Справа № 344/11086/25
Провадження № 1-кс/344/4616/25
25 червня 2025 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12025091230000069 від 23.04.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 185, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 361 КК України,-
Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду з клопотанням про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в обґрунтування якого посилається на те, що Відділом розслідування особливо важливих злочинів слідчого управління ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025091230000069 від 23.04.2025 за підозрою ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 185, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 361 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_5 достовірно знаючи, що у зв'язку із збройною агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого законом України від 24.02.2022 №2101-ІХ, з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжено та діє на теперішній час, внаслідок чого на території України збільшилась кількість кіберзлочинів, маючи умисел, направлений на скоєння злочину проти власності, діючи з корисливих мотивів, з метою отримання незаконного прибутку, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вступили в детальний (поступовий) злочинний план, неухильно дотримуючись умов якого були упевнені у неможливості викриття їх злочинної діяльності та уникнення притягнення до кримінальної відповідальності.
Усвідомлюючи, що самостійне, без залучення інших осіб, скоєння злочину проти власності неможливе, у невстановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше 22.04.2025, перебуваючи у невстановленому в ході досудового розслідування місці, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_5 з метою втілення своїх злочинних намірів вступили у злочинну змову із невстановленими в ході досудового розслідування особами, спільно з якими розробили план, спрямований на незаконне таємне заволодіння чужим майном.
У свою чергу, невстановлені органами досудового розслідування особи, бажаючи отримувати власну матеріальну вигоду, керуючись корисливим мотивом, у невстановлені в ході досудового розслідування час та місці домовились із ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , як з пособниками вчинення кримінального правопорушення, та надали свою добровільну згоду на участь у злочинній діяльності, яка була направлена на таємне заволодіння чужим майном, при цьому, предметом своїх кримінально протиправних дій співучасники визначили грошові кошти, які знаходились на банківських рахунках, відкритих для фізичних, юридичних осіб у банківських установах на території України.
Враховуючи єдність та спільність намірів, цілей ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 та невстановлених в ході досудового розслідування осіб, їх добровільність та згоду щодо скоєння злочинів проти власності, кожен співучасник діяв за попередньою домовленістю про спільне вчинення кримінального правопорушення, яке стосується спільності скоєння кримінальних правопорушень (узгодження дати, часу, місця, способу їх скоєння, змісту виконуваних функцій).
Досягнувши домовленості про спільне здійснення протиправної діяльності, співучасники кримінального правопорушення - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 та невстановлені в ході досудового розслідування особи, діючи за попередньою змовою, почали втілювати заздалегідь розроблений ними злочинний план, яким передбачено розподіл функцій та ролей кожного члена групи.
Так, реалізовуючи їх єдиний злочинний умисел, направлений на таємне заволодіння чужим майном, у невстановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше 18.04.2025, з невстановленого в ході досудового розслідування джерела співучасники кримінальних правопорушень - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 та інші невстановлені в ході досудового розслідування особи, діючи за попередньою змовою групою осіб, відповідно до заздалегідь розподілених функцій та ролей, отримали інформацію про існування приватного підприємства «АРОНІЯ» (код ЄДРПОУ 30545846), а також інформацію про номер банківського рахунку вказаної юридичної особи, відкритого у банківській установі ПАТ «Банк інвестицій та заощаджень».
Продовжуючи реалізовувати свій єдиний злочинний умисел, спрямований на пособництво у таємному заволодінні чужим майном, ОСОБА_7 , відповідно до розподілених функцій та ролей, разом із ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за винагороду переконали ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , здійснити реєстрацію себе як фізичної особи-підприємця.
Надалі, 18.04.2025 о 17:42:32 год. ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та невстановленими в ході досудового розслідування співучасниками кримінального правопорушення, з їх відома та згоди, відповідно до заздалегідь розподілених функцій та ролей, дотримуючись умов заздалегідь розробленого злочинного плану, не маючи на меті фактичного наміру зайняття легальною господарською діяльністю, виключно з метою прикриття своєї подальшої злочинної діяльності, з використанням електронного порталу «ДІЯ», здійснив державну реєстрацію себе як фізичної особи-підприємця, зазначивши про себе наступні відомості: ПІБ фізичної особи-підприємця - ОСОБА_5 , РНОКПП - НОМЕР_1 , місце знаходження фізичної особи-підприємця - АДРЕСА_1 , основний вид економічної діяльності - 64:19 Інші види грошового посередництва.
