Рішення від 17.06.2025 по справі 916/1791/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" червня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/1791/19(916/5584/24)

Господарський суд Одеської області у складі судді Найфлейш В.Д.,

При секретарі судового засідання Дурович А.А.

розглянувши матеріали справи № 916/1791/19(916/5584/24)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Консолідація» (65026, м. Одеса, вул. Леха Качинського, 12, код ЄДРПОУ 33080685) в особі ліквідатора арбітражного керуючого Новика Євгенія Миколайовича

до відповідачів: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_5 ), ОСОБА_6 ( АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_6 ), ОСОБА_7 ( АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_7 ), ОСОБА_8 ( АДРЕСА_8 , РНОКПП НОМЕР_8 )

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аргумент Фонд»

Про покладення субсидіарної відповідальності на суму 135427539,06грн.

В межах справи про банкрутство №916/1791/19

За заявою: Приватного підприємства “СПМК-17» (65054, м. Одеса, Аеропорт ГА (Громадській авіації), код ЄДРПОУ 32891528) про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Консолідація» (65026, м. Одеса, вул. Леха Качинського, 12, код ЄДРПОУ 33080685)

Представники сторін:

Представник кредитора - Данілов А.І. (зал)

Ліквідатор - арбітражний керуючий Новик Євгеній Миколайович (поза межами суду)

Представник кредитора, третьої особи - Дяченко Оксана Вікторівна (поза межами суду) - Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аргумент Фонд»

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Одеської області від 25.02.2020р. визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю “Консолідація» (65026, м. Одеса, вул. Леха Качинського, 12, код ЄДРПОУ 33080685), відкрито ліквідаційну процедуру Товариства з обмеженою відповідальністю “Консолідація» (65026, м. Одеса, вул. Леха Качинського, 12, код ЄДРПОУ 33080685) строком на дванадцять місяців передбачену ст.ст. 58-60 Кодексу України з процедур банкрутства.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Консолідація» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Новика Євгенія Миколайовича звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про покладення субсидіарної відповідальності на суму 135 427 539,06грн. В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на наступне: вчинення головою правління ПАТ «Укрпромтеплиця» ОСОБА_7 майнових дій по знищенню іпотечного нерухомого майна призвело до погіршення балансу Товариства, а відтак зменшення вартісних показників акціонерної частки боржника, що унеможливлює отримання ним дивідендів та проведення розрахунків з кредиторами, є підставою притягнення цієї особи до субсидіарної відповідальності; ТОВ «Консолідація» та ПАТ «Укрпромтеплиця» в період отримання кредиту, укладення договору іпотеки та знищення предмету іпотеки, були заінтересованими особами стосовно одна одної; умисні рішення та дії керівника та засновника ПАТ «Укрпромтеплиця» та ТОВ «Компанія «Аста» ОСОБА_7 та ОСОБА_8 призвели до протиправного, безоплатного відчуження на свою користь корпоративних прав боржника; засновник боржника ОСОБА_6 та керівник ОСОБА_5 внаслідок безоплатного відчуження майна боржника, а саме цілісного майнового комплексу за адресою м. Київ, вул. Озерна, 1, на користь ТОВ «Вілга Нова» втратили актив вартістю 35974136,00 грн. та вчасно не вчинили всіх необхідних дій для визнання договору недійсним та повернення ЦМК у власність ТОВ «Консолідація»; підконтрольні ОСОБА_1 та ОСОБА_9 банківські установи видали кредит ТОВ «Консолідація», а також ОСОБА_1 та ОСОБА_9 здійснювали керівництво боржником через інших осіб, тому позичальник, боржник, майнові поручителі, особи на яких відчужили майно боржника та вивели кредитні кошти є пов'язаними, та входять в одну групу компаній, що має спільну мету та злагоджено діє під єдиним керівництвом; з аналізу банківських виписок боржника вбачається, що кошти банкрута були виведені як фінансова допомога в тому числі і на підконтрольних ОСОБА_1 та ОСОБА_9 компаній та осіб.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.12.2024р., серед іншого, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін в межах справи №916/1791/19 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Консолідація» та присвоєно справі №916/1791/19(916/5584/24).

06.02.2025р. від представника відповідача ОСОБА_6 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Згідно відзиву відповідачем заявлено про пропуск строку позовної давності, оскільки постанова про визнання банкрутом була прийнята 25.02.2020р., трирічний строк сплинув 25.02.2023р., а позовну заяву подано 23.12.2024р., тобто після спливу 3 років і 10 місяців, що на переконання відповідача є підставою відмови у задоволенні позову. Поряд з цим відповідач посилається на передчасність звернення з позовною заявою про субсидіарну відповідальність у зв'язку з недотриманням ним принципу повноти дій в ліквідаційній процедурі, а саме не проведено інвентаризацію активів і зобов'язань боржника, не здійснено заходів з відновлення фінансово-господарської документації, не направлено запитів до контрагентів боржника, не складено перелік ліквідаційної маси, не здійснено заходів з розшуку майнових активів банкрута, не здійснено заходи зі стягнення дебіторської заборгованості, не встановлено перелік посадових осіб боржника, обсяг їх повноважень, не встановлено причинно-наслідковий зв'язок між діями конкретних посадових осіб та утворенням кредиторської заборгованості боржника, а також вплив кредиторської заборгованості на стан платоспроможності товариства, не встановлено дату (період) настання стану неплатоспроможності банкрута, не заявлено позовів про стягненя збитків, не проведено аналіз фінансово-господарської діяльності боржника, тощо. Також відповідач посилається на відсутність у ОСОБА_6 статусу кінцевого бенефіціарного власника, відсутність прямого чи опосередкованого впливу на діяльність ТОВ "Консолідація", відсутність ознак контролю, відсутність ознак істотної участі. Оскільки внесок ОСОБА_6 до статутного капіталу становить 780 грн., що становить 0,02% від загального розміру статутного капіталу товариства, відповідач зазначає, що не мав вирішального голосу на зборах учасників під час прийняття рішень, не мав права самостійно ініціювати збори учасників, формувати їх порядок денний. З цих же обставин ОСОБА_6 не мала істотну участь у ТОВ "Консолідація". Крім того, позивач зазначає, що в позовній заяві не зазначено в чому конкретно полягають дії/бездіяльність ОСОБА_6 , які призвели до банкрутства ТОВ "Консолідація", тобто не доведено склад цивільного правопорушення у частині суб'єктивної сторони, не доведено у чому полягає причинно-наслідковий зв'язок між діями ОСОБА_6 і банкрутством ТОВ "Консолідація". Відповідач заперечує факти незаконого знищення нежитлових будівель загальною площею 6989,38 кв.м. за адресою АДРЕСА_9 в якості підстав доведення до банкрутства, оскільки з приводу зазначеної підстави відмовлено у позові про покладення субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.03.2024р. Також відповідач зазначає про недоведеність доводів арбітражного керуючого про те, що однією з причин доведення до банкрутства було укладення договорів поруки з ТОВ "Зокрема-Україна", ТОВ "Вілга-Нова", ПрАТ "ВЛГЗ", ПАТ "Укрпромтеплиця", ТОВ "Ошер", ТОВ "Одесбудінвест", ТОВ "Музкомпані", ТОВ "Вертекс Компані". Відповідач посилається на недоведеність доводів позивача про неправомірне передання боржником до статутного капіталу ТОВ "Музкомпані" нерухомого майна. Також відповідач заперечує доводи позивача про негативний вплив на фінансово-майновий стан ТОВ "Консолідація" за договорами щодо перерахування грошових коштів заінтересованим особам, посилаючись на відсутність в матералах справи цих договорів, відсутність доказів та розміру шкоди, відсутність доказів впливу цих перерахувань на платоспроможність, а також відсутність доказів пов'язаності осіб. Щодо доводів позивача про наявність вини у доведені до банкрутства у зв'язку з підписанням кредитного договору від 02.06.2011р. з ПАТ "Фінбанк" відповідач заперечує, посилаючись на забезпечення зазначених кредитних зобов'язань іпотекою нерухомого майна та заставою майнових прав за договором застави від 13.11.2014р. Відповідач заперечує щодо відомостей, отриманих з інтернет-ресурсів "Сміда", "Ю-контрол", оскільки вони не носять офіційного характеру та не можуть бути прийняті як докази. Також відповідач заперечує щодо доводів позивача про покладення субсидіарної відповідальності на керівника та засновника ПАТ "Укрпромтеплиця" та ТОВ "Компанія "Аста" ОСОБА_7 та ОСОБА_8 внаслідок відчуження акцій цих компаній у зв'язку з відсутністю данних про те, якою була вартість акцій на момент їх придбання та на момент їх відчуження, та відсутність впливу на фінансово-майновий стан боржника. Не визнаються відповідачем доводи позивача про невчинення дій щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу ЦМК № 5646 від 08.09.2012р., розташованого за адресою м. Київ, вул. Озерна, 1 площею 6203,70 кв.м., укладеного з ТОВ "Вілга-Нова" у зв'язку з відсутністю повноважень учасника господарського товариства звертатися до суду з позовом про визнання недійсними укладених товариством договорів. Заперечуються відповідачем також доводи позивача про приналежність ТОВ "Консолідація" та ТОВ "Укрпромтеплиця" громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_9 , оскільки вони не були учасниками/керівниками вказаних юридичних осіб, а також відсутні докази вирішального впливу на них.

У відповіді на відзив від 28.02.2025 р. та у додаткових поясненнях від 03.03.2025 р. позивач окрім викладених у позовній заяві доводів посилається на те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_9 є особами, які не мають формалізованих зв'язків із юридичною особою - боржником, однак мають змогу іншим чином визначати та впливати на поведінку боржника, надаючи посадовим особам обов'язкові до виконання вказівки. Ліквідатор вважає, що всі рішення (про отримання кредиту, збільшення ліміту, передача ЦМК в іпотеку, відчуження ЦМК, виведення коштів, в тому числі кредитних на фізичних і юридичних осіб, відчуження цінних паперів та корпоративних прав) прийняті (укладені) під впливом ОСОБА_1 та ОСОБА_9 , які визначали істотні умови цих правочинів, а тому вони є особами, які мають вплив на дії боржника.

Відповідно до відзиву представника ОСОБА_7 , ОСОБА_8 від 11.03.2025р. заявлено про пропуск позивачем строку позовної давності, що за переконанням відповідачів є підставою відмови в задоволенні позову. Щодо доводів заяви відносно вини голови правління ПАТ «Укрпромтеплиця» ОСОБА_7 у доведенні ТОВ «Консолідація» до банкрутства внаслідок знищення належного ПАТ «Укрпромтеплиця» нерухомого майна представник зазначає, що у справі № 910/2354/19 суди встановили факт знищення предмета іпотеки, а також зазначили про відсутність доказів, які б кваліфікували дії відповідача по такому знищенню саме як незаконні, тобто такі, які суперечать закону; при цьому, ні закон, ні договір відступлення права вимоги, не наділяють позивача повноваженнями щодо кваліфікації таких дій, як незаконних. Виникнення стану неплатоспроможності ТОВ "Консолідація" не пов'язане із знищенням предмету іпотеки, що належав юридичній особі - ПрАТ "Укрпромтеплиця", що спростовує протилежні аргументи Позивача. Вказані вище обставини, встановлені у справі № 910/2354/19 є преюдиційними для справи відповідно до положень ч. 4 ст. 75 ГПК України. Щодо зменшення вартості належних ТОВ «Консолідація» акцій ПАТ «Укрпромтеплиця» представник відповідачів звертає увагу, що арбітражним керуючим не надано жодних доказів того, що ПрАТ «Укрпромтеплиця» приймалися рішення про виплату дивідендів, не надано будь-якої інформацію про результати діяльності ПрАТ «Укрпромтеплиця», а так само не надано доказів того, що саме внаслідок знищення Приватним акціонерним товариством «Укрпромтеплиця» належних йому нежитлових будівель загальною площею 6989,38 кв.м. за адресою: АДРЕСА_9 склалася ситуація, за якої ТОВ «Консолідація» як акціонер не отримало дивіденди, що призвело до неможливості ТОВ «Консолідація» провести розрахунки з кредиторами. Щодо доводів арбітражного керуючого про доведення ТОВ «Консолідація» до банкрутства внаслідок відчуження акцій ПАТ «Укрпромтеплиця» та частки у статутному капіталі ТОВ «Компанія Аста» та необхідності у зв'язку з цим покладення субсидіарної відповідальності на керівника та засновника ПАТ «Укрпромтеплиця» та ТОВ «Компанія Аста» ОСОБА_7 та ОСОБА_8 представник відповідачів зазначає, що посилаючись на факт укладення директором ТОВ «Консолідація» договору відчуження акцій ПрАТ «Укрпромтеплиця», арбітражний керуючий не надає копії такого договору, що унеможливлює встановлення змісту та умов такого договору. Тому посилання арбітражного керуючого, що умовами вказаного договору передбачалося безоплатне відчуження акцій на користь третіх осіб - є безпідставним припущенням, яке не ґрунтується на належних доказах. Арбітражним керуючим не доведено якою була вартість акцій на момент їх придбання та на момент їх відчуження, що спростовує висновок арбітражного керуючого про збитковість вказаної операції. Не обґрунтовано арбітражним керуючим, яким чином заявлені до відповідачів позовні вимоги в сумі 135427539,06грн. співвідносяться з відчуженням ТОВ «Консолідація» у 2019 році 77,1764% акцій ПАТ «Укрпромтеплиця» на користь ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , не обґрунтовано, чому субсидіарну відповідальність за відчуження ТОВ «Консолідація» у 2019 році 77,1764% акцій ПАТ «Укрпромтеплиця» на користь ОСОБА_7 та ОСОБА_8 мають нести солідарно всі відповідачі, адже переважна частина з них взагалі не має відношення ані до розглядуваного правочину, ані до періоду його вчинення. Стосовно посилань арбітражного керуючого на безоплатне відчуження ТОВ «Консолідація» належної їй частки у статутному капіталі ТОВ «Компанія Аста» представник звертає увагу, що позивачем не зазначено яким саме розміром частки володіло ТОВ «Консолідація» у статутному капіталі ТОВ «Компанія Аста»; яким чином було сформовано та/або придбано ТОВ «Консолідація» частку у статутному капіталі ТОВ «Компанія Аста»; не розкрито та не доведено яким чином відчуження ТОВ «Консолідація» частки у статутному капіталі ТОВ «Компанія Аста» вплинуло на фінансово-майновий стан ТОВ «Консолідація»; якщо вказаним правочином було завдано шкоди ТОВ «Консолідація», то який розмір вказаної шкоди та яким чином саме нанесена шкода вплинула чи не вплинула на фінансово- майновий стан ТОВ «Консолідація» і чи мало наслідком нанесення такої шкоди настання неплатоспроможності ТОВ «Консолідація»; не обґрунтовано арбітражним керуючим і те, яким чином заявлені до відповідачів позовні вимоги в сумі 135427539,06 грн. співвідносяться з відчуженням ТОВ «Консолідація» частки у статутному капіталі ТОВ «Компанія Аста», не обґрунтовано арбітражним керуючим і те, чому субсидіарну відповідальність за відчуження ТОВ «Консолідація» частки у статутному капіталі ТОВ «Компанія Аста» мають нести солідарно всі відповідачі, адже переважна частина з них взагалі не має відношення ані до розглядуваного правочину, ані до періоду його вчинення.

