79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
30.06.2025 Справа № 914/1224/25
Господарський суд Львівської області у складі судді Долінської О.З., за участю секретаря судового засідання Плаксій В.В.,
розглянувши в судовому засіданні матеріали заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення за вх.№ 2632/25 від 17.06.2025
у справі № 914/1224/25
за позовом: Приватного підприємства “Термінал-327», м. Львів
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Мухи Павла Орестовича, м. Львів
про: стягнення заборгованості в розмірі 9 329, 49 грн.
Представники сторін:
від позивача: Задорожний Ю.В. - адвокат, ордер на надання правничої допомоги серія АА № 1271945 від 10.04.2025; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2049 від 26.08.2004
від відповідача: Муха П. О.
На адресу Господарського суду Львівської області в систему “Електронний суд» надійшла позовна заява Приватного підприємства “Термінал-327» до відповідача: Фізичної особи-підприємця Мухи Павла Орестовича про стягнення заборгованості в розмірі 9 329, 49 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.04.2025, справу № 914/1224/25 розподілено для розгляду судді Долінській О.З.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 02.05.2025, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Судом постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 10.06.2024 у справі № 914/1224/25 закрито провадження у справі стосовно позовної вимоги про стягнення з відповідача: Фізичної особи-підприємця Мухи Павла Орестовича основного боргу у сумі 8 400,00 грн. на підставі п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України (відмова позивача від частини позовних вимог); позов стосовно решти позовних вимог задоволено частково - ухвалено стягнути з відповідача: Фізичної особи-підприємця Мухи Павла Орестовича на користь позивача: Приватного підприємства “Термінал-327» 244,61 грн. втрат від інфляції, 62,48 грн. - 3% річних, 618,95 грн. пені та 300,56 грн. понесених витрат на сплату судового збору. В іншій частині позовних вимог судом відмовлено.
16.06.2025 на адресу суду в систему “Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі №914/1224/25 з додатками, яка зареєстрована відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№ 2632/25 від 17.06.2025.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17.06.2025, заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення за вх.№ 2632/25 від 17.06.2025, розподілено для розгляду судді Долінській О.З.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 18.06.2025, заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення за вх.№ 2632/25 від 17.06.2025 прийнято та призначено до розгляду на 30.06.2025.
30.06.2025 представник позивача в судове засідання з'явився, просив суд в повному розмірі задоволити заяву про стягнення з відповідача 12 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу з підстав, викладених у заяві за вх.№ 2632/25 від 17.06.2025 та поясненнях, наданих в судовому засіданні.
30.06.2025 представник відповідача в судове засідання з'явився, просив суд відмовити у задоволенні заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення за вх.№ 2632/25 від 17.06.2025, так як заявлена до стягнення сума витрат на професійну правничу допомогу є позивачем завищеною та неспіврозмірною, а також просить врахувати, що основна сума боргу відповідачем погашена ще до відкриття провадження у справі.
Відповідно до ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.
Розглянувши в судовому засіданні заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення за вх.№ 2632/25 від 17.06.2025, дослідивши подані суду документи і матеріали, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, заслухавши пояснення учасників справи, суд зазначає наступне.
Частиною 1 та пунктом 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 1 статті 16 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Відповідно до ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Як вбачається з матеріалів справи, у позовній заяві за вх. № 1353 від 16.04.2025, представник позивача просив суд, зокрема, стягнути з відповідача на його користь судові витрати: судовий збір в розмірі 3 028,00 грн. та 10 000,00 грн. - витрат на професійну правничу допомогу, згідно попереднього розрахунку судових витрат та вказав, що докази понесених витрат на професійну-правничу допомогу будуть подані до суду протягом 5-ти днів з дати ухвалення Господарським судом Львівської області рішення у даній справі.
В судовому засіданні 10.06.2025 представник позивача зазначив, що заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу буде подано протягом 5 -ти днів як встановлено ГПК України, що відображено у протоколі судового засідання.