Після цього, здійснюючи свою роль як пособника у вчиненні кримінального правопорушення, ОСОБА_5 з метою подальшого перерахування таємно викрадених грошових коштів відкрив для себе як фізичної особи-підприємця банківський НОМЕР_2 у АТ КБ «ПриватБанк».
Продовжуючи реалізовувати свій єдиний злочинний умисел, направлений на таємне заволодіння чужим майном, 22.04.2025 не пізніше о 13 годині 00 хвилини, тобто в умовах воєнного стану, співучасники кримінальних правопорушень - ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та інші невстановлені в ході досудового розслідування особи, діючи за попередньою змовою групою осіб, відповідно до заздалегідь розподілених функцій та ролей, знаходячись у невстановленому в ході досудового розслідування місці, із використанням заздалегідь придбаного обладнання (технічних пристроїв), яке підключено до Всесвітньої мережі Інтернет, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, здійснили несанкціоноване втручання в роботу облікового запису ПП «АРОНІЯ» в комп'ютерній програмі «КлієнтБанк», в якій міститься інформація про юридичний банківський рахунок вказаного підприємства, з використанням якого здійснюються всі платіжні операції та грошові перекази, що призвело до несанкціонованого отримання співучасниками кримінальних правопорушень доступу до інформації, яка в них оброблювалась та зберігалась, зокрема, щодо здійснення клієнтом банківських операцій, інформації про рахунки/картки/вклади, а також інформації про клієнта, достатньої для його ідентифікації та аутентифікації, розміру грошових коштів, наявних на банківських рахунках № НОМЕР_3 , відкритого для ПП «Аронія», в банківській установі ПАТ «Банк інвестицій та заощаджень».
Продовжуючи свої протиправні дії, співучасники кримінального правопорушення - ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та інші невстановлені в ході досудового розслідування особи, отримавши несанкціонований доступ до облікового запису ПП «АРОНІЯ» в комп'ютерній програмі «КлієнтБанк», діючи за попередньою змовою групою осіб, відповідно до заздалегідь розподілених функцій та ролей, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, безпідставно, незаконно, із використанням заздалегідь придбаного обладнання (технічних пристроїв), 22.04.2025 о 13:30 год. та о 13:31 год. створили платіжні доручення №2359 та №2360 про перерахунок грошових коштів з банківського рахунку № НОМЕР_3 відкритого для ПП «АРОНІЯ» в банківській установі ПАТ «Банк інвестицій та заощаджень» на підконтрольний їм банківський рахунок, який відкрито пособником ОСОБА_5 НОМЕР_4 у АТ КБ «ПриватБанк» для себе як для фізичної особи-підприємця у сумі 498 609 грн. та у сумі 499 760 грн., які стали підставою для перерахування вищевказаних сум грошових коштів на підконтрольний їм банківський рахунок НОМЕР_4 ОСОБА_5 .
У результаті описаних умисних, незаконних дій невстановлені під час досудового розслідування особи та пособники ОСОБА_7 , ОСОБА_8 і ОСОБА_5 таємно заволоділи грошовими коштами приватного підприємства «АРОНІЯ» (код ЄДРПОУ 30545846) в сумі 998 369 грн., що на момент вчинення кримінального правопорушення у шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є особливо великим розміром, чим завдали підприємству майнову шкоду на вказану суму.
29.04.2025 ОСОБА_5 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, затримано в порядку ст. 208, 615 КПК України.
29.04.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у пособництві в несанкціонованому втручанні в роботу інформаційної (автоматизованої) системи, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 361 КК України та у пособництві в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, у особливо великому розмірі, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 185 КК України та 01.05.2025 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 15:20 год 29.06.2025.
Викладені обставини дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 185, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 361 КК України, що підтверджуються протоколами обшуків, протоколами огляду предметів, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 , протоколами допитів свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , заявою ОСОБА_5 , протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 та іншими доказами, у їх сукупності, а отже, повідомлена йому підозра є обґрунтованою.
