ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
23.06.2025Справа № 910/5683/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ентерпрайз ЛТД"
до Melissa Trade FZ LLC
про стягнення 2 133 000 долари США.
Представники сторін:
від позивача: Каба Д.В., ордер серія ВА № 112341;
від відповідача: Маковій В.В., ордер серія АІ № 1891397.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ентерпрайз ЛТД» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Melissa Trade FZ LLC про стягнення 2 133 000 доларів США.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за Контрактом купівлі-продажу обладнання № ML12072022ENT-S від 12.07.2022, в частині поставки обумовленого товару.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2025 судом залишено позовну заяву без руху, встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом п'яти днів з дня вручення ухвали суду та спосіб їх усунення.
15.05.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 23.06.2025.
04.06.2025 представником відповідача подано відзив на позовну заяву.
04.06.2025 від представника відповідача - Маковій Віктора Володимировича надійшла заява про участь у судовому засіданні, призначеному на 23.06.2025, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2025 задоволено заяву представника відповідача - Маковій Віктора Володимировича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
20.06.2025 представником відповідача подано заяву в порядку ч. 6 ст. 183 ГПК України.
23.06.2025 представником позивача подано письмову згоду на розгляд справи по суті в день закінчення підготовчого провадження.
У судове засідання 23.06.2025 представники сторін з'явились.
У підготовчому засіданні, призначеному на 23.06.2025, суд вчинив всі дії, визначені частиною другою статті 182 ГПК України, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Частиною 6 статті 183 ГПК України передбачено, що якщо під час підготовчого судового засідання вирішені питання, зазначені у частині другій статті 182 цього Кодексу, за письмовою згодою всіх учасників справи, розгляд справи по суті може бути розпочатий у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.
Учасники справи у підготовчому засіданні 23.06.2025 надали згоду на розгляд справи по суті у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.
Зважаючи на наведене, за результатами підготовчого засідання, призначеного на 23.06.2025, судом постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні 23.06.2025 судом розпочато розгляд справи по суті.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві.
На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 23.06.2025 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
12 липня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ентерпрайз ЛТД» (далі - покупець, позивач) та MELISSA TRADE FZ LLC (далі - продавець, відповідач) укладено Контракт купівлі-продажу обладнання № ML12072022ENT-S (далі - Контракт), за умовами якого продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити згідно умов даного Контракту Геофізичне обладнання до SERCEL 428XL Геофізичної сейсморозвідувальної телеметричної системи реєстрації, детальний перелік якого сторони відображають у Специфікації (Додаток № 1) до даного Договору та відповідних Інвойсах (далі - товар).
Відповідно до п. 1.2 Контракту кількість, вартість, строки поставки та умови поставки відображаються у Специфікаціях на кожну окрему партію Товару.
Згідно з п. 3.1 Контракту оплата товару здійснюється у валюті - доларах США, шляхом банківського переказу на рахунок продавця у порядку, визначеному Специфікацією на кожну окрему партію Товару.
У пункті 4.2 Контракту узгоджено, що строк поставки кожної партії товару затверджується сторонами в Додатку (Специфікації) до Контракту на конкретну партію товару. У будь-якому випадку строк поставки не повинен перевищувати 365 календарних днів з моменту отримання продавцем попередньої оплати за товар від покупця.
Цей контракт набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2022.
Якщо будь-яка зі сторін або обидві сторони не виконають або виконають неналежним чином свої зобов'язання згідно з цим Контрактом, строк його дії продовжується до моменту належного виконання таких зобов'язань (п. 11.1 Контракту).
Відповідно до Специфікації № 1 (в редакції Додаткової угоди № 6 від 21.08.2024) до Контракту ціна товару складає 3 448 169 США 46 центів.
