просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
24 червня 2025 року м.Харків Справа № 913/123/25
Провадження № 14/913/123/25
Господарський суд Луганської області у складі судді Лісовицького Є.А., розглянувши матеріали справи
за позовом ОСОБА_1 , м. Луганськ
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛК», с. Шуліківка, Старобільський район, Луганська область
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову на стороні відповідача Департамент реєстрації Харківської міської ради, м. Харків
про визнання трудових відносин припиненими та зобов'язання вчинити дії
секретар судового засідання Шептовицька А.А.
У засіданні брали участь:
від позивача: ОСОБА_1.;
від відповідача: представник не прибув;
від третьої особи: представник не прибув.
ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» звернувся до Господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Литвинівська машино-технологічна станція», Товариства з обмеженою відповідальністю «Колос», Товариства з обмеженою відповідальністю «Слобода», Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріон-Схід ДМ», в якому просить суд:
1. Визнати припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «СОЛК» на підставі ч. 1 ст. 38 Кодексу законів про працю України.
2. Зобов'язати Департамент реєстрації Харківської міської ради виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з розділу: «Відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо», відомості про ОСОБА_1 , як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛК».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛК» (далі - ТОВ «СОЛК») від 10.06.2019 позивача було призначено директором ТОВ «СОЛК», при цьому трудовий договір у формі контракту з ним не укладався.
Учасниками ТОВ «СОЛК» є: Товариство з обмеженою відповідальністю «Литвинівська машино-технологічна станція» (далі - ТОВ «Литвинівська машино-технологічна станція»), Товариство з обмеженою відповідальністю «Колос» (далі - ТОВ «Колос»), Товариство з обмеженою відповідальністю «Слобода» (далі - ТОВ «Слобода») та Товариство з обмеженою відповідальністю «Оріон-Схід ДМ» (далі - ТОВ «Оріон-Схід ДМ»).
Позивач зазначає, що з початком повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України та окупацією Старобільського району Луганської області, він вимушений був виїхати із Старобільського району Луганської області, при цьому можливості звільнитися з посади керівника підприємства у нього не було. Наразі, позивач є внутрішньо переміщеною особою та проживає у місті Буча, Київська область.
Як зазначає позивач, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та окупацією Старобільського району Луганської області, ТОВ «СОЛК» припинило свою господарську діяльність і на сьогодні її не здійснює. Найманих працівників ТОВ «СОЛК» не має. Учасники ТОВ «СОЛК» не цікавляться долею та не займаються діяльністю товариства. На розрахункових рахунках ТОВ «СОЛК» відсутні грошові кошти для провадження господарської діяльності. ОСОБА_1 , як директору, не нараховується та не виплачується заробітна плата, тобто фактично трудову діяльність він не виконує.
24.02.2025 позивачем було прийнято рішення та підписано наказ про звільнення його з посади директора ТОВ «СОЛК» 01.04.2025 на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України. Дата звільнення була обрана з урахуванням двотижневого строку, передбаченого законодавством та строку для можливості проведення загальних зборів учасників ТОВ «СОЛК» для розгляду на них питань звільнення його з посади директора та обрання нового директора ТОВ «СОЛК».
Враховуючи те, що учасники ТОВ «СОЛК» зареєстровані на тимчасово окупованій території Луганської області, куди пересилання поштових відправлень не є можливим, позивач позбавлений будь-якої можливості виконати вимоги щодо порядку скликання загальних зборів учасників ТОВ «СОЛК» для вирішення питання звільнення його з посади директора ТОВ «СОЛК» за власним бажанням.
Крім того, позивач зазначив, що відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців кінцевим бенефіціарним власником (контролером) вищезазначених юридичних осіб є - громадянин України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації/проживання: АДРЕСА_1 .
25.02.2025 позивач направив на адресу ОСОБА_2 лист з проханням організувати скликання загальних зборів ТОВ «СОЛК» задля розгляду та вирішення наступних питань порядку денного: про обрання голови загальних зборів учасників товариства; про звільнення ОСОБА_1 з посади директора товариства; про обрання нового директора товариства; про призначення уповноваженого для проведення державної реєстрації вказаних вище змін в уповноважених органах.
