Справа № 386/994/25
Провадження № 2-а/386/17/25
Іменем України
30 червня 2025 року
Голованівський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді - Червоненка Д.В.,
за участю: секретаря судового засідання - Онуфрак В.О.,
представника позивача - Анікєєнко Є.О.,
представника відповідача - Рудого Я.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Голованівськ адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,
встановив :
Адвокат Анікєєнко Є.О. звернулась до суду з адміністративним позовом про скасування постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №43 від 26.05.2025 року ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення штрафу в сумі 17000,00 грн., закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, посилаючись на те, що 2.05.2025 року ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 в зв'язку із надходженням за місцем його роботи повістки для проходження ВЛК.
Того ж дня в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 на позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення у зв'язку з тим, що він протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби. мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 №3633-ІХ, тобто в період з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року включно, не уточнив свої облікові дані.
Однак, позивач не порушував законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, оскільки він оновив свої облікові дані у строк, передбачений ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції, чинній з 18.05.2024 згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 № 3633-ІХ) через застосунок «Резерв+». Дата уточнення даних 12.07.2024 року, міститься вказівка «дані уточнено вчасно». Проте, у вказаному витязі не відображено, що ОСОБА_1 є порушником військового обліку та його дані потребують уточнення.
Вважає, що оскаржувана постанова у справі є незаконною та в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення.
У відзиві на позов ІНФОРМАЦІЯ_3 вказує, що категорично не погоджується із заявленими позовними вимогами, адміністративний позов не визнає в повному обсязі та по суті заявлених позовних вимог зазначає наступне.
Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_3 від 26.05.2025 року №43 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210-1 КУпАП та накладено штраф в сумі 17 тис. гривень.
У постанові №43 від 26.05.2025 року зазначено, що 22.05.2025 року о 10:00 год. встановлено, що ОСОБА_1 , перебуваючи на військовому обліку військовозобов'язаних в ІНФОРМАЦІЯ_3 , протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби. мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 №3633-ІХ, тобто в період з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року включно, не уточнив свої облікові дані (адресу місця проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) безпосередньо у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або місцезнаходження, чим порушив вимоги п.1 ч.2 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №3633-1Х, ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п.22 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560.
З протоколу про адміністративне правопорушення від 22.05.2025 року №43, видно, що протокол складався в присутності ОСОБА_1 , до якого було доведено та повідомлено про час та місце розгляду справи, роз'яснено законодавство України, в пояснені до протоколу ОСОБА_1 власноручно написав, що «У зв'язку з тим, що військомат не видав військово-обліковий документ», «Другий примірник протоколу отримав. Однак на розгляд справи ОСОБА_1 не прибув, постановою від 26.05.2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф, справу розглянуто у його відсутність.
Суть адміністративного правопорушення полягає в тому, що ОСОБА_1 не оновив свої облікові дані у неналекжний спосіб, тобто при відсутності військово-облікового документу на бланку не здійснив це оновлення в територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки і при оновленні (уточненні) даних не оформив собі такий документ. Наявність електронного документу не звільняє від обов'язку звернутись до ТЦК та СП і оформити військово-обліковий документ на бланку, попри те, що вони мають однакову юридичну силу. Таким чином його вина доведена і його притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно до чинного законодавства, а саме: Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №559.
Відповідно до інформації, яка наявна в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» у ОСОБА_1 відсутній військово-обліковий документ на бланку, що затверджено постановою КМУ від 16.05.2024 №559 п.п.13,14,17.
До матеріалів провадження у справі про адміністративне правопорушення долучено витягу з АІТС «Оберіг», на день формування витягу (10.06.2025 року) ОСОБА_1 перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 , дата введення інформації про особу в систему: 04.05.2023 року; дата подання до резерв + 12.07.2024 року.
У відповіді на відзив представник позивача зазначає про незгоду з доводами відзиву, адже відповідно до п. 2, 7, 9 Постанови КМУ України № 559 від 16.05.2024р. «Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа» військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається (замінюється): в електронній формі - засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста та/або Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та/або Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі -Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації); у паперовій формі - на бланку, форма якого затверджується постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559.
Військово-обліковий документ в електронній формі формується на безоплатній основі за бажанням особи після проходження нею електронної ідентифікації та автентифікації. Формування та відображення військово-облікового документа в електронній формі здійснюється автоматично за умови підключення електронного пристрою до Інтернету та наявності у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей, визначених у пункті 8 цього Порядку.
У військово-обліковому документі в електронній формі відображається унікальний електронний ідентифікатор у вигляді двовимірного штрихкоду (далі - QR-код військово-облікового документа).
Військово-обліковий документ в електронній формі (у тому числі роздрукований) та військово-обліковий документ у паперовій формі мають однакову юридичну силу.
Відповідно до наданих сторонами доказів, а саме військово-облікового документу ОСОБА_1 сформованого в застосунку «Резерв+», та витягу з Оберіг (наданого Відповідачем) військово-обліковий документ був сформований 12.07.2024р. після уточнення військово-облікових даних. При цьому зазначено «дані уточнено вчасно».
