Справа№938/280/25
Провадження № 2-а/938/6/25
24 червня 2025 року селище Верховина
Верховинський районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого судді Джуса Р.В.,
за участю: секретаря судового засідання Ласкурійчук С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1 ,
до відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
про скасування постанови про адміністративне правопорушення №17 від 06.02.2025, та закриття провадження у справі,
за участю:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
Обставини справи.
Позивач звернувся до Верховинського районного суду Івано-Франківської області з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення №17 від 06.02.2025 про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00грн, закриття провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Ухвалою суду від 17.02.2025 позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено на 27.02.2025.
25.02.2025 відповідач подав відзив на позовну заяву.
В судове засідання 27.02.2025, з'явився позивач та представник відповідача - Аксюк Б.В. У зв'язку із заявленням позивачем клопотання про ознайомлення із наданим в судове засідання, представником відповідача, відзиву на позовну заяву, розгляд справи було відкладено на 19.03.2025. Про розгляд справи сторони повідомлено у встановленому законом порядку, а саме позивача - шляхом направлення SMS-повідомлення, яке йому доставлено 27.02.2025, а відповідача - шляхом направлення поштового відправлення.
Від позивача, 06.03.2025 у порядку ст.163 КАС України, до суду надійшла відповідь на відзив.
В судове засідання 19.03.2025, з'явився позивач та представник відповідача - Аксюк Б.В. У зв'язку із заявленням позивачем клопотання про витребування доказів, а саме журналу реєстрації відвідувачів ІНФОРМАЦІЯ_2 та журналу реєстрації повісток, розгляд справи було відкладено на 08.04.2025, про що сторони повідомлено під розписку.
01.04.2025 від відповідача до суду надійшли витребувані судом докази.
В судове засідання 08.04.2025, з'явився позивач, його представник - адвокат Романенко О.В. та представник відповідача - Аксюк Б.В. У зв'язку із заявленням позивачем клопотання про витребування доказів, а саме журналу реєстрації відвідувачів ІНФОРМАЦІЯ_2 в період 01.02-10.02.2025, розгляд справи було відкладено на 01.05.2025, про що сторони повідомлено під розписку.
16.04.2025 від відповідача до суду надійшли витребувані судом докази.
В судовому засіданні 01.05.2025, з участю позивача, його представника - адвоката Романенко О.В. та представника відповідача - Аксюка Б.В., на стадії дослідження письмових доказів, було оголошено перерву до 20.05.2025.
Судове засідання 20.05.2025 не відбулося у зв'язку із зайнятістю судді в кримінальному провадженні, розгляд справи було відкладено на 11.06.2025.
Розгляд справи 11.06.2025 було відкладено на 24.06.2025 за клопотанням сторони позивача з підстав перебування представника позивача у відпустці.
В судове засідання 24.06.2025 учасники справи не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Позивач та його представник подали заяви про розгляд справи без їх участі (Вх.№ЕП-736/25 від 20.05.2025, №3573/25 від 24.06.2025). Представник позивача позовні вимоги просить задовольнити повністю.
Відповідач подав заяву про розгляд справи без участі представника (Вх.№3243/25 від 09.06.2025). Позовні вимоги заперечив, просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ч.3 ст. 194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч.1 ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до п.1 ч.3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе проводити судовий розгляд справи за відсутністю сторін, на підставі наявних у матеріалах справи доказів.
Згідно з положеннями ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ч.4 ст.250 КАС України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, ухвалення рішення, винесеного без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), суд підписує рішення без його проголошення.
Правова позиція позивача.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що постановою у справі про адміністративне правопорушення №17 від 04.02.2025 його притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00грн.
Позивач вважає, що вказана постанова є протиправною та такою, що винесена з порушенням правової процедури та підлягає скасуванню, оскільки в оскаржуваній постанові відсутні докази наявності у його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, так і процесуального законодавства (проведення розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до відповідальності, та за відсутності відомостей про її належне повідомлення про дату, час і місце розгляду.
Факт вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та його вина у вчиненні правопорушення, не доведені.