До листа було додано заяву учасникам загальних зборів учасників ТОВ «СОЛК» від 24.02.2025 про звільнення ОСОБА_1 з посади директора ТОВ «СОЛК» 01.04.2025 на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України, наказ про звільнення ОСОБА_1 з посади директора ТОВ «СОЛК» 01.04.2025 на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України.
Як зазначає позивач, 28.02.2025 повідомлення та документи надійшли за адресою: АДРЕСА_1, однак не були вручені у зв'язку із відсутністю адресата за вказаною адресою, як наслідок, лист повернувся позивачу.
Станом на день звернення до суду загальні збори учасників ТОВ «СОЛК», щодо прийняття рішення про звільнення позивача з посади директора за власним бажанням на підставі його заяви, не проведено. В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань наразі містяться відомості, що ОСОБА_1 є директором ТОВ «СОЛК». Зв'язок із будь-яким з учасників ТОВ «СОЛК» у позивача відсутній.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.04.2025 позовну заяву передано на розгляд судді Лісовицькому Є.А.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 15.04.2025 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено строк на усунення недоліків позовної заяви.
16.04.2025 від позивача через підсистему «Електронний суд» надійшла заява від 16.04.2025 про усунення недоліків, до якої позивачем додано уточнену позовну заяву про визнання трудових відносин припиненими та зобов'язання вчинити дії.
В уточненій позовній заяві позивач залишив без змін раніше заявлені позовні вимоги.
Водночас, з огляду на те, що позивач просить визнати припиненими трудові відносини між ним та ТОВ «СОЛК», останнього позивач в уточненій позовній заяві зазначив відповідачем за заявленими позовними вимогами, виключивши із списку відповідачів ТОВ «Литвинівська машино-технологічна станція», ТОВ «Колос», ТОВ «Слобода» та ТОВ «Оріон-Схід ДМ».
Крім того, в уточненій позовній заяві позивач зазначив, що вважає за необхідне залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, Департамент реєстрації Харківської міської ради, як орган що проводить державну реєстрацію та інші реєстраційні дії, зокрема зміну відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 18.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання суд призначив на 07 травня 2025 року об 11 год. 00 хв.
Також вказаною ухвалою залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову на стороні відповідача Департамент реєстрації Харківської міської ради (61003, Харківська обл., місто Харків, Павлівський майдан, будинок 4, ідентифікаційний код 40214227).
25.04.2025 від позивача через підсистему «Електронний суд» надійшла заява про участь у судовому засіданні, призначеному на 07.05.2025 об 11 год. 00 хв., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою від 25.04.2025 заяву ОСОБА_1 від 25.04.2025 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.
29.04.2025 через підсистему «Електронний суд» від третьої особи - Департаменту реєстрації Харківської міської ради до суду надійшли пояснення від 29.04.2025.
В своїх поясненнях третя особа зазначила, що на виконання вимог законодавства Харківською міською радою було створено Департамент реєстрації, який є самостійним виконавчим органом міської ради, до повноважень якого відповідно до Положення про Департамент реєстрації Харківської міської ради, затвердженого рішенням 9 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 22.12.2021 № 217/21 належить, зокрема, забезпечення державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та проведення інших реєстраційних дій відповідно до законодавства України.
Таким чином, одним із суб'єктів державної реєстрації, що здійснюють повноваження в сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та забезпечують державну реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців є Департамент реєстрації Харківської міської ради. Державні реєстратори, які перебувають у трудових відносинах з Департаментом реєстрації Харківської міської ради, є його посадовими особами та виконують повноваження, визначені Законом, зокрема, приймають документи, перевіряють їх на відповідність законодавству, на наявність підстав для відмови в державній реєстрації, проводять реєстраційні дії або відмовляють в державній реєстрації.
Третя особа звертає увагу, що відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 09.06.2023 № 2179/5 «Про проведення державної реєстрації в межах декількох адміністративно-територіальних одиниць» з метою забезпечення умов, спрямованих на доступ фізичних та юридичних осіб до послуг з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, незалежно від місцезнаходження юридичних осіб, проводяться, зокрема, такі реєстраційні дії у сфері державної реєстрації юридичних осіб: державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, місцезнаходженням яких є Автономна Республіка Крим, Донецька, Запорізька, Луганська, Миколаївська, Харківська, Херсонська області, місто Севастополь; реєстраційні дії на підставі судових рішень.
Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 09.02.2016 № 359/5 «Про затвердження Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи» державна реєстрація проводиться на підставі документів, поданих заявником, шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації, нотаріуса.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 25 Закону визначено, що державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі.
Таким чином, рішення суду про визнання трудових правовідносин припиненими та виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про керівника та особи, яка може вчиняти дії від імені юридичної особи є підставою для внесення уповноваженим органом відповідних змін до інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі в силу повноважень, покладених на такий орган законодавством.
Крім того, третя особа звертає увагу, що нормами Закону визначена множинність суб'єктів, які мають повноваження на проведення реєстраційних дій.
Так, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону державним реєстратором юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є особа, яка перебуває у трудових відносинах з суб'єктом державної реєстрації, нотаріус.
Для проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу заявник має право звернутись із заявою та необхідними документами до будь-якого державного реєстратора, визначеного Законом.
Враховуючи викладене, третя особа просить прийняти пояснення Департаменту реєстрації Харківської міської ради та врахувати їх при розгляді справи № 913/123/25.
Суд пояснення третьої особи долучив до матеріалів справи разом з доданими до них документами.
Ухвалою від 07.05.2025 у справі № 913/123/25 відкладено підготовче засідання на 28 травня 2025 року об 11 год. 00 хв.
26.05.2025 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про зміну предмету позову від 26.05.2025. В поданій заяві позивач зазначає, що після ознайомлення із поясненнями наданими Департаментом реєстрації Харківської міської ради виникла необхідність у зміні предмету позову.
Посилаючись на ст. 46 ГПК України, позивач просить прийняти заяву про зміну позовних вимог і вважати позовні вимоги наступними:
1. Визнати припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «СОЛК» на підставі ч. 1 ст. 38 Кодексу законів про працю України.
2. Виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з розділу: «Відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо», відомості про ОСОБА_1 , як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛК».
Розглянувши заяву позивача, суд дійшов висновку, що позивач не змінив предмет позову, а уточнив позовні вимоги, виключивши Департамент реєстрації Харківської міської ради, як суб'єкт державної реєстрації, який повинен здійснити певні реєстраційні дії на підставі рішення суду у даній справі.
З огляду на викладене, подану позивачем заяву суд оцінив як заяву про уточнення позовних вимог та прийняв її до розгляду, подальший розгляд справи здійснюється з її урахуванням.
Ухвалою від 28.05.2025 у справі № 913/123/25 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 24 червня 2025 року об 11 год. 00 хв.
У судовому засіданні 24.06.2025 прийняв участь позивач в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.
Відповідач та третя особа правом на участь у судовому засіданні своїх представників не скористались. Відповідач відзив на позовну заяву не подав.
Відповідно до ч.2 ст.121 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться на тимчасово окупованій території і які не мають офіційної електронної адреси, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень або шляхом розміщення тексту відповідного судового рішення на офіційному веб-порталі судової влади України, з урахуванням вимог, визначених Законом України «Про доступ до судових рішень», у разі обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень. З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення.
Суд зауважує, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача є: 92816, Луганська обл., Біловодський р-н (зараз Старобільський район), село Шуліківка, вулиця Мира, будинок 23.
За інформацією, розміщеною на офіційному вебсайті Акціонерного товариства «Укрпошта» за посиланням https://index.ukrposhta.ua відділення пошти у с. Шуліківка Старобільського району Луганської області тимчасово не функціонують.
Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» затверджений відповідний Перелік, відповідно до якого Старобільська міська територіальна громада Сіверськодонецького району Луганської області з 28.02.2022 і по теперішній час належить до тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи, шляхом розміщення відповідних повідомлень на сайті судової влади, що підтверджується роздруківками.
Частиною 4 ст. 13 ГПК України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Протоколом загальних зборів учасників ТОВ «СОЛК» від 10.06.2019 на посаду директора товариства був призначений ОСОБА_1 .
На підставі наказу від 11.06.2019 № 7-К позивач приступив до виконання обов'язків директора, трудовий договір (контракт) між позивачем та відповідачем не укладався.
