ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
23.06.2025Справа № 910/3626/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи
за позовом ОСОБА_1
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Арч Хаус"
про скасування рішень загальних зборів та статуту
Представники сторін:
від позивача: Усок Т.С. , ордер серія АІ № 1819743;
від відповідача: Кобзаренко Ю.В., ордер серія АІ № 1861206.
ОСОБА_3 звернулась до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Арч Хаус» про скасування рішень загальних зборів та статуту.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Арч Хаус», оформлені протоколом загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Арч Хаус» від 08.05.2024 прийняті за відсутності кворуму, а відтак, з урахуванням порушень законодавства щодо порядку ініціювання та проведення загальних зборів, прийняті зборами рішення, оформлені зазначеним протоколом, а також статут, затверджений означеним протоколом, мають бути скасовані.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 28.04.2025.
08.04.2025 представником відповідача подано відзив на позовну заяву.
У судове засідання 28.04.2025 представники сторін з'явились.
За результатами судового засідання судом оголошено перерву до 26.05.2025.
29.04.2025 представником позивача подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи.
06.05.2025 представником позивача подано відповідь на відзив.
06.05.2025 представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив.
25.05.2025 та 26.05.2025 представником позивача подано заяви про зміну предмету позову.
У судове засідання 26.05.2025 представники сторін з'явились.
Згідно з ч. 3 ст. 46 ГПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Дослідивши подану позивачем заяву про зміну предмету позову, суд визнає її такою, що подана з дотриманням приписів чинного процесуального законодавства, зокрема положень ч. 5 ст. 46, ст. 170 ГПК України, тому, суд приймає до розгляду заяву позивача та визначає предмет позову з її урахуванням.
В свою чергу, розглянувши у судовому засіданні 26.05.2025 клопотання представника позивача про витребування доказів, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов наступного висновку.
Як вбачається із заявленого представником позивача клопотання, заявник просить витребувати у відповідача:
- копії відомостей про направлення чи вручення (відповідно до вимого Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Арч Хаус", затвердженого протоколом загальних зборів № 5 від 24.05.2017) повідомлень про проведення 27.03.2024 загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Арч хаус»;
- копії нотаріально посвідчених довіреностей, вказаних в протоколі Загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Арч Хаус" від 08.05.2024, які надавали право голосу, а саме брати участь в загальних зборах Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Арч Хаус" шляхом письмового опитування;
- копії листків письмового опитування, проведеного Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Арч Хаус" в період з 27.03.23024 по 11.04.2024;
- копію рішення Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Арч Хаус" про обрання головою правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Арч Хаус" Шнейдер І.П.;
- копію технічного паспорту будинку № 2/37-Б по вул. Пирогова/Б.Хмельницького у м. Києві.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів);
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу;
5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
У клопотанні про витребування судом групи однотипних документів як доказів додатково зазначаються ознаки, що дозволяють ідентифікувати відповідну групу документів.
Розглянувши клопотання представника позивача про витребування доказів, суд дійшов висновку про його необґрунтованість, оскільки жодних посилань на обставини, які входять в предмет доказування з урахуванням предмету та підстав позову, а також урахуванням позивача у справі, які б могли підтвердити або спростувати такі докази заява не містить.
При цьому, суд враховує, що чинне законодавство містить обмеження щодо надання співвласникам конфіденційної інформації про фізичних осіб.
Запровадженням до статті 14 Закону про ОСББ та статті 6 Закону про особливості здійснення права власності обмеження поширення інформації (словосполучення «крім конфіденційної інформації про фізичних осіб») досягнуто юридичної визначеності у питанні захисту конфіденційної інформації про особу, яка включає і персональні дані.
Отже, персональні дані співвласників та інших фізичних осіб, отримані ОСББ в процесі його діяльності, є конфіденційною інформацією з відповідним правовим режимом. Персональні дані співвласників та інших фізичних осіб не підлягають наданню ОСББ для ознайомлення співвласнику як конфіденційна інформація, згода на поширення якої не надавалась у встановленому законом порядку, що узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 09.04.2024 у справі № 925/1440/22.
Враховуючи, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, з огляду на відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання, судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.06.2025, яку занесено до протоколу судового засідання.
У судове засідання 23.06.2025 представники сторін з'явились.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача не визнав заявлені позовні вимоги та просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.
На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 23.06.2025 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Арч хаус» (далі - відповідач) створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку № 2/37-Б на вул. Пирогова/Богдана Хмельницького в місті Києві відповідно до Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» (п. 1.1 Статуту).