З оскаржуваної постанови незрозуміло, які саме норми права він порушив, лише перелічується статті Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», Правила військового обліку призовників військовозобов'язаних, але не зазначено який саме нормативно-правовий акт порушено, до яких саме суб'єктів адміністративного правопорушення він належить. Не зазначено дата вчинення та дата виявлення адміністративного правопорушення, що позбавляє можливості встановити, наявність у нього обов'язку передбаченого законодавством. Крім того, в постанові не зазначено обов'язкових даних, а саме місце час та спосіб вчинення адміністративного правопорушення, відсутність на посилання який саме обов'язок було порушено військовозобов'язаним, відсутні докази того, що він був належним чином повідомлений про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 у зв'язку з чим мав би виконати відповідний обов'язок, закріплений мобілізаційним законодавством.
Суб'єктом владних повноважень порушене його право на подання заперечень, пояснень та право користуватися правовою допомогою, право приймати участь при розгляді власної справи. Також зазначив, що згідно військово-облікового документа від 29.11.2024 сформованого через застосунок Резерв +, він перебуває на військовому обліку та в розшуку не перебуває.
В судовому засіданні позивач додатково зазначив, що 04.02.2025 він звернувся До ІНФОРМАЦІЯ_2 щоб написати заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на яку має право згідно п.8 ч.1 ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Його спитали, де він був весь час, чому не оновив дані та повідомили, що на нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення. В його присутності був складений протокол, в якому він прочитав, що такий складено ОСОБА_2 , однак він його знає і він не був присутній при складанні протоколу, а тому він відмовився від підписання протоколу. Працівники ТЦК надали йому повістку про явку на 05.02.2025. Він скачав додаток Резерв+ та роздрукував військово-обліковий документ, який приніс в РТЦК на наступний день, тобто 05.02.2025. Працівники ТЦК взяли його та сказали, що проходити ВЛК немає необхідності та йому потрібно надати документи на відстрочку, які ним попередньо надсилалися поштою. 06.02.2025 він написав заяву на відстрочку та йому сказали, що 07.02.2025 о 09.00год буде розглядатися справа про притягнення його до адміністративної відповідальності. Він прийшов до РТЦК 07.02.2025, однак йому повідомили, що немає юриста, щоб він прийшов на 12.30год та його повідомили, що справа вже розглянута, оскільки він не з'явився. 07.02.2025 йому вручили копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Повістки на 07.02.2025 він не мав. Також в журналі відвідувачів РТЦК за 06.02.2025 та 07.02.2025 немає записів про те, що він приходив до РТЦК.
Представник позивача додатково зазначив, що посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 порушено вимоги ст.277-2 КУпАП, а саме не повідомлено ОСОБА_1 про розгляд справи за 3 доби до дати розгляду відносно нього справи про адміністративне правопорушення. Також, порушено вимоги ст.268 КУпАП, а саме здійснено розгляд справи без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Також оскаржувана постанова не містить жодних доказів вчинення адміністративного правопорушення. Єдиним доказом вчинення адміністративного правопорушення є протокол, який не підписаний ОСОБА_1 . Протокол складався неуповноваженою особою, а тому ОСОБА_1 відмовився від його підпису.
Тому вважає, що розгляд справи про адміністративне правопорушення є неповний і необ'єктивний, а тому просить постанову №17 від 06.02.2025 скасувати, а провадження в справі закрити.
Правова позиція відповідача.
Від відповідача 25.02.2025 надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є громадянином України, а відтак користується правами та має обов'язки згідно Конституції України. Згідно абз.6 ч.3 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Також, на підставі норм ч.10. ст.1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, запасі Служби безпеки України, зобов'язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного; резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної
підтримки.
