вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"30" червня 2025 р. Справа № 911/3407/24
Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг»
до Поліської селищної ради
про стягнення 78 524,63 гривень
Через канцелярію господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (далі також - ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг»/позивач) до Поліської селищної ради (далі також - селищна рада/відповідач) про стягнення 78 524,63 гривень, з яких: 65 903,10 грн основного боргу, 8 254,20 грн пені, 939,63 грн 3% річних та 3 427,70 грн інфляційних втрат.
Господарський суд Київської області ухвалою від 27.12.2024 у справі №911/3407/24 прийняв позовну заяву ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» до розгляду та відкрив провадження у справі, постановив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, без проведення судового засідання, а також:
- встановив відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі;
- зобов'язав відповідача, у порядку ч. 2 ст. 74 ГПК України, надати докази сплати на рахунок позивача 65 903,10 грн за договором постачання природного газу №09-5284/24-Б0-Т від 27.12.2023.
Приписами частин 5, 6 ст. 242 ГПК України передбачено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
З огляду наведеного, ураховуючи наявність у селищної ради електронного кабінета в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», з наявних в автоматизованій системі “Діловодство спеціалізованого суду» (ДСС) відомостей слідує, що ухвалу про відкриття провадження у цій справі доставлено до електронного кабінету (електронної пошти) відповідача 27.12.2024 о 21:00, а підтвердження про таку доставку судом отримано 28.12.2024 о 00:12 (субота, вихідний день).
З огляду на вказане слідує, що останнім днем для вчинення відповідачем процесуальних дій з подання відзиву на позов у цій справі є 14.01.2025.
Однак відповідач не скористався наданим статтею 165 ГПК України правом та відзив на позовну заяву не подав, як і не надав жодних доказів у справі, у тому числі витребуваних судом у порядку статті 74 Господарського процесуального кодексу України доказів.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази та оцінивши їх в сукупності, суд
27.12.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» як постчальником та Поліською селищною радою як споживачем укладено договір постачання природного газу №09-5284/24-Б0-Т (далі-договір постачання), згідно пункту 1.1. якого постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.
Відповідно до пунктів 3.5., 5.1., 7.2. та 13.1. договору постачання сторони погодили такі умови, відповідно:
- приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу;
- оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 70% вартості фактичного переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу;
- остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період;
- у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4. цього договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення;
- даний договір набирає чинності з 01.01.2024 і діє в частині поставки газу до 15.04.2024 (включно), а в частині розрахунків - до повного їх виконання.
Мотивуючи звернення із позовом у цій справі, позивач зазначив, що поставив відповідачу у січні-квітні 2024 року природний газ на загальну суму 122 070,53 гривень згідно підписаних сторонами актів приймання-передачі природного газу:
- б/н від 12.02.2024 за січень 2024 року на суму 40 808,15 гривень;
- б/н від 11.03.2024 за лютий 2024 року на суму 33 909,65 гривень;
- б/н від 10.04.2024 за березень 2024 року на суму 47 352,73 гривень (далі - акти).
Однак, за доводами позивача, відповідачем здійснено оплату за вказаними актами лише на суму 56 167,43 гривень, внаслідок чого у останнього утворився борг у розмірі 65 903,10 гривень.
На підтвердження вказаного позивачем долучено до позову лист-відповідь АТ “Ощадбанк» від 04.07.2024 щодо інформації рпо надходження коштів на рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» від селищної ради за період з 27.12.2023 по 24.06.2024, а також копії листів відповідача від 01.02.2024 та 09.08.2024 про зміну призначення платежів, зокрема лист від 09.08.2024 (вх. від 12.08.2024) щодо необхідності зарахування 15 359,28 грн переплати за іншим договором в рахунок оплати по договору №09-5284/24-Б0-Т.
З огляду наведеного, оскільки розрахунки за отриманий згідно договору постачання газ відповідачем не проведено у повному обсязі, позивач просить суд стягнути з відповідача, зокрема, 65 903,10 гривень основного боргу, який складається з 18 550,37 грн боргу за лютий 2024 року та 47 352,73 грн боргу за березень 2024 року.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами .
Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд, згідно зі ст. 165 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.
З'ясувавши обставини справи та дослідивши подані докази, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчи нити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Приписами ст. ст. 627, 655, 692 Цивільного кодексу України унормовано, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
З огляду наведеного суд дійшов висновку, що підписання Поліською селищною радою договору постачання свідчить про погодження останньої з умовами вказаного правочину, відтак підписання актів приймання-передачі природного газу за місяці поставки - лютий, березень 2024 року, без будь-яких заперечень щодо вартості поставленого газу, свідчить про прийняття відповідачем цього газу та породжує для останнього обов'язок по оплаті вартості газу у повному обсязі у погоджені пунктом 5.1. договору строки, зокрема остаточно:
- за лютий 2024 року згідно акта б/н від 11.03.2024 на суму 33 909,65 гривень - до 15.04.2024 включно;
- за березень 2024 року згідно акта б/н від 10.04.2024 на суму 47 352,73 гривень - до 15.05.2024 включно;
Згідно з ч. 7 ст. 193 ГК України, що кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Однак, окрім сплачених 40 808,15 грн, які позивачем зараховано в оплату за січень 2024 року, а також 15 359,28 грн, які позивачем на підставі листа відповідача зараховано в рахунок часткового погашення боргу за лютий 2024 року, доказів сплати решти вартості спожитого газу загалом на суму 65 903,10 грн (у лютому 2024 року на суму 18 550,37 грн та у березні 2024 року на суму 47 352,73 грн) суду не надано, а вказані обставини відповідачем не спростовано та не заперечено.
