Справа № 344/7847/25
Провадження № 2/344/3215/25
26 червня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої - судді Пастернак І.А.
секретаря Устинської Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи тим, що 11.11.2006 року сторонами було зареєстровано шлюб у Відділі реєстрації актів цивільного стану Івано-Франківського міського управління юстиції, про що зроблено відповідний актовий запис за № 1999. В шлюбі народилася донька: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Підставою для розірвання шлюбу є ті обставини, що у них не склалось спільне життя, з плином часу виявилось, що у них різні характери та погляди на життя та сім'ю, через що у них виникали суперечки та конфлікти. А тому просить розірвати шлюб.
Позивач судове засідання не з'явилася, у прохальній частині позовної заяви просила розгляд справи проводити без її участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча належним чином був повідомлений про день та час слухання справи.
З урахуванням положень ст. 280 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Згідно свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_1 сторони 11.11.2006 року зареєстрували шлюб у Відділі реєстрації актів цивільного стану Івано-Франківського міського управління юстиції, про що зроблено відповідний актовий запис за № 1999(а.с.4).
Від шлюбу у подружжя народилася донька: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_2 (а.с.6).
Позивач стверджує, що вони з відповідачем не підтримують сімейних стосунків, збереження шлюбу є неможливим, примирення не бажає, тому такий шлюб зберігати не доцільно.
Відповідно до ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
За приписами ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Як вбачається з ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до правової позиції Пленуму Верховного Суду України, викладеної в пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»: проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя».
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що оскільки, сторони не підтримують шлюбні відносини, їхній шлюб існує формально, а тому шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 11.11.2006 року у Відділі реєстрації актів цивільного стану Івано-Франківського міського управління юстиції, про що зроблено відповідний актовий запис за № 1999 слід розірвати.
Що стосується позовної вимоги про залишення неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 після розірвання шлюбу на проживання з матір'ю, то суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
Оскільки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на даний час виповнилось 17 років, то вона вправі самостійно визначати своє місце проживання.
З огляду на вищевикладене в задоволенні позовної вимоги про залишення неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 після розірвання шлюбу на проживання з матір'ю слід відмовити.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.
На підставі наведеного, відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», ст. ст. 104, 110, 112 СК України, керуючись ст.ст. 133, 141, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу -задоволити частково.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 11.11.2006 року у Відділі реєстрації актів цивільного стану Івано-Франківського міського управління юстиції, про що зроблено відповідний актовий запис за № 1999 - розірвати.
В решті вимог позову - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Довідка: повний текст рішення виготовлено 30.06.2025 року.
Суддя Пастернак І.А.