24.02.2025 позивачем було прийнято рішення та підписано наказ № 7-К про звільнення його з посади директора ТОВ «СОЛК» 01 квітня 2025 року на підставі особистої заяви про звільнення та ч. 1 ст. 38 КЗпП України.
Доводи позивача обґрунтовані тим, що з початком повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України та окупацією Старобільського район Луганської області він вимушений був виїхати із Старобільського району Луганської області, при цьому можливості звільнитися з посади керівника підприємства не було. Позивач є внутрішньо переміщеною особою та проживає у місті Буча, Київська область. У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та окупацією Старобільського району Луганської області, ТОВ «СОЛК» припинило свою господарську діяльність і на сьогодні її не здійснює. Найманих працівників ТОВ «СОЛК» не має. Учасники ТОВ «СОЛК» не цікавляться долею та не займаються діяльністю Товариства. На розрахункових рахунках ТОВ «СОЛК» відсутні грошові кошти для провадження господарської діяльності. Позивачу, як директору ТОВ «СОЛК», не нараховується та не виплачується заробітна плата, тобто фактично трудову діяльність він не виконує.
Посилаючись на приписи статті 26 статуту ТОВ «СОЛК», позивач у позовній заяві пояснив, що призначення та відкликання директора Товариства належить до виключної компетенції загальних зборів учасників Товариства, які повинні скликатися також на вимогу директора Товариства, у зв'язку з чим дата звільнення була обрана ним з урахуванням двотижневого строку, передбаченого законодавством та строку для можливості проведення загальних зборів учасників ТОВ «СОЛК» для розгляду на них питань звільнення його з посади директора та обрання нового директора ТОВ «СОЛК».
Учасниками ТОВ «СОЛК» є:
- ТОВ «Литвинівська машино-технологічна станція», код ЄДРПОУ 30926800 - частка в Товаристві 23% - 92815, Україна, Луганська обл., Біловодський р-н, село Литвинівка, вулиця Прилужна, будинок, 129б;
- ТОВ «Колос», код ЄДРПОУ 30744804 - частка в Товаристві 21,53% - 92814, Україна, Луганська обл., Біловодський р-н, село Брусівка, вулиця Степова, будинок, 8;
- ТОВ «Слобода», код ЄДРПОУ 03738278 - частка в Товаристві 26,57% - 92816, Україна, Луганська обл., Біловодський р-н, село Шуліківка, вулиця Мира, будинок, 23;
- ТОВ «Оріон-Схід ДМ», код ЄДРПОУ 32570722 - частка в Товаристві 28,90% - 92830, Україна, Луганська обл., Біловодський р-н, село Бараниківка, село Бараниківка, вулиця Центральна, будинок 8.
Відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 з 24.02.2022 року Старобільський район Луганської області, Біловодська селищна територіальна громада до якої входять села Литвинівка, Брусівка, Баранівка, Шуліківка, перебувають у тимчасовій окупації.
Відповідно до листа Акціонерного товариства «Укрпошта» від 19.02.2025 пересилання поштових відправлень до тимчасово окупованої Луганської області, зокрема до населених пунктів: село Литвинівка, село Бараниківка, село Шуліківка, село Брусівка Біловодської селищної територіальної громади, Старобільського району Луганської області, поштові індекси: № 92815, № 92830, № 92816, № 92814, не є можливим.
Таким чином, позивач не має можливості зібрати учасників ТОВ «СОЛК» на загальні збори, у зв'язку з чим він позбавлений можливості реалізувати передбачене ч. 1 ст. 38 Кодексу законів про працю України право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.
Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом.
Розглянувши позовні вимоги та дослідивши надані до справи докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Спірні відносини, що виникли між сторонами у зв'язку із звільненням від виконання обов'язків керівника юридичної особи врегульовані Кодексом законів про працю України України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».
Згідно зі ст. 38 Кодексу законів про працю України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.
Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, роботодавець не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.
Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» загальні збори учасників є вищим органом товариства. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників. Кожен учасник товариства на загальних зборах учасників має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі товариства, якщо інше не передбачено статутом.
Згідно з ч.ч. 1, 2, 4 ст. 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства, якщо інше не встановлено законом. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства.
За змістом ч.ч. 1-3 ст. 99 Цивільного кодексу України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.
