65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"30" червня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/400/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Пінтеліної Т.Г.., розглянув подання приватного виконавця Колечко Дмитра Миколайовича (вх.№2-1006/25 від 30.06.2025р.) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника-фізичної особи у справі №916/400/24 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Смарт Пауер" (02160, м.Київ, проспект Соборності, будинок 15, каб.219, ідентифікаційний код юридичної особи 42547705) про видачу судового наказу до боржника - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 )
07.02.2024 року Господарським судом Одеської області видано Судовий наказ по справі №916/400/24, відповідно до якого з фізичної особи-підприємця Дадаяна Юрія Захаровича стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Смарт Пауер" заборгованість у сумі 144 297 ( Сто сорок чотири тисячі двісті дев'яносто сім ) гривень 23 копійки та судовий збір у сумі 302 ( Триста дві) грн. 80 коп.
Судовий наказ набрав законної сили 27 березня 2024 р.
Ухвалою від 14.05.2025р., керуючись ст.ст.234, 334 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв та призначив заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Смарт Пауер" про заміну сторони виконавчого провадження від 12.05.2025 за вх.№ 2-734/25.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.05.2025р. було замінено боржника ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) у виконавчому провадженні № 74729167, щодо виконання судового наказу Господарського суду Одеської області від 07 лютого 2024 року у справі №916/400/24, на його правонаступника - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ).
30 червня 2025р. до Господарського суду Одеської області надійшло подання приватного виконавця Колечко Дмитра Миколайовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи- ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , у праві виїзду за межі України до виконання зобов'язань, покладених на неї рішенням Господарського суду Одеської області по справі № 916/400/24, що набрало законної сили 27.03.2024 року.
Обгрунтовуючи подання, заявник зазначає, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича (далі - приватний виконавець) перебуває виконавче провадження № 74729167 із виконання судового наказу № 916/400/24, виданого Господарським судом Одеської області (суддя Пінтеліна Тетяна Георгіївна) 28.03.2024, яким встановлено стягнути з фізичної особи-підприємця Дадаяна Юрія Захаровича ( АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Смарт Пауер» (02160, м.Київ, проспект Соборності, будинок 15, каб.219, ідентифікаційний код юридичної особи 42547705) заборгованість у сумі 144 297 (Сто сорок чотири тисячі двісті дев'яносто сім) гривень 23 копійки та судовий збір у сумі 302 (Триста дві) грн. 80 коп.
11.04.2024 року приватним виконавцем була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 74729167 з примусового виконання вищезазначеного виконавчого документа, яка була надіслана сторонам виконавчого провадження рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення 11.04.2024 року за вих. №5100 за адресами, вказаними у виконавчому документі та в заяві стягувача.
Згідно із вказаною постановою боржника було зобов'язано подати виконавцю декларацію про доходи та майно боржника.
В ході примусового виконання рішення суду стало відомо, що ІНФОРМАЦІЯ_2 боржник ОСОБА_2 помер.
Згідно із відповіддю приватного нотаріуса Білобрової О.М. № 65/02-14 від 04.04.2025 спадкова справа № 59/2024 щодо майна померлого ОСОБА_2 була заведена на підставі претензії кредитора ТОВ "Євро Смарт Пауер". Станом на час надання відповіді приватному виконавцю, спадкоємці померлого боржника із заявами до нотаріальної контори не звертались.
Згідно Ухвали Господарського суду Одеської області від 27.05.2025 по справі №916/400/24, яка набрала законної сили 27.05.2025, відповідно до якої заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Смарт Пауер" про заміну сторони виконавчого провадження (від 12.05.2025р. за вх. № 2-734/25) по справі № 916/400/24 задоволено. Замінено боржника ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) у виконавчому провадженні № 74729167, щодо виконання судового наказу Господарського суду Одеської області від 07 лютого 2024 року у справі №916/400/24, на його правонаступника - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ).
30.05.2025 року на підставі вищевказаної ухвали приватний виконавець виніс постанову про заміну сторони виконавчого провадження та замінив боржника ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) у виконавчому провадженні № 74729167, щодо виконання судового наказу Господарського суду Одеської області від 07 лютого 2024 року у справі №916/400/24, на його правонаступника - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ).
У день винесення приватним виконавцем постанови про заміну сторони виконавчого провадження була винесена постанова про арешт коштів боржника, якою було накладено арешт на грошові кошти всіх видів валют та банківських металів, що знаходяться на всіх рахунках боржника.