Крім того, звертає увагу на той факт, що відповідно до вищезазначеного військово-облікового документа ОСОБА_1 надана відстрочка на один рік до 06.05.2026 р. (тобто час початку перебігу строку відстрочки 06.05.2025 р.)
Відповідно до п. 29 Постанови КМУ України № 76 від 27.01.2023р. «Деякі питання реалізації положень Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" щодо бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час» протягом 72 годин з моменту формування списку засобами Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів переведення військовозобов'язаного на спеціальний військовий облік на строк дії відстрочки здійснюється автоматично у разі, коли військовозобов'язаний:
перебуває на військовому обліку;
перебуває у трудових відносинах з державним органом, критично важливим підприємством, критично важливою установою;
уточнив персональні дані, зазначені у пункті 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 11 квітня 2024 р. N 3633-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку";
не перебуває у розшуку.
Крім того, відповідно до п. 58 Постанови КМУ № 560 від 16.05.2024р. «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (військовозобов'язані СБУ чи розвідувальних органів -голові Комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі) за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.
Під час подання заяви військовозобов'язаний пред'являє військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі).
Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації в день її подання.
Тобто тільки при наявності уточнених даних (на законних підставах) та наявності військово-облікового документа особі може бути надана відстрочка.
А тому, саме наявність електронного військового-облікового документа надало можливість Позивачу отримати відстрочку 06.05.2025р., відтак доводи Відповідача щодо порушення Позивачем ч. 3 ст. 210-1 КУпАП є безпідставними та спростовуються доказами наданими самим Відповідачем.
Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовну заяву та доводи, викладені у відповіді на відзив, позов просила задовольнити, оскаржувану постанову скасувати, а провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову з підстав, що зазначені у відзиві.
Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За правилами ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У справі Barbera, Messeque and Jabardo v. Spain (скарга № 10590/83 від 6 грудня 1988 року) Європейський суд з прав людини, зазначив, що докази, покладені в основі висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.
Обов'язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (справа Daktaras v. Lithuania, скарга № 42095/98).
Європейський суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 р. у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Правова природа адміністративної відповідальності по своїй суті аналогічна кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.
У справі Надточій проти України (скарга № 7460/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу про адміністративні правопорушення (пункт 21 рішення).
Крім того, у рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 Конституційний Суд України дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. (пункт 4.1)
Так, постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 від 26.05.2025 року №43 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210-1 КУпАП та накладено штраф в сумі 17000 гривень.
З постанови слідує, що 22.05.2025 року о 10:00 год. встановлено, що ОСОБА_1 , перебуваючи на військовому обліку військовозобов'язаних в ІНФОРМАЦІЯ_3 , протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби. мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 №3633-ІХ, тобто в період з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року включно, не уточнив свої облікові дані (адресу місця проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) безпосередньо у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або місцезнаходження, чим порушив вимоги п.1 ч.2 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №3633-1Х, ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п.22 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560.
Разом із цим, з наданих суду матеріалів вбачається, що 22.05.2025 року ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 і в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 стосовно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення, а саме що він перебуваючи на військовому обліку військовозобов'язаних в ІНФОРМАЦІЯ_3 , протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби. мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 №3633-ІХ, тобто в період з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року включно, не уточнив свої облікові дані, чим порушив вимоги п.1 ч.2 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №3633-1Х, ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п.22 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560.
Згідно ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Отже, суть адміністративного правопорушення є фактично фабулою. «обвинувачення» від якого особа, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, має себе захищати.
Обов'язок щодо правильного оформлення протоколу покладається на особу, яка його складає.
Судом встановлено, що постанова начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 від 26.05.2025 року №43 щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст.210-1 КУпАП вочевидь не відповідає змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 22.05.2025 року, оскільки суть правопорушення в постанові розширено в частині невиконання ОСОБА_1 обов'язку уточнити свої облікові дані безпосередньо у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або місцезнаходження.
При цьому встановлено, що згідно витягу із системи «Резерв+», сформованого 21.05.2025 року, військовозобов'язаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 . Дата уточнення даних 12.07.2024 року, відмітка «дані уточнено вчасно».
В АІТС «Оберіг» також наявна зазначена інформація та містяться відомості про оформлення ОСОБА_1 електронного військово-облікового документа 12.07.2024 року.
Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі Закон №3543) встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації передбачені статтею 22 Закону №3543.
Зокрема, згідно частини 3 статті 22 Закону №3543 (в редакції, чинній з 18.05.2024 згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 № 3633-ІХ) під час мобілізації інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Постановою КМУ № 560 від 16.05.2024 року затверджено «Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» (далі Порядок №560).
Пунктом 22 вказаного Порядку встановлено, що резервісти та військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані (адресу місця проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або місцезнаходження чи відповідному підрозділі розвідувальних органів України, Центральному управлінні або регіональному органі СБУ.
В абз. 2 пункту 22 Порядку №560 встановлено, що резервісти та військовозобов'язані, у яких відсутній (які втратили) військово-обліковий документ, уточнюють свої облікові дані (адресу місця проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або місцезнаходження чи відповідному підрозділі розвідувальних органів, Центральному управлінні або регіональному органі СБУ, де вони перебувають на військовому обліку. У такому разі під час уточнення облікових даних їм оформляється військово-обліковий документ.