Повідомлення про підозру ОСОБА_5 повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини, щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990, п. 32, SeriesA, N 182).
З метою забезпечення повного і неупередженого розслідування та прийняття кінцевого рішення у цьому кримінальному провадженні необхідно: здійснити аналіз інформації, отриманої в результаті проведення санкціонованих тимчасових доступів у ПрАТ «Київстар», ПрАТ «ВФ Україна», ТОВ «лайфселл»; отримати висновок призначеної судової комп'ютерно технічної експертизи; здійснити аналіз інформації про рух коштів, отриманих у АТ КБ «ПриватБанк», АТ «Універсал Банк», АТ «Таскомбанк», АТ «А-Банк», АТ «Райффайзен Банк», ПуАТ КБ «Акордбанк», АТ «Сенс Банк», АТ «ОТП-Банк» АТ, АТ «Альянс-Банк», АТ «Юнекс Банк»; прийняти процесуальні рішення щодо всіх речей та предметів, вилучених у ході досудового розслідування; з урахуванням зібраних доказів визначитись з остаточною правовою кваліфікацією дій ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , а також у випадку наявності законних підстав вирішити питання щодо повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри чи повідомлення про нову підозру.
Обставини, щоперешкоджализдійсненнювищезазначенихпроцесуальнихдійраніше, цезначнакількістьпопередньопроведенихпершочерговихслідчихдій та заходівзабезпеченнякримінальногопровадження, спрямованих на отриманнядоказівзлочинноїдіяльності, їханалізу та оцінці.
Приймаючи до уваги вказане, підстав для зміни чи скасування підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає, оскільки ризики не змінились.
У відповідності до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 185 КК України, у вчиненні якого ОСОБА_12 є тяжким злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- п. 1 - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, за які передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна та він усвідомлює про неминучість покарання;
- п. 2 - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки досудове розслідування триває та підозрюваний, з метою ухилення від кримінальної відповідальності може вчиняти такі дії;
- п. 3 - незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, так як йому можуть бути відомі їхні анкетні дані та він може, шляхом погроз, змушувати його змінити свої покази на неправдиві з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинені кримінальні правопорушення;
- п. 4 - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки ОСОБА_5 може не з'являтись на виклики до слідчого, прокурора чи суду;
- п. 5 - вчинитиіншекримінальнеправопорушення, оскількивінне маєміцнихсоціальнихзв'язків, офіційно не працює, джерелойогоіснування не відоме та з метою отриманнякоштів, підозрюванийможевчинятиінші злочини.
Зазначені вище обставини, тяжкість інкримінованого злочину, дані про особу ОСОБА_5 , його соціальні зв'язки, дають підстави вважати про те, що застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти заявленим ризикам та дієвості кримінального провадження.
Таким чином, підозрюваному ОСОБА_5 доцільно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден інший запобіжний захід не може забезпечити вирішення завдань кримінального процесу.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив клопотання задовольнити.
В судовому засіданні підозрюваний та захисник просили продовжити запобіжний захід з можливістю визначення розміру застави .
Заслухавши прокурора, слідчого, підозрюваного, захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю за необхідне зазначити наступне.
Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 6 ст. 199 КПК України, у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
У відповідності до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання, а також те, що строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
В той же час згідно з ст. 219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, а ч. 2 даної статті зазначає про можливість продовження строку досудового розслідування.
29.04.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у пособництві в несанкціонованому втручанні в роботу інформаційної (автоматизованої) системи, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 361 КК України та у пособництві в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, у особливо великому розмірі, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 185 КК України та 01.05.2025 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 15:20 год 29.06.2025.
Викладені обставини дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 185, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 361 КК України, що підтверджуються протоколами обшуків, протоколами огляду предметів, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 , протоколами допитів свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , заявою ОСОБА_5 , протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 та іншими доказами, у їх сукупності, а отже, повідомлена йому підозра є обґрунтованою.
У відповідності до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 185 КК України, у вчиненні якого ОСОБА_12 є тяжким злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.
25.06.2025 року Івано-Франківським міським судом продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025091230000069 від 23.04.2025 до 4 (чотирьох) місяців, тобто до 28.08.2025 включно.