Незважаючи на те, що вказані постанови були надіслані до 29 банківських установ, станом на сьогодні, вдалось виявити та списати кошти із рахунку АТ "Універсал банк" у розмірі 370,80 грн., АТ КБ "Приватбанк" у розмірі 417,69 грн. та ПАТ "Банк Восток" у розмірі 315,88 грн. Кошти на рахунках боржника в інших банківських установах відсутні.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.05.2025 по справі №916/400/24 встановлено, що вимога кредитора, яка була заявлена ТОВ "Євро Смарт Пауер" до ОСОБА_1 (вих.№ 22/1 від 22 квітня 2025 р.) та була їй вручена 26 квітня 2025 р.
Між тим, у ході перевірки майнового стану боржника нерухомого майна не виявлено, але встановлено факт відчуження нерухомого майна боржниці на користь сина ОСОБА_3 , а саме:
- 01.05.2025 року житлового будинку загальною площею 276,2 кв.м. та земельну ділянку (КН 5122783200:01:002:0238) площею 0,1044 га за адресою: АДРЕСА_1
- 02.05.2025 року житлового будинку загальною площею 56,0 кв.м. та земельну ділянку (КН 5121080300:02:001:0077) площею 0,25 га за адресою: АДРЕСА_4
- 07.05.2025 року 410/3000 частки кімнат у секції гуртожитку за адресою: АДРЕСА_5 .
Тобто, одразу після отримання вимоги кредитора (26.04.2025) у період з 01.05.2025 р. по 07.05.2025р. ОСОБА_1 здійснила безоплатне відчуження всього належного їй нерухомого майна на користь (у власність) однієї особи - ОСОБА_3 (її та ОСОБА_2 сина).
Приватним виконавцем надсилалась вимога від 02.06.2025 № 74729167, згідно із якою боржницю зобов'язували надати пояснення із приводу невиконання рішення суду та декларацію про доходи та майно, у якій, зокрема, мало повідомлятись місцезнаходження 24 транспортних засобів, успадкованих ОСОБА_1 , але законні вимоги приватного виконавця, що були перелічені вище, не були виконанні.
26.06.2025 року стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро Смарт Пауер" звернувся до Доброславського районного суду Одеської області з позовною заявою про визнання недійсними з моменту вчинення договори дарування, укладені між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_6 ) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_7 , 122, 124, поштовий індекс: 65025) від 01 травня 2025 р. реєстр. № 407, посвідчений приватним нотаріусом Валігурським М.М.; від 02 травня 2025 р. реєстр. № 415, посвідчений приватним нотаріусом Валігурським М.М.; від 07 травня 2025 р., реєстр. № 548, посвідчений приватним нотаріусом Акаєвою А.В., та скасувати зроблені на підставі цих договорів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про проведену державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за ОСОБА_3 (номера відомостей про речове право: 59723545, 59723514, 59697014, 59696877, 59771950), повернувши нерухоме майно, що було предметом цих договорів, у власність ОСОБА_1 .
Одночасно на адресу приватного виконавця надійшла заява/клопотання директора ТОВ "Євро Смарт Пауер" з проханням звернутися до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з метою забезпечення виконання вимог виконавчого документу у повному обсязі.
Враховуючи зазначене, приватний виконавець просить суд тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України фізичної особи- ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , у праві виїзду за межі України до виконання зобов'язань, покладених на неї рішенням Господарського суду Одеської області по справі № 916/400/24, що набрало законної сили 27.03.2024 року.
Розглянув матеріали справи, подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника у справі № 916/400/24, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст.1 Закону України “Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За приписами п.п. 1-2 ч.1 ст.3 Закону України “Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.
Частиною 1 ст. 5 Закону України “Про виконавче провадження» встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України “Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
З матеріалів справи вбачається, що 11.04.2024 року приватним виконавцем була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 74729167 з примусового виконання вищезазначеного виконавчого документа, яка була надіслана сторонам виконавчого провадження рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення 11.04.2024 року за вих. №5100 за адресами, вказаними у виконавчому документі та в заяві стягувача.
Відповідно до ч. 5 ст. 19 Закону України “Про виконавче провадження» боржник зобов'язаний: утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; своєчасно з'являтися на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.
За приписами ч.1,2 ст.13 Закону України “Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.
Згідно ч.1, п.п.1, 3 ч.2 ст.18 Закону України “Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.
З матеріалів справи вбачається, що Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.05.2025 по справі №916/400/24 встановлено, що вимога кредитора, яка була заявлена ТОВ "Євро Смарт Пауер" до ОСОБА_1 (вих.№ 22/1 від 22 квітня 2025 р.) та була їй вручена 26 квітня 2025 р.