Відповідно до п. 3.3 Статуту вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Загальні збори вправі приймати рішення з усіх питань діяльності об'єднання. Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік.
Пунктом 3.3 Статуту визначено, що до виключної компетенції загальних зборів належить, зокрема затвердження Статуту об'єднання, внесення мін до нього.
Відповідно до п. 3.4 Статуту загальні збори скликаються і проводяться правлінням об'єднання або ініціативною групою не менш як трьох співвласників.
Правління (ініціативна група) не менше ніж за 14 днів до дати проведення загальних зборів вручає кожному співвласнику під розписку або направляє рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласників в будинку, письмове повідомлення про проведення загальних зборів. У повідомленні про проведення загальних зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.
Повідомлення про проведення загальних зборів, а також проекти документів, які планується затвердити на загальних борах (та в разі необхідності - розрахунки до них), розміщуються в місцях загального користування будинку та на інтернет-ресурсах.
Час і місце проведення загальних зборів обираються зручними для більшості можливих учасників зборів.
Згідно з п. 3.5 Статуту у загальних зборах мають право брати участь усі співвласники. Інтереси співвласника, який особисто не бере участі в зборах, може на підставі договору або закону представляти його представник, який у такому разі має право голосувати від імені такого співвласника.
Загальні збори веде голова зборів, який обирається більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників.
У відповідності до п. 3.6 Статуту кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційно до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більше 50 відсотків загальної площі всіх квартир або нежитлових приміщень будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.
Пунктом 3.7 Статуту визначено, що рішення на загальних зборах приймаються шляхом відкритого поіменного голосування.
Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувати співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників.
Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, про порядок управління та користування спільним майно, про передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт будинку або зведення господарських споруд вважаються прийнятими, якщо за відповідне рішення проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають не менш як дві третини від загальної кількості голосів співвласників.
Рішення загальних зборів викладається письмово та засвідчується особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату його голосування («за» чи «проти».)
Відповідно до п. 3.8 Статуту якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів «за» або «проти», встановленої пунктом 8 розділу ІІІ цього Статуту, ініціатором зборів (правління або ініціативною групою) проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах.
Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів «за» не набрано, відповідні рішення вважаються неприйнятими.
Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування (п. 3.9 Статуту).
Згідно з п. 3.10 Статуту рішення загальних зборів, прийняте відповідно до цього статуту є обов'язковим для всіх співвласників.
Рішення загальних зборів мають вищу юридичну силу щодо рішень інших органів управління об'єднання. Загальні збори своїм рішенням можуть у будь-який час скасувати або визнати таким. Що втратило чинність, рішення будь-якого іншого статутного органу об'єднання, зокрема правління та ревізійної комісії (ревізора) об'єднання.
Рішення загальних зборів оприлюднюється шляхом розміщення його тексту в місцях загального користування будинку.
Рішення загальних зборів оприлюднюються шляхом його розміщення в місцях загального користування багатоквартирного будинку та/або мережі Інтернет, а рішенням загальних зборів - надаються співвласникам під розписку або направляються поштою (рекомендованим листом) ініціатором загальних зборів (правлінням або ініціативною групою). Співвласники мають право знайомитися з рішенням (протоколами) загальних зборів, затвердженими такими рішеннями документами та за власний рахунок робити з них копії та виписки.
Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку.
Рішеннями загальних зборів від 27.03.2024, письмове опитування по яким проводилось до 11.04.2024, оформлених Протоколом від 08.05.2024, вирішено:
1) затверджено звіт правління за 2023 рік;
2) у зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення управління багатоквартирними будинками» від 14.07.2023 № 3270-ІХ, що набрав чинності 10.11.2023 та у зв'язку з вимогою цього закону об'єднання співвласників багатоквартирних будинків, статути яких затверджені до набрання чинності цим Законом, забезпечити приведення таких статутів у відповідність із цим Законом, затвердити нову редакцію Статут ОСББ «Арч хаус» в редакції, запропонованій правлінням;
- уповноважити голову загальних зборів підписати нову редакцію Статуту;
- уповноважити голову правління ОСББ «Арч хаус» здійснити всі необхідні дії стосовно державної реєстрації нової редакції Статуту, в тому числі підписання заяв, подачі та отримання необхідних документів, вчинення всіх інших юридично значимих дій, з право передоручення таких повноважень;
3) повідомлення про прийняті загальними зборами рішення із зазначенням результатів голосування з кожного питання не пізніше 15 календарних днів з дня проведення загальних зборів або завершення строку. Встановленого для проведення письмового опитування оприлюднювати шляхом:
- розміщення рішення на дошках оголошень;
- інформувати в загальнобудинковому месенджері;
- відправляти повідомлення на електронну адресу власника (у разі надання такої адреси).
