Справа № 352/1317/25
Провадження № 3/352/599/25
01 липня 2025 рокум. Івано-Франківськ
Суддя Тисменицького районного суду Івано-Франківської області Гриньків Д.В., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції №1 (м. Тисмениця) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №251989 від 29.05.2025 року: 29.05.2025 року о 20:30 год в АДРЕСА_1 громадянка ОСОБА_1 , вчинила домашнє насильство відносно своєї свекрухи, в ході якого погрожувала фізичною розправою, словесно ображала, шарпала за верхній одяг та в подальшому розбила вікно до котельні, внаслідок чого була завдана шкода психологічному здоров'ю потерпілої, чим вчинила правопорушення передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненому не визнала, просила закрити провадження щодо неї. Пояснила, що за даною адресою проживала разом із чоловіком, який на даний час проходить військову службу. Перед Великодніми святами до них переїхала проживати потерпіла, яка є мамою чоловіка. Вказала, що протягом тривалого часу остання вчиняла з нею конфлікти, однак вона намагалася налагодити відносини. Проте, 29.05.2025 року в їхньому будинку проводилися ремонтні роботи, вона, незважаючи на свій стан здоров'я прибрала та склала будівельне сміття, щоб в подальшому його винести з дому. Однак свекруха почала вчиняти сварку, погрожувала їй побутовими предметами, у зв'язку із чим вона залишила будинковолодіння, а через деякий час повернувшись додому не змогла зайти, оскільки двері були зачиненими. З дозволу чоловіка вибила скло у вікні, через що свекруха викликала поліцію. Вказала, що в її діях відсутній склад адмінправопорушення, оскільки тривалі конфлікти вчиняє відносно неї свекруха.
Захисник ОСОБА_1 адвокат Бортник Л.І. в судовому засіданні просив закрити провадження щодо його підзахисної.
Потерпіла в судове засідання не з'явилась, повідомлена належним чином про дату, час та місце розгляду справи.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, її захисника, оцінюючи зібрані по справі докази в їх повній сукупності, оглянувши матеріали справи, суддя приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст.252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Положеннями статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно диспозиції ч.1 ст.173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Пунктом 14 статті 1 вказаного Закону передбачено, що психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру (п.4 ч.1 ст. 1 Закону)
Окрім того, обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є наявність наслідків у виді завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч.1 ст.173-2 КУпАП необхідно з'ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.
З аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч.1 ст.173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою настання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Таким чином, під домашнє насильство, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров'ю іншого члена сім'ї.
Отже, самі по собі, зокрема, нецензурні висловлювання та образи не формують собою домашнє насильство та утворюють склад адміністративного правопорушення у тому випадку, коли такі висловлювання спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення ВАД №251989 29.05.2025 року о 20:30 год в АДРЕСА_1 громадянка ОСОБА_1 , вчинила домашнє насильство відносно своєї свекрухи, в ході якого погрожувала фізичною розправою, словесно ображала, шарпала за верхній одяг та в подальшому розбила вікно до котельні, внаслідок чого була завдана шкода психологічному здоров'ю потерпілої, чим вчинила правопорушення передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
На обґрунтування вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП матеріали справи містять: рапорт від 29.05.2025 року, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення або іншу подію.
У поясненнях потерпілої ОСОБА_2 відсутні посилання на те, що дії невістки спричинили потерпілій психологічну шкоду, як це вказано у протоколі. Окрім цього, відсутність завдання шкоди психологічному здоров'ю потерпілої підтверджує також рапорт працівника поліції, складений 29.05.2025 року.
У протоколі прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію потерпіла ОСОБА_2 вказала, що між нею та невісткою стався словесний конфлікт, жодного посилання на спричинення психологічної шкоди здоров'ю потерпілої у якому не вказано.
Письмові пояснення ОСОБА_1 спростовують вчинення нею адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 172-3 КУпАП.
Суддя звертає увагу на те, що словесні образи в межах конфлікту, за відсутності доказів на підтвердження завдання шкоди психічному здоров'ю потерпілому не охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, оскільки завдання шкоди в даному випадку є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони даного проступку.
При цьому, конфлікт, який склався між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за відсутності доказів на підтвердження завдання шкоди фізичному чи психологічному здоров'ю потерпілої не охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, оскільки завдання шкоди в даному випадку є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони даного проступку.
Будь-яких інших доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, за обставин викладених у протоколі, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять.
У справі «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia» , рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За наведених обставин, суддя приходить до висновку, що провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.173-2 КУпАП підлягає закриттю, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, суддя, -
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 172-3 КУпАП - закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Тисменицький районний суд Івано-Франківської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Тисменицького районного суду
Івано-Франківської області Гриньків Д.В.