Між тим, у ході перевірки майнового стану боржника нерухомого майна не виявлено, але встановлено факт відчуження нерухомого майна боржниці на користь сина ОСОБА_3 , а саме:
- 01.05.2025 року житлового будинку загальною площею 276,2 кв.м. та земельну ділянку (КН 5122783200:01:002:0238) площею 0,1044 га за адресою: АДРЕСА_1
- 02.05.2025 року житлового будинку загальною площею 56,0 кв.м. та земельну ділянку (КН 5121080300:02:001:0077) площею 0,25 га за адресою: АДРЕСА_4
- 07.05.2025 року 410/3000 частки кімнат у секції гуртожитку за адресою: АДРЕСА_5 .
Тобто, одразу після отримання вимоги кредитора (26.04.2025) у період з 01.05.2025 р. по 07.05.2025р. ОСОБА_1 здійснила безоплатне відчуження всього належного їй нерухомого майна на користь (у власність) однієї особи - ОСОБА_3 (її та ОСОБА_2 сина).
Відповідно до ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права від 16.12.1966 р. передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
Положеннями ст.313 Цивільного кодексу України передбачено, що фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.
Згідно п.19 ч.3 ст.18 Закону України “Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
За приписами ч.ч.1-4 ст.337 ГПК України тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
При цьому, враховуючи, що тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України є виключним заходом забезпечення виконання судового рішення, виконавець повинен довести суду факт вжиття всіх достатніх та своєчасних заходів з метою примусового виконання судового рішення, встановлених чинним законодавством.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.6 Закону України “Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
Верховним Судом у постанові від 19.08.2020р. по справі № 910/8130/17 наголошено, що Закон України “Про виконавче провадження» є спеціальною нормою права, якою врегульовано умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню. Тобто, вказаним Законом врегульовано права та обов'язки осіб, на правовідносини яких розповсюджується дія такої норми права. Відтак, якщо спеціальною нормою права (п.19 ч.3 ст.18 Закону України “Про виконавче провадження») передбачено, що у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів, то обмеження виконавця у такому праві означатиме порушення прав виконавця, які визначені спеціальною нормою права, а саме Законом України “Про виконавче провадження». Також, зазначено, що ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника судовим рішенням, може полягати як в активних діях (нез'явлення на виклики державного виконавця, приховування майна, доходів тощо), так і в пасивних діях (невжиття будь-яких заходів для виконання обов'язку сплатити кошти).
Враховуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку про наявність у приватного виконавця права на звернення до суду із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи до виконання зобов'язань за судовим рішенням.
Відповідно до ч.2 ст.13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно із ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Частиною 1 ст.18 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Статтею 326 ГПК України встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Виконання судового рішення, відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України №5-рп/2013 від 26.06.2013р. у справі №1-7/2013, є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 р. N 11-рп/2012).
Відповідно до рішення Конституційного Суду України №2-р(ІІ)/2019 від 15.05.2019р. у справі №3-368/2018(5259/18) Конституційний Суд України, беручи до уваги ст.ст.3, 8, ч.ч.1,2 ст.55, ч.ч.1,2 ст.129-1 Конституції України, свої юридичні позиції щодо визначення виконання судового рішення складовою конституційного права на судовий захист, вважає, що держава, створюючи належні національні організаційно-правові механізми реалізації права на виконання судового рішення, повинна не лише впроваджувати ефективні системи виконання судових рішень, а й забезпечувати функціонування цих систем у такий спосіб, щоб доступ до них мала кожна особа, на користь якої ухвалене обов'язкове судове рішення, у разі, якщо це рішення не виконується, у тому числі державним органом.
Також, у вищевказаному рішенні Конституційний Суд України наголошує, що визначений у законі порядок забезпечення державою виконання судового рішення має відповідати принципам верховенства права та справедливості, гарантувати конституційне право на судовий захист; невиконання державою позитивного обов'язку щодо забезпечення функціонування запроваджуваної нею системи виконання судових рішень призводить до обмеження конституційного права на судовий захист та нівелює його сутність.
Таким чином, виходячи з того, що станом на даний час боржник - ОСОБА_1 , ухиляється від виконання судового наказу у справі № 916/400/24, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення подання приватного виконавця Колечко Дмитра Миколайовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи- ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , у праві виїзду за межі України до виконання зобов'язань, покладених на неї рішенням Господарського суду Одеської області по справі № 916/400/24, що набрало законної сили 27.03.2024 року.
Керуючись ст.ст.234,337 Господарського процесуального кодексу України, суд
Тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон фізичну особу - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , у праві виїзду за межі України до виконання зобов'язань, покладених на неї рішенням Господарського суду Одеської області по справі № 916/400/24, що набрало законної сили 27.03.2024 року.
Ухвала набирає законної сили 30.06.2025р. в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення (підписання).
Суддя Пінтеліна Тетяна Георгіївна