За таких обставин, оскільки станом на день прийняття рішення відповідач вартість поставленого позивачем газу у повному обсязі не оплатив, враховуючи арифметичну відповідність суми боргу обставинам справи та наявним в матеріалах справи доказам, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 65 903,10 грн основного боргу підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами і не спростована у встановленому порядку відповідачем.
У зв'язку з неналежним виконанням грошових зобов'язань за договором в частині повної та своєчасної оплати вартості отриманого газу, позивач просить суд стягнути з відповідача, зокрема, 8 254,20 грн пені, нарахованої:
- з 16.04.2024 по 11.08.2024 на 33 909,65 грн заборгованості за лютий 2024 року;
- з 12.08.2024 по 30.09.2024 на 18 550,37 грн заборгованості за лютий 2024 року;
- з 16.05.2024 по 30.09.2024 на 47 352,73 грн заборгованості за березень 2024 року.
Частиною 1 статті 230 ГК України встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).
Ураховуючи обставини порушення відповідачем грошового зобов'язання, оскільки заявлений до стягнення розмір пені, обрахований судом за вказані позивачем періоди, є арифметично правильним, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача 8 254,20 грн пені.
Крім того у зв'язку з неналежним виконанням грошових зобов'язань за договором позивач просить суд стягнути з відповідача:
1) 939,63 грн 3% річних, нарахованих:
з 16.04.2024 по 11.08.2024 на 33 909,65 грн заборгованості за лютий 2024 року;
з 12.08.2024 по 30.09.2024 на 18 550,37 грн заборгованості за лютий 2024 року;
з 16.05.2024 по 30.09.2024 на 47 352,73 грн заборгованості за березень 2024 року;
2) 3 427,70 грн інфляційних втрат, нарахованих:
з 01.05.2024 по 31.05.2024 на 33 909,65 грн заборгованості за лютий 2024 року;
з 01.06.2024 по 30.06.2024 на 34 113,11 грн заборгованості за лютий 2024 року з урахуванням сум інфляції за попередній період;
з 01.07.2024 по 31.07.2024 на 34 863,60 грн заборгованості за лютий 2024 року з урахуванням сум інфляції за попередній період;
з 01.08.2024 по 31.08.2024 на 19 504,32 грн заборгованості за лютий 2024 року з урахуванням сум інфляції за попередній період;
з 01.09.2024 по 30.09.2024 на 19 621,35 грн заборгованості за лютий 2024 року з урахуванням сум інфляції за попередній період;
з 01.06.2024 по 30.06.2024 на 47 352,73 грн заборгованості за березень 2024 року;
з 01.07.2024 по 31.07.2024 на 48 394,49 грн заборгованості за березень 024 року з урахуванням сум інфляції за попередній період;
з 01.08.2024 по 31.08.2024 на 48 394,49 грн заборгованості за березень 2024 року з урахуванням сум інфляції за попередній період;
з 01.09.2024 по 30.09.2024 на 48 684,86 грн заборгованості за березень 2024 року з урахуванням сум інфляції за попередній період.
Приписами ст. ст. 599, 610, 612, 625 ЦК України унормовано, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Ураховуючи обставини порушення відповідачем грошового зобов'язання, оскільки заявлений до стягнення розмір 3% річних, обрахований судом за вказані позивачем періоди, є арифметично правильним, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача 939 63 грн 3% річних.
Щодо нарахування інфляційних втрат, то із наведеного вище розрахунку вбачається, що позивач враховує індекси інфляції помісячно щодо кожної суми боргу окремо за відповідні місяці, як наслідок позивачем до кожної суми боргу за наступний місяць нарахування включено суми інфляції та дефляції за попередній місяць нарахування.
З огляду на вказане, оскільки протягом заявлених позивачем періодів розрахунку інфляційних втрат погашення боргу не відбувалося, окрім часткового зменшення 12.08.2024 суми боргу за лютий 2024 року, суд дійшов висновку, що правильним є розрахунок інфляційних втрат, згідно з яким основний борг за кожним із місяців з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць розрахункового періоду має бути перемножений послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та поділений на 100%.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19 (Провадження № 12-42гс20).
З огляду на вказане суд здійснював перерахунок заявлених до стягнення сум інфляційних втрат в межах визначених позивачем періодів:
з 01.05.2024 по 31.07.2024 на 33 909,65 грн заборгованості за лютий 2024 року;
з 01.08.2024 по 30.09.2024 на 18 550,37 грн заборгованості за лютий 2024 року;
з 01.06.2024 по 30.09.2024 на 47 352,73 грн заборгованості за березень 2024 року;
Оскільки арифметично правильний розмір інфляційних втрат, обрахований судом в межах вказаних вище періодів з урахуванням законодавчих приписів та обставин справи, складає 3 407,58 грн суд висновує, що вимога позивача про стягнення з відповідача 3 427,70 грн інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню у розмірі 3 407,58 грн.
Витрати позивача по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладаються судом на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Поліської селищної ради (07053, Київська обл., Вишгородський р-н, смт Красятичі, вул. Воздвиженська, 81, ідентифікаційний код 04361723) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 1, ідентифікаційний код 42399676):
- 65 903 (шістдесят п'ять тисяч дев'ятсот три) грн 10 коп. основного боргу;
- 8 254 (вісім тисяч двісті п'ятдесят чотири) грн 20 коп. пені;
- 939 (дев'ятсот тридцять дев'ять) грн 63 коп. 3% річних;
- 3 407 (три тисячі чотириста сім) грн 58 коп. інфляційних втрат;
- 2 421 (дві тисячі чотириста двадцять одну) грн 78 коп. судового збору.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене у апеляційному порядку - до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення складено та підписано 30.06.2025.
Суддя В.А. Ярема