Однак, ОСОБА_1 порушив дані вимоги закону та у строк встановлений законом не уточнив свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного; резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Зазначає, що позивачем вчинено правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП та станом на день подання відзиву, він продовжує перебувати у категорії порушників законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, встановлені правила військового обліку, що підтверджується наданим Позивачем військово-обліковим документом, де чітко вказано про наявність порушення правил військового обліку, а саме як вбачається з витягу із застосунку «Резерв+», позивач оновив дані 29.11.2024, зокрема після того, коли отримав можливість для реалізації права на відстрочку з підстав п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме на підставі рішення №693 Виконавчого комітету Верховинської селищної ради від 19.11.2024, яким ОСОБА_1 призначено піклувальником дитини, що була позбавлена батьківського піклування ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , оскільки батько вищезазначеної дитини помер, а мати була позбавлена батьківських прав згідно рішення суду.
А тому, враховуючи наведене, на позивача був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, в якому повідомлено про дату розгляду відносно нього справи про адміністративне правопорушення. Позивач відмовився від отримання другого примірника протоколу №17 про адміністративне правопорушення, що було засвідчено підписами в протоколі від 04.02.2025. На розгляд справи 06.02.2025, ОСОБА_1 не з'явився, а тому оскаржувана постанова була винесена у його відсутності. Копію оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 отримав 07.02.2025 коли прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить його особистий підпис у постанові.
Зазначає, що оскаржувана постанова складена з дотриманням норм права та працівники ІНФОРМАЦІЯ_2 діяли у межах повноважень та у спосіб визначений законом. Просить в задоволенні позову відмовити.
В судовому засіданні, представник відповідача Аксюк Б.В. додатково зазначив, що 04.02.2025 відносно громадянина ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення № 17 у зв'язку з порушенням вимог абз. 6 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз. 2 ч. 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», а саме: з підстав того, що громадянин ОСОБА_1 не уточнив свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження протягом 60 днів.
Згідно ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 № 3633, абз. 2, ч. 3, ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» 21.10.1993 № 3543-ХІІ, військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про України, оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою зобов'язані уточнити свої облікові дані через адміністративних послуг військовозобов'язаного, центри надання або електронний кабінет призовника, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження (з 18 травня 2024 року по 16 липня 2024 року).
Громадянин ОСОБА_1 оновив дані 29.11.2024, таким чином є порушником правил військового обліку, що підтверджується даними в інформаційній системі «Оберіг», а також витягом із застосунку «Резерв+» наданим безпосередньо громадянином ОСОБА_1 .
Рішення про винесення постанови № 17 від 06.02.2025 року за відсутності громадянина ОСОБА_1 було прийнято виходячи з тих обставин, що ОСОБА_1 було достовірно відомо про складення відносно нього матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності та їх розгляд у ІНФОРМАЦІЯ_3 на 06.02.2025.
Також, протокол складено уповноваженою особою, оскільки є відповідний наказ, що надає право складати протоколи певним особам без права підпису. Протокол №17 підписаний уповноваженою особою А.Чорнеєм.
Щодо відсутності відомостей у журналі відвідувачів ІНФОРМАЦІЯ_2 , окремо зазначив про те, що відповідні записи про прибуття та вибуття громадянина ОСОБА_1 не вносилися в зв'язку з відсутністю доцільності, оскільки такі відомості було внесено до журналу реєстрації повісток для уточнення військово-облікових даних виданих ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Звертає увагу, що уповноважені особи ІНФОРМАЦІЯ_2 , діяли лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Фактичні обставини, встановлені судом.
З матеріалів справи №17 про адміністративне правопорушення вчинене ОСОБА_1 за ч.2 ст.210-1 КУпАП, оригінал якої був представлений стороною відповідача для огляду в судовому засіданні, вбачається, що така містить (а.с.36-48):
- постанову у справі про адміністративне правопорушення №17 від 06.02.2025, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_4 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00грн.
Зі змісту вказаної постанови вбачається, що громадянин ОСОБА_1 порушив вимоги абз. 6 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме: будучи військовозобов'язаним протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, мав обов'язок уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження, проте без поважних причин не оновив дані (а.с.42-43).
Також з вказаної постанови вбачається, що постанова складена у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 . Копію постанови про адміністративне правопорушення №17 від 06.02.2025, ОСОБА_1 отримав 07.02.2025 про що розписався в постанові.
