ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про відмову у відкритті провадження у справі
м. Київ
01.07.2025Справа № 910/8105/25
За позовом Дочірнього підприємства «Кондитерська корпорація «Рошен» (03039, м. Київ, проспект Науки, будинок 1, корпус 1)
До 1) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
2) Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» (01601, м. Київ, вул. Годзенка, 1)
про дострокове припинення дії свідоцтв України НОМЕР_2 та НОМЕР_1
Суддя Бондаренко - Легких Г. П.
Без виклику представників.
Дочірнє підприємство «Кондитерська корпорація «Рошен» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 та Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій»? в якому просить достроково припинити дію свідоцтва України на торговельну марку НОМЕР_2 від 10.01.2014 та свідоцтва України на торговельну марку НОМЕР_1 від 10.01.2014 повністю щодо усіх товарів 30 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про відмову у прийнятті позовної заяви на підставі пункту 1 частини 1 статті 175 ГПК України, з огляду на наступне.
Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства (пункт 1 частини 1 статті 175 ГПК України).
Частиною першою статті 45 ГПК України передбачено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 20 ГПК України Вищий суд з питань інтелектуальної власності розглядає справи щодо прав інтелектуальної власності, зокрема, справи у спорах щодо реєстрації, обліку прав інтелектуальної власності, визнання недійсними, продовження дії, дострокового припинення патентів, свідоцтв, інших актів, що посвідчують або на підставі яких виникають такі права, або які порушують такі права чи пов'язані з ними законні інтереси.
Оскільки між позивачем та відповідачем-1 виник спір, пов'язаний із захистом прав інтелектуальної власності, а саме спір щодо припинення (позбавлення) прав саме фізичної особи як власника свідоцтв на відповідні торгівельні марки, відповідно в силу положень частини другої статті 20 ГПК України спір відноситься до компетенції Вищого суду з питань інтелектуальної власності.
Однак, згідно із частиною першою розділу Х Перехідних положень ГПК України частина четверта статті 3, частини перша та друга статті 20 (в частині визначення юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності), частина третя статті 24, частина третя статті 25, частина дев'ята статті 31, частина друга статті 33, частина третя статті 253, частина перша статті 320 цього Кодексу (в частині права на подання заяви про перегляд судового рішення Вищого суду з питань інтелектуальної власності) вводяться в дію з дня, наступного за днем опублікування Головою Вищого суду з питань інтелектуальної власності у газеті "Голос України" повідомлення про початок роботи Вищого суду з питань інтелектуальної власності.
У пункті 15 розділу ХІ Перехідних положень ГПК України визначено, що Вищий суд з питань інтелектуальної власності починає свою роботу з дня, наступного за днем опублікування Головою Вищого суду з питань інтелектуальної власності в газеті "Голос України" повідомлення про початок роботи Вищого суду з питань інтелектуальної власності.
Разом з тим, згідно з пунктом 16 розділу ХІ Перехідних положень ГПК України відтерміновано початок дії вказаних положень, а саме регламентовано, що до початку роботи Вищого суду з питань інтелектуальної власності справи щодо прав інтелектуальної власності розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, судами відповідно до правил юрисдикції (підвідомчості, підсудності), які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Оскільки Вищий суд з питань інтелектуальної власності роботу не розпочав, справи щодо прав інтелектуальної власності розглядаються відповідно до правил юрисдикції (підвідомчості, підсудності), які діяли до набрання чинності ГПК України у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147- VIII.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала правові позиції щодо правил віднесення спорів до господарської юрисдикції. Зокрема, у постанові від 21.09.2021 № 905/2030/19 (905/1159/20) та у постанові від 13.02.2019 у справі № 910/8729/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що: "… ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним та Господарським кодексами України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції".
За визначенням наведеним у статті 1 Закону "Про охорону прав на знаки для товарів та послуг" (Закон № 3689) особа, яка має має право на одержання свідоцтва на торгівельну марку, - це фізична або юридична особа.
У даному випадку, вимоги позивача стосуються безпосередньо позбавлення (припинення) фізичної особи права власності на торговельні марки шляхом дострокового припинення дії свідоцтв України, а тому належним відповідачем щодо заявлених вимог є саме власник свідоцтв НОМЕР_2, № НОМЕР_1 - ОСОБА_1, що визначений позивачем в якості відповідача-1.
З огляду на те, що спір має приватноправовий характер, а спірні правовідносини між сторонами спору виникли до початку роботи Вищого суду з питань інтелектуальної власності, то в силу положень пункту 16 розділу ХІ Перехідних положень ГПК України, визначення юрисдиції (підвідомчості, підсудності) цього спору підлягає з урахуванням не тільки суті, а також із урахуванням суб'єктного складу спірних правовідносин. Подібні за змістом висновки викладала Велика Палата Верховного Суду в постанові від 27.06.2018 у справі № 804/629/16 та в ухвалі від 31.10.2019 у справі № 760/809/18.
Разом з тим частина перша статті 19 Цивільного процесуального кодексу України передбачає, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Отже, у порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
Суд зазначає, що при визначенні юрисдикційності спору слід ураховувати, що критеріями розмежування між цивільною та іншими юрисдикціями є, по-перше, суб'єктивний склад сторін, однією з яких у спорі є здебільшого фізична особа; по-друге, характер спору про право (справи за позовами, що виникають з будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами інших видів судочинства).
Тобто критеріями розмежування між справами цивільного та господарського судочинства є одночасно суб'єктний склад учасників справи та характер спірних правовідносин. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 688/2940/16-ц.
Щодо заявлення вимоги до відповідача-2, то суд зазначає, що матеріально-правові вимоги у цій справі є однорідними, нерозривно пов'язаними між собою та за своїм суб'єктним складом мають розглядатися в одному провадженні саме за правилами цивільного судочинства.
За обставин вище викладеного, на переконання суду, вимоги позивача про дострокове припинення дії свідоцтв України на торговельні марки НОМЕР_2, НОМЕР_1 та похідні вимоги не підлягають розгляду за правилами господарського судочинства.
Подібні правові висновки викладені у пунктах 8.56-8.58 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.06.2025 у справі №910/4461/23.
Отже, з огляду на суб'єктний склад сторін, а саме зважаючи на те, що основною вимогою є припинення дії свідоцтв на торгівельні марки, які зареєстровані саме за фізичною особою, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі за даною позовною заявою на підставі пункту 1 частини 1 статті 175 ГПК України.
Згідно з пунктом 4 статті 175 ГПК України до ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, що надсилається заявникові, додаються позовні матеріали. Копія позовної заяви залишається в суді.
У зв'язку з відмовою у відкритті провадження у справі, разом із позовною заявою позивачу також повертається подана заява про забезпечення позову.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 175, статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Відмовити у відкритті провадження у справі №910/8105/25 за позовом Дочірнього підприємства «Кондитерська корпорація «Рошен».
2. Повернути Дочірньому підприємству «Кондитерська корпорація «Рошен» позовну заяву та заяву про забезпечення позову з додатками.
3. Роз'яснити Дочірньому підприємству «Кондитерська корпорація «Рошен», що заявлені нею позовні вимоги в даному позові підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню в порядку, передбаченому статтями 254-257 ГПК України.
Суддя Г.П. Бондаренко - Легких