Справа № 206/2705/25
Провадження № 2-а/206/57/25
30.06.2025 Самарський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого-судді: Поштаренко О.В.
за участю секретаря судового засідання: Содоль М.В.
розглянувши відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
Позивач звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Ухвалою суду від 19.05.2025 відкрито провадження в адміністративній справі та справу призначено до судового розгляду з повідомленням викликом сторін.
05 червня 2025 року від представника позивача надійшла заява, згідно з якою останній просить розгляд справи проводити без їх участі. Позовні вимоги підтримують, просять задовольнити в повному обсязі.
11 червня 2025 року від представника відповідача надійшла заява, про розгляд справи за його відсутності та відзив з додатками, згідно якого ОСОБА_2 проти позову заперечує, вважає позовні вимоги Позивача необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, а строк на поданню відзиву пропущеним, за цих підстав просить позовну заяву залишити без розгляду.
Так, в у своєму відзиві представник відповідача зазначає, що вказана позовна заява підлягає залишенню без розгляду в порядку ч. 4 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України з наступних підстав. Оскаржуючи постанову за справою про адміністративне правопорушення під № 19937 від 01 листопада 2024 року за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, ОСОБА_1 ставить питання про поновлення йому строку оскарження у зв'язку з тим, що він дізнався про її існування 05 травня 2025 року - коли Самарським відділом державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшла відповідь на адвокатський запит до якого було долучено копію оскаржуваної постанови - тому останній не міг оскаржити її своєчасно. Однак, вказана обставина не може бути підставою для поновлення Позивачеві строку на оскарження спірної постанови. 17 лютого 2025 року державним виконавцем Самарського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Богомолом Михайлом Олександровичем було прийнято постанову в межах виконавчого провадження ВП № 77197203 про арешт коштів боржника - Позивача ОСОБА_1 . Протягом 17-23 лютого 2025 року було арештовано грошові кошти на всіх відкритих на той час банківських рахунках Позивача. Отже, вже 17 лютого 2025 року Позивач був обізнаний про існування спірної постанови. Тобто, після 17 лютого 2025 року, ОСОБА_1 мав можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження, відкритого на примусове виконання спірної постанови, 18, 20 та 25 лютого 2025 року та подати до суду позовну заяву у понеділок 27 лютого 2025 року (в межах 10 днів з моменту обізнаності). Позивачем подано позовну заяву до суду 15 травня 2025 року, тобто більш ніж через 2 місяці із дня його обізнаності про існування оскаржуваної постанови. Доказів існування інших перешкод, які заважали Позивачеві подати до суду позовну заяву в період з 13 по 24 лютого 2025 року ним надано не було. За таких обставин, позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без розгляду.
Відповідно до частини 2 статті 286 КУпАП, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови). Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Таким чином, представник відповідача Норочевський О.О. вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та безпідставними, а позовну заяву такою, яка задоволенню не підлягає.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без розгляду, виходячи з наступних підстав.
В обґрунтування поновлення строку для звернення до суду з вказаним позовом позивачем ОСОБА_1 зазначено, що йому стало відомо про наявність оспорюваної постанови через блокування його рахунків у зв'язку з проведенням виконавчих дій. Його не було викликано відповідачем на розгляд справи про адміністративне правопорушення, про накладення на нього стягнення у вигляді штрафу дізнався від співробітників АТ КБ «ПРИВАТБАНК». 05.05.2025 року Самарським ВДВС у м. Дніпрі на електрону пошту представника позивача (адвоката Озерової М.С.) надійшла відповідь на адвокатський запит до якої було долучено копію постанови про відкриття провадження № 7197203 та копію постанови № 19937 від 01.11.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення.
Так, судом встановлено, 14.02.2025 державним виконавцем Самарського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Богомолом Михайлом Олександровичем було відкрито виконавче провадження №77197203 на підставі постанови № 19937 від 01.11.2024 виданої Самарським РТЦК та соціальної політики за якою з ОСОБА_1 стягнуто штраф на користь держави у сумі 51000 грн.
17 лютого 2025 року державним виконавцем Самарського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Богомолом Михайлом Олександровичем було прийнято постанову в межах виконавчого провадження ВП № 77197203 про арешт коштів боржника - ОСОБА_1 .
В матеріалах справи про адміністративне правопорушення № 85/24 відносно ОСОБА_1 , яка була витребувана на підставі ухвали суду 19.05.2025 з ІНФОРМАЦІЯ_1 , міститься відповідь від 03.06.2025 під № 2621, начальника відділу Самарського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), відповідно до якої вказано, що копія про арешт коштів боржника від 17.02.2025 була направлена банкам та іншим фінансовим установам на виконання, згідно з АСВН отримано вказану постанову на виконання (накладення арешту) від наступних установ банку:Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» 17.02.2025, Акціонерне товариство «УніверсалБанк» 17.02.2025, Акціонерне товариство «КредоБанк» 23.02.2025, Акціонерне товариство «Сенс банк» 17.02.2025.