- протокол №17 про адміністративне правопорушення від 04.02.2025, складений заступником начальника - начальником мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 майором ОСОБА_5 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителя с.Кривопілля, Верховинського району, Івано-Франківської області про те, що ОСОБА_1 протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України (тобто з 18.05.2024), не уточнив свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження, чим порушив вимоги ч.3 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3. ст.210-1 КУпАП (а.с.37-38),
- акт про відмову від підпису від 04.02.2025, яким засвідчено факт відмови від підпису військовозобов'язаного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , складеного помічником начальника з правової роботи ОСОБА_6 в присутності головного спеціаліста ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 , начальника групи зв'язку ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 (а.с.39),
- інформація ІНФОРМАЦІЯ_2 , з якої вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 стоїть на обліку: рядовий, сержантський і старшинський склад запасу, звання сержант; ВОС: перевезення автомобільним транспортом; код ВОС: водій; група обліку (А): всі види ЗСУ, родів військ і служб, для яких не визначені особливі вимоги щодо проходження військової служби (а.с.41),
- лист Верховинської селищної ради від 08.10.2024 №3080/04-38/10 з якого вбачається, що сільська рада надсилає ІНФОРМАЦІЯ_3 інформацію щодо виконання розпорядження №3/1/5216 про здійснення оповіщення військовозобов'язаних, які перебувають на обліку у Верховинській громаді та про їх виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
До листа долучено список осіб оповіщених особисто або через родичів, серед яких позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , житель с.Кривопілля (а.с.44-45),
-копію рішення виконавчого комітету Верховинської селищної ради №693 від 19.11.2024 «Про надання статусу дитини, позбавленої батьківського піклування та встановлення піклування на неповнолітньою дитиною», з якого вбачається, що надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , встановлено над нею піклування та призначено піклувальником ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , верховинського району, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ;
Із військово-облікового документу із застосунку «Резерв+», вбачається, ОСОБА_1 порушено правила військового обліку. ВОД сформований 05.02.2025 о 14:26год в його електронному кабінеті із зазначенням наступних даних: дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_4 ; категорія обліку - військовозобов'язаний; дійсний до - 05.02.2026; ТЦК та СП - ІНФОРМАЦІЯ_6 ; звання - солдат; ВОС - 790037; номер в реєстрі Оберіг - 140420219309638800010; адреса проживання - АДРЕСА_3 ; дата уточнення даних - 29.11.2024 (а.с.14);
З Витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимостей» вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , станом на 11.02.2025 до кримінальної відповідальності не притягався (а.с.15);
З копії листа ІНФОРМАЦІЯ_2 від 25.12.2024 № 1/5/7075 адресованого адвокату позивача ОСОБА_9 , вбачається що ІНФОРМАЦІЯ_3 інформує про те, що згідно норм п. 58. Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 року № 560, за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5 особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.
На підставі норм п.60 Порядку, у разі неможливості провести перевірку у військовозобов'язаного підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів територіальний центр комплектування та соціальної підтримки повідомляє про необхідність надання відповідних підтвердних документів. ІНФОРМАЦІЯ_3 на виконання вимог п.60 Порядку, надано письмову відповідь гр. ОСОБА_1 від 06.12.2024 №1/5/6921. Додатково проінформовано про можливість оформлення відстрочки від мобілізації онлайн в застосунку «Резерв+» (а.с.21-22);
З Витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_10 від 23.02.2024 №23 «Про організацію роботи та виконання завдань щодо проваджень у справах про адміністративні правопорушення у ІНФОРМАЦІЯ_3 у 2024 році» вбачається, що, зокрема, заступника начальника територіального центру комплектування та соціальної підтримки - начальника мобілізаційного відділення слід вважати призначеним відповідальним за складання протоколів про адміністративні правопорушення (а.с.85);
Із копії журналу реєстрації повісток для уточнення військово-облікових даних виданих ІНФОРМАЦІЯ_7 вбачається, що ОСОБА_1 04.02.2025 (реєстраційний №8/1/550) та двічі 05.02.2025 (реєстраційні №8/1/554, №8/1/555) прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 для отримання повісток на уточнення військово-облікових даних (а.с.86-88);
Із копій розписок вбачається, що ОСОБА_1 отримано повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме:
- 04.02.2025 №8/1/550 для уточнення військово-облікових даних на 09.00 год. 05.02.2025,
- 05.02.2025 №8/1/554 для уточнення військово-облікових даних на 09.00 год. 06.02.2025,
- 06.02.2025 №8/1/555 для уточнення військово-облікових даних на 09.00 год. 17.02.2025;
Із копії журналу обліку відвідувачів ІНФОРМАЦІЯ_1 вбачається, що ОСОБА_1 04.02.2025 (запис в журналі №439) та двічі 05.02.2025 (запис в журналі №444, 445) прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою уточнення військово-облікових даних (а.с.107-109);
Оцінка суду.