Оплата товару, згідно з п. 3 Специфікації № 1 (в редакції Додаткової угоди № 6 від 21.08.2024) до Контракту, здійснюється у наступному порядку:
- попередня оплата у розмірі 61% загальної вартості товару, вказаної у п. 1 даної Специфікації, покупець сплачує упродовж 130 календарних днів з дати укладання Контракту на підставі інвойсу продавця шляхом здійснення банківського переказу покупцем грошових коштів на рахунок продавця;
- ще 39% загальної вартості товару, вказаної у п. 1 даної Специфікації, покупець сплачує упродовж 30 календарних днів з моменту поставки товару покупцю.
У пункті 4 Специфікації № 1 (в редакції Додаткової угоди № 6 від 21.08.2024) сторонами узгоджено, що поставка товару здійснюється продавцем на користь покупця не пізніше 17.07.2025.
На виконання умов Контракту позивачем сплачено відповідачу попередню оплату на підставі виставленого відповідачем Інвойсу № 12-1/ML12072022ENT-S від 12.07.2022 в загальному розмірі 2 133 000 доларів США згідно платіжних доручень № 49 від 01.08.2022 на суму 490 000 доларів США, № 50 від 06.09.2022 на суму 68 000 доларів США, № 51 від 08.09.2022 на суму 140 000 доларів США, № 52 від 30.09.2022 на суму 185 000 доларів США, № 53 від 18.10.2022 на суму 70 000 доларів США, № 55 від 01.11.2022 на суму 970 000 доларів США, № 60 від 14.11.2022 на суму 210 000 доларів США.
15 січня 2025 року сторонами укладено Додаткову угоду № 7 до Контракту, відповідно до якої, сторони дійшли згоди, зокрема доповнити Контракт пунктом 4.8 наступного змісту: у зв'язку з неодноразовим перенесенням терміну поставки товару, продавець зобов'язується письмово повідомити покупця у строк до 14.03.2025 про підтвердження можливості поставки товару в погоджений сторонами строк.
Також, означеною Додатковою угодою сторони виклали пункт 7.2 Контракту у наступній редакції: у разі невиконання продавцем зобов'язання, передбаченого п. 4.8 Контракту або повідомлення про неможливість підтвердження поставки товару в погоджений сторонами строк, продавець зобов'язаний протягом 2 банківських днів з моменту відправлення повідомлення про неможливість поставки, але не пізніше 18.03.2025, повернути покупцю отриману попередню оплату. В такому випадку сторони можуть або погодити новий строк поставки, або розірвати цей Договір. Покупець має право розірвати цей Договір в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це продавця, без відшкодування продавцю будь-яких витрат або збитків викликаних розірванням цього Контракту.
Крім того, означеною Додатковою угодою сторони виклали розділ 8 Контракту в новій редакції.
Відповідно до п. 8.2 Контракту (в редакції Додаткової угоди № 7 від 15.01.2025) у випадку, якщо сторони не можуть вирішити спірні питання шляхом переговорів, усі спори, розбіжності або вимоги, що виникають за цим Контрактом або у зв'язку з ним, у тому числі такі, що стосуються його виконання, порушення, припинення або недійсності, розглядаються місцевим господарським судом, юрисдикція якого поширюється на місто Київ. Правом, що регулює цей Контракт, є матеріальне право України. Мова розгляду - українська.
У пункті 8.2 Контракту (в редакції Додаткової угоди № 7 від 15.01.2025) сторони визначили наступні адреси для направлення судових викликів, обміну процесуальними документами та листування:
- продавець: 07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Гагаріна, буд. 16, оф. 32 (адреса адвоката для листування);
- покупець: 04214, м. Київ, Оболонський проспект, 54, літера А».
Листом від 13.03.2025 відповідач повідомив позивача, що незважаючи на всі зусилля, своєчасне виконання іншої частини робіт є неможливим у зв'язку із затримкою виготовлення та доставки відповідних матеріалів та компонентів, які вимагаються для продовження процесу ремонту та модернізації. Також відповідач зазначив, що окрім вживання всіх необхідних заходів для вирішення цієї проблеми та звернення до субпідрядників (виробників та постачальників), відповідач не отримав будь-яких позитивних відповідей, які б дозволили гарантувати своєчасне та належне виконання своїх зобов'язань за Контрактом.