Частиною 13 ст. 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» передбачено, що повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов'язків. У разі припинення повноважень одноосібного виконавчого органу або члена колегіального виконавчого органу договір із цією особою вважається припиненим.
Виконання функцій директора ТОВ «СОЛК» позивача ОСОБА_1 підтверджується інформацією, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Статус ОСОБА_1 як внутрішньо переміщеної особи підтверджується довідкою Управління соціальної політики Бучанської міської ради від 27.07.2022 № 3216-5001922361.
Відповідно до статті 25.1 статуту ТОВ «СОЛК», затвердженого протоколом загальних зборів учасників ТОВ «СОЛК» від 10.06.2019 року (далі - статут ТОВ «СОЛК»), управління Товариством здійснюють:
- Вищий орган Товариства, яким є загальні збори учасників Товариства (надалі - «загальні збори учасників») (п. 25.1.1. статті 25.1 статуту ТОВ «СОЛК»);
- Виконавчий орган Товариства, яким є директор Товариства (надалі - «директор») (п. 25.1.2. статті 25.1 статуту ТОВ «СОЛК»).
Згідно з пунктом 26.1. статті 26 статуту ТОВ «СОЛК» вищим органом управління Товариством є загальні збори учасників Товариства. Загальні збори учасників мають право приймати рішення по будь-якому питанню діяльності Товариства, внесеному до порядку денного загальних зборів учасників у порядку, встановленому цим статутом.
Статтею 27 статуту ТОВ «СОЛК» визначено, що виконавчим органом Товариства є директор Товариства. Директор обирається (призначається) загальними зборами учасників та відкликається загальними зборами учасників. Директор вступає в свої повноваження з моменту, вказаного у відповідному рішенні загальних зборів учасників.
Згідно з приписами пункту 27.2. статті 27 статуту ТОВ «СОЛК» до компетенції директора належить вирішення всіх питань, пов'язаних з управлінням поточною діяльністю Товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради Товариства (у разі утворення).
Відповідно до підпункту 26.6.3 пункту 26.6 статті 26 статуту ТОВ «СОЛК» до виключної компетенції загальних зборів учасників належить призначення та відкликання директора Товариства.
Підпунктом 26.9.5 пункту 26.9. статті 26 статуту ТОВ «СОЛК» передбачено, що загальні збори учасників повинні скликатися також на вимогу директора Товариства.
З наведеного вбачається, що позивач, як директор ТОВ «СОЛК», не має самостійних повноважень щодо вирішення питання про своє звільнення з посади.
Частинами 2, 3 ст. 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» визначено, що виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов'язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.
Згідно з приписами ч.ч. 4, 5 ст. 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний.
Згідно з підпунктом 26.9.1 пункту 26.9. статті 26 статуту ТОВ «СОЛК» про проведення загальних зборів учасники Товариства повідомляються персонально, шляхом надсилання кожному учаснику повідомлення. Повідомлення повинні бути зроблені не менш як за 30 (тридцять) днів до дати проведення загальних зборів учасників. Загальні збори учасників проводяться, як правило за місцезнаходженням Товариства.
Відповідно до статтей 5, 7 статуту ТОВ «СОЛК» учасниками Товариства є:
- ТОВ «Литвинівська машино-технологічна станція», код ЄДРПОУ 30926800, з часткою у статутному капіталі Товариства 23%;
- ТОВ «Колос», код ЄДРПОУ 30744804, з часткою у статутному капіталі Товариства 21,53%;
- ТОВ «Слобода», код ЄДРПОУ 03738278, з часткою у статутному капіталі Товариства 26,57%;
- ТОВ «Оріон-Схід ДМ», код ЄДРПОУ 32570722, з часткою у статутному капіталі Товариства 28,9%.
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження учасників ТОВ «СОЛК» наступне:
- ТОВ «Литвинівська машино-технологічна станція» (код ЄДРПОУ 30926800): 92815, Луганська обл., Біловодський р-н (зараз Старобільський район), село Литвинівка, вулиця Прилужна, будинок 129Б;
- ТОВ «Колос» (код ЄДРПОУ 30744804): 92814, Луганська обл., Біловодський р-н, село Брусівка, вулиця Степова, будинок 8;
- ТОВ «Слобода» (код ЄДРПОУ 03738278) - 92816, Луганська обл., Біловодський р-н, село Шуліківка, вулиця Мира, будинок 23;
- ТОВ «Оріон-Схід ДМ» (код ЄДРПОУ 32570722) - 92830, Луганська обл., Біловодський р-н, село Бараниківка, вулиця Центральна, будинок 8.