Відповідно до ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Відповідно до ч.1 ст.287 КУпАП України постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
За приписами ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу положень статті 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до п.9 розділу 2 Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05 січня 2024 р. за №36/41381 матеріали справи про адміністративне правопорушення подаються уповноваженою посадовою особою, яка склала протокол, керівнику територіального центру комплектування та соціальної підтримки, для її розгляду у порядку, визначеному КУпАП.
Згідно ст.245 КУпАП, завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, тощо.
У відповідності до положень 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Частиною 1 статті 268 КУпАП визначено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст.280 КУпАП (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог 283 КУпАП, яка регламентує зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним, із зазначенням місця, часу, способу його вчинення, мотивів і форми вини, а висновки суду щодо оцінки доказів мають вказуватись у вигляді точних і категоричних суджень, які виключали б сумніви з приводу достовірності доказів на обґрунтування висновку про винуватість особи. При цьому, суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актів, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.
В своїх судових рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував на те, що формулювання обвинувачення є важливою умовою справедливого та об'єктивного судового розгляду.
В рішенні у справі «Маттоціа проти Італії» Європейський Суд зазначив, що «обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення». Хоча ступінь «детальності» інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту.
В рішенні у справі «Абрамян проти Росії» Європейський Суд зробив висновок про те, що «деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення».
В цьому ж рішенні Суд нагадав, що надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду.
Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до норм КУпАП, справа розглядається в межах адміністративного обвинувачення, що міститься в протоколі про адміністративне правопорушення і встановлення інших обставин, які знаходяться за межами обвинувачення та погіршують становище особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є неприпустимим, оскільки порушує право на захист від конкретного обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення.
Сутність пред'явленого обвинувачення повинна відповідати диспозиції статті закону, яким встановлено відповідальність за вчинення правопорушення.
При цьому суд, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, не може самостійно перебирати на себе «функції обвинувачення» і змінювати формулювання висунутого обвинувачення та відшукувати докази вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч.ч. 1,3 ст.210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Зазначена норма матеріального закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки військовозобов'язаного. Тому в постанові про адміністративне правопорушення є необхідним посилання на порушення військовозобов'язаним вимог конкретної норми закону чи підзаконного акта.
Статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №Я64/2022, що затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України введений воєнний стан з 05:30 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався, і продовжує свою дію на час розгляду справи.
Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно з абзацом 6 частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
За приписами абзацу 3 підпункту 10-1 пункту 1 Додатку 2 до Порядку організації і ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 №1487, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Згідно ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу викладено в новій редакції, згідно з якою, зокрема, встановлено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Підпунктом 1 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3633-ІХ установлено, що під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 3 березня 2022 року № 2105-IX: громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Відповідно до пункту 22 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 резервісти та військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані (адресу місця проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або місцезнаходження чи відповідному підрозділі розвідувальних органів України, Центральному управлінні або регіональному органі СБУ.
Абзацом 6 частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції Закону №3633-ІХ) визначено, що інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Як вбачається із оскаржуваної постанови №17 від 06.02.2025, винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_4 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн (а.с.42-43).
