Справа № 344/7632/25
Провадження № 1-кп/344/951/25
30 червня 2025 року м.Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі
головуючого - судді: ОСОБА_1 ,
за участі секретаря с/з: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
обвинуваченого: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Івано-Франківськ кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що народився у селі Бабухів, Рогатинського району, Івано-Франківської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, із середньою освітою, неодружений, РНОКПП: НОМЕР_1 , раніше судимий вироком Івано-Франківського міського суду від 04.09.2024 року за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень,
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.309 КК України,-
ОСОБА_4 , будучи особою, яка протягом року засуджена за ч.1 ст.309 КК України придбав та зберігав психотропні речовини без мети збуту.
Кримінальне правопорушення вчинено за таких обставин.
Так, ОСОБА_4 , будучи засудженим вироком Івано-Франківського міського суду від 04.09.2024 року за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, на шлях виправлення не став та маючи незняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість, підозрюється у вчиненні нового умисного злочину в сфері незаконного обігу психотропних речовин.
Так, ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, у невстановленому місці, 07.02.2025 року через telegram-канал «IF_GIGAPIXEL_BOT» незаконно придбав полімерну колбу із особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-пролідин-1-іл-пентан-1-он), який забрав у вигляді «закладки» та незаконно зберігав при собі без мети збуту.
07 лютого 2025 року у період часу з 16 години 57 хвилин по 17 годину 11 хвилин у селі Вовчинець, по вулиці Весняна 44, Івано-Франківської ТГ, в ході проведення працівниками поліції слідчо-оперативної групи Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області огляду місця події, ОСОБА_4 , усвідомлюючи неможливість продовження протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним придбанням та зберіганням особливо небезпечної психотропної речовини, з правої кишені куртки добровільно видав полімерну колбу, в якій знаходилась особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено, - PVP (1-феніл-2-пролідин-1-іл-пентан-1-он), у кількості 0,439 грама.
Таким чином ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.309 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав себе винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та надав суду показання, що дійсно, будучи засудженим вироком Івано-Франківського міського суду від 04.09.2024 року за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень придбав та зберігав зазначені в обвинувальному акті психотропні речовини без мети збуту. які добровільно видав працівникам поліції під час проведення огляду місця події.
Він розуміє, що вчинив неправильно, йому дуже прикро за свою поведінку та вчинок. З матеріалами досудового розслідування ознайомлений, їх не оспорює, у вчиненому щиро кається, просить не досліджувати усі докази, а обмежитися його допитом.
Вислухавши думки учасників процесу суд приходить до висновку, що клопотання прокурора та ОСОБА_4 про недоцільність дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які учасниками судового провадження не оспорюються підлягає до задоволення, оскільки показання ОСОБА_4 не викликають сумнівів у правильності розуміння ним змісту та обставин вчинення кримінального правопорушення, їх добровільності та істинності його позиції.
За таких обставин, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, суд вважає недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які учасниками судового провадження не оспорюються. У суду відсутні сумніви у добровільності позиції обвинуваченого. Обвинуваченому роз'яснено, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.
Відтак суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження та кваліфікує його дії за ч.2 ст.309 КК України як незаконне придбання та зберігання без мети збуту психотропних речовин, вчинене протягом року після засудження за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України.
Згідно з ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а відповідно до ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.
Призначаючи покарання обвинуваченому суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є нетяжким злочином; дані про особу обвинуваченого, який критично ставиться до вчиненого; є особою молодого віку; раніше судимий; з середньою освітою; неодружений; на обліку в лікаря нарколога чи психіатра не перебуває.
Обставиною, яка пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 судом не встановлено.
Окрім цього, з досудової доповіді про обвинуваченого вбачається висока ймовірність вчинення ОСОБА_4 повторного кримінального правопорушення та середній рівень його небезпеки для суспільства, в тому числі для окремих осіб, а виправлення ОСОБА_4 без позбавлення або обмеження волі на певний строк може становити небезпеку для суспільства, в тому числі для окремих осіб.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського судуз прав людини» передбачено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним. При цьому, у справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
Отже, враховуючи вищенаведене, а також думку прокурора та думку обвинуваченого ОСОБА_4 , які просили призначити обвинуваченому покарання у виді штрафу, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_4 за ч.2 ст. 309 КК України слід призначити покарання у виді штрафу в межах санкції даної статі.
Саме таке покарання буде відповідати не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, буде обґрунтованим, необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні не обирався, підстави для його обрання відсутні.
Цивільний позов не заявлявся.
Процесуальні витрати за проведення судової експертизи, у розмірі 1193 (одна тисяча сто дев'яносто три) гривні 85 копійок відповідно до ч.2 ст.124 КПК України покласти на обвинуваченого.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374, 381, 382, 394, 615 Кримінального процесуального кодексу України, суд -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні передбаченого ч.2 ст.309 КК України злочину та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 3100 (три тисячі сто) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 52700 (п'ятдесят дві тисячі сімсот) гривень.
Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави 1193 (одна тисяча сто дев'яносто три) гривні 85 копійок, процесуальних витрат в кримінальному провадженні за проведення судової експертизи.
Речові докази по справі після набрання вироком законної сили:
оптичний диск DVD з відеозаписами (постанова старшого дізнавача від 10.02.2025 року) - зберігати в матеріалах кримінального провадження сторони обвинувачення;
полімерну колбу з психотропною речовиною: PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) у кількості 0,439 грама (постанова дізнавача від 14.02.2025 року) - знищити.
Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору в день його проголошення, інші учасники судового провадження мають право отримати його копію в суді.
Вирок може бути оскаржено з урахуванням вимог ч. 2 ст. 394 КПК України шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Головуючий-суддя ОСОБА_1