ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
01.07.2025Справа № 910/4283/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. розглянувши матеріали господарської справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання
за позовом Приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ПЗУ Україна»
до Приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ЕТАЛОН»
про стягнення 31 625, 43 грн
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Короткий зміст і підстави позовних вимог
Приватне акціонерне товариство «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ПЗУ Україна» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ЕТАЛОН» про стягнення 31 625, 43 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ПЗУ Україна» на підставі договору добровільного страхування засобів наземного транспорту №АМ.11648829 від 17.03.2022, оферта №003 від 17.03.2022, додаткова угода №WR.AM.1 від 19.05.2023 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, виплачено страхове відшкодування, а тому до позивача, відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України, перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки, цивільна відповідальність власника/водія транспортного засобу «Ford Transit» реєстраційний номер НОМЕР_1 , з вини водія якого трапилось ДТП, була застрахована в Приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ЕТАЛОН», позивачем заявлено до відповідача позов про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 31 625, 43 грн.
Процесуальні дії у справі
Господарський суд міста Києва ухвалою від 08.04.2025 прийняв вказану позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/4283/25, постановив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).
У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
23.04.2025 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про уточнення позовної заяви.
Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України.
Про розгляд справи відповідача було повідомлено ухвалою суду від 08.04.2025, яка доставлена до електронного кабінету відповідача 10.04.2025, що підтверджується повідомленням про доставку процесуального документа до електронного кабінету особи від 10.04.2025.
Зі змісту частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
За змістом пункту 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, вказана ухвала вручена відповідачу та відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.
Враховуючи вище наведене, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Позиція позивача
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 24.11.2023 о 18 год. 10 хв. у місті Київ, перехрестя вул. пр-т Свободи/Порика сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля марки «Ford Transit», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіля «KIA STONIC», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 .
За фактом ДТП між його учасниками було укладено електронний європротокол, згідно якого винуватцем ДТП є водій автомобіля марки «Ford Transit», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 .
Внаслідок ДТП, яка відбулася 24.11.2023 було пошкоджено «KIA STONIC», реєстраційний номер НОМЕР_2 застрахований у ПрАТ СК «ПЗУ Україна».
На момент дорожньо-транспортної пригоди, майнові інтереси власника автомобіля марки «KIA STONIC», реєстраційний номер НОМЕР_2 , були застраховані в ПрАТ СК «ПЗУ Україна» згідно: Акцепт (індивідуальна частина) Оферти (публічної частини) № 003 від 17.03.2022 Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № AM.11648829 та Оферта (публічна частина) №003 від 17.03.2022 Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів та Додаткова угода №WR.AM.1 від 19.05.2023 року до Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № AM.11648829 від 19.05.2023.
На підставі Акту огляду транспортного засобу від 27.11.2023, попереднього замовлення-наряду №КП027055 від 27.11.2023, рахунку на оплату за заказ-нарядом №27055 від 27.11.2023, страхового акту № 34949/1 та розпорядження № 34949/1/1 на виплату страхового відшкодування ПрАТ СК «ПЗУ Україна» здійснило виплату страхового відшкодування власнику пошкодженого транспортного засобу в розмірі 31 625,43 грн.
Оскільки відповідач у добровільному порядку виплату страхового відшкодування не здійснив, у зв'язку з чим позивач заявив позов про стягнення з відповідача страхового відшкодування у сумі 31 625,43 грн.
Позиція відповідача
Відповідач у строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, не подав до суду відзив на позов.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Згідно з матеріалів справи, 24.11.2023 о 18 год. 10 хв. у місті Київ, перехрестя вул. пр-т Свободи/Порика сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля марки «Ford Transit», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіля «KIA STONIC», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 .
У результаті дорожньо-транспортної пригоди вищевказані транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
По факту вказаної ДТП водієм автомобіля «KIA STONIC», реєстраційний номер НОМЕР_2 , - ОСОБА_2 та водієм автомобіля марки «Ford Transit», реєстраційний номер НОМЕР_1 , - ОСОБА_1 було складено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол).
На момент дорожньо-транспортної пригоди, на підставі Акцепту (індивідуальна частина) Оферти (публічної частини) № 003 від 17.03.2022 договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № AM.11648829 та Додатково угоди №WR.AM.1 від 19.05.2023 до договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № AM.11648829 від 19.05.2023, укладеного з ОСОБА_3 (страхувальник) майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортного засобу «KIA STONIC», реєстраційний номер НОМЕР_2 були застраховані в позивача.
Відповідно до попереднього замовлення-наряду № КП027055 від 27.11.2023 та рахунку на оплату № 27055 від 27.11.2023 вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «KIA STONIC», реєстраційний номер НОМЕР_2 становить 34 125,43 грн.
19.05.2023 позивачем затверджено страховий акт №34949/1 відповідно до якого вирішено здійснити виплату страхового відшкодування в сумі 31 625,43 грн.
Позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 31 625,43 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжної інструкції № 00106760 від 01.12.2023.