30 квітня 2025 року позивач звернувся до відповідача із Листом, у якому зазначив, що в порушенням п. 7.2 Контракту, ані станом на 18 березня, ані станом на дату листа авансовий платіж не був повернутий, в зв'язку з чим вимагав повернути авансовий платіж у розмірі 2 133 000 доларів США.
Звертаючись з позовом до суду, позивач зазначає, що відповідач неодноразово звертався до позивача з листами (зокрема, листи від 11.10.2023 та від 19.08.2024) в яких зазначав про неможливість своєчасного здійснення поставки товару. Затримку поставки відповідач обґрунтовував необхідністю ремонту та модернізації обладнання із заміни GPS-модулів, що містяться в складі геофізичного обладнання. Відповідач також зазначав, що уповільнення ремонту GPS-модулів пов'язано із затримкою виготовлення та доставки сировини та складових у зв'язку із ускладненням наявними торговельно-економічними та логістичними обмеженнями, які викликані глобальними процесами. При цьому, в листі від 11.10.2023 відповідач заявляв про 60% готовність виконання ремонтних робіт, а в листі від 19.08.2024 (через 10 місяців після попереднього листа) - лише про 70% готовність виконання ремонтних робіт. Отже, за 10 місяців з дати направлення позивачу першого листа щодо неможливості своєчасної поставки товару відповідач не здійснив ремонтні роботи та навіть не наблизився до їх завершення.
Позивач зазначає, що у зв'язку з наведеними вище обставинами суттєвої затримки постачання товару з боку відповідача, ТОВ «Ентерпрайз ЛТД» та MELISSA TRADE FZ LLC було вирішено внести зміни до Контракту купівлі-продажу шляхом укладення Додаткової угоди № 7 від 15.01.2025, на виконання умов якої відповідач Листом від 13.03.2025 повідомив ТОВ «Ентерпрайз ЛТД», що незважаючи на всі вжиті MELISSA TRADE FZ LLC заходи стосовно поставки товару, своєчасно виконати свої зобов'язання щодо поставки товару MELISSA TRADE FZ LLC не може.
Таким чином, позивач зазначає, що у MELISSA TRADE FZ LLC, на підставі положень п. 7.2 Контракту виникло зобов'язання повернути ТОВ «Ентерпрайз ЛТД» отриману суму попередньої оплати за товар в розмірі 2 133 000 доларів США не пізніше 18.03.2025, яке відповідач не виконав, в зв'язку з чим, позивач вимушений був звернутись до суду з даним позовом.
Відповідач в свою чергу, заперечуючи проти позову, у відзиві на позовну заяву зазначає, що примусове стягнення з нього суми попередньої оплати в судовому порядку є передчасним, оскільки відповідач не відмовлявся від поставки товару та жодного разу не зазначав про неможливість його поставки, натомість відповідач звертав увагу позивача на те, що більша частина ремонтних робіт вже виконана, а повністю ремонтні роботи будуть завершені після поставки контрагентами відповідача необхідних деталей та матеріалів.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
За приписами ст. 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.
Іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України (ст. 365 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно ст. 3 Закону України «Про міжнародне приватне право», якщо міжнародним договором України передбачено інші правила, ніж встановлені цим Законом, застосовуються правила цього міжнародного договору.
Згідно зі ст. 366 Господарського процесуального кодексу України підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
При цьому, за змістом ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема, у випадках, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.
Відповідно до п. 8.2 Контракту (в редакції Додаткової угоди № 7 від 15.01.2025) у випадку, якщо сторони не можуть вирішити спірні питання шляхом переговорів, усі спори, розбіжності або вимоги, що виникають за цим Контрактом або у зв'язку з ним, у тому числі такі, що стосуються його виконання, порушення, припинення або недійсності, розглядаються місцевим господарським судом, юрисдикція якого поширюється на місто Київ. Правом, що регулює цей Контракт, є матеріальне право України. Мова розгляду - українська.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що спір за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ентерпрайз ЛТД" до Melissa Trade FZ LLC про стягнення 2 133 000 доларів США підсудний Господарському суду містка Києва.