Згідно відповіді на відзив від 18.03.2025р. відносно доведення ТОВ «Консолідація» до банкрутства внаслідок безоплатного відчуження акцій ПАТ «Укрпромтеплиця» на користь ОСОБА_7 і ОСОБА_8 ліквідатор банкрута зазначає, що відповідно до інформації з офіційного Інтернет ресурсу SMIDA, починаючи з 14.11.2007 року ТОВ «Консолідація» належало 77,1764% (1257055 шт.) акцій ПАТ «Укрпромтеплиця» (04414738), що підтверджується також листом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку вих. №10/04/3615 від 21.02.2022 (копія надана). Водночас, з сайту SMIDA видно, що з першого кварталу 2019 року акціонерами ПАТ «Укрпромтеплиця» є: ОСОБА_7 (628 528 шт. акцій 38.5882 %) і ОСОБА_8 (628 528 шт. акцій - 38.5882 %). Тобто, перед процедурою банкрутства боржника, останній безоплатно на шкоду собі та кредиторам відчужив свої акції в ПАТ «Укрпромтеплиця» на користь заінтересованих осіб ОСОБА_7 і ОСОБА_8 . До того ж, ОСОБА_7 з 2007 року по сьогодні є керівником ПАТ «Укрпромтеплиця», і саме він був підписантом договору з ПАТ «ХК «Київміськбуд», згідно якого ПАТ «Укрпромтеплиця» прийняла на себе обов'язок знищити нерухоме майно, що було предметом іпотеки і на його місці збудувати ЖК. Ліквідатором було направлено запити безпосередньо до ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , Національного депозитарію, ТОВ «Центральна східна фінансова компанія» та її бенефіціарам, Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку, про надання інформації та документів за правочином щодо відчуження ТОВ «Консолідація» корпоративних прав ПАТ «Укрпромтеплиця». Документи про відчуження корпоративних прав витребовувались через суд, зокрема, ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.03.2023 року у справі №916/1791/19 було повторно витребувано інформацію про рух цінних паперів по рахунку та назви підприємств акціями яких володів і володіє боржник, однак, така інформація не була надана. Враховуючи, небажання вказаних осіб надати суду правочини з відчуження та докази їх оплатності, така поведінка має кваліфікуватися згідно із частиною другою статті 74 Господарського процесуального кодексу України виключно як відмова від спростування фактів. Щодо доказів, які б підтвердили отримання прибутку ПАТ «Укрпромтеплиця», то 04.01.2022 між ПАТ «Укрпромтеплиця» та ПАТ «ХК «Київміськбуд» укладено акт про повне виконання зобов'язань за Договором №168/ф від 21.07.2016 року, яким сторони підтвердили повне виконання зобов'язань за договором та зафіксували отримання ними частин площ в об'єкті. ПАТ «УКРПРОМТЕПЛИЦЯ» отримано 17 918,1 кв.м. житлових приміщень (квартир), 696,6 кв.м. нежитлових приміщень, 476,40 кв.м. паркомісць. ПАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд», як замовник будівництва, отримала решту площ в об'єкті. Отже, на момент відчуження у 2019 році акцій ПАТ «Укрпромтеплиця», якими володів банкрут ТОВ «Консолідація», ПАТ «Укрпромтеплиця» володіло майновими правами на об'єкти нерухомості, які були в процесі будівництва і не були зареєстровані в Державних реєстрах. Тобто, якби акції ПАТ «Укрпромтеплиця» не були відчужені, або були відчужені за ринковою вартістю, то банкрут ТОВ «Консолідація» мав би можливість задовільнити вимоги всіх кредиторів.

Відповідно до відзивів на позовну заяву 25.03.2025р. предстаник відповідачів ОСОБА_10 , ОСОБА_1 заперечує щодо позовних вимог у повному обсязі, посилаючи на недотримання ліквідатором банкрута повноти дій в ліквідаційний процедурі ТОВ "Консолідація" у зв'язку з невиконанням в повній мірі своїх обов'язків згідно ст. 61 Кодексу з процедур банкрутства; позивачем безпідставно заявлено позовні вимоги про покладення субсидіарної відповідальності у зв'язку з доведенням боржника до банкрутства до відповідачів, як до солідарних боржників, оскільки не доведено неподільність завданої шкоди, взаємопов'язаність сукупності дій з завдання шкоди, наявності у всіх солідарних відповідачів єдності наміру з доведення боржника до банкрутства, і як наслідок неможливість притягнення останніх до часткової відповідальності відповідно до ступеню вини кожного з відповідачів; позивачем не доведено повного складу правопорушення, необхідного для застосування такої міри відповідальності, як субсидіарна відповідальність за

доведення боржника до банкрутства, зокрема: протиправної поведінки особи; шкоди та її розміру; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла збитки. Також представником зазначено, що надання ТОВ «Велл Билд» додаткового забезпечення кредитних зобов'язань Боржника за Кредитним договором № 88/06/11 від 02.06.2011 р. перед ПАТ «Фінбанк» за договором застави майнових прав від 13.11.2014 р., укладеного між ПАТ «Фінбанк» (кредитодавець) та ТОВ «Велл Билд» (майновий поручитель), яке є пов'язаною особою з відповідачами не свідчить про вчинення відповідачами дій по доведенню боржника до банкрутства, оскільки забезпечення кредитних зобов'язань боржника майном третіх осіб навпаки свідчить про наявність додаткових (окрім майна боржника) майнових гарантій виконання зобов'язань боржника за кредитом перед банком. Посилання позивача на здійснення відповідачами протиправного вирішального впливу на ТОВ «Велл Билд» через його засновника - ТОВ «Вертекс Юнайтед» та АТ «ЗНВКІФ «СЕЙФОРД» є припущенням позивача, оскільки останнім не доведено в чому саме такий вплив дістав прояв, в яких рішеннях, діях, наказах, розпорядженнях тощо. Висновок Позивача про «пов'язаність» ТОВ «Консолідація» (як Боржника) та ТОВ «Велл Билд» (як поручителя/заставодавця) не є сам по собі обставиною, яка свідчить про наявність підстав для покладення субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства. Щодо доводів позивача про доводення до банкрутства ТОВ "Консолідація" діями відповідачів, оскільки згідно рішення Правління НБУ №329/БТ від 11.10.2016, ОСОБА_1 здійснює значний вплив на управління та діяльність ПАТ «Платинум Банк» та є власником істотної участі в ПАТ «Платинум Банк» незалежно від формального володіння згідно інформації з сайту НБУ, представник заперечує, посилаючи на те, що у вказаних правовідносинах особою, якій було спричинено шкоду внаслідок укладення та невиконання кредитного договору № 88/06/11 від 02.06.2011 р. є саме ПАТ «Фінбанк» та його правонаступник - ПАТ «Платинум Банк», а не ТОВ «Консолідація». За таких обставин відповідачем заперечуються доводи позивача про те, що надання ПАТ «Фінбанк» кредитних коштів в межах виконання укладеного з ТОВ «Консолідація» кредитного договору № 88/06/11 від 02.06.2011 р. є тією обставиною, внаслідок якої ТОВ «Консолідація» було доведено до банкрутства. З тих самих підстав заперечуються і доводи позивача про наявність вини ОСОБА_1 та ОСОБА_9 , як власників істотної участі в ПАТ «Фінбанк» та ПАТ «Платинум Банк» в доведенні ТОВ «Консолідація» до банкрутства внаслідок надання ПАТ «Фінбанк» кредитних коштів в межах виконання укладеного з ТОВ «Консолідація» Кредитного договору № 88/06/11 від 02.06.2011 р. Також представник заперечує щодо доводів позивача про доведення боржника до банкрутсва у зв'язку з укладенням договором іпотеки з ПАТ "Укрпромтеплиця", оскільки у вказаних правовідносинах єдиною особою, щодо якої укладенням іпотечного договору від 06.12.2012 р. було створено юридичні ризики втрати майна внаслідок невиконання ТОВ «Консолідація» кредитного договору № 88/06/11 від 02.06.2011 р., є саме іпотекодавець - ПАТ «Укрпромтеплиця», а не ТОВ «Консолідація». За таких обставин заперечуються доводи позивача про те, що укладення іпотечного договору від 06.12.2012 р. є тією обставиною, яка спричинила неплатоспроможність ТОВ «Консолідація» та його подальше банкрутство. З тих самих підстав заперечуються і доводи позивача про наявність вини ОСОБА_1 та ОСОБА_9 , як власників істотної участі в ПАТ «Фінбанк» та ПАТ «Платинум Банк» в доведенні ТОВ «Консолідація» до банкрутства внаслідок укладення іпотечного договору від 06.12.2012 р. Не визнаються також представником доводи позивача про те, що підконтрольні

ОСОБА_1 та ОСОБА_9 банківські установи ПАТ «Фінбанк» та ПАТ «Платинум банк» видали кредит ТОВ «Консолідація», а кошти було виведено як фінансова допомога в тому числі і на підконтрольних ОСОБА_1 та ОСОБА_9 осіб: ТОВ «Готель Лондонський»; ОСОБА_11 ; CAROSAN TRADING LTD, ТОВ «Амкодор», ТОВ «Дом-Інвест-Україна»; ТОВ «Дельта Фінанс». Відносно зазначених обставин представником здійснені наступні висновки: позивачем не доведено, що надання ТОВ «Консолідація» у позику грошових коштів було здійснено на користь заінтересованих стосовно ТОВ "Консолідація" осіб; позивачем не доведено, що надання ТОВ «Консолідація» у позику грошових коштів іншим особам є причиною його банкрутства; позивачем не доведено здійснення вирішального впливу з боку ОСОБА_1 та ОСОБА_9 на перерахування ТОВ «Консолідація» у позику грошових коштів на користь зазначених осіб; позивачем не доведено отримання ОСОБА_1 та ОСОБА_9 неправомірної вигоди від операцій з перерахування ТОВ «Консолідація» у позику грошових коштів на користь зазначених осіб; арбітражним керуючим Новиком Є.М. всупереч вимогам ст. 12, ст. 61 КУзПБ не проінвентаризоване та не визначено вартість права вимоги дебіторської заборгованості; арбітражним керуючим Новиком Є.М. всупереч вимогам ст. 12, ст. 61 КУзПБ не здійснено заходів з примусового стягнення на користь ТОВ «Консолідація» дебіторської заборгованості; арбітражним керуючим Новиком Є.М. всупереч вимогам ст. 12, ст. 42, ст. 61 КУзПБ не оскаржувалися в судовому порядку правочини з перерахування ТОВ «Консолідація» у позику грошових коштів на користь ТОВ «Готель Лондонський»; ОСОБА_11 ; CAROSAN TRADING LTD, ТОВ «Амкодор», ТОВ «Дом-Інвест-Україна»; ТОВ «Дельта Фінанс»; арбітражним керуючим Новиком Є.М. всупереч вимогам ст. 12, ст. 61 КУзПБ не продавалося в межах справи про банкрутство право вимоги дебіторської заборгованості. Крім того, представником зазначається, що викладені позивачем обставини про те, що ТОВ «Готель Лондонський», ТОВ «Дельта Фінанс», ТОВ «Дом-Інвест-Україна» та ще ряд пов'язаних компаній отримали кредит у ПАТ «Фінбанк» під заставу статутного капіталу Одеського аеропорту, що підтверджується ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 27.12.2016р. по справі № 760/13941/16 жодним чином не стосуються предмету доказування у даній справі, оскільки не має ніякого відношення до діяльності ТОВ «Консолідація», не свідчить про умисне доведення ТОВ «Консолідація» до банкрутства, не вказує на наявність причинно-наслідкового зв'язку між діями фізичних осіб, зокрема, ОСОБА_1 та ОСОБА_9 та банкрутством ТОВ «Консолідація». Також, за переконанням представника, зазначені позивачем обставини, а саме ініціювання ПП «СПМК-7» декількох справ про банкрутство, реєстрація ПП «СПМК-7» за однією адресою з Одеським аеропортом, а також надання ПП «СПМК-7» послуг ПАТ «Фінбанк» ніяким чином не підтверджують протиправність діянь, які стали причиною банкрутства ТОВ «Консолідація», наявність та розмір шкоди, причинно-наслідковий зв'язок між протиправним діянням, шкодою та наслідком у вигляді стану неплатоспроможності (банкрутства), вина заподіювача шкоди. Представник заперечує за недоведеністю доводи позивача про те, що ТОВ «Консолідація» було доведено до банкрутства, зокрема, внаслідок безоплатного відчуження ТОВ «Консолідація» на користь ТОВ «Цільова комерція» частки у статутному капіталі ТОВ «Компанія «Аста». З тих самих підстав заперечуються і доводи позивача про те, що вчинення даного правочину призвело до неможливості ТОВ «Консолідація» отримати прибуток і відбулось це з вини відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_9 , які отримали від цього правочину неправомірну вигоду. Щодо доводів позивача про безоплатне передання ТОВ «Консолідація» в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ «ПЛВЗ» в 2007 р ЦМК в іпотеку ПАТ «КБ «Надра» і банк в подальшому задовольнив свої вимоги за рахунок ЦМК, що фактично унеможливило повернення незаконно відчуженого комплексу у власність Боржника, представник заперечує, посилаючись на те, що позивачем не доведено чи було завдано таким договором шкоду боржнику, який розмір цієї шкоди, яким чином завдана шкода вплинула (чи не вплинула) на стан неплатоспроможності боржника, яким чином вбачається причинно-наслідковий зв'язок між діями ОСОБА_1 та ОСОБА_9 з укладенням такого договору. При цьому вказує, що позивачем не доведено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_9 фактично здійснювали керівництво боржником через інших осіб, будучи особами, які мали право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мали змогу іншим способом визначати його дії.