16.06.2025 на адресу суду в систему “Електронний суд», від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі №914/1224/25 з додатками, яка зареєстрована відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№ 2632/25 від 17.06.2025, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 12 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Представником позивача, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000,00 грн., долучено до матеріалів справи наступні документи: свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2049 від 26.08.2004, видане адвокату Задорожному Юрію Володимировичу; ордер на надання правничої (правової) допомоги серія АА № 1271945 від 10.04.2025, виданий адвокату Задорожному Юрію Володимировичу; договір про надання правової допомоги № 1004/1 від 10.04.2025, який укладений між Приватним підприємством “Термінал-327» та Адвокатським об'єднанням «Статус-КВО»; договір про надання юридичних, правових, адвокатських послуг № 10/04/2025 від 10.04.2025, який укладений між Адвокатським об'єднанням «Статус-КВО» та адвокатом Задорожним Ю. В.; акт прийняття-передачі наданих послуг від 16.06.2025 за Договором надання правової допомоги № 1004/1 від 10.04.2025 на загальну суму 12 000,00 грн.
За результатами розгляду справи, витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, з метою розподілу судових витрат, учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Згідно статті 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення, тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Враховуючи статтю 28 Правил адвокатської етики (затверджені звітно-виборним з'їздом адвокатів України 09.06.2017), необхідно дотримуватись принципу "розумного обґрунтування" розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.
Як вбачається з матеріалів справи, інтереси позивача у справі № 914/1224/25 представляв адвокат Задорожний Ю.В.
Повноваження адвоката Задорожного Ю.В. підтверджені ордером на надання правничої (правової) допомоги серія АА № 1271945 від 10.04.2025, також свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю № 2049 від 26.08.2004, які містяться в матеріалах справи.
Так, 10 квітня 2025 року між Приватним підприємством «ТЕРМІНАЛ-327» та Адвокатським об'єднанням «СТАТУС-КВО» укладено Договір про надання правової допомоги №1004/1, згідно умов якого, Адвокатське об'єднання зобов'язується здійснювати захист та представництво, надання інших видів правової допомоги Клієнту стосовно стягнення з фізичної особи-підприємця Мухи Павла Орестовича заборгованості за Договором про надання послуг №Ш327/Т327-01-01-2025-п від 01.01.2025, а Клієнт зобов'язується оплачувати надання правової допомоги та інші витрати, необхідні для виконання договору (надалі Договір).
Згідно пункту 4.1. Договору, вартість послуг (гонорар) Адвокатського об'єднання розраховується та сплачується Клієнтом наступним чином: 4.1.1 - 10 000,00 грн. сплачується Клієнтом за надання Адвокатським об'єднанням правової допомоги до складу якої входить: проведення усних консультації з представниками Клієнта з питань доцільності звернення до господарського суду з позовом про стягнення з ФОП Муха П.О. коштів; проведення правового аналізу наданих Клієнтом документів, що підтверджують факт наявності заборгованості ФОП Муха П.О. перед Клієнтом; формування правової позиції та пошук шляхів стягнення з ФОП Муха П.О. на користь Клієнта коштів; підготовка проекту позовної заяви про стягнення з ФОП Мухи П.О. на користь Клієнта коштів (в тому числі розрахунок штрафів, пені, відсотків річних); направлення позовної заяви про стягнення з ФОП Муха П.О. на користь Клієнт коштів на адресу господарського суду; 4.1.2. - 1 000,00 грн. сплачується Клієнтом за надання Адвокатським об'єднанням правової допомоги із представництва інтересів Клієнта у судовому засіданні господарського суду.
Згідно пункту 2.1 Договору про надання правової допомоги №1004/1 від 10.04.2025, зокрема, Адвокатське об'єднання вправі залучати до виконання цього договору інших адвокатів на договірних засадах, укладати з ними відповідні угоди.
Таким чином, 10 квітня 2025 між Адвокатським об'єднанням «СТАТУС-КВО» та адвокатом Задорожним Ю.В. було укладено Договір про надання юридичних, правових, адвокатських послуг №10/04/2025, згідно умов якого, адвоката Задорожного Ю.В. було залучено до участі в питанні представництва інтересів ПП «ТЕРМІНАЛ-327» та наданні професійної-правничої допомоги в Господарському суді Львівської області.