Зі змісту вказаної постанови вбачається, що громадянин ОСОБА_1 порушив вимоги абз. 6 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме: будучи військовозобов'язаним протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, мав обов'язок уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження, проте без поважних причин не оновив дані.
Також, в постанові зазначено про те, що на розгляд матеріалів адміністративної справи ОСОБА_1 не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про місце, дату та час розгляду матеріалів, що засвідчено підписами свідків у протоколі та актом відмови від підпису щодо громадянина ОСОБА_1 від 04.02.2025. Копію постанови №17 від 06.02.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності отримав 07.02.2025, про що розписався.
В судовому засіданні ОСОБА_1 зазначив, що 04.02.2025 він звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 щоб написати заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на яку має право згідно п.8 ч.1 ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Його спитали, де він був весь час, чому не оновив дані та повідомили, що на нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення. При ньому був складений протокол, в якому він прочитав, що такий складено ОСОБА_2 , однак оскільки він знає останнього, і такий не був присутній при складанні протоколу, а тому він відмовився від підписання протоколу. Працівники ТЦК надали йому повістку про явку на 05.02.2025. Він скачав додаток Резерв+ та роздрукував військово-обліковий документ, який приніс в РТЦК на наступний день, тобто 05.02.2025. Працівники ТЦК взяли його та сказали, що проходити ВЛК немає необхідності та потрібно надати документи на відстрочку, які ним попередньо надсилалися поштою. 06.02.2025 він написав заяву на відстрочку та йому сказали, що 07.02.2025 о 09.00 год буде розглядатися справа про притягнення його до адміністративної відповідальності. Він прийшов до РТЦК 07.02.2025, однак йому повідомили, що немає юриста, і йому необхідно прийти на 12.30год, а також повідомили, що справа вже розглянута, оскільки він не з'явився. 07.02.2025 йому вручили копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Повістки на 07.02.2025 він не мав. Також в журналі відвідувачів РТЦК за 06.02.2025 та 07.02.2025 немає записів про те, що він приходив до РТЦК.
Дійсно, з матеріалів справи №17 про адміністративне правопорушення вчинене ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП встановлено, що заступником начальника - начальником мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 майором ОСОБА_5 складено протокол №17 про адміністративне правопорушення від 04.02.2025, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителя с.Кривопілля, Верховинського району, Івано-Франківської області про те, що ОСОБА_1 протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України (тобто з 18.05.2024), не уточнив свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження, проте без поважних причин не оновив дані, чим порушив вимоги ч.3 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3. ст.210-1 КУпАП (а.с.37-38).
При цьому, судом встановлено, а саме з Витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_10 від 23.02.2024 №23 «Про організацію роботи та виконання завдань щодо проваджень у справах про адміністративні правопорушення у ІНФОРМАЦІЯ_3 у 2024 році», що, зокрема, заступника начальника територіального центру комплектування та соціальної підтримки - начальника мобілізаційного відділення слід вважати призначеним відповідальним за складання протоколів про адміністративні правопорушення (а.с.85). Таким чином, протокол №17 про адміністративне правопорушення вчинене ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП складений уповноваженою особою, а саме заступником начальника - начальником мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 майором ОСОБА_5 .
При цьому, в протоколі зазначено, що особі роз'яснено зміст ст.63 Конституції України, права та обов'язки передбачені ст.268 КУпАП, а також повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення о 16.30 год 06.02.2025 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , кабінет №3. Від пояснення та підписання протоколу, а також отримання другого примірника протоколу ОСОБА_1 відмовився у присутності свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
Також, з акту про відмову від підпису від 04.02.2025, встановлено, що таким засвідчено факт відмови від підпису військовозобов'язаного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , складеного помічником начальника з правової роботи ОСОБА_6 в присутності головного спеціаліста ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 , начальника групи зв'язку ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 (а.с.39).