Відповідно відзиву ОСОБА_4 від 26.03.2025р. відповідачем заявлено про пропуск строку позовної давності. Крім того, відповідач заперечує на посилання арбітражного керуючого на звіти арбітражного керуючого Калмикової Т.О. про аналіз фінансово-господарської діяльності ТОВ «Консолідація», в якості підтвердження наявності ознак доведення ТОВ «Консолідація» до банкрутства, оскільки наведені у вказаних звітах відомості не містять в собі докладного опису конкретних дій, якими було завдано шкоди ТОВ «Консолідація», не містять визначення конкретного розміру завданої шкоди, не містять аналізу того, яким чином завдана шкода вплинула на фінансово-майнове становище ТОВ «Консолідація» і чи призвела вона до банкрутства ТОВ «Консолідація». Арбітражним керуючим Новиком Є.М. не здійснювався аналіз фінансово-господарської діяльності ТОВ «Консолідація», відтак доводи арбітражного керуючого Новика Є.М. про вину ОСОБА_4 у доведенні ТОВ «Консолідація» до банкрутства є припущенням, що не ґрунтується на доказах. Наявний у матеріалах справи про банкрутство аналіз фінансово-господарської діяльності, зроблений попереднім ліквідатором ТОВ «Консолідація» - арбітражним керуючим Калмиковою Т.О. не містить жодних висновків стосовно вчинення ОСОБА_4 будь-яких діянь, наслідком яких є банкрутство ТОВ «Консолідація».

На вищевказані відзиви позивач надав відповідді, згідно яких окрім викладених ним в позовній заяві та додаткових пояснення обставин викладені стислі обставини, що за його переконанням свідчать про умисне доведення ТОВ "Консолідація" до банкрутства, а саме: безоплатна передача ЦМК загальною площею 6203,70 кв. м в м. Київ, вул. Озерна, 1, в іпотеку ПАТ КБ «Надра» за зобов'язаннями третьої особи - ПАТ «Перший лікеро-горілчаний завод», унаслідок чого майно вибуло з активів боржника; невжиття заходів до звернення з регресною вимогою до ПАТ «Перший лікеро горілчаний завод», що унеможливило стягнення значної суми коштів; відчуження ЦМК на користь юридичної особи з непрозорою структурою власності за ціною 3 837 000 грн., що у понад десять разів була нижча за ринкову; непогашення покупцем боргу за договором купівлі-продажу ЦМК та відсутність заходів щодо стягнення заборгованості в розмірі 3 837 000 грн.; отримання кредитних коштів у пов'язаних банківських установ (ПАТ «Фінбанк» і ПАТ «Платинум Банк») із подальшим припиненням їх обслуговування; безоплатне відчуження корпоративних прав у ТОВ «Компанія «Аста» на користь ТОВ «Цільова Комерція», безоплатне відчуження корпоративних прав у ПАТ «Укрпромтеплиця» на користь ОСОБА_7 і ОСОБА_8 ; знищення нерухомого майна, яке перебувало в іпотеці Банку, без отримання дозволу іпотекодержателя; спрямування кредитних коштів на безповоротну фінансову допомогу юридичним особам і фізичним особам, пов'язаним із ОСОБА_10 та ОСОБА_1 ; введення у склад учасників та призначення керівником ТОВ «Консолідація» підконтрольної особи ОСОБА_12

10.02.2025р. від представника ОСОБА_6 надійшло клопотання про розгляд заяви про покладення субсидіарної відповідальності в порядку загального позовного провадження, враховуючи ціну позову та кількість учасників справи.

Ухвалою суду від 06.03.2025р. вирішено справу №916/1791/19(916/5584/24) розглядати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання суду.

Ухвалою суду від 29.04.2025р. закрито підготовче провадження з розгляду позовної заяви по справі № 916/1791/19(916/5584/24), призначено позовну заяву до судового розгляду по суті в засіданні суду на 06.05.2025р. о 14:30, явку представників сторін визнано обов'язковою.

06.05.2025р. за вх.№1830/25 від Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аргумент Фонд» надійшла позовна заява про вступ у справу №916/1791/19(916/5584/24) в якості третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета спору, однак в прохальній частині якої міститься вимога щодо залучення Заявника в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача та про розгляд справи спочатку.

У зв'язку з тим, що вказана заява не містила позовних вимог, господарський суд розцінив її як заяву про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.05.2025р. заяву Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аргумент Фонд» про вступ у справу №916/1791/19(916/5584/24) - задоволено частково, залучено Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аргумент Фонд» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, в іншій частині заяви - відмовлено.

12.05.2025р. від Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аргумент Фонд» надійшли пояснення по справі, в яких викладено правову позицію щодо необхідності задоволення позову в повному обсязі, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини.

Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_5 не скористались своїм правом подати відзив на позовну заяву, не з'явились в судове засідання, однак про дату та місце проведення судового засідання повідомлені судом належним чином, про що свідчать відповідні поштові відправлення, у зв'язку з чим справа щодо зазначених відповідачів розглядається за наявними матеріалами.

У судовому засіданні 17.06.2025р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Ліквідатор за наявності ознак банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, для забезпечення реалізації принципу безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі, подає таку заяву (про покладення субсидіарної відповідальності) не раніше ніж після завершення реалізації об'єктів ліквідаційної маси та розрахунків з кредиторами на підставі вчинення такої реалізації у ліквідаційній процедурі при наявності обставин недостатності повного погашення кредиторської заборгованості банкрута.

Аналогічна правова позиція щодо субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника викладена, зокрема у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 910/21232/16 та від 12.02.2020 у справі № 922/2391/16.

Положеннями ч. 1 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що одним із повноважень ліквідатора у справі про банкрутство є аналіз фінансового становища банкрута.

Відповідно до ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов'язаннями. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

З наведеного, можна дійти до висновку, що виявлення наявності ознак доведення до банкрутства юридичної особи-боржника покладена саме на ліквідатора банкрута, що пов'язано з виконанням ліквідатором банкрута повноважень визначених ч. 1 ст. 61 Кодексу.

Частиною 1 статті 619 Цивільного кодексу України передбачено, що договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

Суд зазначає, що при цивільно-правовій відповідальності особа, яка є відповідачем, повинна довести відсутність своєї вини, наявність якої презюмується в силу положень ЦК України.

Щодо об'єктивної сторони порушення для покладення на суб'єктів субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство, то на відміну від норм Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення, в нормах яких законодавець конкретно навів диспозицію кримінального та адміністративного порушення за порушення норм законодавства про банкрутство (зокрема, з доведення до банкрутства, за які особа притягається до кримінальної відповідальності), норми частини п'ятої статті 41 Закону про банкрутство хоча і містять диспозицію (зміст) правопорушення - "доведення до банкрутства", за яке передбачена "санкція" у вигляді субсидіарної відповідальності, однак не конкретизують дії/бездіяльність суб'єктів цієї відповідальності, які вказують/доводять на його існування.

Саме аналіз ліквідатора фінансового становища банкрута у поєднанні з дослідженням ним підстав виникнення заборгованості боржника перед кредиторами у справі про банкрутство, дозволить ліквідатору банкрута виявити наявність чи відсутність дій засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника щодо доведення до банкрутства юридичної особи (Постанова ВС від 10.12.2020р. по справі №922/1067/17).

За змістом частини 1 статті 215 Господарського кодексу України у випадках, передбачених законом, за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства передбачена юридична відповідальність, яка покладається на суб'єкта підприємництва-боржника, його засновників (учасників), власника майна, а також інших осіб.

Частиною 3 ст. 215 ГК України визначено, що умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб'єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб'єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

За результатом проведеного аналізу фінансово-господарського стану суб'єкта господарювання ТОВ «Консолідація» вбачається, що у діях посадових осіб ТОВ «Консолідація» наявні ознаки дій спрямованих на доведення до банкрутства ТОВ «Консолідація».

Відповідно до звіту за результатами проведення аналізу фінансово-господарського стану суб'єкта господарювання ТОВ «КОНСОЛІДАЦІЯ», щодо наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства від 17.12.2019 №02-01/497, виготовленого арбітражною керуючою Колмиковою Т.О.: підприємство ТОВ «КОНСОЛІДАЦІЯ» протягом аналізованого періоду здійснювало господарську діяльність з 2016 по 2017 рік підприємство працювало збитково, це може бути пов'язано з особливостями провадження відповідної господарської діяльності, у 2018 році отримало прибуток. Але фактично це не є прибуток, а пов'язано з тим, що ТОВ «КОНСОЛІДАЦІЯ» відобразила в своєму балансі інформацію про довгострокові фінансові інвестиції, які обліковуються за методикою участі в капіталі інших підприємств, тобто корпоративні права, але такі дії були незаконними, оскільки майно, яке передано як внесок до статутного капіталу ТОВ «Музкомпані» ТОВ «КОНСОЛІДАЦІЯ» отримано незаконно, а саме через незаконні дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Незнайко Н.М.».

Відповідно до показників фінансової звітності за 2016 рік вартість активів ТОВ «КОНСОЛІДАЦІЯ» становила 52713,5 тис. грн, сума зобов'язань становила 131179,0 тис. грн, чистий прибуток становив -7043,6 тис. грн (фактично збиток).

Відповідно до показників фінансової звітності за 2017 рік вартість активів ТОВ «КОНСОЛІДАЦІЯ» становила 50662,6 тис. грн, сума зобов'язань становила 132757,7 тис. грн, чистий прибуток становить -3629,6 тис. грн (фактично збиток).

Відповідно до показників фінансової звітності за 2018 рік вартість активів ТОВ «КОНСОЛІДАЦІЯ» становила 50984,8 тис. грн, сума зобов'язань становила 119671,6 тис. грн, чистий прибуток становить 13408,3 тис. грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 08.10.2020р. по справі №916/1791/19(916/940/20), яке набрало законної сили 10.11.2020р. стягнуто з ОСОБА_13 ( АДРЕСА_10 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Консолідація» (65026, м. Одеса, вул. Леха Качинського, 12, код ЄДРПОУ 33080685) в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Колмикової Тетяни Олександрівни заборгованість у сумі 135 427 539 (сто тридцять п'ять мільйонів чотириста двадцять сім тисяч п'ятсот тридцять дев'ять) грн. 06 коп. та видано наказ.

У вказаному рішенні суду встановлено, що ТОВ «Консолідація» мало господарсько-правові відносини з такими юридичними особами: ТОВ «Зокема-Україна» (код ЄДРПОУ 36612912); ТОВ «Вілга - Нова» (код ЄДРПОУ 37950205); ПАТ «Перший лікеро- горілчаний завод» (код ЄДРПОУ 31631092); ПАТ «Укрпромтеплиця» (код ЄДРПОУ 04414738); ТОВ «ОШЕР» (код ЄДРПОУ 34673842); ТОВ «Одесбудінвест» (код ЄДРПОУ 34598949); ТОВ «Музкомпані» (код ЄДРПОУ 41888730); ТОВ «Вертікс Компані» (код ЄДРПОУ 38962468), зокрема, всі ці юридичні особи у різних правовідносинах пов'язаних з виконанням кредитних договорів перед ПАТ «Платинум Банк» та ПАТ «Надра Банк» виступали позичальниками та/або поручителями за грошовими зобов'язаннями перед банками, як майновими так і такими, що не забезпечені іпотекою/заставою. Всі ці юридичні особи не є пов'язаними особами в розумінні норм ПК України (відсутні спільні бенефіціарні власники), але всі вони є сторонами у кредитних договорах та договорах, що пов'язанні з забезпеченням виконання взятих на себе грошових зобов'язань перед банківськими установами. Також, як вбачається з вищенаведеного, згодом, після отримання кредитних коштів стороною позичальника, майнові поручителі за кредитними зобов'язаннями здійснювали дії направлені на виведення іпотечного майна з- під дії іпотечних зобов'язань, що пов'язані з забезпеченням взятих на себе кредитних зобов'язань перед банківськими установами.

Також, ліквідатором встановлено, що керівником ТОВ «Консолідація», як вбачається з даних балансу боржника, не велась претензійно-позовна робота, що фактично призвело до втрати боржників, які були винні грошові кошти ТОВ «Консолідація», а це в свою чергу призвело до фактичної втрати активу підприємства, що кваліфікується як нанесення збитків з вини осіб, якими не вжито відповідних дій, а саме не забезпечено проведення претензійно- позовної роботи, відповідно до обов'язків, покладених на них статутом.

