адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018
Код ЄДРПОУ 03500004
30.06.2025 Справа № 917/1214/24
Суддя Погрібна С.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді по справі
за позовною заявою ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до 1. ОСОБА_2 , АДРЕСА_2
2. ОСОБА_3 , АДРЕСА_3
3. Департаменту державної реєстрації Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, вул. Ігоря Сердюка, 27, м. Кременчук, Полтавська область, 39600
про визнання рішень неприйнятими, протоколу недійсним, зобов'язання скасувати запис,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Департаменту державної реєстрації Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області в якому просить:
1) визнати рішення, викладені у протоколі загальних зборів ОСББ «Київська 14» від 17.06.2024, не прийнятими згідно Статуту ОСББ «Київська 14» у зв'язку із недостатньою кількістю голосів;
2) визнати протокол загальних зборів ОСББ «Київська 14» від 17.06.2024 недійсним;
3) зобов'язати Департамент державної реєстрації Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області для внесення змін по ОСББ «Київська 14» скасувати в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України запис про припинення ОСББ «Київська 14».
05.08.2024 позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог (вх. № 10536), з урахуванням якої просить суд:
1) визнати рішення, викладені у протоколі загальних зборів ОСББ «Київська 14» від 17.06.2024, не прийнятими згідно Статуту ОСББ «Київська 14» у зв'язку із недостатньою кількістю голосів;
2) визнати протокол загальних зборів ОСББ «Київська 14» від 17.06.2024 недійсним;
3) зобов'язати Департамент державної реєстрації Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області для внесення змін по ОСББ «Київська 14» скасувати в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України запис про припинення ОСББ «Київська 14».
Ухвалою від 10.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 05.11.2024, 13:30.
В судовому засіданні 05.11.2024 у зв'язку з технічною неможливістю проведення відеоконференції ( відсутність відео у позивача), судове засідання не відбулось.
З метою забезпечення процесуальних прав сторін, суд відклав підготовче засідання на 10.12.2024, 11:30.
Під час судового засідання 10.12.2024 представник відповідача-3 приймала участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні Автозаводського районного суду м. Кременчука. Однак, у зв'язку з плановим відключенням світла в м. Кременчук о 12:00 годині зв'язок обірвався, що позбавило представника Департаменту приймати участь в судовому засіданні, тому підготовче засідання було відкладено на 14.01.2025, 13:00.
У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Погрібної С.В., судове засідання призначене на 14.01.2025 не відбулось.
Ухвалою суду від 04.02.2025 призначено підготовче засідання на 13.02.2025, 11:30.
13.02.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначене її до судового розгляду по суті на 08.04.2025.
Ухвалою суду від 08.04.2025 відкладено розгляд справи на 22.05.2025, 11:00, у зв'язку з клопотанням відповідача-3.
22.05.2025 у час проведення судового засідання розгляд справи не відбувся у зв'язку з тим, що на території Полтавської області була оголошена повітряна тривога.
Пунктом 2 Рішення Ради суддів України від 24.02.2022 № 9, з урахуванням положень статті 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю - рекомендовано зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
В умовах воєнного стану, введеного в Україні 24 лютого 2022 року Указом Президента № 64/2022 від 24.02.2022, суд повинен забезпечити безпеку учасників судового провадження та запобігти створенню перешкод для реалізації ними права на судовий захист і визначених законом процесуальних прав.
З урахуванням викладеного судове засідання призначене на 22.05.2025, 11:00 не відбулось. Наступне судове засідання призначено на 08.07.2025.
26.06.2025 від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Погрібної С.В. від розгляду справи № 917/1214/24 (вх. № 8502).
Частинами 7 та 8 статті 39 ГПК України визначено, що питання про відвід вирішується невідкладно. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Розглянувши без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 про відвід судді, суд встановив наступне.
В обґрунтування підстав для відводу заявник посилається, зокрема, на наступні обставини.
Під час розгляду справи № 917/1214/24 суддя Погрібна С.В.:
- постійно допускає затягування розгляду справи;
- потурає затягуванню процесу з боку відповідачів;
- суддею допускаються великі перерви в судових засіданнях, справа в суді розглядається вже майже рік;
- з вказаних підстав на суддю було подано дисциплінарну скаргу до Вищої ради правосуддя, тому суддя Погрібна С.В. буде упереджено ставитися до позивача незалежно від результату розгляду скарги, адже перебування під загрозою дисциплінарної відповідальності викликає негативні емоції.
Також, заявник посилається на строки подання відповідної заяви, які визначені в статті 38 ГПК України, та вказує, що оскільки дисциплінарну скаргу до Вищої ради правосуддя подано тільки 24.06.2025, то визначений строк не порушено.
При винесенні даної ухвали суд виходить з наступного.
Статтею 35 ГПК України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина 4 статті 35 ГПК України).
Відповідно до статті 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Жодних підстав для відводу судді, визначених у статтях 35, 36 ГПК України, заявником в заяві не вказано.
Наведені вище посилання заявника не є підставою для відводу, підготовче засідання та розгляд справи по суті відкладався суддею на підставі клопотань та з інших підстав, описаних в цій ухвалі та на думку судді не свідчать про затягування.
Відповідно до частини 4 статті 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Подання скарг є правом заявника, а останнім не зазначено, яким чином вказані у заяві обставини свідчать саме про упередженість, необ'єктивність судді та затягування ним розгляду справи.
Суд також зазначає, що хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими. Саме тому не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Частиною 1 статті 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 35 ГПК України. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 ГПК України. З огляду на нормативний зміст пункту 5 частини 1 статті 35 ГПК України відвід судді може бути заявлений й з інших підстав, відмінних від перелічених у пунктах 1, 2, 3, 4 частини 1 цієї ж статті. У будь-якому разі оцінюватися має саме те, чи викликають певні обставини розумний сумнів у неупередженості або об'єктивності судді у стороннього спостерігача.
Суд враховує висновки Верховного Суду, викладені в ухвалі від 17 липня 2020 року у справі № 826/11409/17, що стандарт безсторонності ґрунтується насамперед на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб'єктивної.
Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість" ("безсторонність") судді", а тому під час з'ясування основних критеріїв неупередженості суд вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з: "об'єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною; "суб'єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки, як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв'язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).
Суд зазначає, що не можуть бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
За таких обставин доводи заявника не містять посилань на наявність передбачених законом обставин, які є підставами для відводу, не містять належних обґрунтувань про те, що суд прямо чи опосередковано зацікавлений в результаті розгляду справи та є упередженим. Посилання заявника, викладені в заяві про відвід судді, самі по собі не є тою безапеляційною обставиною, що викликає сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
У рішенні по справі "Білуха проти України" від 09.11.2006 Європейський суд з прав людини зауважив, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
При цьому суд вважає, що заявником подано заяву з порушенням визначеного ГПК України строку, однак визнає її необґрунтованою, з підстав викладених вище.
Керуючись статтями 35, 38, 39, 234 ГПК України, суд
1. Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Погрібної С.В. у справі № 917/1214/24 визнати необґрунтованою.
2. Передати заяву для визначення судді для розгляду заяви про відвід в порядку, встановленому частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала підписана 30.06.2025.
Ухвала набирає законної сили 30.06.2025 та оскарженню не підлягає (статті 235, 255 ГПК України).
Суддя Погрібна С.В.