ОСОБА_4 (далі - позивач) є власником квартири № 8 та приміщення АДРЕСА_2 .
Звертаючись з позовом до суду, позивач зазначає, що рішення про затвердження нової редакції Статуту (у формі протоколу загальних зборів ОСББ від 08.05.2024) прийняте з порушенням вимог законодавства та діючого на той час Статуту ОСББ, в частині дотримання вимоги щодо повідомлення про проведення зборів, оскільки позивачу не менше ніж за 14 днів до дати проведення загальних зборів, проведених 27.03.2024, не вручалось під розписку та не направлялось рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення письмове повідомлення про проведення загальних зборів.
Позивач зазначає, що підрахунок голосів здійснено не пропорційно до загальної кількості квартир/нежитлових приміщень співвласника, а шляхом подвоєння квадратних метрів приміщення, а саме квартири №№ 23 , 24 , 44 , 45 , 46 проголосували двічі. Що викривило підрахунок голосів на 413,6 кв.м.
Позивач також зазначає, що результати голосування, за відсутності реальної участі осіб на загальних борах, за відсутності реального повідомлення про проведення загальних зборів, за відсутності підпису кожного співвласника, хто голосував із зазначенням результатів його голосування, які номінально описані в оскаржуваному протоколі є фіктивними та не мають за собою реального волевиявлення співвласників багатоквартирного будинку змінювати чинний статут, приймати нову редакцію Статуту, яка розширює повноваження голови правління ОСББ.
У зв'язку з викладеним, позивач просить визнати недійсними рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Арч хаус», оформлені протоколом загальних зборів ОСББ «Арч хаус», проведених 27.03.2024, письмове опитування проводилось в період до 11.04.2024, дата підписання протоколу 08.05.2024, а також визнати недійсним статут, затверджений протоколом загальних зборів від 08.05.2024.
Відповідач в свою чергу, заперечуючи проти позову, у відзиві на позовну заяву зазначає, що під час підготовки загальних зборів, організатором зборів була направлені власникам «Повідомлення про проведення загальних зборів», в яких вказувалось, що « 27» березня 2024 року о « 18» год. « 00» хв. за адресою: АДРЕСА_8 відбудуться загальні збори співвласників ОСББ «АРЧ ХАУС». Збори проводяться з ініціативи правління. Загальні збори веде голова зборів. Голова зборів обираються більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників. Мета цих зборів привести у відповідність статут ОСББ у зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення управління багатоквартирними будинками» від 14 липня 2023 року № 3270-IX, що набув чинності 10 листопада 2023 року. В повідомленні вказувався порядок денний загальних зборів, зокрема: 1. Звіт правління за 2023 рік. 2. Затвердження нової редакції Статуту ОСББ «АРЧ ХАУС». 3. Визначення способу повідомлення про прийняті зборами рішення. Також в цьому повідомленні, за посиланням розміщувалась нова редакція статуту та порівняльна таблиця змін до статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «АРЧ ХАУС» в редакції 2017 року та в редакції 2024 року. Також вказувалось, що роздруковані проекти документів ви також можете отримати звернувшись до правління ОСББ. Співвласників було повідомлено про технічну можливість для участі співвласників в загальних зборах дистанційно в режимі відеоконференції за посиланням: https://us06web.zoom.us/j/81343144126? pwd=6aHbbMtVSXYD7GwFKcNQmpezVzt1nz.1, ідентифікатор конференції: 813 4314 4126, код доступу: 148536.
Відповідач зазначає, що правління на виконання вимог закону, належним чином (рекомендованим листом) повідомило позивача про загальні збори співвласників будинку, у якому створено ОСББ, як на квартиру № 8 , так і не нежитлове приміщення № 61.
Відповідач також зазначає, що розділ 2 оскаржуваного протоколу, що має назву «Відомості про кожного співвласника (його представника), який взяв участь в установчих зборах, у тому числі дистанційно з використанням технічних засобів електронних комунікацій у режимі відеоконференції або письмовому опитуванні», у третьому стовпчику містить саме відомості про загальну площу квартири або нежитлового приміщення, як того вимагає закон, а не про частку співвласника, та відповідно у всіх перелічених позивачем випадках співвласники мають частки в квартирах, і самі власники або їхні представники голосували відповідною кількістю голосів, пропорційною до частки площі квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику, у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку, а отже «здвоєння» не відбулося, і це легко перевірити шляхом математичного підрахунку навіть на основі даних, наведених у протоколі.