У зв'язку з вищевикладеним позовну заяву було задоволено.

В подальшому, в межах справи про банкрутство розглядалась справа про притягнення ПАТ «УКРПРОМТЕПЛИЦЯ» до субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням до банкрутства.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.03.2024р. по справі №916/1791/19(916/2003/21), яку залишено без змін Постановою Верховного Суду від 08.10.2024р., скасовано Рішення Господарського суду Одеської області від 17.08.2023р., яким покладено на ПАТ «УКРПРОМТЕПЛИЦЯ» субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням до банкрутства, в задоволені позову відмовлено.

У вказаній Постанові встановлено факт відсутності підстав притягнення ПАТ «УКРПРОМТЕПЛИЦЯ» до субсидіарної відповідальності та зазначено, що обставини знищення предмету іпотеки вже встановлені в Постанові Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2019р. по справі №910/2354/19 та зазначено: «матеріали справи не містять доказів, які б кваліфікували дії відповідача по такому знищенню саме як незаконні, тобто такі, які суперечать закону. При цьому, ні закон, ні договір відступлення права вимоги, не наділяють позивача повноваженнями щодо кваліфікації таких дій, як незаконних».

Крім того, апеляційним судом зазначено, що якщо припустити, що зобов'язання за Кредитним договором № 88/06/11 від 06.02.2011 було б виконано за рахунок належного ПАТ «УКРПРОМТЕПЛИЦЯ» предмету іпотеки, то в даному випадку ця обставина жодним чином не вплинула б на обсяг кредиторської заборгованості ТОВ «КОНСОЛІДАЦІЯ», позаяк у даному випадку всі права кредитора за Кредитним договором № 88/06/11 від 06.02.2011 перейшли б від ПАТ «Фінбанк» (правонаступника - ПАТ «Платинум Банк», ТОВ «Вердикт капітал») до ПАТ «УКРПРОМТЕПЛИЦЯ», при цьому обсяг невиконаних зобов'язань ТОВ «КОНСОЛІДАЦІЯ» за Кредитним договором № 88/06/11 від 06.02.2011 залишився б незмінним.

З цього приводу, Верховний Суд у Постанові від 08.10.2024р. зазначив, що це стосується тієї ситуації, коли боржник не є учасником інших товариств, оскільки участь боржника в інших товариствах є активом боржника. Якщо дії осіб, вказаних у статті 61 КУзПБ призвели до протиправного зменшення корпоративних прав боржника, як мажоритарного учасника іншої особи, до знищення майна цієї іншої особи, це може бути, за наявності правових підстав, тією обставиною, що зумовлює субсидіарну відповідальність осіб, вказаних у статті 61 КУзПБ по відношенню до боржника.

З огляду на дані фінансової звітності, у ТОВ «КОНСОЛІДАЦІЯ» існувала кредиторська заборгованість, яка в понад два рази перевищувала наявні у банкрута активи ще задовго до знищення предмету іпотеки. Таким чином, колегія суддів зазначила, що знищення предмету іпотеки жодним чином не могло вплинути на платоспроможність банкрута. В свою чергу ліквідатор банкрута жодним чином не обґрунтував причинно-наслідковий зв'язок між знищенням предмету іпотеки та доведенням ТОВ «КОНСОЛІДАЦІЯ до банкрутства.

Посилання ліквідатора на договір №168/ф від 21.07.2016, укладений між ПАТ «УКРПРОМТЕПЛИЦЯ» та ПАТ «ХОЛДИНГОВА КОМПАНІЯ «КИЇВМІСЬКБУД», предметом якого є зобов'язання та права сторін по будівництву об'єкта на земельній ділянці з метою отримання кожною зі сторін своєї частини в збудованому об'єкті в порядку та на умовах, визначених в Договорі, не прийнято колегією суддів до уваги. Адже даний договір дійсно міг слугувати підставою для знищення предмета іпотеки, однак, як було встановлено вище, саме по собі знищення предмета іпотеки не призвело до доведення ТОВ «КОНСОЛІДАЦІЯ» до банкрутства.

Так, господарським судом встановлено, що засновниками ТОВ «КОНСОЛІДАЦІЯ» були:

- З 05.08.2004 по 26.01.2018 ОСОБА_6 та з 05.08.2004 по 31.01.2018 БІЛД БІЗНЕС (Ю. КЕЙ) ЛТД, що мав контрольну частку у статутному капіталі у розмірі 3904220 грн.;

- з 31.01.2018 ОСОБА_13 та Товариство з обмеженою відповідальністю «Музкомпані» (з 31.01.2018 по 17.10.2023 бенефіціаром ТОВ «Музкомпані» була ОСОБА_4 );

- 05.02.2018 ТОВ «Музкомпані» вибуло зі складу учасників.

Керівниками ТОВ «Консолідація» були:

- З 05.08.2004 до 18.01.2010 ОСОБА_14 ;

- з 18.01.2010 по 29.04.2011 ОСОБА_3 ;

- з 29.04.2011 по 31.01.2018 ОСОБА_5 ;

- з 31.01.2018 ОСОБА_13 .

Крім того, ТОВ «Консолідація» було власником контрольного пакету акцій Публічного акціонерного товариства «Укрпромтеплиця» та засновником Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Аста».

02.06.2011р.між ПАТ «Фінбанк» (Первісний кредитор) та ТОВ «Консолідація» (Позичальник) укладено Кредитний договір № 88/06/11, у відповідності до якого Кредитор, на умовах вищезазначеного Договору відкриває Позичальнику відновлювальну кредитну лінію у сумі 9000000,00 грн., зі строком користування кредитними коштами до 01.06.2012, зі сплатою 24% річних у гривні. В подальшому між Первісним кредитором та Позичальником було укладено додаткові угоди, якими сторони змінювали розмір кредитної лінії, строки повернення та інші істотні умови Кредитного договору № 88/06/11.

06.12.2012р.між ПАТ «Фінбанк» (іпотекодержатель), ПАТ «Укрпромтеплиця» (іпотекодавець), ТОВ «Ошер» (боржник 1), ТОВ «Одесбудінвест» (боржник 2) та ТОВ «Консолідація» (боржник 3) укладено Іпотечний договір, посвідчений державним нотаріусом П'ятої київської державної нотаріальної контори Гриценком О.В., зареєстрований в реєстрі за №8-3554.

Відповідно до п. 1.1 Іпотечного договору від 06.12.2012 іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю у якості забезпечення виконання зобов'язань боржників за кредитними договорами наступне нерухоме майно: нежитлові будівлі загальною площею 6989,30 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Радченка Петра, буд. 27-29 , яке належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 13.10.2008 у справі №2-2481/08.

Предмет іпотеки розташований на земельній ділянці загальною площею 3,8949 га, що знаходиться у користуванні іпотекодавця згідно з Договором на право тимчасового довгострокового користування землею, укладеного між іпотекодавцем та Київською міською радою 18.04.2000р.

13.11.2014р. між ПАТ «Фінбанк» та ТОВ «Велл Билд» укладено договір застави майнових прав №1549 від 13.11.2014.

05.12.2014 між ПАТ «Платинум Банк» (Новий кредитор) та ПАТ «Фінбанк» (Первісний кредитор) укладено Договір відступлення права вимоги № 20141205, згідно якого Первісний кредитор відступає належне йому право вимоги за Договорами, а Новий кредитор приймає право вимоги, що належить Первісному кредитору.

На підставі умов Договору відступлення прав вимог № 20141205 від 05.12.2014, додатку № 1 до Договору відступлення прав вимог № 20141205 від 05.12.2014 в якому визначено реєстр кредитних договорів, право вимоги за яким відступаються, додатку № 3 до Договору відступлення прав вимог № 20141205 від 05.12.2014, в якому визначено Реєстр іпотечних договорів про задоволення вимог Іпотекодержателя, права вимоги за якими відступаються, Новому кредитору було передано право вимоги за наступними договорами: кредитний договір № 88/06/11 від 02.06.2011 укладений між ПАТ «Фінбанк» та ТОВ "КОНСОЛІДАЦІЯ"; Іпотечний договір № 8-3554 від 06.12.2012 укладений між ПАТ «Фінбанк» та ПАТ «УКРПРОМТЕПЛИЦЯ», яке є майновим поручителем ТОВ «КОНСОЛІДАЦІЯ»; Договір застави майнових прав № 1549 від 13.11.2014, укладений між ПАТ «Фінбанк», ТОВ «ВЕЛЛ БИЛД», яке є майновим поручителем ТОВ «КОНСОЛІДАЦІЯ».

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.07.2019р. по справі №910/2354/19 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк» Грошової Світлани Василівни задоволено, визнано незаконним знищення нежитлових будівель, загальною площею 6989,30 кв.м., що знаходилися за адресою: м. Київ, вул. Петра Радченка, буд. 27-29 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1472110280000) та становили предмет іпотеки відповідно до Іпотечного договору від 06.12.2012, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Фінбанк», Публічним акціонерним товариством «Укрпромтеплиця», Товариством з обмеженою відповідальністю «Ошер», Товариством з обмеженою відповідальністю «Одесбудінвест» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Консолідація», посвідченим державним нотаріусом П'ятої київської державної нотаріальної контори Гриценком О.В. та зареєстрованим в реєстрі за №8-3554, зі змінами та доповненнями відповідно до Договору відступлення права вимоги від 05.12.2014, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Авдієнком В.В. за №5075, без попереднього погодження з Публічним акціонерним товариством «Платинум Банк», та не передачу в іпотеку Публічному акціонерному товариству «Платинум Банк» аналогічного рівнозначного нерухомого майна після знищення, зобов'язано Публічне акціонерне товариство «Укрпромтеплиця» (03037, м. Київ, вул. Петра Радченка, буд. 27-29; ідентифікаційний код: 04414738) передати в іпотеку Публічному акціонерному товариству «Платинум Банк» (03680, м. Київ, вул. Амосова, буд. 12; ідентифікаційний код: 33308489) аналогічне рівнозначне знищеним нежитловим будівлям, загальною площею 6989,30 кв.м., що знаходилися за адресою: м. Київ, вул. Петра Радченка, буд. 27-29 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1472110280000), нерухоме майно, вартістю не менше 150921684,00 грн.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2019р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Укрпромтеплиця» на рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2019 у справі №910/2354/19 задоволено, рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2019 у справі №910/2354/19 скасовано, прийнято нове рішення, яким у позові Публічного акціонерного товариства “Платинум Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Платинум Банк» Грошової Світлани Василівни відмовити повністю.

Під час розгляду спору судами встановлено, що за інформацією із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (номер довідки 152878098 від 16.01.2019), 29.01.2018 до реєстру внесено запис про закриття об'єкта нерухомого майна: об'єкт нерухомого майна - комплекс будівель і споруд, об'єкт нежитлової нерухомості, загальною площею 6 976 м2, за адресою: м. Київ, вул. Петра Радченка, буд. 27 - 29; підстава внесення запису - знищення об'єкта нерухомого майна - довідка від 29.03.2017 № 28-03/17.

У довідці від 29.03.2017 № 28-03/17, складеній фізичною особою - підприємцем Бражніковим П. М. (кваліфікаційний сертифікат № АЕ003025 відповідального виконавця окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єкта архітектури), зазначено, що згідно з проведеною інвентаризацією 29.03.2017 за адресою: м. Київ, вул. Радченка Петра, буд. 27 - 29 зафіксовано, що всі будівлі та споруди знесені, земельна ділянка вільна від забудов.

Так, Позивачем зазначено, що підписантом кредитного договору від ТОВ «Консолідація» була Негрі Л.Д., а підписантом іпотечного договору від ПАТ «Укрпромтеплиця» був Гуськов Ю.І.

Також, позивачем зазначено, що ТОВ «Консолідація» та ПАТ «Укрпромтеплиця» в період отримання кредиту, укладення договору іпотеки та знищення предмету іпотеки, були заінтересованими особами стосовно одна одної, їх дії були спільними та заздалегідь узгодженими. До складу акціонерів ПАТ «Укрпромтеплиця» входив боржник та мав домінуючу частку, а отже, забезпечував загальне керівництво його господарською діяльністю та приймав найважливіші рішення, в тому числі щодо його активів.

В Постанові Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.03.2024р. по справі №916/1791/19(916/2003/21) вже розглядалось це питання: «Колегія суддів також не приймає до уваги посилання ліквідатора на те, що починаючи з 4 кварталу 2013 року по 1 квартал 2019 року ТОВ «КОНСОЛІДАЦІЯ» належало 77,1764 % акцій ПАТ «УКРПРОМТЕПЛИЦЯ», адже дані обставини навпаки можуть виключно свідчити про наявність у банкрута, як мажоритарного акціонера, можливості впливати на рішення іпотекодавця. А не на вчинення самим іпотекодавцем дій, спрямованих на доведення ТОВ «КОНСОЛІДАЦІЯ» до банкрутства. Однак, матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження обставин узгоджених дій ПАТ «УКРПРОМТЕПЛИЦЯ» та ТОВ «КОНСОЛІДАЦІЯ», як мажоритарного акціонера, по доведенню ТОВ «КОНСОЛІДАЦІЯ» до банкрутство.»

Крім того, позивачем зазначено, що 21.07.2016 між ПАТ «Укрпромтеплиця» та ПАТ «Холдингова Компанія «Київміськбуд» було укладено договір №168/ф, предметом якого є зобов'язання та права сторін по будівництву об'єкта на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_9 з метою отримання кожною зі сторін своєї частини в збудованому об'єкті в порядку та на умовах, визначених в договорі. На момент вчинення вказаного правочину, предмет іпотеки був наявним, запис про іпотеку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вилучено не було, а договір іпотеки був дійсним. Укладаючи вищезазначений договір, ПАТ «Укрпромтеплиця» зобов'язалось знищити предмет іпотеки, а її офіційним представником та особою яка підписувала цей договір був Голова Правління ПАТ «Укрпромтеплиця» - Гуськов Ю.І. Знищення нерухомого майна ПАТ «Укрпромтеплиця» призвело не лише до втрати іпотеки та порушення прав кредиторів, а і до зменшення балансу Акціонерного товариства, і як наслідок - до зменшення вартості акцій головного акціонера ТОВ «Консолідація», оскільки, фактично станом на кінець 2016 року ПАТ «Укрпромтеплиця» залишилася без нерухомого майна у власності.