Таким чином з наведеного вбачається, що у матеріалах адміністративної справи, наявні відомості про належне повідомлення особи, яка притягається до адміністративне правопорушення ОСОБА_1 про розгляд 06.02.2025 о 16.30 год у ІНФОРМАЦІЯ_3 відносно нього справи про адміністративне правопорушення у порядку встановленому законом. А тому твердження ОСОБА_1 про те, що його не було повідомлено про розгляд справи суд не враховує.
В той же час, ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначив, що з'являвся до ІНФОРМАЦІЯ_2 04.02.2025, 05.02.2025 та 06.02.2025 з метою уточнення військово-облікових даних та подання документів про надання йому відстрочки, що також прослідковується з представлених представником відповідача доказів, а саме копії журналу реєстрації повісток для уточнення військово-облікових даних виданих ІНФОРМАЦІЯ_7 з якого вбачається, що ОСОБА_1 04.02.2025 (реєстраційний №8/1/550) та двічі 05.02.2025 (реєстраційні №8/1/554, №8/1/555) прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 для отримання повісток на уточнення військово-облікових даних (а.с.86-88), а також з копії журналу обліку відвідувачів ІНФОРМАЦІЯ_1 , з якого вбачається, що ОСОБА_1 04.02.2025 (запис в журналі №439) та двічі 05.02.2025 (запис в журналі №444, 445) прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою уточнення військово-облікових даних (а.с.107-109).
В судовому засіданні, представник відповідача ОСОБА_11 суду пояснив, що відповідні записи про прибуття та вибуття громадянина ОСОБА_1 у журнал відвідувачів не вносилися в зв'язку з недоцільністю, оскільки такі відомості було внесено до журналу реєстрації повісток для уточнення військово-облікових даних виданих ІНФОРМАЦІЯ_3 .
З викладеного слідує, що позивач ОСОБА_1 будучи ознайомлений із датою та часом розгляду відносно нього справи про адміністративне правопорушення, являючись до ІНФОРМАЦІЯ_2 05.02.2025 та 06.02.2025 мав можливість бути присутнім при розгляді справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, надавати пояснення та докази щодо заперечення своє винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, скористатися іншими правами, передбаченими ч.1 ст.268 КУпАП під час розгляду справи.
Крім того, з витягу з особистого електронного кабінету позивача із застосунку «Резерв +», що представлений позивачем вбачається, що позивачем сформовано військово-обліковий документ у застосунку «Резерв+» 05.02.2025 і датою уточнення даних є 29.11.2024. Також у такому військово-обліковому документі зазначено про порушення правил військового обліку (а.с.14).
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що позивач не виконав вимог Закону про оновлення персональних даних військовозобов'язаного та не уточнив свої військово-облікові дані у встановлений строк, а саме до 16.07.2024, що і стало підставою притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210 КУпАП.
При цьому, суд звертає увагу на те, що позивачем ОСОБА_1 уточнено військово-облікові дані лише після того, як виконавчим комітетом Верховинської селищної ради №693 від 19.11.2024 ухвалено рішення «Про надання статусу дитини, позбавленої батьківського піклування та встановлення піклування на неповнолітньою дитиною», яким ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 призначено піклувальником ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , дитини, позбавленої батьківського піклування та в ОСОБА_1 отримав можливість для реалізації права на відстрочку з підстав п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Також позивачем не представлено суду доказів, які б підтверджували обставини, що унеможливлювали уточнення ним військово-облікових даних у строк встановлений законом, а саме з 18.05.2024 по 16.07.2025 включно. Також, такі докази не були представлені ОСОБА_1 коли він звертався до ІНФОРМАЦІЯ_2 із метою подання заяви про надання відстрочки.
Вищевикладене спростовує доводи позивача про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та відсутність в його діях вини.
Щодо посилання позивача на те, що оскаржувана постанова не містить відомостей про дату вчинення адміністративного правопорушення та місце його вчинення, а також які норми права ним порушено, а лише перелічуються статті ЗУ "Про військовий обов'язок і військову службу", правила військового обліку призовників та військовозобов'язаних, але не зазначено, який саме нормативно-правовий акт ним було порушено та до яких саме суб'єктів він належить, суд зазначає наступне.