Судом встановлено, що згідно з наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 Біловодська селищна територіальна громада Старобільського району Луганської області, до якої входять села Литвинівка, Брусівка, Баранівка, Шуліківка, з 24.02.2022 перебуває у тимчасовій окупації.
При цьому, згідно інформації Акціонерного товариства «Укрпошта», розміщеною на офіційному вебсайті (https://offices.ukrposhta.ua), відділення у селах Литвинівка, Брусівка, Баранівка та Шуліківка Старобільського району Луганської області тимчасово не функціонують, а тому пересилання поштової кореспонденції до вказаних населених пунктів є неможливим.
Отже, наразі позивач фактично не має можливості скликати загальні збори учасників ТОВ «СОЛК» для вирішення питання про звільнення його з посади директора та обрання нового директора даного Товариства, оскільки він не може надіслати учасникам Товариства повідомлення про проведення загальних зборів відповідно до вимог підпункту 26.9.1 пункту 26.9. статті 26 статуту ТОВ «СОЛК», а також статті 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».
Разом з тим, судом враховується наступне.
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «СОЛК» є - громадянин України ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Матеріали справи свідчать про те, що 25.02.2025 позивач направив на адресу ОСОБА_2 повідомлення про скликання загальних зборів від 24.02.2025, в якому просив скликати загальні збори ТОВ «СОЛК» 27 березня 2025 року о 10 год. 00 хв. за місцезнаходженням керівника ТОВ «СОЛК»: Україна, Київська область, місто Буча, вулиця Лесі Українки, 3 квартира 105 задля розгляду та вирішення наступних питань порядку денного:
1) Про обрання голови загальних зборів учасників Товариства.
2) Про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Товариства.
3) Про обрання нового директора Товариства.
4) Про призначення уповноваженого для проведення державної реєстрації вказаних вище змін в уповноважених органах.
До вказаного повідомлення позивачем було додано заяву учасникам загальних зборів учасників ТОВ «СОЛК» від 24.02.2025 про звільнення ОСОБА_1 з посади директора ТОВ «СОЛК» 01 квітня 2025 року на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України, а також наказ про звільнення ОСОБА_1 з посади директора ТОВ «СОЛК» 01 квітня 2025 року на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України.
Згідно роздруківки з сайту АТ «Укрпошта» (трек-номер 0829700051387) 28.02.2025 поштове відправлення надійшло за адресою: АДРЕСА_1, проте не було вручено та 16.03.2025 повернуто відправнику, у зв'язку з закінченням встановленого терміну зберігання.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що з метою повідомлення учасників ТОВ «СОЛК» про скликання загальних зборів, позивач 21.02.2025 направив на адресу електронної пошти редакції газети «Урядовий кур'єр» (adv@ukcc.com.ua) лист, в якому просив надати інформацію чи можливо подати оголошення у газету, а саме опублікувати повідомлення про скликання загальних зборів учасників ТОВ «СОЛК».
У відповідь позивачу було повідомлено, що газета «Урядовий кур'єр» є офіційним друкованим виданням, що видається з метою офіційного опублікування нормативно-правових актів, рішень цих органів та інформації, обов'язковість опублікування якої передбачено законодавством.
Чинне законодавство України передбачає порядок та умови скликання загальних зборів учасників товариства, у т.ч. шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства поштовим відправленням з описом вкладення, що не містить обов'язкової умови опублікувати текст такого документу на сторінках газети загальнодержавної сфери розповсюдження (ст.ст. 31-32 Закону України 2275-VIII).
Станом на момент розгляду даної справи загальні збори учасників Товариства щодо прийняття рішення про звільнення позивача з посади директора за його власним бажанням на підставі його заяви, не проведено.
В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань наразі містяться відомості про ОСОБА_1 як директора ТОВ «СОЛК».