Тому, як зазначено ліквідатором, вчинення головою правління ПАТ «Укрпромтеплиця» ОСОБА_7 майнових дій по знищенню нерухомого майна, внаслідок чого відбулось суттєве погіршення балансу Товариства, а відтак зменшення вартісних показників акціонерної частки Боржника, що унеможливлює отримання ним дивідендів та проведення розрахунків з кредиторами, це є підставою для притягнення цієї особи до субсидіарної відповідальності.

Однак, як вже зазначено судом, та не спростовано позивачем, у Постанові Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.03.2024р. по справі №916/1791/19(916/2003/21), яку залишено без змін Постановою Верховного Суду від 08.10.2024р. питання відповідальності ПАТ «УКРПРОМТЕПЛИЦЯ» вже розглянуто та встановлено наступне.

«Матеріали справи не містять доказів, які б кваліфікували дії відповідача по такому знищенню саме як незаконні, тобто такі, які суперечать закону. При цьому, ні закон, ні договір відступлення права вимоги, не наділяють позивача повноваженнями щодо кваліфікації таких дій, як незаконних.

З огляду на дані фінансової звітності, у ТОВ «КОНСОЛІДАЦІЯ» існувала кредиторська заборгованість, яка в понад два рази перевищувала наявні у банкрута активи ще задовго до знищення предмету іпотеки. Таким чином, колегія суддів встановила, що знищення предмету іпотеки жодним чином не могло вплинути на платоспроможність банкрута. В свою чергу ліквідатор банкрута жодним чином не обґрунтував причинно-наслідковий зв'язок між знищенням предмету іпотеки та доведенням ТОВ «КОНСОЛІДАЦІЯ до банкрутства.

Посилання ліквідатора на договір №168/ф від 21.07.2016, укладений між ПАТ «УКРПРОМТЕПЛИЦЯ» та ПАТ «ХОЛДИНГОВА КОМПАНІЯ «КИЇВМІСЬКБУД», предметом якого є зобов'язання та права сторін по будівництву об'єкта на земельній ділянці з метою отримання кожною зі сторін своєї частини в збудованому об'єкті в порядку та на умовах, визначених в договорі, не прийнято колегією суддів до уваги. Адже даний договір дійсно міг слугувати підставою для знищення предмета іпотеки, однак, як було встановлено вище, саме по собі знищення предмета іпотеки не призвело до доведення ТОВ «КОНСОЛІДАЦІЯ» до банкрутства.»

Згідно п. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, враховуючи те, що судами вже розглядалось питання про притягнення ПАТ «УКРПРОМТЕПЛИЦЯ» до субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням до банкрутства та встановлено, що матеріали справи не містять доказів, які б кваліфікували дії ПАТ «УКРПРОМТЕПЛИЦЯ», а отже і їх посадових осіб, в тому числі голови правління ОСОБА_7 , до якого заявлено позовні вимоги, по знищенню предмета іпотеки як незаконні, що знищення предмету іпотеки жодним чином не могло вплинути на платоспроможність банкрута, що матеріали справи не містять доказів причинно-наслідкового зв'язку між знищенням предмету іпотеки та доведенням ТОВ «КОНСОЛІДАЦІЯ до банкрутства, суд приходить до висновку, що доводи позивача щодо притягнення до субсидіарної відповідальності з цього приводу є безпідставними.

При цьому, господарський суд не погоджується з доводами позивача про те, що отримані ПАТ «Укрпромтеплиця» в значній кількості в 2016 році за Договором №168/ф від 21.07.2016 року майнові права на активи у вигляді 17918,1 кв.м. житлових приміщень (квартир), 696,6 кв.м. нежитлових приміщень, 476,40 кв.м. паркомісць могли бути спрямовані на погашення кредиторської заборгованості ТОВ «Консолідація» шляхом їх продажу за ринковими цінами з подальшим отриманням ТОВ "Консолідація" дивідендів або шляхом виходу боржника зі складу засновників ПАТ «Укрпромтеплиця» з отриманням цих активів чи отриманням вартості частки, оскільки, як встановлено судом при дослідженні доказів, згідно акту від 04.01.2022 року про повне виконання зобов'язань за договором №168/ф від 21.07.2016 фактичне отримання ПАТ "Укрпромтеплиця" площ в об'єкті будівництва відбулось у 2022 році, тобто після відчуження акцій на користь ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ,

При прийнятті рішення господарський суд враховує висновки, викладені в Постановах Верховного Суду від 22.04.2021 по справі №915/1624/16, від 08.06.2023 р. по справі №910/17743/18, згідно яких особа, яка набула істотний актив банкрута внаслідок неправомірних дій його посадових осіб, та отримала вигоду від такої операції, підлягає притягненню до субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями банкрута. На особу, яка отримала вигоду з протиправної, в т.ч. недобросовісної поведінки керівника чи засновників боржника поширюються правила субсидіарної відповідальності. Згідно з цими правилами суб'єктом субсидіарної відповідальності може бути особа, яка отримала істотну (відносно масштабу діяльності боржника) вигоду у вигляді збільшення активів, яка не могла б утворитися у випадку відповідності дій засновників та керівника боржника закону, в т.ч. принципу добросовісності.

Оскільки на момент відчуження боржником акцій ПАТ "Укрпромтеплиця" у першому кварталі 2019 року у Товариства були відсутні вказані майнові активи і докази готовності об'єкта будівництва в данний період матеріали справи не містять, господарський суд дійшов висновку, що таке відчуження акцій відбулось без наявності у ПАТ "Укрпромтеплиця" активів та майнових прав на них, отже не вплинуло на фінансово-майновий стан боржника ТОВ "Консолідація", у зв'язку з чим не являється причиною доведення до банкрутства з покладенням субсидіарної відповідальності за таке доведення на осіб, передбачених ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства. Таким чином збільшення активів у ОСОБА_7 та ОСОБА_8 відбулось після отримання ними акцій ПАТ "Укрпромтеплиця", у зв'язку з чим не пов'язано з протиправними діями посадових осіб боржника. За таких обставин, позовні вимоги щодо покладення субсидіарної відповідальності на зазначених відповідачів за фактом доведення до банкрутства ТОВ "Консолідація" з причин відчуження його корпоративних прав у статутному капіталі ПАТ "Укрпромтеплиця" є необгрунтованими, у зв'язку з чим в їх задоволенні слід відмовити.

Відхиляються господарським судом також доводи позивача згідно відповідді на відзив від 18.03.2025р. про доведення до банкрутства з причин відчуження у 2018 році корпоративних прав боржника у статутному капіталі ТОВ "Компанія "Аста", яке є замовником будівництва ЖК "Медовий-2". При цьому на відміну від факту отримання в 2022 році майнових прав ПАТ "Укрпромтеплиця" матеріалами справи не підтверджується наявність у власності ТОВ "Компанія "Аста" будь-яких активів, у зв'язку з чим данне відчуження корпоравних прав не вплинуло на фінансово-майновий стан банкрута. Виданий замовнику ТОВ "Компанія "Аста" дозвіл на виконання будівельних робіт від 31.08.2018р. не є доказом наявності у нього майнових прав на об'єкт будівництва, будь-які інші докази отримання, розподілення активів на його користь в матералах справи відсутні. Позивачем не надано доказів готовності будівництва ЖК "Медовий-2" і отримання площ в будівництві на користь ТОВ "Компанія "Аста".

25.05.2007 між ВАТ «Надра» та ЗАТ «Перший лікеро-горілчаний завод» укладено кредитний договір про надання мультивалютної лінії з вільним режимом кредитування № 05/05/2007/840-К/269. В якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ТОВ «Консолідація» і ПАТ КБ "Надра" укладено іпотечний договір від 30.05.2007р., згідно якого ТОВ "Консолідація" надало в іпотеку цілісний майновий комплекс загальною площею 6203,70 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Озерна, 1.

08.09.2012 між ТОВ «Консолідація» та ТОВ «Вілга Нова» за згодою ПАТ «КБ «Надра» укладено договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу №5646. Відповідно до умов п. 2.1 зазначеного договору продаж ЦМК здійснюється за ціною 3837000 грн., які ТОВ «Вілга Нова» перераховує на банківський рахунок ТОВ «Консолідація» в день підписання цього договору. Згідно інформації з банківських виписок, грошові кошти у сумі 3837000 грн. не були перераховані на банківський рахунок продавця ні в день підписання договору купівлі- продажу ні в подальшому.

На виконання умов п.7.2. Договору купівлі-продажу, ТОВ «Вілга Нова» передала ЦМК в іпотеку ПАТ «КБ «Надра» в забезпечення виконання зобов'язань ЗАТ «Перший лікеро-горілчаний завод», про що укладено іпотечний договір від 11.09.2012 р. ПАТ «КБ Надра» 12.05.2015 задовольнив вимоги за рахунок іпотеки та 10.05.2016 та звернув стягнення на майно за ціною 35 974 136,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.01.2016 у справі №826/21732/15 визнано протиправним та скасовано рішення реєстратора комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності па об'єкти нерухомого майна» Крилової Г.А. від 21.09.2012 про державну реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Вілга-Нова» на цілісний майновий комплекс, який розташований в місті Києві по вул. Озерній, будинок 1, загальною площею 6203,70 кв.м. у зв'язку з відсутністю оплати за договором.

Постановою Верховного Суду від 19.12.2018р. у справі №826/21732/15 Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 січня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2016 року у адміністративній справі № 826/21732/15 скасовано, провадження у справі закрито, оскільки спір має вирішуватись в порядку цивільного судочинства.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 24.04.2020 у справі №910/14261/19 встановлено наступні обставини щодо майна.

«Перехід права власності на предмет іпотеки від ТОВ «Консолідація» до ТОВ «Вілга Нова» незаконним в судовому порядку визнано не було.

12.05.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленко С.А. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 1003 на Договорі іпотеки, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу А.І. Шаповаленко 11.09.2012 р. та зареєстрованим в реєстрі за № 5765, який укладено між ПАТ «КБ «НАДРА» та ТОВ «Вілга Нова» та запропоновано в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: цілісний майновий комплекс, який розташований в місті Києві по вул. Озерній, будинок 1, загальною площею 6203,70 кв.м.

19.05.2015 відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 47597898 по виконанню виконавчого напису № 1003 від 12.05.2015.

В рамках виконавчого провадження № 47597898 проводився аукціон з продажу цілісного майнового комплексу, який розташований в місті Києві по вул. Озерній, будинок 1, загальною площею 6203,70 кв.м., однак майно не було реалізовано в зв'язку з відсутністю пропозицій.

ПАТ «КБ «НАДРА» керуючись ст.49 Закону України «Про іпотеку» висловило бажання придбати предмет іпотеки, а саме - цілісний майновий комплекс, який розташований в місті Києві по вул. Озерній, будинок 1, шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна.

10.05.2016 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рагімовою А.Н. на підставі протоколу № 155978 від 11.04.2016 р. складено Акт державного виконавця № 47597898/5 про реалізацію предмета іпотеки за ціною 35 974 136,00 грн.

18.05.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленко С.А. ПАТ «КБ «НАДРА» видано свідоцтво, яке зареєстровано в реєстрі за № 862, яким засвідчено право власності ПАТ «КБ «НАДРА» на нерухоме майно, а саме: цілісний майновий комплекс загальною площею 6203,70 кв.м., який складається з: адмінбудинку під літ. А, загальною площею 1486,20 кв.м.; виробничого корпусу під літ. Б, загальною площею 2483,90 кв.м.; гаражу під літ. В, загальною площею 1390,40 кв.м.; складу красок та мастил під літ. Г, загальною площею 482,10 кв.м.; складу металу під літ. Д, загальною площею 107,40 кв.м.; складу балонів під літ. Е, загальною площею 38,70 кв.м.; складу паливно-мастилльних матеріалів під літ. Ж, загальною площею 8,50 кв.м.; допоміжних споруд під літ. К, загальною площею 178,40 кв.м.; прохідної під літ. М, загальною площею 15,20 кв.м.; побутового приміщення під літ. Н, загальною площею 12,90 кв.м.; крім того: допоміжних приміщень під літ. З, допоміжних споруд під літ. Л., очисних споруд під літ. О, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Озерна, 1.

Водночас, 01.12.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Н.В. прийнято Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 38482467 від 01.12.2017 23:06:39 (на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 22, виданий 08.02.2007 видавник: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Вагашвілі Д.Д.; постанови, серія та номер: 826/21732/15, виданої 22.01.2016, видавник: Окружний адміністративний суд м. Києва; ухвала суду, серія та номер: 826/21732/15 виданої 18.05.2016, видавник: Київський апеляційний адміністративний суд міста Києва) внесла запис про державну реєстрацію права власності.

Згідно з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав № 175011288, 01.12.2017р. цілісний майновий комплекс було зареєстровано фактично як новий об'єкт нерухомості (номер об'єкту нерухомості: 1425383780000), а саме - як комплекс будівель та споруд, об'єкт нежитлової нерухомості із складовими частинами (далі - Комплекс будівель). Право власності на вказаний об'єкт було зареєстровано за ТОВ «КОНСОЛІДАЦІЯ» (номер запису про право власності: 23700177 від 01.12.2017р.).

В подальшому ТОВ «КОНСОЛІДАЦІЯ» передало вказану нерухомість до статутного капіталу ТОВ «Музкомпані», а останнє здійснило поділ Комплексу будівель на окремі складові частини, які 25.02.2019р. зареєструвало як окремі об'єкти права власності.