Факт надання правової допомоги підтверджується актом прийняття-передачі наданих послуг від 16.06.2025 за Договором надання правової допомоги № 1004/1 від 10.04.2025, підписаного повноважними представниками ПП «ТЕРМІНАЛ-327» та АО «СТАТУС-КВО» та засвідченого печатками юридичних осіб.
У акті прийняття-передачі наданих послуг від 16.06.2025 за Договором надання правової допомоги № 1004/1 від 10.04.2025 зазначено, що Адвокатським об'єднанням, в порядку і на умовах Договору надання правової допомоги від 10.04.2025 № 1004/1 надано Клієнту, а Клієнтом прийнято надані послуги, а саме: проведення 10 квітня 2025 року усної консультацій з представниками Клієнта з питань доцільності звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості з ФОП Муха П.О. - 1 год.; Проведення 14 квітня 2025 року усної консультацій з представниками Клієнта з питань доцільності звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості з ФОП Муха П.О. - 1 год.; Вивчення проблеми питання, вивчення норм законодавства, що регулюють спірні правовідносини, визначення обсягу доказів, вивчення судової практики по спірних правовідносинах - 1 год.; проведення правового аналізу наданих Клієнтом документів, що підтверджують факт наявності заборгованості ФОП Муха П.О. перед Клієнтом - 2 год.; формування правової позиції та пошук шляхів стягнення з ФОП Муха П.О. на користь Клієнта коштів - 2 год.; підготовка та подання до господарського суду Львівської області позовної заяви про стягнення з ФОП Муха П.О. на користь Клієнта коштів (в тому числі розрахунок штрафів, пені, відсотків річних) - 5 год.; підготовка та подання до суду заяви про часткову відмову від позову - 2 год., загальною вартістю вказаних послуг на суму 10 000,00 грн. Участь адвоката у судовому засіданні 28 травня 2025 року, 1 год. - 1 000,00 грн. Участь адвоката у судовому засіданні 10 червня 2025 року 1 год. - 1 000,00 грн. Всього за вказаним актом № 1 від 16.06.2025 16 годин на загальну суму 12 000,00 грн.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з того, що представник позивача здійснював підготовку позовної заяви, брав участь в судових засіданнях у даній справі, подавав на адресу суду письмові заяви та клопотання. Відтак, вказане підтверджує наявність фактичного надання адвокатських послуг представниками позивача у даній справі.
Стосовно витрат на професійну-правничу допомогу на загальну суму 12 000,00 грн., суд зазначає наступне.
Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду в своїй постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 дотримується позиції, що загальне правило розподілу судових витрат, визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Водночас у частині п'ятій наведеної норми встановлено критерії, за якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від зазначеного загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Відповідно до частини п'ятої статті 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Отже, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами п'ятою - сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку, суд, керуючись частинами п'ятою - сьомою, дев'ятою статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні здійснених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №910/15621/19.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постанова Касаційного господарського суду Верховного Суду від 01.06.2018 у справі N 904/8478/16).
Як зазначено в постановах Касаційного господарського суду Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 910/23210/17, від 13.02.2019 у справі № 911/739/15, від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, для включення всієї суми гонорару до відшкодування за рахунок позивача, має бути встановлено, що його позов не підлягає задоволенню, а за наявності заперечень позивача щодо співмірності заявленої суми компенсації, також має бути обґрунтовано, що такі витрати відповідача були необхідними, а їх розмір є розумним і виправданим. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені до відшкодування, з урахуванням того, чи були такі витрати здійснені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі N 904/4507/18.
З урахуванням наведених вище норм процесуального законодавства України та правових позицій Верховного Суду, вирішуючи питання, щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу, суд, керуючись положеннями ч.ч. 5-7 та 9 ст. 129 ГПК України, вважає за можливе з власної ініціативи обмежити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які розподіляються позивачу.
При цьому, суд бере до уваги правові висновки Великої Палати Верховного Суду, котрі вона неодноразово викладала в постановах від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 (пункт 5.44), від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 (пункти 135, 147), згідно яких не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
У постановах від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18 і від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 11.02.2021 у справі № 920/39/20 Верховний Суд також зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Розглядаючи вказане питання, судом враховано, що здійснення пошуку, ознайомлення та аналіз судової практики (правової позиції), на думку суду, є складовими та за своєю суттю дублюють одну послугу - підготовка та подання до Господарського суду Львівської області позовної заяви про стягнення заборгованості з відповідача.