Конституційний Суд України у рішеннях від 07 липня 2004 року № 14-рп/2004, від 16 жовтня 2007 року № 8-рп/2007 та від 29 січня 2008 року № 2-рп/2008 зазначив, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.
Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.
Ураховуючи порушення права позивача на припинення трудового договору, обраний ним спосіб захисту направлений на відновлення його трудових прав, гарантованих Конституцією України.
У п.п. 50, 51 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.06.2023 у справі № 448/362/22 вказано, що на відміну від випадку, коли роботодавець в особі загальних зборів товариства ініціює припинення повноважень одноосібного виконавчого органу згідно з пунктом 5 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України (припинення повноважень посадових осіб), директор у випадку вияву ним ініціативи згідно зі статтею 38 Кодексу законів про працю України щодо звільнення з посади може сам ініціювати скликання загальних зборів учасників товариства для вирішення питання про своє звільнення.
У випадку відсутності рішення скликаних загальних зборів учасників товариства про звільнення директора товариства, зокрема через неможливість зібрати кворум для проведення цих зборів, директор має право звернутися до суду з вимогою про припинення його повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Позивач з метою захисту своїх прав просить визнати припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 та ТОВ «СОЛК» у зв'язку зі звільненням за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП.
За приписами ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів судом, зокрема, є припинення правовідношення.
Верховний Суд у постанові від 06.09.2023 № 127/27466/20 акцентує увагу на тому, що звільнення посадової особи товариства певним чином ускладнює процес розірвання трудових відносин, адже директор товариства є не лише найманим працівником юридичної особи, а й виконує функції щодо управління нею. Порядок призначення та звільнення директора суттєво відрізняється від порядку, установленого для інших працівників, оскільки керівник є одноосібним виконавчим органом або входить до складу виконавчого органу юридичної особи, якщо це передбачено статутом товариства.
Оскільки товариство не укладало з позивачем трудового договору (контракту), Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що між ним та товариством не виникав спір стосовно припинення такого правочину. Відтак неправильними є застосування у спірних правовідносинах норм КЗпП України, зокрема статті 38 цього Кодексу, яка визначає порядок розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника.
Водночас в обох випадках - коли особу обрано до складу виконавчого органу (між товариством та особою встановлені відносини управління товариством) та укладено трудовий договір (встановлені трудові відносини) і коли існують тільки відносини з управління товариством без укладення трудового договору - саме відносини з управління товариством, у яких директору надані відповідні повноваження, за здійснення яких він несе встановлену законом відповідальність, становлять основу відносин між товариством та цією особою.
Отже, позовні вимоги про визнання трудових правовідносин припиненими, або про звільнення, або про припинення трудових правовідносин та/або правовідносин представництва у такому спорі спрямовані насамперед на припинення правовідносин з управління, які існують між директором та товариством.
Велика Палата Верховного Суду відступає від висновків Верховного Суду про застосування в подібних правовідносинах положень законодавства про працю, зокрема, статті 38 КЗпП України, викладених у постановах від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18, від 17.03.2021 у справі № 761/40378/18 та від 19.01.2022 у справі № 911/719/21, зокрема, в частині тверджень про те, що відповідно до трудового законодавства України керівник товариства (директор), як і будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні, а також про те, що визначальним при вирішенні справ цієї категорії є не перевірка дотримання керівником юридичної особи порядку скликання загальних зборів учасників товариства, а волевиявлення працівника на звільнення з роботи та дотримання ним процедури звільнення, передбаченої частиною першою статті 38 КЗпП України.
Також у вказаній постанові Верховного Суду зазначається, що за відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника з метою захисту своїх прав він може звернутися до суду, однак, належним та ефективним способом захисту його прав та законних інтересів у такому випадку буде не вимога про визнання трудових відносин припиненими (визначення юридичного факту), про що йдеться у постановах КЦС ВС від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18 та від 17.03.2021 у справі № 761/40378/18, а вимога припинити такі трудові відносини за рішенням суду, які (трудові відносини) будуть припинені саме з дати набрання судовим рішенням законної сили, адже констатація ретроспективно припинення трудових відносин певною датою у минулому, зокрема через два тижні після написання / подання заяви про звільнення, по суті зводиться до встановлення факту припинення цих правовідносин з відповідної дати без прийняття загальними зборами товариства відповідного рішення.