За даними Державного реєстру речових прав ТОВ «Музкомпані» набуло Комплекс будівель згідно акту приймання-передачі нерухомого майна №01/02/2018 від 01.02.2018р., складеного ТОВ «КОНСОЛІДАЦІЯ» та ТОВ «Музкомпані», а також протоколу загальних зборів учасників ТОВ «КОНСОЛІДАЦІЯ» №01/02 від 01.02.2018 р., тобто як внесок ТОВ «КОНСОЛІДАЦІЯ» до статутного капіталу ТОВ «Музкомпані».»

Разом з цим ТОВ "Вертікс-Компані"придбав майнові права на ЦМК у ПАТ «КБ Надра», що підтверджується, зокрема, ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2019 року по справі №910/14261/19, якою замінено сторону (позивача) у справі №910/14261/19 з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Надра" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ "Надра" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Вертікс-Компані". Зазначеною ухвалою встановлено, що 05.11.2019 між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Надра" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ "Надра" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вертікс-Компані" за результатами проведених відкритих торгів (електронного аукціону) №UA-EA-2019-09-17-000030-b було укладено Договір №GL22NL011853 купівлі-продажу майнових прав щодо нерухомого майна, які є відмінними від права власності від 05.11.2019. Відповідно до умов договору, предметом договору є майнові права щодо нерухомого майна: цілісний майновий комплекс заг. площею 6203.7 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, Оболонський район, вул.Озерна, буд.1 ,

Рішенням Господарського суду м. Києва від 24.04.2020 у справі №910/14261/19, яке набрало законної сили 07.08.2020р. визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Вертікс-Компані" право власності на складові частини комплексу будівель та споруд, заг. площею 6 203,7 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1425383780000, як на окремі об'єкти нерухомого майна, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Озерна, 1. Одночасно рішенням скасовано запис про реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Музкомпані" №24726394 від 07.02.2018 на цей комплекс будівель.

В данній справі позивач зазначає, що ЦМК відчужений юридичній особі з непрозорою структурою власності за ціною, що була в десять разів нижчою за ринкову, оплата за договором не проводилась, що значить, що такий договір був укладений всупереч інтересам боржника та всупереч принципам господарської діяльності, тому за безоплатне відчуження майна боржника на користь ТОВ «Вілга Нова» відповідальність повинні понести засновник боржника - ОСОБА_6 та керівник - ОСОБА_5 , адже вони вчасно не вчинили всіх необхідних дій для визнання Договору недійсним та повернення ЦМК у власність ТОВ «Консолідація», що призвело до втрати активу вартістю 35 974 136,00 грн. Зазначені доводи щодо вибуття з власності боржника внаслідок безоплатного відчуження на користь ТОВ «Вілга Нова» ЦМК та втрати активу, що є підставою для притягнення до субсидіарної відповідальності ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , не відповідає обставинам справи виходячи з наступного.

Згідно ст. 23 Закону України "Про іпотеку" у разі переходу права власності (права господарського відання, спеціального майнового права) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна навіть у випадку, якщо до відома набувача не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Господарський суд звертає увагу, що перехід права власності на ЦМК від ТОВ "Консолідації" до ТОВ "Вілга Нова" під час дії іпотечного договору від 30.05.2007р. відбувся за згодою ПАТ "КБ "Надра" як іпотекодержателя з одночасним укладенням іпотечного договору з ТОВ "Вілга Нова", як встановлено рішенням господарського суду міста Києва від 24.04.2020р., і в подальшому правонаступником ПАТ "КБ Надра" в судовому порядку звернуто на нього стягнення. Зазначений перехід права власності в судовому порядку незаконним визнано не було. Тому в розумінні доведення до банкрутства в данному випадку не має значення продаж боржником ЦМК ТОВ "Вілга Нова", оскільки незалежно від продажу в будь-якому випадку на нього звертається стягнення з боку ПАТ "КБ "Надра" в результаті невиконання ЗАТ «Перший лікеро-горілчаний завод» своїх кредитних зобов'язань згідно кредитного договору про надання мультивалютної лінії з вільним режимом кредитування № 05/05/2007/840-К/269 від 25.05.2007р. При цьому, відносно доводів позивача про невжиття заходів щодо стягнення з ЗАТ «Перший лікеро-горілчаний завод» заборгованості в регресному порядку, слід зазначити, що згідно ч. 2 ст. 11 Закону України "Про іпотеку" у разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов'язанням. В данному випадку таке право було набуто з дня набрання рішенням Господарського суду м. Києва від 24.04.2020 у справі №910/14261/19 законної сили, а саме 07.08.2020р. згідно данних ЄДР судових рішень, тобто вже після відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Консолідація", оскільки до цього моменту зазначене майно було зареєстровано за ТОВ «Музкомпані» і докази фактичного перебування ЦМК у володінні ПАТ "КБ "Надра" під час матеріали справи не містять.

Також, арбітражним керуючим зазначено щодо приналежності боржника та ПАТ «Укрпромтеплиця» до групи компаній ОСОБА_15 та ОСОБА_16 з посиланням на наступне. Станом на 01.01.2013 власниками істотної участі у ПАТ «Фінбанк» були Товариство з обмеженою відповідальністю «Вертекс Юнайтед», ОСОБА_1 , ОСОБА_9 . 05.12.2014 «Фінбанк» відступив право вимоги за кредитом боржника разом із забезпеченням на користь ПАТ «Платинум Банк», на який, згідно рішення Правління НБУ №329/БТ від 11.10.2016 року, ОСОБА_1 здійснює значний вплив та є власником істотної участі в Банку незалежно від формального володіння.

Вказані доводи судом відхиляються, оскільки наявність факту впливу на банківську установу, яка видавала кредит боржнику, не є обставиною, що підтверджує доведення боржника до банкрутства, оскільки ПАТ «Платинум Банк» є кредитодавцем, а матеріали справи не містять доказів вчинення ОСОБА_1 та ОСОБА_9 вказівок, дій чи правочинів по доведенню боржника до банкрутства.

Позивачем зазначено, що засновником банкрута з 2004 по 2018 був БІЛД БІЗНЕС (Ю.КЕЙ)ЛТД, директором якого з 29.08.2015 призначений ОСОБА_17 (також був бенефіціаром ПАТ «Укрпромтеплиці» з березня 2017 по 31.01.2020, в т.ч. в період коли власником 77,1764% ПАТ «Укрпромтеплиці» був банкрут. Водночас, ОСОБА_9 та БІЛД БІЗНЕС (Ю.КЕЙ) ЛТД з 2008 по сьогодні є засновниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма ОСОБА_18 ».

З цим твердженням, як підставою субсидіарної відповідальності ОСОБА_9 , суд не погоджується, оскільки в данному випадку до субсидіарної відповідальності може бути притягнуто БІЛД БІЗНЕС (Ю.КЕЙ)ЛТД, як засновника банкрута, однак позовних вимог до нього не пред'явлено. Таким чином участь ОСОБА_9 в якості співзасновника разом з БІЛД БІЗНЕС (Ю.КЕЙ)ЛТД в іншій юридичній особі ТОВ ВКФ "Ель Гальчо", яка не має відношення до данної справи, не обумовлює автоматично, що він є бенефіціаром БІЛД БІЗНЕС (Ю.КЕЙ)ЛТД і являється підтвердженням доведення боржника до банкрутства, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази вказівок ОСОБА_9 відносно БІЛД БІЗНЕС (Ю.КЕЙ)ЛТД та ТОВ «Консолідація».

Відносно доводів позивача про те, що в забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором боржника, окрім договору іпотеки з ПАТ «Укрпромтеплиця», між Банком та ТОВ «Велл Билд» (36231531) було укладено договір застави майнових прав №1549 від 13.11.2014, а бенефіціаром ТОВ «Велл Билд» через ТОВ «Вертекс Юнайтед» та AT «Сейфорт» з 2008 є ОСОБА_1 , по квітень 2014 також був ОСОБА_9 , слід зазначити, що надання третьою особою ТОВ «Велл Билд» додаткового забезпечення кредитних зобов'язань боржника перед ПАТ «Фінбанк» не свідчить про вчинення дій по доведенню боржника до банкрутства, оскільки забезпечення кредитних зобов'язань боржника майном третіх осіб навпаки свідчить про наявність додаткових окрім майна боржника майнових гарантій виконання зобов'язань боржника за кредитом перед банком. Крім того, ТОВ «Велл Билд» не заявлено жодних вимог до боржника, не отримало істотну вигоду у вигляді збільшення активів, у зв'язку з чим відсутні підстави покладення субсидіарної відповідальності на його бенефіціарів ОСОБА_1 та ОСОБА_9 за висновками викладеними в Постанові ВС від 08.06.2023р. по справі № 910/17743/18.

Доводи позивача, що керівником боржника з 2004р. по 18.01.2010р. був ОСОБА_14 , згідно інформації протоколу №1 чергових загальних зборів ВАТ «Укрпромтеплиця» від 15.11.2007 до складу наглядової ради також увійшов ОСОБА_14 , а 25.11.2010 його обрано головою наглядової ради, ОСОБА_14 з 2004 року по теперішній час є керівником Публічного акціонерного товариства «Український будівельний концерн», що належить дружині відповідача ОСОБА_19 та батьку ОСОБА_20 , що на погляд позивача є доказами пов'язанності відповідача ОСОБА_9 відносно боржника, господарським судом відхиляються, оскільки факт перебування колишнього керівника боржника ОСОБА_14 , до якого не заявлено позовних вимог, у трудових відносинах з членами сім'ї відповідача ОСОБА_9 після припинення обов'язків керівника ТОВ "Консолідація" ще 18.01.2010 року не має відношення до розгляду данної справи та не є підставою притягнення до відповідальності ОСОБА_9 за доведення до банкрутства.

Позивач зазначає, що корпоративні права Боржника у ТОВ «КОМПАНІЯ «АСТА» були відчужені на користь ТОВ «Цільова комерція» (засновником якого до 2020 року було ТОВ «Велл Билд» (Бенефіціаром ТОВ «Велл Билд» є ОСОБА_1 та ОСОБА_21 ), а в 2020 бенефіціарами стали ОСОБА_8 та TOB «М10 ДЕВЕЛОПМЕНТ». В 2022 році виключено ОСОБА_8 зі складу бенефіціарів та включено ОСОБА_22 та TOB «М10 ДЕВЕЛОПМЕНТ». ТОВ «Велл Билд» зареєстроване за адресою: АДРЕСА_11 , раніше це був головний офіс і юридична адреса ПАТ «Фінбанк», а саме приміщення раніше належало ПАТ «Платинум Банк». Також, за цією адресою зареєстрований Благодійний фонд «Імені Бориса Кауфмана», бенефіціаром є ОСОБА_1 .

З вказаних підстав, як встановлено судом, відчуження у 2018 році корпоративних прав боржника у статутному капіталі ТОВ "Компанія "Аста" на користь ТОВ «Цільова комерція» не вплинуло на фінансово-майновий стан банкрута ТОВ "Консолідація" у зв'язку з відсутністю у власності ТОВ "Компанія "Аста" будь-яких активів, у зв'язку з чим відсутні підстави покладення субсидіарної відповідальності на його бенефіціара ТОВ «Цільова комерція» ОСОБА_1 .. При цьому факт реєстрації адреси офісів за однією юридичною адресою не може впливати на господарську діяльність юридичних осіб та свідчити про доведення до банкрутства, оскільки законодавством не передбачена така підстава для притягнення до відповідальності.

При цьому позивачем зроблено висновок, що підконтрольні ОСОБА_1 та ОСОБА_9 банківські установи видали кредит ТОВ «Консолідація», що фактично ОСОБА_1 та ОСОБА_9 здійснювали керівництво боржником через інших осіб, а все викладене є підтвердженням, того що позичальник, боржник, майнові поручителі, особи на яких відчужили майно боржника та вивели кредитні кошти є пов'язаними, та входять в одну групу компаній, що має спільну мету та злагоджено діє під єдиним керівництвом.

У Постанові ВС від 22.04.2021р. по справі №915/1624/16 з цього приводу зазначено наступне: «якщо дії особи, які мали вплив на економічну (юридичну) долю боржника викликають об'єктивні сумніви в тому, що вона керувалася інтересами боржника, на неї переходить тягар доведення того, що результати зазначених дій стали наслідком звичайного господарського обороту, а не викликані використанням нею своїх можливостей, що стосуються визначення дій боржника, як таких, що вчиненні на шкоду інтересам боржника та його кредиторів. У такому разі небажання особи, яка притягується до субсидіарної відповідальності, надати суду докази має кваліфікуватися згідно із частиною другою статті 74 ГПК України виключно як відмова від спростування фактів, на наявність яких аргументовано з посиланням на конкретні документи вказує процесуальний опонент. В силу статті 13 ГПК України особа, що бере участь у справі, яка не вчинила відповідних процесуальних дій, несе ризик настання наслідків такої свої поведінки.»

Виходячи зі змісту частини другої статті 61 КУзПБ, суд оцінює істотність впливу дій (бездіяльності) третіх осіб на становище боржника, перевіряючи наявність причинно-наслідкового зв'язку між діями (бездіяльністю) цих осіб та фактичною неплатоспроможністю боржника (доведенням його до банкрутства). Ознаками з доведення до банкрутства є наявність дій відповідних осіб боржника, які призвели до погіршення платоспроможності підприємства, у зв'язку з чим боржник був не в змозі задовольнити в повному обсязі вимоги кредиторів або сплатити обов'язкові платежі. КУзПБ не встановлює заборони для покладення субсидіарної відповідальності на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі на керівника боржника, повноваження яких до та на час порушення/здійснення провадження у справі про банкрутство припинились, оскільки визначальним для цієї відповідальності є необхідний (безпосередній) причинно-наслідковий зв'язок між діями/бездіяльністю цих осіб та наслідками у вигляді доведення боржника до банкрутства та банкрутства, за умови винних дій цих осіб (суб'єктивна сторона). (Постанова ВС від 13.05.2025р. по справі №903/988/20(903/177/24)

Тобто, для покладення відповідальності на третіх осіб заявник має довести, що така особа здійснювала фактичне керівництво боржником, що її дії або бездіяльність були неправомірними, що між цими діями та неплатоспроможністю боржника існує причинно-наслідковий зв'язок. Таким чином, особа, що формально не є посадовою чи службовою особою боржника, але здійснювала фактичне управління, може бути притягнута до субсидіарної відповідальності виключно за умови доведення неправомірних дій або бездіяльності, які призвели до неплатоспроможності боржника.