Також відповідач зазначає про необхідність врахування співмірності балансу прав, законних інтересів однієї людини та прав і законних інтересів інших співвласників багатоквартирного будинку.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до статті 385 Цивільного кодексу України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначає Закон України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
Зазначений Закон визначає об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
За приписами частини 4 статті 4 вищевказаного Закону основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Отже, вищезазначений Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 у справі №462/2646/17.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласником багатоквартирного будинку є власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов'язків співвласників, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.
За приписами частини 2 статті 4 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.
Стаття 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначає, що органами управління об'єднання є загальні збори об'єднання, правління, ревізійна комісія об'єднання.
Вищим органом управління об'єднання є загальні збори.
Загальні збори скликаються та проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів з урахуванням положень цієї статті. Ініціатором загальних зборів є правління об'єднання або ініціативна група, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежитлових приміщень.
Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік.
Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників.
Рішення загальних зборів об'єднання доводяться до відома співвласників ініціатором загальних зборів у порядку, визначеному частиною двадцять шостою статті 6 цього Закону, або в іншому порядку, визначеному загальними зборами об'єднання.
Співвласники мають право знайомитися з рішеннями (протоколами) загальних зборів, затвердженими такими рішеннями документами та робити з них копії.
Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку.
До виключної компетенції загальних зборів об'єднання відноситься, зокрема затвердження статуту об'єднання, внесення змін до нього;
Статутом об'єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах, ніж передбачено частинами чотирнадцятою та п'ятнадцятою статті 6 цього Закону.
Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники, які разом мають більше половини загальної кількості голосів усіх співвласників (крім випадків, якщо законом та/або статутом об'єднання встановлена більша кількість голосів, необхідна для прийняття рішення). Статутом об'єднання може бути встановлена інша кількість голосів, необхідна для прийняття рішення з окремих питань. Забороняється встановлювати у статуті об'єднання кількість голосів, необхідну для прийняття рішення, менше ніж 50 відсотків загальної кількості голосів усіх співвласників та більше ніж 75 відсотків загальної кількості голосів усіх співвласників (а для прийняття рішення з питань обрання органів управління об'єднання, зміни форми управління, встановлення та зміни розмірів внесків/платежів, затвердження кошторису - більше ніж 67 відсотків загальної кількості голосів усіх співвласників), крім випадків, передбачених цим Законом.
Рішення загальних зборів об'єднання про відключення будинку від мереж (систем) централізованого постачання комунальних послуг у порядку, встановленому законом, і визначення системи подальшого забезпечення будинку комунальними послугами вважаються прийнятими, якщо за них проголосували співвласники, які разом мають більше ніж 75 відсотків загальної кількості голосів усіх співвласників.
Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частинами чотирнадцятою та п'ятнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах.
Відповідно до п. 3.4 Статуту загальні збори скликаються і проводяться правлінням об'єднання або ініціативною групою не менш як трьох співвласників.
Правління (ініціативна група) не менше ніж за 14 днів до дати проведення загальних зборів вручає кожному співвласнику під розписку або направляє рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласників в будинку, письмове повідомлення про проведення загальних зборів. У повідомленні про проведення загальних зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.
Повідомлення про проведення загальних зборів, а також проекти документів, які планується затвердити на загальних борах (та в разі необхідності - розрахунки до них), розміщуються в місцях загального користування будинку та на інтернет-ресурсах.
Час і місце проведення загальних зборів обираються зручними для більшості можливих учасників зборів.
ОСОБА_4 є власником квартири № 8 та приміщення АДРЕСА_2 .
Як вбачається з матеріалів, 12 березня 2024 року, відповідачем було направлено на адреси позивача: АДРЕСА_9 та приміщення № 61 Повідомлення про проведення загальних зборів 27.04.2024, які не були отримані позивачем та були повернуті відділом поштового зв'язку з відміткою «за закінченням терміну зберігання», а отже відповідачем було дотримано вимог п. 3.4 Статуту в частині належного повідомлення позивача про проведення загальних зборів, в зв'язку з чим, судом відхиляються посилання позивача не неповідомлення його про проведення загальних зборів.