Як вбачається з оскаржуваної постанови, така містить відомості про порушення військовозобов'язаним ОСОБА_1 вимог абз. 6 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме: будучи військовозобов'язаним протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, мав обов'язок уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження, проте без поважних причин не оновив дані. Також, текст постанови містить посилання на вимоги п.22 Постанови КМУ Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560.
При цьому суд зазначає, що обов'язок уточнити дані у позивача ОСОБА_1 , як військовозобов'язаного виник з 18.05.2024 по 16.07.2024 включно. При цьому, уточнення даних позивачем в будь-який інший день після 16.07.2024 вже утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3.ст.210-1 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Визначений цією правовою нормою обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Попри наведене, суд звертає увагу на те, що виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб'єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків. Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.
Фундаментальне порушення - це таке порушення суб'єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення. Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність. Відтак, порушення такої процедури може бути підставою до скасування рішення суб'єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правильність рішення.
Аналогічний вимір суттєвості порушень застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у своїх рішеннях демонструє виважений підхід до оцінки характеру допущених порушень належної процедури з точки зору їх можливого впливу на загальну справедливість судового розгляду. Метод «оцінки справедливості процесу в цілому» не передбачає дослідження правомірності будь-якої окремої процесуальної дії у відриві від інших етапів процесу. По суті, ЄСПЛ у своїх рішеннях акцентує увагу на необхідності з'ясувати, «чи перетворили допущені порушення (в контексті конкретних обставин справи) судовий розгляд у цілому на несправедливий». При цьому, як свідчить практика ЄСПЛ, навіть виявлення судом серйозних (чи вагомих), на його думку, порушень права на справедливий судовий розгляд, допущених національними судами, не завжди тягне загальну оцінку проведеного судового розгляду та ухваленого підсумкового рішення як несправедливого.
Інакше кажучи, за принципами, що сповідує ЄСПЛ, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.
На думку суду, напрацьовані ЄСПЛ положення щодо правових наслідків допущених судами порушень при розгляді справ та критерії його застосування можуть бути вжиті за аналогією й до аналізу оскаржуваного у цій справі адміністративного акту відповідача.
Зокрема, не може бути скасовано правильне по суті рішення та відступлено від принципу правової визначеності лише задля правового пуризму. Рішення може бути скасоване лише для виправлення істотної помилки. Процесуальні норми є вторинними порівняно з матеріальними, оскільки призначення перших полягає в забезпеченні реалізації других. Тобто характер, зміст і призначення процесуальних норм підпорядковані вимогам матеріальних норм і тому зумовлені ними та є похідними від них.
Водночас під час розгляду цієї справи судом не встановлено грубих порушень процедури, які б могли вплинути на кінцевий результат розгляду відповідачем питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
При розгляді даної справи, суд уникає надмірного формалізму при перевірці технічної правильності складення самого протоколу та постанови, оскільки незначні помилки, на думку суду, не є підставою для скасування оскаржуваної постанови в цілому та уникнення особою відповідальності.
Дана позиція суду кореспондується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 01.11.2022 у справі №640/6452/19.
Згідно з частиною третьою статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
При винесенні даного рішення суд керується не лише формальними приписами нормативно-правових актів, але й бере до уваги їх цілі, враховуючи сьогодення та нагальні потреби суспільства. Саме така позиція, на думку суду, є основою для винесення законного та справедливого рішення у даній справі.
Враховуючи викладені обставини, суд вважає, що оскаржувану постанову слід залишити без змін, а позовну заяву без задоволення.
Судові витрати.
Положеннями ст.132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Так, позивачем при подачі адміністративного позову було понесено судові витрати по сплаті судового збір у розмірі 605,60 гривень.
Таким чином, оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 2, 6, 9, 73 - 77, 139, 242-246, 262,286, 293, 295 КАС України, суд,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення №17 від 06.02.2025, та закриття провадження у справі - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , юридична адреса: АДРЕСА_4 , ідентифікаційний код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Повне рішення складено 30.06.2025.
Суддя Роман ДЖУС