Справа № 405/3869/25
провадження № 1-кп/405/186/25
01.07.2025 м. Кропивницький
Подільський районний суд міста Кропивницького в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в залі суду направлений прокурором Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного Реєстру досудових розслідувань за № 12024121010002692 від 22 жовтня 2024 року стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого за ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 307 КК України,
встановив:
У провадженні Подільського районного суду міста Кропивницького знаходиться вищевказане кримінальне провадження.
Під час судового розгляду прокурором подано письмове клопотання про продовження обраного обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, вказуючи, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України продовжують існувати, тому інші менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти уникненню вказаних ризиків. Крім того, вважав за можливе призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, обвинувальний акт відповідає вимогам ст.291 КПК України, підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акту не вбачає. Прокурор просив розглядати кримінальне провадження у відкритому судовому засіданні, викликати у судове засідання прокурора, потерпілого, обвинуваченого та його захисника, зазначив, що немає необхідності надавати доручення органу з питань пробації для складання досудової доповіді.
Захисник у судовому засіданні не заперечував щодо призначення судового розгляду, просив застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Обвинувачений підтримав думку захисника.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт, клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд дійшов висновку про таке.
Частиною 2 статті 177 КПК України визначено, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно з п.4 ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
З обвинувального акта вбачається, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, за вчинення якого кримінальним законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна та у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, за вчинення якого кримінальним законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, відповідно до ст.89 КК України вважається таким, що не має судимості, офіційно не працює, тобто офіційного та постійного джерела доходу не має, розлучений, має на утриманні двох малолітніх дітей.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 09.06.2025 стосовно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 06.07.2025 із визначенням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що дорівнює 242 240 гривень.
Відповідно до положень ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Суд вважає, що наявно достатньо підстав вважати, що існують ризики передбачені п.п. 1, 2, 3 ч.1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до рішення ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі «Москаленко проти України», суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
Згідно рішення ЄСПЛ від 02.10.2014 у справі «Воляник проти України» зазначено, що допустимими для взяття й утримання особи під вартою є наявність таких загроз як: перешкоджання розслідуванню, вплив на свідків та інших осіб, ухилення від слідства та суду або повторне вчинення злочину.
Наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від суду вбачається, в тому, що з огляду на обставини кримінального провадження та тяжкість злочинів, на даний час існує ризик того, що обвинувачений ОСОБА_5 усвідомлюючи тяжкість кримінального правопорушення та розуміючи міру покарання, яка може бути до нього застосована, у разі ухвалення обвинувального вироку, ОСОБА_5 може переховуватися від суду.
Наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, вбачається в тому, що ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Оскільки допит свідків та потерпілих на стадії судового розгляду у цьому кримінальному провадженні ще не здійснено, то суд погоджується з тим, що доведеним є ризик незаконного впливу на свідків та потерпілих.
Враховуючи, що на даний час протиправні дії обвинуваченого викриті з причин, що не залежали від його волі, у зв'язку із чим останній може вчинити протиправні дії на продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється, тобто наявний ризик, передбачений п.5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Отже, ризики передбаченні п.п.1, 3, 5 ст. 177 КПК України є дійсними та триваючими, і на даний час виключають можливість зміни запобіжного заходу на більш м'який, оскільки обраний запобіжний захід забезпечує належну процесуальні поведінку обвинуваченого. Крім того з моменту обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою до моменту вирішення вказаного клопотання не змінилися обставини, які стали підставою для застосування обвинуваченим запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Водночас, переконливих доказів на зменшення або зникнення ризиків сторона захисту суду не надала.
Враховуючи викладене підстав для зміни чи скасування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 судом не встановлено, тому суд вважає за необхідне продовжити дію раніше обраного щодо останнього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Крім того, такий ступінь обмеження прав обвинуваченого як запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає дійсним інтересам суспільства і є необхідним для досягнення завдань кримінального провадження, та у даному випадку має перевагу над принципом презумпції невинуватості та особистої свободи особи.
Вказане свідчить, що більш м'які запобіжні заходи, зазначені у ст.176 КПК України, не зможуть забезпечити належне виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, а також запобігти встановленим ризикам, а тому не буде забезпечено виконання завдань кримінального судочинства.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного (обвинуваченого), а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Також, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, яка є частиною національного законодавства України, та зазначає, що утримання під вартою не є передумовою покарання у виді позбавлення волі, але при збереженні розумної підозри відносно затриманої особи у скоєні злочину є умовою законності та відповідає реальним вимогам суспільного інтересу.
При цьому, відповідно до положень ч. 5 ст. 182, ч. 3-4 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважає можливим визначити обвинуваченому ОСОБА_5 розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Беручи до уваги суспільну небезпеку кримінальних правопорушень, в скоєнні яких обвинувачується ОСОБА_5 , матеріальний стан, суд приходить до висновку щодо визначення ОСОБА_5 застави у розмірі 242 240 гривень, що відповідає 80 прожитковим мінімумам для працездатних осіб, та узгоджується зі змістом ст. 182 КПК України.
У разі внесення обвинуваченим визначеної застави, на нього відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слід покласти визначені ч. 5 ст. 194 КПК обов'язки, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися без дозволу суду; утримуватись від спілкування із свідками по кримінальному провадженню; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (за наявності).
Крім того, під час проведення підготовчого судового засідання підстав: для укладення угоди в кримінальному провадженні, передбачених ст. 468 КПК України; для закриття провадження з підстав, передбачених п. 4-8, 10 ч. 1 ст. 284, ч. 2 ст. 284 КПК України; для повернення обвинувального акту прокурору; для здійснення відповідно до вимог ст. 27 КПК України кримінального провадження у закритому судовому засіданні не встановлено.
Обвинувальний акт складений відповідно до вимог ст. 291 КПК України.
Кримінальне провадження підсудне даному суду.
За клопотанням прокурора визначено склад осіб, які братимуть участь у судовому засіданні. Інших клопотань від учасників судового провадження не надходило.
Підстави для надання органу з питань пробації доручення щодо складання досудової доповіді в даному кримінальному провадженні відсутні.
На підставі викладеного та з урахуванням думки учасників судового провадження, які вказали на можливість призначення справи до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, в яке викликати прокурора, обвинуваченого та захисника.
Керуючись статтями 177, 182, 183, 194, 197, 314-317КПК України, суд -
постановив:
Клопотання прокурора Кропивницької окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів, тобто з 01.07.2025 до 29.08.2025 включно.
Визначити заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 242 240 грн., яка може бути внесена на рахунок отримувача № UA458201720355279001000002505, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області, ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, призначення платежу: застава за ОСОБА_5 .
В разі внесення заставодавцем визначеної в ухвалі суми застави, зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_5 до 29.08.2025 виконувати наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- не відлучатися без дозволу суду;
- утримуватись від спілкування із свідками по кримінальному провадженню;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (за наявності).
Попередити обвинуваченого ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України з одночасним вирішенням питання, передбаченого ч. 10 ст. 182 КПК України.
Строк дії ухвали визначити до 29 серпня 2025 року включно.
Судовий розгляд кримінального провадження внесеного до Єдиного Реєстру досудових розслідувань за № 12024121010002692 від 22 жовтня 2024 року стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого за ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 307 КК України, призначити у відкритому судовому засіданні в одноособовому складі суду в приміщенні Подільського районного суду міста Кропивницького на 09 липня 2025 року 14 год 00 хв.
В судове засідання на визначені час та дату викликати прокурора, обвинуваченого та захисника.
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою яка перебуває під вартою - з моменту вручення їй копії ухвали суду.
Суддя ОСОБА_6