Так, рішеннями загальних зборів від 27.03.2024, письмове опитування по яким проводилось до 11.04.2024, оформлених Протоколом від 08.05.2024, вирішено:
1) затверджено звіт правління за 2023 рік;
2) у зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення управління багатоквартирними будинками» від 14.07.2023 № 3270-ІХ, що набрав чинності 10.11.2023. та у зв'язку з вимогою цього закону об'єднання співвласників багатоквартирних будинків, статути яких затверджені до набрання чинності цим Законом, забезпечити приведення таких статутів у відповідність із цим Законом, затвердити нову редакцію Статут ОСББ «Арч хаус» в редакції, запропонованій правлінням;
- уповноважити голову загальних зборів підписати нову редакцію Статуту;
- уповноважити голову правління ОСББ «Арч хаус» здійснити всі необхідні дії стосовно державної реєстрації нової редакції Статуту, в тому числі підписання заяв, подачі та отримання необхідних документів, вчинення всіх інших юридично значимих дій, з право передоручення таких повноважень;
3) повідомлення про прийняті загальними зборами рішення із зазначенням результатів голосування з кожного питання не пізніше 15 календарних днів з дня проведення загальних зборів або завершення строку. Встановленого для проведення письмового опитування оприлюднювати шляхом:
- розміщення рішення на дошках оголошень;
- інформувати в загальнобудинковому месенджері;
- відправляти повідомлення на електронну адресу власника (у разі надання такої адреси).
Суд зазначає, що під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення.
Отже, підставою для пред'явлення позову про визнання рішення зборів недійсними є наявність не лише порушення норм закону під час їх проведення, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.
При цьому, управління майном багатоквартирного будинку є правом (та відповідно обов'язком) власників приміщень у багатоквартирному будинку, яке може реалізовуватися та виконуватися ними, зокрема, через об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, створене в цьому будинку.
Водночас, визначення порядку управління багатоквартирним будинком, є невід'ємною складовою реалізації прав та виконання обов'язків співвласниками багатоквартирного будинку щодо належного утримання та управління спільним майном, що здійснюється за їх безпосереднім волевиявленням.
Разом з цим, якщо положення статуту ОСББ як акта, який визначає правовий статус цієї юридичної особи, суперечать законодавству та/або порушують права та охоронювані законом інтереси співвласників багатоквартирного будинку (в даному випадку позивача), за наявності відповідного спору окремі положення статуту можуть бути визнані недійсними шляхом подання позову щодо недійсності статуту (його окремих пунктів).
В судовому рішенні про визнання недійсними як окремих положень статуту, так і у цілому статуту, має бути зазначено, яким саме приписам закону суперечать ці положення та які права позивача ними порушуються або оспорюються. При цьому, задоволення позовних вимог судом не повинно порушувати прав інших осіб.
Згідно з ч. 6 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Статтею 5 Господарського процесуального кодексу України визначено, що, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Критеріями визначення заінтересованості позивача в оспорюваному пункті Статуту ОСББ є:
1) права і законні інтереси позивача безпосередньо порушені пунктом Статутом;
2) у результаті визнання пункту Статуту недійсним права позивача будуть відновлені;
3) відновлення прав позивач не порушуватиме прав інших осіб.
Суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Процесуально-правовий зміст захисту права полягає у тому, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. (ст. 4 ГПК України).
Враховуючи викладене вище, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України №18-рп/2004 від 01.12.2004 поняття "охоронюваний законом інтерес" що вживається в законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
У мотивувальній частині наведеного рішення Конституційний Суд України зазначив, що види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", як правило, не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними. Охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об'єктивного права у цілому, що панує у суспільстві, зокрема справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права і є його складовою.
Отже, з огляду на наведені положення законодавства, необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними у розумінні ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами, певного суб'єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку відповідача.
До господарського суду має право звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. Тобто в контексті цієї норми має значення лише суб'єктивне уявлення особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту. Виключно суб'єктивний характер заінтересованості як переконаності в необхідності судового захисту суб'єктивного матеріального права чи законного інтересу може підтверджуватися при зверненні до суду лише посиланням на таку необхідність самої заінтересованої особи. Саме тому суд не вправі відмовити у прийнятті позовної заяви з тих лише підстав, що не вбачається порушення матеріального права чи законного інтересу позивача, або заявник без належних підстав звернувся до суду в інтересах іншої особи.
Відтак на позивача покладений обов'язок обґрунтувати суду свої вимоги поданими до суду доказами, тобто, довести, що права та інтереси позивача дійсно порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту.
Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Суд звертає увагу на те, що завданням правосуддя є захист охоронюваних законом прав та інтересів осіб.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).
Наслідком прийняття судового рішення має бути реальне поновлення прав та/або інтересів особи, які були порушені.
Отже, лише встановивши наявність у особи, яка звернулась з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Позивач в свою чергу, звертаючись з позовом до суду, обґрунтовує своє порушене право виключно неповідомленням його про загальні збори, натомість як встановлено судом, відповідачем дотримано визначений п. 3.4 Статуту порядок повідомлення позивача про загальні збори.
Згідно висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 22.05.2019 у справі № 686/8227/17 щодо застосування статей 15, 16 Цивільного кодексу України у правовідносинах, пов'язаних з діяльністю Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку та визнанням недійсними рішень Об'єднання, вирішуючи спір про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку суд повинен установити наявність порушених прав позивача внаслідок порушення процедури скликання та проведення зборів, тобто не тільки недотримання норм закону під час скликання і проведення зборів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.
Саме позивачу необхідно доводити в суді, що рішення не відповідає інтересам співвласників, зокрема, порушує його права.
Згідно із позицією Конституційного Суду України, викладеною у Рішенні Першого сенату КСУ від 5 червня 2019 року у справі № 3-391/2018(6048/18) за конституційною скаргою ТОВ «МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА», зокрема, в п. 2.2 мотивувальної частини цього Рішення визначено «Неодмінним елементом принципу верховенства права є юридична визначеність, яка вимагає від законодавця чіткості, зрозумілості, однозначності правових норм, їх передбачуваності (прогнозованості) для забезпечення стабільного правового становища людини (абзац дев'ятий підпункту 4.3 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2018 року № 1-р/2018).
Юридична визначеність дає можливість учасникам суспільних відносин завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх легітимних очікуваннях (legitimate expectations), зокрема у тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право буде реалізоване. Юридичною визначеністю обумовлюється втілення легітимних очікувань, тобто досягнення бажаного результату шляхом вчинення правомірних дій з огляду на заздалегідь передбачені ймовірні наслідки.»
Отже, у світлі судової практики законні сподівання та інтерес позивача, пов'язані із реалізацією прав співвласників будинку на участь в управлінні, використанні та утриманні спільного майна, є охоронюваним об'єктом.
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07 квітня 2021 року у справі № 910/1255/20.
В свою чергу, встановлюючи фактичні обставини справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів суд зазначає, що у пункті 30 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи "Щодо якості судових рішень" міститься положення, згідно з яким дотримання принципів змагальності та рівності сторін є необхідними передумовами сприйняття судового рішення як належного сторонами, а також громадськістю.
Принцип змагальності необхідно розглядати як основоположний компонент концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції, що також включає споріднені принципи рівності сторін у процесі та принцип ефективної участі.
Пункт 4 статті 129 Конституції України змагальність сторін прямо пов'язує зі свободою в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Наразі сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за таким підходом сама концепція змагальності втрачає сенс.
Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Однак, жодних доказів, як обґрунтувань порушенням будь-яких прав позивача, як співвласника квартири та нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку, матеріали справи не містять.
При цьому, надаючи оцінку балансу інтересів у контексті наведеного, суд також зазначає, що інтереси окремого співвласника квартири можуть не збігатися з інтересами як інших співвласників багатоквартирного будинку, так і співвласників такої квартири, оскільки позивач у даній справі не є єдиним власником квартири, а отже суд має враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого ОСББ, відповідно здійснення співвласником своїх прав не може порушувати права інших співвласників.
Таким чином, заявлені позовні вимоги не спрямовані як на відновлення порушених або оспорюваних прав позивача, так і не спрямовані на можливе запобігання порушення прав позивача, оскільки жодних як доказів, так і обґрунтувань означеного, матеріали справи не містять, як і не містять обставин щодо неможливості реалізації позивачем своїх прав, як співвласником квартири та нежитлового приміщення.
У постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 910/15262/18 та від 03.03.2020 у справі № 910/6091/19 зазначено, що відсутність порушення прав та інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові.
Враховуючи вищевикладене, оскільки позивачем не доведено наявності суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
При цьому, оцінюючи доводи учасників справи під час розгляду справи, суд як джерелом права керується також практикою Європейського суду з прав людини. Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволені позовних вимог, з покладенням витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви на позивача.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 01.07.2025
Суддя О.А. Грєхова