Справа № 347/1076/25
01.07.2025 року суддя Косівського районного суду Івано-Франківської області Драч Д.С., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли від Косівського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонерку, по ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 20.05.2025 року близько 18:05 години в с. Середній Березів в громадському місці, на сільській дорозі вчинила дрібне хуліганство, а саме під час словесного конфлікту висловлювалася нецензурною лайкою в сторону сусідки ОСОБА_2 , чим вчинила правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не прибула, причини неявки не повідомила, заяв, що перешкоджають розгляду справи, до суду не надходило.
В той же час практика Європейського Суду з прав людини (зокрема рішення «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Вказаним рішенням закріплено принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним.
Отже, враховуючи, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаною про складання відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення, не вжила заходів для явки до суду, не подала письмових заперечень проти протоколу суддя вирішила розглянути справу у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на підставі наявної сукупності доказів.
Дослідивши матеріали справи у відповідності до положень ст.252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, у тому числі з урахуванням наявних у справі письмових пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та заяви потерпілого, керуючись законом, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ч.1 ст.7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно роз'яснень, які містяться в ч.2 п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996р. за №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини.
За змістом ч.1 ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення тощо.
Під час розгляду справ про адміністративні правопорушення суд не може вийти за межі вказаного у протоколі складу правопорушення та його кваліфікації, як і не має права збирати інші докази. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення (ч.2 ст.251 КУпАП).
У даному випадку, із протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 вчинила дрібне хуліганство відносно своєї сусідки ОСОБА_2 , а саме - ображала її нецензурною лайкою та погрожувала фізичною розправою у громадському місці.
Дослідивши інші матеріали, додані до протоколу, судом встановлено, що вказані у протоколі дії адмінпритягуваної були спрямовані у адресу потерпілої ОСОБА_2 у зв'язку із конфліктною ситуацією, яка раптово виникла між ними.
Факт вчинення правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП ОСОБА_1 підтверджується письмовими доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 253908 від 23.05.2025 року (а.с.1), рапортом (а.с.2), копією протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення (а.с.3), копією пояснення ОСОБА_2 (а.с.4), копією пояснення ОСОБА_1 (а.с.5), копією пояснення ОСОБА_3 (а.с.6).
Із протоколу про адміністративне правопорушення та долучених до нього документів вбачається, що ОСОБА_1 вчинила дрібне хуліганство, а саме під час словесного конфлікту висловлювалася нецензурною лайкою в сторону сусідки ОСОБА_2 ,
При накладенні стягнення суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують відповідальність винного.
Обставин, що пом'якшують/обтяжують відповідальність за вчинене правопорушення, суддею не встановлено.
Статтею 173 КУпАП передбачено відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, що тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Враховуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, ОСОБА_1 слід визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, та накласти на неї стягнення у виді штрафу.
Згідно з вимогами ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 38, 221, 247, 251, 252, 268, 280, 283, 284, 287, 289 КУпАП та ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» КУпАП, суддя
визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, та застосувати до неї стягнення у виді штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на час розгляду справи становить 51 (п'ятдесят одну) гривню.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок на користь держави за реквізитами: отримувач - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106. Стягувачем є Державна судова адміністрація України.
Відповідно до ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова суду може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Д.С. Драч