Отже, у даному випадку права позивача підлягають захисту шляхом припинення повноважень на майбутнє, що відповідає способу захисту, передбаченому п. 7 ч. 2 ст.16 ЦК України.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 та ТОВ «СОЛК» на підставі ч. 1 ст. 38 КзпП підлягає задоволенню.
Щодо позовної вимоги про виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з розділу: «Відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо», відомості про ОСОБА_1., як керівника ТОВ «СОЛК» суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, відокремленого підрозділу юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об'єднання, професійної спілки, її організації або об'єднання, політичної партії, організації роботодавців, об'єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.
Згідно з приписами п. 13 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» до Єдиного державного реєстру підлягають внесенню відомості про юридичну особу, зокрема відомості про керівника юридичної особи.
Частиною 1 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» визначено, що державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації, або судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», щодо: визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу; визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи; заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій; накладення/зняття арешту корпоративних прав; зобов'язання вчинення реєстраційних дій; скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі; виділу юридичної особи; провадження у справах про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, прийнятих відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»; припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи; відміни державної реєстрації припинення юридичної особи; припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи; відміни державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця; відміни в порядку апеляційного/касаційного оскарження судового рішення, на підставі якого вчинено реєстраційну дію.
Отже, відповідно до зазначених норм на підставі рішення суду, що набрало законної сили, можливо внести зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі.
Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з положеннями ст. 20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Названими нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.
Отже, для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітко визначену та дієву можливість оскаржити подію, яка, на її переконання, порушує її права й охоронювані законом інтереси (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 910/7164/19).
За приписами ч. 2 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги) (абз. 2 ст. 173 ГПК України).
Згідно ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Так, у постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі №758/1861/18 зроблено, серед іншого, висновок про те, що повноваження директора як посадової особи законодавець пов'язує з моментом внесення відповідного запису до ЄДРПОУ.
Таким чином, суд вважає, що процедура звільнення директора із займаної посади внаслідок припинення трудових відносин з товариством має супроводжуватись внесенням відповідного запису (виключення директора) що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
З огляду на прийняття судом рішення щодо припинення трудових відносин між позивачем та відповідачем, суд дійшов висновку про те, що вимога про виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з розділу: «Відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо», відомості про ОСОБА_1 , як керівника ТОВ «СОЛК», є належним та ефективним способом захисту прав позивача та забезпечить відновлення його порушених прав, у зв'язку з чим така позовна вимога підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню повністю.
Вирішуючи питання щодо судових витрат, суд виходить з наступного.
За змістом ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з п.п. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 3028,00 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Статтею 173 ГПК України визначено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Отже, з огляду на те, що основною вимогою у даній справі є вимога немайнового характеру, а позовну заяву було подано в електронній формі, позивач повинен був сплатити судовий збір в сумі 2422,40 грн.
Проте, згідно квитанції ID: 9443-1502-5551-0525 від 11.04.2025 позивачем сплачено судовий збір в сумі 3028,00 грн. Сума переплати складає 605,60 грн.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
За приписами ст. 129 ГПК України у разі задоволення позову судовий збір підлягає покладенню на відповідача.
Враховуючи викладене, судовий збір у сумі 2422,40 грн покладається на відповідача згідно зі ст.129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СОЛК» (92816, Луганська обл., Біловодський р-н (зараз Старобільський р-н), село Шуліківка, вулиця Мира, будинок 23, ідентифікаційний код 37336111) на підставі ч. 1 ст. 38 Кодексу законів про працю України.
3. Виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з розділу: «Відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо», відомості про ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛК» (92816, Луганська обл., Біловодський р-н (зараз Старобільський р-н), село Шуліківка, вулиця Мира, будинок 23, ідентифікаційний код 37336111).
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛК» (92816, Луганська обл., Біловодський р-н (зараз Старобільський р-н), село Шуліківка, вулиця Мира, будинок 23, ідентифікаційний код 37336111) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) судовий збір в сумі 2422,40 грн, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду у строки передбачені ст. 256 ГПК України та порядку визначеному ст. 257 ГПК України.
Повне рішення складено 01.07.2025.
Суддя Євген ЛІСОВИЦЬКИЙ