 ч.2 КК України та із застосуванням ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки. Відповідно до вказаного вироку конфіскація майна не застосовувалась, відомості щодо розгляду цивільних позовів за змістом вироку відсутні. Питання щодо зняття арешту з майна судом не вирішувалося.
Згідно з довідкою Олександрівського районного суду Кіровоградської області кримінальна справа стосовно ОСОБА_5 знищена з урахуванням строків зберігання.
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта за параметрами пошуку на ім'я ОСОБА_4 останній належить нерухоме майно, а саме: квартира за адресою АДРЕСА_2 ; квартира за адресою АДРЕСА_3 ; земельна ділянка площею 6,77 га для ведення сільськогосподарського виробництва за адресою Кіровоградська область Олександрівський район с/рада Красносілківська.
Згідно запису №1685476 з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна зареєстровано обтяження на все майно ОСОБА_4 на підставі постанови 5/5152 від 24.12.2001 року Комсомольського відділу органів внутрішніх справ.
Пунктом 9 розділу XI «Перехідні Положення» КПК України, який набрав чинності з 20 листопада 2012 року встановлено, що запобіжні заходи, арешт майна, відсторонення від посади, застосовані під час дізнання та досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, продовжують свою дію до моменту їх зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.
Таким чином, скасування прийнятих у справі відповідно до КПК України в редакції 1960 року арештів, повинно відбуватись відповідно до вимог КПК України 1960 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 126 КПК України (в редакції 1960 року), забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна провадиться шляхом накладення арешту на вклади, цінності та інше майно обвинуваченого чи підозрюваного або осіб, які несуть за законом матеріальну відповідальність за його дії, а також шляхом вилучення майна, на яке накладено арешт.
Статтею 409 КПК України (в редакції 1960 року) встановлено, що питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку, включаючи визначення розміру і розподілення судових витрат, якщо суд не вирішив цих питань, вирішуються судом, який постановив вирок.
Згідно з п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 1990 року «Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, пов'язаних з виконанням вироку суду», суд у порядку, передбаченому ст. 411 КПК України вправі вирішувати такі питання, які виникають при виконанні вироків внаслідок їх недоліків, зокрема про скасування заходів по забезпеченню цивільного позову чи можливої конфіскації майна, якщо при винесенні виправдувального вироку чи відмові у позові або незастосуванні конфіскації вироком ці заходи не скасовані.
Процесуальна дія провадиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями кримінально-процесуального закону, чинного на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення (ст. 3 КПК України 1960 року, ст. 5 КПК України). За загальним правилом, якщо інше не передбачено перехідними положеннями, після набуття відповідними змінами чинності підлягають застосуванню нові процесуальні норми, незалежно від того, коли було розпочато провадження у справі.
За наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов'язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями 174, 539 Кримінального процесуального кодексу України, до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.
Судом встановлено, що заявник ОСОБА_5 не є власником чи володільцем майна на яке накладено арешт, натомість просить скасувати арешт майна, власником якого є його мати. Разом з тим, за змістом заяви власник майна ОСОБА_4 зазначена як інша особа.
Крім того, заявник ОСОБА_5 просить скасувати арешт майна, накладений постановою слідчого СВ Комсомольського МВ УМВС України в Полтавській області від 24.12.2002 року, однак, постанова слідчого, яка витребувана судом та знаходиться в матеріалах справи датована 21.12.2001 року.
За таких обставин Суд вважає, що наразі відсутні підстави для скасування арешту з майна на підставі заяви ОСОБА_5 .
На підставі викладеного, керуючись ст. 5, 174 КПК України, ст. 128, 349, 402, 409, 411 КПК України (в редакції 1960 року),-
У задоволенні заяви ОСОБА_5 про скасування арешту майна - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти діб з моменту її проголошення
Суддя ОСОБА_1