Справа № 194/331/25
Номер провадження № 2/194/436/25
01 липня 2025 року м.Тернівка
Тернівський міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Корягіна В.О.
секретаря судового засідання Клімової Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні у залі суду в місті Тернівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей,-
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей. Свою позовну вимогу вона мотивує тим, що відповідач по справі є батьком дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , а/з №39 від 18 травня 2021 року та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , актовий запис №618 від 15 вересня 2023 року. Діти мешкають разом з позивачем, що підтверджується копією довідки №109 від 20.01.2025 року, виданої відділом реєстрації місця проживання фізичних осіб виконавчого комітету Тернівської міської ради. 3 відповідача згідно рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 08.12.2016 року по справі № 194/1101/16-ц на користь позивача стягуються аліменти на утримання дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі частки доходів відповідача та згідно судового наказу, виданого Тернівським міським судом Дніпропетровської області від 03.04.2019 р. по справі № 194/619/19 на користь позивача стягуються аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі частки від доходів відповідача. Просить стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частини з усіх видів його доходів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи від дня пред'явлення позову до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Позивач в судове засідання не з'явилася, але в позовній заяві просить розглядати справу без участі сторони позтвача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином.
Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Так, в судовому засіданні встановлено, що від сумісного життя сторони мають малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвами про народження.
Відповідно до довідки №109 від 20.01.2025 року, виданої відділом реєстрації місця проживання фізичних осіб виконавчого комітету Тернівської міської ради за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживають: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
Згідно рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 08.12.2016 року по справі № 194/1101/16-ц на користь позивача стягуються аліменти на утримання дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у розмірі частки доходів відповідача.
Відповідно до судового наказу, виданого Тернівським міським судом Дніпропетровської області від 03.04.2019 року по справі № 194/619/19 на користь позивача стягуються аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі частки від доходів відповідача
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дітей.
У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 27 зазначеної Конвенції, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно ст. 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняється державою. Батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Статтею 180 Сімейного кодексу України передбачено обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Як роз'яснено у п. 17 Постанови Пленуму ВСУ від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно статті 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів судом враховуються наступні обставини: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Згідно ч.ч. 1-2 ст. 179 Сімейного кодексу України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.
Статтею 191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.
У відповідності до ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий та неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ст.ст. 12, 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України в редакції, чинній на момент розгляду справи судами попередніх інстанцій, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст. 198 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Відповідно до ч. 3 ст. 70 Закону України про виконавче провадження, загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.
Судом встановлено, що з відповідача за рішенням Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 08 грудня 2016 року та судовим наказом, виданого Тернівським міським судом Дніпропетровської області від 03 квітня 2019 року стягується 50 % з усіх доходів відповідача, а розмір заявлених позовних вимог позивача складає частини з усіх доходів відповідача, що складає 25 %, виходячи з цього загальний розмір відсотків відрахувань з відповідача складає 75 %, що перевищує загальний розмір відрахувань щодо стягнення аліментів на неповнолітніх дітей.
Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи норму права, і обставини, за яких передбачено таке утримання, суд дійшов висновку, що позовна вимога на стягнення аліментів на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підлягає частковому задоволенню.
При вирішенні питання про розмір аліментів, суд доходить висновку про стягнення аліментів на користь позивача в інтересах дітей у розмірі 1/5 частини з усіх видів доходів відповідача, враховуючи вимоги статей 181, 182, 191 СК України та виходячи з обставин справи, що загальний розмір відрахувань щодо стягнення аліментів на неповнолітніх складає- 70%.
Згідно ст.430 ЦПК України суд вважає необхідним допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
Крім того, згідно ст. ст. 4, 5 Закону України «Про судовий збір» підлягає до стягнення з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 1211,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 179, 180, 181, 182, 183, 191 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 19, 76, 264, 265, 268, 273, 274, 280-282, 430 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей - задовольнити частково.
Стягувати щомісяця з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , аліменти в розмірі 1/5 частини всіх видів його доходів на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, починаючи з 27 лютого 2025 року та до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , судовий збір у розмірі 1211,20 грн. на користь держави на р/р UA908999980313111256000026001 в Казначействі України (ЕАП), код ЄДРПОУ 37993783, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код класифікації доходів бюджету 22030106, призначення платежу: судовий збір.
Згідно зі ст.430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення в частині виплати аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільно процесуальним Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заява про перегляд цього рішення може бути подана відповідачем в Тернівський міський суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Повне судове рішення складено 01 липня 2025 року.
Головуючий суддя: В.О. Корягін