Як підтверджено матеріалами справи, станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом «Ford Transit», реєстраційний номер НОМЕР_1 була застрахована у відповідача згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР/216401086.
Позивач звернувся до відповідача з вимогою № 43646/34949/1 вих.№ 15106/р від 10.06.2024 про виплату страхового відшкодування.
Враховуючи те, що цивільна відповідальність осіб, які користуються транспортним засобом «Ford Transit», реєстраційний номер НОМЕР_1 була застрахована у відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача страхового відшкодування у сумі 31 625,43 грн.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про страхування" (у редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Статтею 979 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно із ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування" (у редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин), здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Як встановлено судом, у відповідності до умов договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № AM.11648829, у зв'язку з настанням страхового випадку (ДТП) позивачем було виплачено страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 31 625,43 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжної інструкції № 00106760 від 01.12.2023.
Відповідно до п. 33.2. ст. 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.
У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов'язку інформувати відповідний підрозділ Національної поліції про її настання.
У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідного підрозділу Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку.
Моторним (транспортним) страховим бюро України було встановлено відповідний зразок повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та за погодженням з Державною автомобільною інспекцією Міністерства внутрішніх справ України затверджено Інструкцію щодо заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (затверджено протоколом президії МТСБУ від 11.08.2011 за №274/2011).
Відповідно до п. 7 вказаної Інструкції, у повідомленні зазначаються, зокрема, фактична дата, час та місце настання ДТП, схема ДТП.
Оформлене у відповідності до зазначеної Інструкції учасниками дорожньо-транспортної пригоди повідомлення в силу положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є підставою для прийняття страховиком рішення щодо здійснення страхового відшкодування.
Відповідно до Європротоколу, складеного від 24.11.2023 та схеми ДТП, винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП є водій транспортного засобу «Ford Transit», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Судом враховано, що страховик за договором добровільного страхування прийняв європротокол як належний доказ настання страхового випадку і виплатив за ним відшкодування, звернувшись з даним позовом до суду про відшкодування здійснених виплат зі страховика винної особи.
Враховуючи викладене вище, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол) від 24.11.2023 підтверджує вчинення дорожньо-транспортної пригоди, за участю транспортних засобів «Ford Transit», реєстраційний номер НОМЕР_1 , «KIA STONIC», реєстраційний номер НОМЕР_2 , та те, що винною особою у вказаній дорожньо-транспортній пригоді є водій транспортного засобу «Ford Transit», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Загальні положення про відшкодування завданої майнової шкоди закріплені в положеннях статті 1166 Цивільного кодексу України.
Частинами 1, 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тобто, у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.
На підставі статей 512, 514 Цивільного кодексу України, страховик стає замість потерпілої особи кредитором у зобов'язанні щодо відшкодування заподіяної шкоди у межах виплаченої суми.
Згідно із положеннями статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" (у редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Отже, виплативши страхове відшкодування відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту, позивач в силу приписів ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" (у редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) набув права вимоги до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" у межах фактичних затрат.
Оскільки, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом «Ford Transit», реєстраційний номер НОМЕР_1 , водій якого вчинив дорожньо-транспортну пригоду, була застрахована у ПрАТ "Страхова компанія "Еталон" відповідно до полісу № ЕР/216401086 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то особою відповідальною за завдані в даному випадку збитки, відповідно положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у межах, передбачених вказаним Законом та договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, є ПрАТ "Страхова компанія "Еталон".
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно із ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
В силу приписів ст. 22, ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у спорах, пов'язаних з відшкодуванням шкоди за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів норми Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальними.
Тобто, відповідач, як страховик винної у ДТП особи, зобов'язаний відшкодувати завдані останньою збитки третій особі (у даному випадку - позивачу) в обсязі, визначеному Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", та відповідно до договору страхування, укладеному з особою, що застрахувала свою цивільно-правову відповідальність.
У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Наявними в матеріалах справи документами підтверджується факт пошкодження автомобіля «KIA STONIC», реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок його пошкодження особою, цивільно-правова відповідальність якої на час ДТП була застрахована у відповідача. Розмір матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого автомобіля та відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля також підтверджений матеріалами справи.
Виплата позивачем страхувальнику страхового відшкодування в розмірі 31 625,43 грн, підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжної інструкції № 00106760 від 01.12.2023.
Враховуючи встановлені судом обставини, визначена позивачем до стягнення сума страхового відшкодування у розмірі 31 625,43 грн є обґрунтованою.
Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з статтями 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи все викладене вище, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ПЗУ Україна» до Приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ЕТАЛОН» повністю.
Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.
Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ЕТАЛОН» (03067, місто Київ, вулиця Гарматна, будинок, 8, інше, приміщення 6; ідентифікаційний номер 20080515) на користь Приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ПЗУ Україна» (04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок, 40; ідентифікаційний код 20782312) страхове відшкодування у розмірі 31 625,43 грн та судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано: 01.07.2025.
Суддя О.В. Гулевець