Стаття 210-1 КУпАП визначає покарання за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. -
Частина 3 вказаної статті передбачає, зокрема, накладення штрафу на громадян за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За правилами пункту 2 «Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів», що затверджений постановою КМУ від 16.05.2024 №559 (далі Порядок №559) військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається (замінюється):
- в електронній формі - засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста та/або Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та/або Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації);
- у паперовій формі - на бланку, форма якого затверджується постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. №559.
Відповідно до вимог пунктів 6-7 Порядку №559 військово-обліковий документ в електронній формі формується засобами:
Електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста, зокрема з використанням його мобільного додатка;
Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони;
Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації).
Військово-обліковий документ в електронній формі формується на безоплатній основі за бажанням особи після проходження нею електронної ідентифікації та автентифікації.
Формування та відображення військово-облікового документа в електронній формі здійснюється автоматично за умови підключення електронного пристрою до Інтернету та наявності у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей, визначених у пункті 8 цього Порядку.
У військово-обліковому документі в електронній формі відображається унікальний електронний ідентифікатор у вигляді двовимірного штрихкоду (далі - QR-код військово-облікового документа).
За правилами пункту 8-1 Порядку №559 QR-код військово-облікового документа містить відомості про військово-обліковий документ в електронній формі, які за допомогою відповідних технічних засобів можна відтворити у формі, придатній для зчитування, зокрема у візуальній.
Відповідно до пункту 9 Порядку №559 військово-обліковий документ в електронній формі (у тому числі роздрукований) та військово-обліковий документ у паперовій формі мають однакову юридичну силу.
Згідно інформації, яка міститься на сторінці застосунку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, «Резерв+» - це Електронний кабінет призовників, військовозобов'язаних та резервістів. До того ж, на цій сторінці у розділі «Якими нормативно-правовими актами регулюється функціонування «Резерв+» указано, що перш за все це Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» від 16.03.2017 №1951-VIII (далі - Закон №1951).
Відповідно до частини 1 статті 14-1 Закону №1951 електронний кабінет - це персональний кабінет (захищений відокремлений веб-сервіс), за допомогою якого призовнику, військовозобов'язаному, резервісту, який пройшов електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації про його персональні та службові дані, а також до послуг. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Аналіз викладених норм законодавства дає підстави суду дійти висновку, що додаток «Резерв+» є тим мобільним додатком через який формується військово-обліковий документ в електронній формі, а дійсність сформованого військово-облікового документа підтверджується QR-кодом.
За таких обставин, наявність мобільного додатку «Резерв+» та уточнення за його допомогою облікових даних є належним виконанням військовозобов'язаним вимог частини 3 статті 22 Закону №3543 (в редакції, чинній з 18.05.2024 згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 № 3633-ІХ).
Згідно п. 20 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (затверджений постановою КМУ від 30.12.2022 №1487), військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.
Це положення не містить вимоги оформлювати і мати саме військово-обліковий документ на бланку, а також відсилає до питань військового обліку, а не до мобілізаційного законодавства.
За порушення Правил військового обліку передбачено відповідальність за ст.210 КУпАП, проте на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 22.05.2025 року позивача притягнуто до відповідальності за ст.210-1 КУпАП.
За встановлених вище обставин суд констатує, що ІНФОРМАЦІЯ_6 не довів правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП, що є підставою для скасування спірної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення, а всі сумніви стосовно доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь (ч. 3 ст. 62 Конституції України).
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, КАС України надає суду право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
За таких обставин, беручи до уваги відсутність належних доказів щодо вчинення позивачем адміністративного правопорушення, суд вважає, що постанова №43 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП від 26.05.2025 має бути скасована, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито.
Частина 1 статті 139 КАС України передбачає, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи викладене, суд вважає, що за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 слід стягнути суму судового збору за подання позову в сумі 605,60 грн..
Представник позивача в позовній заяві просить суд стягнути витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно зі ст. 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. На підтвердження понесених витрат на оплату правничої допомоги, Анікєєнко Є.О. надає наступні документи: 1) Ордер про надання правничої допомоги адвокатом Анікєєнко Є.О. від 28.05.2025 р.; 2) Акт приймання-передачі наданих послуг до Договору від 28.05.2025 р. про надання правової допомоги на суму 8000 грн.; 3) квитанцію до прибуткового касового ордеру від 28.05.2025 р.
Враховуючи вищевикладене, витрати на правничу допомогу відповідають критеріям співмірності визначеним в ч. 5 ст. 134 КАС України та підлягають стягненню з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5, 8, 9, 77, 90, 139, 159, 229, 241-246, 251, 255, 268, 269, 286, 288, 293, 294, 297 КАС України, суд
ухвалив:
Адміністративний позов задовольнити .
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 №43 від 26.05.2025 року про накладення на ОСОБА_1 штрафу у розмірі 17 000 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 а за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити згідно п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати по оплаті судового збору в сумі 605,60 грн. та витрати на правову допомого в сумі 8000 грн..
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Д. В. Червоненко