Суд зазначає, що посилання позивача щодо пов'язаності між собою осіб веденням спільного бізнесу та залученням грошових коштів для ведення спільної господарської діяльності не є підставою для притягнення до субсидіарної відповідальності, оскільки має бути підтверджено конкретними діями або бездіяльністю осіб, які могли призвести до неплатоспроможності боржника та відповідними наслідками. Такі дії мають бути підтверджені безпосередньо прямими вказівками, рішеннями, наказами, розпорядженнями та іншими документами саме за підписом осіб, яких звинувачують у доведенні до банкрутства юридичної особи, а також мати причинно-наслідковий зв'язок, що це призвело до неплатоспроможності боржника. Натомість, матеріали справи не містять таких доказів, а тому ліквідатор належним чином з посиланням на відповідні докази не обґрунтував наявність підстав для притягнення до субсидіарної відповідальності унаслідок дій відповідачів ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , у зв'язку з чим позовні вимоги щодо них не підлягають задоволенню. Твердження ліквідатора, що всі рішення щодо боржника приймались під впливом ОСОБА_1 та ОСОБА_9 грунтуються на припущеннях, що суперечить принципу доказування в господарському судочинстві.

Згідно банківських виписок Боржника за період з 21.11.2014 по 17.10.2017 були здійсненні наступні грошові перекази: 1) ТОВ «Готель Лондонський» (належить ТОВ «Фіорандо-Інвест», що належить «Фіорандо Трейдінг ЛТД», СОФОКЛЕУС АНДРЕАСУ та ТОВ «Л.А.Р.К.», яким з 2008 по сьогодні володіє ТОВ «Вертекс Юнайтед», бенефіціаром якого є ОСОБА_1 і до 2014 був ОСОБА_9 ) як надання фінансової допомоги за договором КнОл 9/3 від 09.04.2013 на загальну суму 3 559 380,85 грн., з яких повернуто лише 23 620 грн.; 2) ОСОБА_11 як перерахування грошових коштів по договору поруки № 20150106 від 08.01.2015 на загальну суму 11 650 000 грн. (з 2024 року ОСОБА_11 став бенефіціаром у TOB «МН ГРУП», що належала ОСОБА_1 та ТОВ «Вертекс Юнайтед»; 3)12.12.2014 на користь «CAROSAN TRADING LTD» (Британські Віргінські острови, як зазначено позивачем, згідно інформації зі ЗМІ пов'язана з родиною ОСОБА_23 ) здійснений переказ в сумі 398 512,78 дол. США згідно Договору №07/04KN від 04.07.2014; 4) ТОВ Амкодор, засновником з 2012 по 2016 був ОСОБА_24 , який також в 2023 був директором в ТОВ «БРІСТОЛЬ-КРАСНАЯ», що створена ОСОБА_25 і ТОВ «Фіорандо-Інвест» (бенефеціар: ОСОБА_1 ); 5)ТОВ «Дом-Інвест-Україна», як надання фінансової допомоги на загальну суму 12 231 236,90 грн. (до 2018 року бенефіціаром був ОСОБА_26 (у 2016 засновник ТОВ «Укрбудсервіс» замість БІЛД БІЗНЕС (Ю.КЕЙ)ЛТД), з 2018 - засновник КОМПАНІЇ «АРБІСІ ПРОДАКТС АГ»; засновником ТОВ «Укрбудсервіс» є ПП «Сфінкс», а бенефіціаром - ОСОБА_26 , у 2002 ОСОБА_1 був керівником ПП «Сфінкс»); 6)ТОВ «Дельта Фінанс» (36554278), засновник: КОМПАНІЯ «АРБІСІ ПРОДАКТС АГ».). Також ТОВ «Велл Билд» надано 121 800 грн. фінансової допомоги, з яких повернуто 5 900 грн.; ТОВ «Л.А.Р.К.» сплачено 4 310,33 грн.

Таким чином, позивачем зазначено, що з аналізу банківських виписок боржника вбачається, що кошти банкрута були виведені як фінансова допомога в тому числі і на підконтрольних ОСОБА_1 та ОСОБА_9 компанії та особи.

Так, тлумачення положень частини другої статті 61 КУзПБ свідчить, що у ній закріплено припис згідно з яким суб'єктами субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства є:

1) засновники (учасники, акціонери);

2) керівники боржника;

3) інші особи, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії.

Системний аналіз змісту абзацу 1 частини п'ятої статті 41 Закону про банкрутство, частини другої статті 61 КУзПБ у взаємозв'язку з іншими нормами законодавства дає підстави для висновку, що до третіх осіб, які несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника, у зв'язку з доведенням його до банкрутства відносяться будь-які особи, наслідком дій або бездіяльності яких стало банкрутство юридичної особи. (Постанова ВС від 22.04.2021р. по справі №915/1624/16).

Враховуючи те, що спірні перерахування грошових коштів були здійснені на користь вищезазначених осіб, а тому в разі наявності законних підстав, належних та допустимих доказів, відповідальність можуть нести наступні особи, на користь яких здійснювались перерахування: ТОВ «Готель Лондонський», ОСОБА_11 «CAROSAN TRADING LTD», ТОВ Амкодор, ТОВ «Дом-Інвест-Україна», ТОВ «Дельта Фінанс», ТОВ «Велл Билд», ТОВ «Л.А.Р.К.», правом звернення до яких позивач не скористався. Позивачем надано докази пов'язаності відповідачів ОСОБА_1 і ОСОБА_9 з отримувачами грошових коштів через інших непов'язаних зі справою осіб, однак не надано доказів, що відповідачі є кінцевими бенефіціарними власниками отримувачів грошових коштів. Так, згідно витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що містяться в матеріалах справи, засновником ТОВ «Готель Лондонський» є ТОВ «Фіорандо-Інвест», кінцевим бенефіціарним власником є ОСОБА_27 ; щодо «CAROSAN TRADING LTD» інформація зі ЗМІ про пов'язанність з родиною ОСОБА_23 не приймається у зв'язку з неналежністю доказів; засновником ТОВ "Амкодор" є ОСОБА_24 ; засновником був ОСОБА_26 ; засновником ТОВ «Дельта Фінанс» є компанія "Арбісі продактс АГ", керівником є ОСОБА_28 . Також відсутні докази надання відповідачами ОСОБА_29 , ОСОБА_9 вказівок посадовим особам ТОВ "Консолідація" чи посадовим особам отримувачів грошових коштів або будь-якого іншого впливу на них, у зв'язку з чим пред'явлення позовних вимог щодо покладення субсидіарної відповідальності на них, як на осіб, що отримали істотну вигоду у вигляді збільшення активів, є передчасними. Крім того, позивачем не доведено з посиланням на аналіз фінансового становища ТОВ "Консолідація", що саме перерахуванням зазначених грошових коштів обумовлено виникнення ознаків неплатоспроможності боржника, оскільки зазначений період у данній справі не встановлений. Таким чином, встановлені судом факти пов'язаності відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_30 з отримувачами грошових коштів через інших непов'язаних зі справою осіб без наявності прямих доказів, що відповідачі є кінцевими бенефіціарними власниками або отримувачами грошових коштів від ТОВ "Консолідація" унеможливлюють застосування до них механізму субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства.

25.04.2025р. з додатковими поясненнями позивач надано суду копію постанови Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2023 у справі №910/12955/20, з якої вбачається, що ПАТ «Платинум Банк», на який мав значний вплив ОСОБА_1 , у 2015 році визнав пов'язаними юридичними особами: ТОВ «Ошер»; ТОВ «ФК Реал Інвест»; ТОВ «Стратагема-Інвест»; ТОВ «Кодос Інвест»; ТОВ «Тітан-Південь»; ПП «Логістик Транс». Кредитний портфель ПАТ «Платинум Банк» мав значну концентрацію за адресами: м. Одеса, вул. Посмітного, 2 (де зареєстровані: ТОВ «Тітан-Південь», ПП «Логістик Транс», ТОВ «Кодос Інвест», ТОВ «Лавика», ТОВ «Корд Бізнес», ТОВ «Укр Мет Плюс», ТОВ «Амкодор», ТОВ «Дельта Фінанс», ТОВ «Дом-Інвест-Україна»); м. Одеса, просп. Шевченка, 4а (де раніше розташовувався головний офіс ПАТ «Фінбанк», а приміщення належало ПАТ «Платинум Банк»). За цією адресою також зареєстровані: ТОВ «Ошер»; ТОВ «Стратагема-Інвест»; ТОВ «ФК Реал Інвест»; ТОВ «Проджекті-Ка»; ТОВ «Цільова Комерція».

ТОВ «Консолідація» у вказаній Постанові суду не було визнано пов'язаною особою з ПАТ «Платинум Банк». фінансові операції з контрагентами, які являються пов'язаними з банком особами, та реєстрація юридичних осіб за однією адресою не є підставою для притягнення до субсидіарної відповідальності за відсутності доказів щодо вчинених дій по доведенню до банкрутства.

У Постанові суду встановивлено, що посадові особи ПАТ «Платинум Банк» знизили відсоткові ставки для пов'язаних осіб до - 1% річних за кредитами в іноземній валюті; - 2% річних за кредитами в гривні, а такі неринкові умови застосовувалися, як зазначено позивачем, зокрема, до ТОВ «Консолідація». Позаяк, факт заниження відсоткових ставок за кредитом щодо боржника не являється причиною доведення його до банкрутства, оскільки не погіршує його фінансово-майновий стан.

Щодо посилання позивача на кримінальне провадження щодо ПАТ «Платинум Банк», встановлено, що згідно ухвали Печерського районного суду м. Києва від 19.06.2017 р. по справі № 757/34540/17-к службові особи ПАТ«Платинум Банк» здійснили розтрату і заволодіння чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем, уклавши у період з грудня 2013 року по травень 2014 року кредитні договори з фіктивними підприємствами ТОВ«Тітан-Південь», ТОВ«Кодос Інвест», ПП«Логістик Транс», ТОВ«Стратагема-Інвест», ТОВ«Ошер», ТОВ«ФК «Реал-Інвест» та ТОВ «ФК Бізнесфінанс», службові особи яких підконтрольні пов'язаним з цим банком особам, без наміру виконання вказаними суб'єктами підприємницької діяльності зобов'язань за кредитними договорами. Так, в період з грудня 2013 по травень 2014, службові особи ПАТ«Платинум Банк» уклали сумнівні кредитні договори з фіктивними підприємствами: ТОВ «Тітан-Південь», ТОВ«Кодос Інвест», ПП «Логістик Транс», ТОВ «Стратагема-Інвест», ТОВ«Ошер», ТОВ«ФК «Реал-Інвест». Однак, всупереч цільового призначення, кредитні кошти скеровувалась на рахунки нерезидента Carosan Trading LTD (Рига, Латвія), що не було передбачено умовами кредитних договорів. Враховуючи, що боржника ТОВ "Консолідація" не зазначено у вказаному переліку підконтрольних пов'язаних з банком підприємств, господарський суд дійшов висновку, що зазначене кримінальне провадження не має відношення до діяльності боржника ТОВ "Консолідація", оскільки факт перерахування боржником грошових коштів в сумі 398512,78 дол.США. на рахунок Carosan Trading LTD автоматично не визначає боржника як пов'язану з банком особу.

У Постанові ВС від 13.05.2025р. по справі №903/988/20(903/177/24) з приводу покладення субсидіарної відповідальності викладено наступну правову позицію: «Неплатоспроможність боржника сама по собі не означає, що боржник доведений до банкрутства, та не доводить автоматично вину засновника боржника. Необхідна сукупність обставин, що утворюють склад відповідного правопорушення (зокрема доведення боржника до банкрутства його засновником (учасником, керівником тощо), недостатність майна / активів у складі ліквідаційної маси для задоволення визнаних у справі вимог кредиторів та розмір субсидіарної відповідальності) повинна бути підтверджена доказами, які відповідають засадам належності, допустимості, достовірності та вірогідності, передбаченим статтями 76-79 ГПК України. До таких доказів належать, зокрема, звіт за результатами проведеного аналізу фінансово-господарського стану боржника, висновок про наявність або відсутність ознак доведення боржника до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій під час провадження у справі про банкрутство за результатом його проведення, складені відповідно до Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства та доведення до банкрутства, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 № 14 (далі - Методичні рекомендації), тощо.»

Встановлення підстав для субсидіарної відповідальності можливе лише за умови наявності заборгованості та неспроможності її погашення боржником. Тобто, в питанні притягнення до субсидіарної відповідальності окрім взаємозв'язку між правочинами та неможливістю задовольнити вимоги кредиторів, важливим є питання також моменту виникнення неплатоспроможності боржника, який може бути виражено в аналізі фінансового становища банкрута у поєднанні з дослідженням ліквідатором підстав виникнення заборгованості боржника перед кредиторами та настанням відповідних негативних наслідків. Дата виникнення неплатоспроможності має ключове значення для оцінки дій посадових осіб, як таких, що спричинили збитки або банкрутство. Без встановлення цієї дати чи періоду суду неможливо визначити чи могли бути вжиті заходи для запобіганню банкрутству, оцінити з якого моменту дії/бездіяльність керівництва суперечили інтересам кредиторів та встановити причинно-наслідковий зв'язок між діями та наслідками.