Статтею 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою.
Відповідно до ст. 199 КПК України, розглядаючи клопотання про продовження строків тримання під вартою слідчий суддя повинен з'ясувати конкретні причини тривалого тримання особи під вартою, чи недопущеного безпідставного тривалого розслідування, інші обставини, що свідчать про невиправдано тривале тримання під вартою, чи не з'явилися причини, що дозволяють скасувати тримання під вартою та застосувати альтернативний запобіжний захід.
Так, відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.
Відповідно до вимог п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).
При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об'єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».
У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Отже враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри продовжують мати місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування відповідною сукупністю матеріалів кримінального провадження, перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_5 до інкримінованих йому злочинів.
В той же час 29.06.2025 року закінчується строк дії застосованого щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Підстав для зміни чи скасування підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає, оскільки злочини у вчиненні яких він підозрюється у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.
У зв'язку з цим у органу досудового розслідування виникла необхідність у продовженні строку тримання підозрюваного під вартою, з приводу чого і подано клопотання.
В той же час, як того вимагає ст. 199 КПК України, розглядаючи клопотання про продовження строків тримання під вартою слідчий суддя повинен з'ясувати конкретні причини тривалого тримання особи під вартою, чи недопущеного безпідставного тривалого розслідування, інші обставини, що свідчать про невиправдано тривале тримання під вартою, чи не з'явилися причини, що дозволяють скасувати тримання під вартою та застосувати альтернативний запобіжний захід.
Разом з тим, в судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, які не зменшилися, та які дають певні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
В поданому клопотанні та в судовому засіданні органом досудового розслідування обґрунтовано неможливість застосування щодо підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу на даному етапі досудового розслідування, враховуючи конкретні його обставини.
Разом з тим, згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Частиною 4 ст. 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:
1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;
3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;
4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255 - 3 Кримінального кодексу України;
5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Вирішуючи питання щодо визначення чи не визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя враховує всі вище перелічені обставини, а також відношення самого підозрюваного до інкримінованих йому дій, його вік, стан здоров'я, наявність соціальних зв'язків.
При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, крім наведеного вище, враховую практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_13 за інкримінований злочин (ч.4 ст.402КК України), характер та обставини його вчинення.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, мотив кримінального правопорушення, тяжкість злочину, який інкримінується підозрюваному, вважаю за необхідне визначити заставу в межах 80 (восьмидесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі - 242 240 грн. 00 коп., оскільки внесення застави саме в такому розмірі, за висновком слідчого судді, є межею помірності для нього, і ризик втрати такого розміру застави може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Окрім цього, слідчий суддя відповідно до ч.3 ст.183 КПК України вважає за необхідне, у разі внесення застави, покласти на підозрюваного обов'язки, визначені ч.5 ст.194 КПК України.
Отже, зважаючи на викладене, враховуючи все вищезазначене в сукупності, слідчий суддя вважає за необхідне в рамках даного кримінального провадження визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
Отже, враховуючи обставини кримінального правопорушення, мотив кримінального правопорушення, тяжкість злочину, який інкримінується підозрюваному, вважаю за необхідне продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 в межах строку досудового розслідування, - до 25 серпня 2025 року включно, з визначенням розміру застави у 80 (восьмидесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 242 240 грн. 00 коп.
Керуючись ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, ст.ст. 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 205, 219, 309, 376, 395 КПК України, -
Клопотання задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до 25 серпня 2025 року включно.
Тримання під вартою ОСОБА_5 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.
Розмір застави визначити в межах 80 (восьмидесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі - 242 240 гривень 00 коп., яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ України, м. Київ, МФО: 820172, р/р: UA158 201 720 355 259 002 000 002 265).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 на строк до 25 серпня 2025 року включно обов'язки:
- прибувати до слідчого прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утриматися від спілкування з іншими підозрюваними та свідками у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.
та роз'яснити, що в разі невиконання таких обов'язків щодо нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Роз'яснити ОСОБА_5 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі оригінал документу із відміткою банку має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення, яка після його отримання та перевірки має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.
Про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено і підписано 26.06.2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_14