Відповідно до постанови держаного виконавця про розшук майна боржника від 07.05.2025 у вказаному виконавчому провадженні оголошено розшук майна боржника ОСОБА_1 - BMW, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , який належит останньому.
12.05.2025 державним виконавцем Самарського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Богомолом Михайлом Олександровичем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №77197203 у зв'язку з виконанням боржником ОСОБА_1 вимог виконавчого документа в повному обсязі.
Як зазначено представником позивача в позовній заяві, ОСОБА_1 є фізичною особою підприємцем відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 294496811247 від 28.12.2023, під час здійснення під підприємницької діяльності від співробітників АТ КБ «ПриватБанк» позивач дізнався про блокування його рахунків у зв'язку з проведенням виконавчих дій.
З листа начальника відділу Самарського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), встановлено, що копія постанови про арешт коштів боржника від 17.02.2025 була направлена банкам та іншим фінансовим установам на виконання, згідно з АСВН отримано вказану постанову на виконання (накладення арешту) Акціонерним товариствам комерційний банк «ПриватБанк» 17.02.2025.
Отже, вже 17 лютого 2025 року Позивач був обізнаний про існування спірної постанови та блокування банківських рахунків.
Окрім того, вказане встановлено з адвокатського запиту долученого до клопотання про поновлення строку, з якого вбачається, що 07.04.2025 адвокатом Озеровою М.С. було направлено адвокатський запит до державного виконавця Самарського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Богомола М.О., відповідно до якого остання вказує, що 17.02.2025 року ОСОБА_1 дізнався про блокування його банківського рахунку відкритого у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» для здійснення господарської діяльності фізичної-особи підприємця. Від співробітників АТ КБ «ПРИВАТБАНК» ОСОБА_1 дізнався, що рахунок заблоковано у зв?язку з винесеною Постановою про накладення арешту на грошові кошти боржника у виконавчому провадженні № 77197203. З реєстру виконавчих проваджень стало відомо, що на примусовому виконанні державного виконавця Самарського ВДВС у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Богомол М.О. знаходиться виконавче провадження № 77197203 від 14.02.2025 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Міністерства оборони України ІНФОРМАЦІЯ_2 штрафу у сумі 51 000,00грн. Але будь яких протоколів або постанов про накладення штрафу ОСОБА_1 не отримував, та просила надати копію вказаних постанов.
Тобто, ОСОБА_1 після 17 лютого 2025 року, мав можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження, оскільки був достеменно обізнаний про відкриття виконавчого провадження на підставі спірної постанови та подати до суду позовну заяву в межах 10 днів з моменту того як дізнався про оскаржувану постанову.
Натомість, позивачем подано позовну заяву до суду 15 травня 2025 року, тобто більш ніж через 2 місяці із дня його обізнаності про існування оскаржуваної постанови, будь-яких доказів на підтвердження існування інших перешкод, які заважали ОСОБА_1 подати до суду позовну заяву в межах визначеного строку ним до суду не надано.
Окрім того, позивачем в клопотанні про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою про визнання протиправною та скасування постанови не було зазначено, обґрунтування щодо пропущеного строку та не надано підтвердження щодо вказаних обставин.
Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду у встановлений законом строк. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Суд зазначає, що особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 286 КАС України.
Згідно із ч. 2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Беручи до уваги те, що Кодексом адміністративного судочинства України визначено 10-денний строк для звернення до суду для оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, тоді як до суду ОСОБА_1 подано позов більш ніж два місця з дати, коли він дізнався про спірні рішення та дії представника ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому суд приходить до висновку, що позивачем не обґрунтовано належними і допустимими доказами причини пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом.
У постанові від 17.09.2020 по справі №640/12324/19 Верховний Суд зазначив, що причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Суд наголошує, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Водночас позивачем не було наведено жодних обґрунтованих причин і не подано доказів, які б підтверджували реальну відсутність у нього можливості підготувати та подати позовну заяву у строк, встановлений Законом.
Вказане в сукупності дає підстави стверджувати про відсутність обставин, які б об'єктивно унеможливили звернення позивача до суду за захистом прав протягом визначеного законом строку.
Частинами 3, 4 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами 3 та 4 статті 123 цього Кодексу.
Таким чином, підсумовуючи наведене та враховуючи відсутність підстав для поновлення пропущеного строку для звернення позивачем до суду з вказаним позовом, поданим після спливу десятиденного строку звернення до суду, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення позову без розгляду.
На підставі наведеного та керуючись статтями 123, 171, 240, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили у строки та в порядку, передбаченому ст. 256 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя: О.В. Поштаренко