У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитись від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
У відповідності до норм ст. 663 ЦК України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У пункті 4 Специфікації № 1 (в редакції Додаткової угоди № 6 від 21.08.2024) сторонами узгоджено, що поставка товару здійснюється продавцем на користь покупця не пізніше 17.07.2025.
Водночас, 15 січня 2025 року сторонами укладено Додаткову угоду № 7 до Контракту, відповідно до якої, сторони дійшли згоди, зокрема доповнити Контракт пунктом 4.8 наступного змісту: у зв'язку з неодноразовим перенесенням терміну поставки товару, продавець зобов'язується письмово повідомити покупця у строк до 14.03.2025 про підтвердження можливості поставки товару в погоджений сторонами строк.
Листом від 13.03.2025 відповідач повідомив позивача, що незважаючи на всі зусилля, своєчасне виконання іншої частини робіт є неможливим у зв'язку із затримкою виготовлення та доставки відповідних матеріалів та компонентів, які вимагаються для продовження процесу ремонту та модернізації. Також відповідач зазначив, що окрім вживання всіх необхідних заходів для вирішення цієї проблеми та звернення до субпідрядників (виробників та постачальників), відповідач не отримав будь-яких позитивних відповідей, які б дозволили гарантувати своєчасне та належне виконання своїх зобов'язань за Контрактом.
Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, відповідач на виконання п. 4.8 Контракту у строк до 14.03.2025 повідомив про неможливість поставки товару в погоджений сторонами строк.
Жодних доказів в підтвердження повідомлення відповідачем покупця про можливість виконання поставки товару в погоджений сторонами строку у відповідності до п. 4.8 Контракту, відповідачем до матеріалів справи не надано.
В свою чергу, у пункті 7.2 Контракту сторони узгодили, що у разі невиконання продавцем зобов'язання, передбаченого п. 4.8 Контракту або повідомлення про неможливість підтвердження поставки товару в погоджений сторонами строк, продавець зобов'язаний протягом 2 банківських днів з моменту відправлення повідомлення про неможливість поставки, але не пізніше 18.03.2025, повернути покупцю отриману попередню оплату.
Отже, як зазначає позивач та доказів зворотнього відповідачем до матеріалів справи не надано, у відповідача виник обов'язок з повернення сплаченої позивачем суми попередньої оплати у строк до 18.03.2025.
Отже за наведених обставин, кошти у розмірі 2 133 000 доларів США 80 центів сплачені у якості попередньої оплати за Контрактом, з огляду як на відсутність доказів повідомлення відповідачем покупця у порядку п. 4.8 Контракту у строк до 14.03.2025 про можливість поставки товару, підлягають поверненню позивачу на підставі п. 7.2 Контракту, доказів повернення яких, відповідачем до матеріалів справи не надано.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.
З огляду на викладене вище, враховуючи встановлений судом факт неможливості невиконання відповідачем своїх зобов'язань в частині поставки товару, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення відповідачем покупцю передоплати у розмірі 2 133 000 доларів США 00 центів.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення суму попередньої оплати.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з MELISSA TRADE FZ LLC (B01-109, Service Block, Al Hulaila Industrial Zone-FZ, RAK, United Arab Emirates, PO BOX 10055; ідентифікаційний код: 0000004027748) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ентерпрайз ЛТД" (04214, м. Київ, просп. Оболонський, буд. 54, офіс, літ. А; ідентифікаційний код: 38920166) заборгованість у розмірі 2 133 000 (два мільйони сто тридцять три тисячі) доларів США 00 центів та витрати по сплаті судового збору у розмірі 847 840 (вісімсот сорок сім тисяч вісімсот сорок) грн. 00 коп.
3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 01.07.2025
Суддя О.А. Грєхова