Так, провадження у справі про банкрутство ТОВ «Консолідація» було відкрито ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.08.2019р. Однак, арбітражним керуючим в аналізі не відображено період до 2016 року та не встановлено конкретної дати чи періоду часу виникнення неплатоспроможності боржника, тому суд звертається до аналізу наявного в матеріалах справи. Згідно аналізу фінансово-господарського стану суб'єкта господарювання Підприємство ТОВ «КОНСОЛІДАЦІЯ» протягом аналізованого періоду здійснювало господарську діяльність з 2016 по 2017 рік та працювало збитково. Так, Позивачем надано копії фінансових звітів за 2011-2018 роки та зазначено щодо збитковості, однак не проаналізовано цей період належним чином, у зв'язку з чим суд також вважає позов необгрунтованим.

Що стосується заявлених позовних вимог до ОСОБА_3 , окрім зазначення, що вона була керівником банкрута з 18.01.2010 по 29.04.2011 та до ОСОБА_4 (бенефіціар з 31.01.2018 по 17.10.2023 ТОВ «Музкомпані» (яке було учасником боржника) то суд зазначає, що Позивачем взагалі не конкретизовано вини та не надано жодних доводів та доказів, що в їх діях чи бездіяльності було доведення ТОВ «Консолідація» до банкрутства, таким чином позовні вимоги до цих осіб є безпідставними.

Що стосується твердження Відповідача ОСОБА_6 , що вона не мала вирішального голосу на зборах кредиторів, а тому і впливу на ТОВ «Консолідація», оскільки її внесок до статутного капіталу становить 780грн., що становить 0,02% від загального розміру статутного капіталу, то суд критично ставиться до цього твердження, оскільки положення частини другої статті 61 КУзПБ не виділяють суб'єктів субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства за кількістю голосів чи розміром внеску до статутного капіталу. Крім того, як зазначено Позивачем, ОСОБА_6 згідно матеріалів реєстраційної справи брала участь в усіх зборах учасників товариства.

Крім того, Відповідачі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 наголошують на тому, що відомості отримані Позивачем з інтернет ресурсів «SMIDA» та «Ю-контрол» не є допустимими доказами, оскільки не носять офіційного характеру, однак, суд зазначає, що ці документи відповідачами не спростовано відповідними належними та допустимими доказами, натомість, підтверджені Позивачем інформацією з ЄДР.

Щодо посилання ОСОБА_6 про невчинення ліквідатором всіх дій для розшуку активів банкрута та передчасності звернення до суду із заявою про субсидіарну відповідальність, то воно судом не приймається, оскільки матеріали справи містять належні докази недостатності майна боржника для погашення вимог кредиторів. Крім того, Відповідачами ОСОБА_31 , ОСОБА_1 зазначено, що ліквідатором не вчинялись дії, передбачені вимогами Кодексу України з процедур банкрутства, серед іншого, не подавались звіти протягом тривалого часу. Суд зазначає, що обов'язки ліквідатора не є предметом розгляду в даному позові.

Висновки щодо кола обставин (перелік яких не є вичерпним), які мають братися до уваги під час розгляду питання застосування субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство сформовано у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.06.2020 по справі № 910/21232/16.

«Визначене нормами Закону про банкрутство правопорушення, за вчинення якого покладається такий вид цивільної відповідальності як субсидіарна, має співвідноситися із наявністю, відповідно до закону, необхідних умов (елементів), які є підставою для застосування цього виду відповідальності.

Об'єктом вказаного правопорушення та захисту при покладенні субсидіарної відповідальності є права кредиторів на задоволення вимог до Боржника, що лишились незадоволеними у справі про банкрутство.

Суб'єктами правопорушення (субсидіарної відповідальності), що може бути покладена у справі про банкрутство за заявою ліквідатора, є засновники (учасники, акціонери) або інші особи, у тому числі керівник боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, за умови існування вини цих осіб у банкрутстві боржника, тобто вчиненні суб'єктом (субєктами) субсидіарної відповідальності винних дій, що призвели до банкрутства боржника.

При цьому Закон про банкрутство (чинний Кодекс України з процедур банкрутство -далі - Кодекс) не встановлює заборони для покладення субсидіарної відповідальності на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі на керівника боржника, повноваження яких до та на час порушення/здійснення провадження у справі про банкрутство припинились, оскільки одним із визначальним для цієї відповідальності є причинно-наслідковий зв'язок між діями/бездіяльністю цих осіб та наслідками у вигляді доведення боржника до банкрутства та банкрутства, за умови винних дій цих осіб (суб'єктивна сторона).

При цьому час, що минув з дати припинення повноважень щодо Боржника суб'єктів відповідальності до дати порушення справи про банкрутство Боржника, не є вирішальним чинником, що впливає на вирішення питання про покладення на цих осіб субсидіарної відповідальності.

Суд також враховує, що чинне законодавство не пов'язує можливість покладення субсидіарної відповідальності на третіх осіб з наявністю вироку у кримінальній справі щодо цих осіб про встановлення в їх діях (бездіяльності) кримінального правопорушення, оскільки в цьому випадку особи в силу спеціального припису Закону про банкрутство притягуються до цивільної відповідальності у формі стягнення.

Для вирішення питання щодо кола необхідних і достатніх обставин, які мають бути доведені суб'єктом звернення (ліквідатором) та, відповідно, підлягають встановленню судом для покладення субсидіарної відповідальності, Суд, виходячи з диспозиції частини 1 статті 215 Господарського кодексу України та частини п'ятої статті 41 Закону про банкрутство, та з урахуванням підстав для порушення справи про банкрутство (стаття 1, частина третя статті 10, стаття 11 Закону про банкрутство), дійшов висновку про необхідність конкретизації об'єктивної сторони правопорушення з доведення до банкрутства/банкрутства з вини відповідальних суб'єктів, за які покладається субсидіарна відповідальність, виходячи, зокрема із сукупності таких обставин щодо Боржника та дій (бездіяльності) відповідальних суб'єктів:

1) вчинення суб'єктами відповідальності, за відсутності у боржника будь-яких активів, будь-яких дій/бездіяльності, направлених на набуття/збільшення кредиторської заборгованості боржника без наміру її погашення (вказівка на вчинення/вчинення правочину без наміру його реального виконання боржником через відсутність матеріальних, фінансових, інформаційних, технічних, кадрових ресурсів; невиконання податкових зобов'язань, бездіяльність щодо стягнення дебіторської заборгованості тощо); при цьому не забезпечені реальними активами внески до статутного фонду боржника, активами не вважаються;

2) прийняття суб'єктами відповідальності рішення, вказівка на вчинення/вчинення майнових дій з виведення активів боржника за наявності у боржника заборгованості та за відсутності будь-яких інших ресурсів (та перспектив їх отримання боржником) для погашення заборгованості боржника (що вказує на мету - ухилення від погашення боржником заборгованості та її збільшення);

3) прийняття суб'єктами відповідальності рішення, вказівка на вчинення дій/бездіяльності з набуття/збільшення кредиторської заборгованості боржника в один і той же період часу (податковий період тощо) або з незначним проміжком часу з прийняттям рішення, вказівкою на вчинення/вчиненням майнових дій з виведення активів боржника за відсутності будь-яких інших ресурсів (та перспектив їх отримання боржником) для погашення заборгованості боржником.»

Враховуючи вищевикладене, господарським судом не встановлено підстав покладення субсидіарної відповідальності на відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у зв'язку з доведенням до банкрутства ТОВ "Консолідація".

Відносно заяв відповідачів про застосування строку позовної давності, слід зазначити, що під час дії карантину Прикінцевими та перехідними положеннями Цивільного Кодексу України продовжено строки позовної давності, а у період дії воєнного стану - зупинено.

Так, згідно статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

У відповідності до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Згідно п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257, 259,362,559, 681,728,786,1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Доводи щодо переривання строку позовної давності у зв'язку з розглядом позову до ТОВ «Укрпромтеплиця» судом не приймаються, оскільки відповідно до ст. 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного або кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. В данній справі позовних вимог до ПАТ "Укрпромтеплиця" не пред'явлено.

Враховуючи вищевикладене, заяви відповідачів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 щодо застосування строку позовної давності за вимогами про покладення субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство, який сплинув 25.02.2023р., у зв'язку тим, що боржника визнано банкрутом 25.02.2020р., судом відхиляються у зв'язку із здійсненими судом висновками щодо необґрунтованості позовних вимог та відмови в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 77, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви по справі № 916/1791/19(916/5584/24) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Консолідація» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Новика Євгенія Миколайовича до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аргумент Фонд» про покладення субсидіарної відповідальності на суму 135427539,06 грн. - відмовити.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://od.arbitr.gov.ua

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання його повного тексту і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів.

Повний текст рішення складено 27.06.2025р.

Суддя В.Д. Найфлейш

Попередній документ

128522072

Наступний документ

128522074

Інформація про рішення:

№ рішення:	128522073
№ справи:	916/1791/19
Дата рішення:	17.06.2025
Дата публікації:	02.07.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Одеської області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи про банкрутство, з них:; майнові спори, стороною в яких є боржник

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено склад суду (27.10.2025)
Дата надходження:	27.10.2025
Предмет позову:	про заміну кредитора правонаступником

Розклад засідань:

Минулі засідання (77)

12.11.2025 06:42	Господарський суд Одеської області
12.11.2025 06:42	Господарський суд Одеської області
12.11.2025 06:42	Господарський суд Одеської області
12.11.2025 06:42	Господарський суд Одеської області
12.11.2025 06:42	Господарський суд Одеської області
12.11.2025 06:42	Господарський суд Одеської області
12.11.2025 06:42	Господарський суд Одеської області
12.11.2025 06:42	Господарський суд Одеської області
12.11.2025 06:42	Господарський суд Одеської області
12.11.2025 06:42	Господарський суд Одеської області
12.11.2025 06:42	Господарський суд Одеської області
12.11.2025 06:42	Господарський суд Одеської області
12.11.2025 06:42	Господарський суд Одеської області
12.11.2025 06:42	Господарський суд Одеської області
12.11.2025 06:42	Господарський суд Одеської області
12.11.2025 06:42	Господарський суд Одеської області
12.11.2025 06:42	Господарський суд Одеської області
12.11.2025 06:42	Господарський суд Одеської області
21.01.2020 15:30	Господарський суд Одеської області
25.02.2020 14:30	Господарський суд Одеської області
25.03.2020 14:30	Господарський суд Одеської області
28.04.2020 10:30	Господарський суд Одеської області
19.05.2020 10:30	Господарський суд Одеської області
09.06.2020 14:00	Господарський суд Одеської області
23.06.2020 11:30	Господарський суд Одеської області
23.07.2020 12:00	Господарський суд Одеської області
18.08.2020 15:45	Господарський суд Одеської області
08.09.2020 12:45	Господарський суд Одеської області
08.10.2020 11:30	Господарський суд Одеської області
17.11.2020 14:30	Господарський суд Одеської області
14.01.2021 14:30	Господарський суд Одеської області
16.02.2021 14:30	Господарський суд Одеської області
16.03.2021 15:00	Господарський суд Одеської області
20.04.2021 11:40	Господарський суд Одеської області
25.05.2021 16:15	Господарський суд Одеської області
06.07.2021 12:15	Господарський суд Одеської області
13.07.2021 11:15	Господарський суд Одеської області
05.08.2021 12:30	Господарський суд Одеської області
07.09.2021 12:30	Господарський суд Одеської області
12.10.2021 15:30	Господарський суд Одеської області
02.11.2021 11:30	Господарський суд Одеської області
25.11.2021 15:00	Господарський суд Одеської області
07.12.2021 14:15	Господарський суд Одеської області
23.12.2021 11:30	Господарський суд Одеської області
27.01.2022 15:00	Господарський суд Одеської області
22.02.2022 15:00	Господарський суд Одеської області
10.03.2022 16:30	Господарський суд Одеської області
06.09.2022 14:00	Господарський суд Одеської області
07.03.2023 15:00	Господарський суд Одеської області
04.04.2023 15:15	Господарський суд Одеської області
16.05.2023 12:00	Господарський суд Одеської області
15.06.2023 12:30	Господарський суд Одеської області
29.06.2023 12:45	Господарський суд Одеської області
17.08.2023 14:30	Господарський суд Одеської області
17.10.2023 15:00	Господарський суд Одеської області
22.02.2024 10:30	Південно-західний апеляційний господарський суд
05.03.2024 11:45	Господарський суд Одеської області
28.03.2024 14:00	Південно-західний апеляційний господарський суд
14.05.2024 10:45	Господарський суд Одеської області
03.09.2024 14:15	Господарський суд Одеської області
24.09.2024 10:15	Касаційний господарський суд
08.10.2024 14:15	Касаційний господарський суд
05.11.2024 15:00	Господарський суд Одеської області
17.12.2024 10:15	Господарський суд Одеської області
11.02.2025 14:45	Господарський суд Одеської області
06.03.2025 14:15	Господарський суд Одеської області
03.04.2025 10:30	Господарський суд Одеської області
29.04.2025 12:30	Господарський суд Одеської області
06.05.2025 14:30	Господарський суд Одеської області
13.05.2025 16:00	Господарський суд Одеської області
20.05.2025 10:00	Господарський суд Одеської області
27.05.2025 10:00	Господарський суд Одеської області
03.06.2025 10:15	Господарський суд Одеської області
11.06.2025 10:00	Господарський суд Одеської області
17.06.2025 10:00	Господарський суд Одеської області
09.09.2025 11:00	Господарський суд Одеської області
22.10.2025 14:30	Південно-західний апеляційний господарський суд

Заплановані засідання (2)

18.11.2025 14:00	Господарський суд Одеської області
19.11.2025 15:30	Південно-західний апеляційний господарський суд