На переконання суду, заявлений до стягнення розмір витрат на надання правової допомоги (12 000,00 грн.) не відповідає критерію розумності, зважаючи на обставини цієї справи. Так, справа № 914/1224/25 стосується стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 9 329, 49 грн. за Договором про надання послуг №Ш327/Т327-01-01-2025-п від 01 січня 2025 року, тобто належить до категорії нескладних, малозначних та загальнопоширених в українському судочинстві, а судова практика щодо вирішення відповідних спорів є сформованою та широко застосовною судами. Правове регулювання спірних правовідносин фактично зводиться до окремих норм ЦК України та ГК України та не вимагає застосування будь-якого іншого спеціального законодавства.
Позовні вимоги ґрунтуються виключно на одному Договорі про надання послуг №Ш327/Т327-01-01-2025-п від 01 січня 2025 року. Справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження.
Обсяг наданих адвокатом позивача послуг є звичайним для справ про стягнення заборгованості (подання позову, участь у судових засіданнях, подання клопотань та заяв незначної складності).
На думку суду, надані представником позивача докази про надання правової (професійної правничої) допомоги, не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у зазначеному розмірі (12 000,00 грн.) з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Суд враховує позицію Верховного Суду викладену у постанові по справі № 905/1795/18 від 07.11.2019 року, згідно якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, суд не вправі втручатись в ці правовідносини.
Разом з тим, чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
В цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Відтак, з врахуванням вищенаведеного, взявши до уваги характер спірних правовідносин у даній справі, зокрема, значення справи для сторін, категорію складності справи, обсяг доказів, предмет та ціну позову, а також беручи до уваги те, що справа № 914/1224/25 розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження, через призму критеріїв, встановлених частиною четвертою статті 126 та частиною п'ятою статті 129 ГПК України та враховуючи обсяг виконаних адвокатом робіт, суд дійшов висновку в порядку ч.5 ст. 129 ГПК України, обмежити розмір витрат представника позивача на професійну правничу допомогу до 5 000,00 грн., що підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача, та що на переконання суду, є достатнім у даній справі.
Обмежуючи розмір витрат на професійну правничу допомогу за заявою представника позивача, які підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача до 5 000,00 грн., суд не змінює їх суму та не втручається у правовідносини адвоката та його клієнта, а лиш використовує таке право, надане суду частиною 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV (3477-15) “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі “Баришевський проти України» від 26.02.2015р., пунктах 34-36 рішення у справі “Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009р., пункті 80 рішення у справі “Двойних проти України» від 12.10.2006р., пункті 88 рішення у справі “Меріт проти України» від 30.03.2004р., пункті 268 рішення у справі “East/WestAllianceLimited» проти України» від 02.06.2014р., заява N 19336/04, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Оцінивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем до стягнення з відповідача витрати на професійну правничу допомогу підлягають до задоволення частково в розмірі 5 000,00 грн. У задоволенні стягнення решти суми витрат представника позивача на професійну-правничу допомогу, суд відмовляє.
Керуючись ст. ст. 16, 74, 76-80, 123, 124, 126, 129, ст.ст. 244, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення за вх.№ 2632/25 від 17.06.2025 задоволити частково в сумі 5 000,00 грн.
2. Стягнути з відповідача: Фізичної особи-підприємця Мухи Павла Орестовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь позивача: Приватного підприємства “Термінал-327» (79015, Львівська область, місто Львів, вул. Героїв УПА, буд. 73; код ЄДРПОУ 38821655) 5 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
3. У задоволенні решти вимог даної заяви представника Приватного підприємства “Термінал-327» - відмовити.
4. Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України, після набрання додатковим рішенням суду законної сили.
Додаткове рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і в строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5015, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою - http://reyestr.court.gov.ua.
Повне додаткове рішення складено 01.07.2025.
Суддя Долінська О.З.