ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
30.06.2025Справа № 910/2421/25
Суддя Господарського суду міста Києва Лиськов М.О., розглянувши без виклику учасників справи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛО-ІНВЕСТБУД" про вирішення питання про розподіл судових витрат, пов'язаних з розглядом справи №910/2421/25
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛО-ІНВЕСТБУД"
(39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Василя Симоненка,
буд. 1-Д; ідентифікаційний код: 43717167)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ
"ЕСТЕТТЕХНОЛОГ"
(04119, м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 4-А, оф. 139;
ідентифікаційний код: 42554403)
про стягнення 1 175 629, 75 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОЛО-ІНВЕСТБУД" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ЕСТЕТТЕХНОЛОГ" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у зв'язку із неналежним виконанням умов Договору поставки №105-К від 17.11.2020 у загальному розмірі 1 175 629,75 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи прийнято здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.05.2025 позов задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ЕСТЕТТЕХНОЛОГ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛО-ІНВЕСТБУД" 744 134,81 грн. основного боргу, 364 461,65 грн. інфляційних втрат, 67 033,29 грн. 3% річних та 14 107,56 грн судового збору.
27.05.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛО-ІНВЕСТБУД" про вирішення питання про розподіл судових витрат, пов'язаних з розглядом справи №910/2421/25 в якій заявник просить суд вирішити питання про розподіл судових витрат, пов'язаних з розглядом справи №910/2421/25 Господарським судом м. Києва, ухвалити додаткове судове рішення у справі № 910/2421/25, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЕСТЕТТЕХНОЛОГ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛО-ІНВЕСТБУД» судові витрати, а саме, 12 000 (дванадцять тисяч) гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу.
Як вбачається з рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2025 у справі №910/2421/25 судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем під час розгляду даної справи, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення.
З матеріалів справи вбачається, що першою заявою по суті спору з боку позивача є позовна заява, в якій позивач зазначив попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000, 00 грн., які Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОЛО-ІНВЕСТБУД" очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Так, частиною 8 статті 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Враховуючи викладені вимоги ГПК України, суд зазначає, що оскільки в процедурі спрощеного провадження стадія судових дебатів відсутня, то вимога ч. 8 ст. 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат до закінчення судових дебатів - не може розповсюджуватися на сторін у справі, яка розглядається у спрощеному провадженні.
Водночас в даному випадку до правовідносин сторін підлягає застосуванню інша вимога ч. 8 ст. 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.10.2020 у справі № 922/376/20.
З огляду на те, що рішення у справі №910/2421/25 ухвалене 22.05.2025, то останнім днем для подачі Товариством з обмеженою відповідальністю "ПОЛО-ІНВЕСТБУД" заяви про ухвалення додаткового рішення є 27.05.2025.
Заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛО-ІНВЕСТБУД" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі №910/2421/25 сформована засобами системи «Електронний суд» 26.05.2024 та надійшла до Господарського суду міста Києва 27.05.2025, тобто в межах строку встановленого приписами ч.8 ст. 129 ГПК України.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛО-ІНВЕСТБУД" про вирішення питання про розподіл судових витрат, пов'язаних з розглядом справи №910/2421/25, судом встановлено наступне.
На обґрунтування поданого клопотання представник позивача зазначив, що між Позивачем (Замовник) та Адвокатом - Машкевич Ольгою Сергіївною (Виконавець) було укладено Договір про надання професійної правничої допомоги від 24.02.2025 (далі - Договір).
Згідно п. п. 2.1 цього Договору Виконавець зобов'язується надавати Замовнику послуги правничого (правового) характеру за дорученням Замовника, а Замовник зобов'язується прийняти й оплатити надані Виконавцем послуги на умовах, визначених цим Договором.
Відповідно до п. п. 2.1. Договору, Виконавець надає Замовнику правничі (юридичні) послуги, щодо захисту інтересів Замовника з питання стягнення заборгованості з ТОВ «Будівельна компанія «Естеттехнолог» за договором поставки №105-K від 17.11.2020р. у вигляді надання консультацій правового характеру, надання усних консультацій, пов?язаних з питаннями стягнення заборгованості; підготовка та подання до Господарського суду м. Києва позову щодо стягнення заборгованості та штрафних санкцій з ТОВ «Будівельна компанія «Естеттехнолог» за договором поставки №105-К від 17.11.2020р.; підготовка та подання до суду у випадку необхідності клопотань, додаткових пояснень тощо, пов?язаних з розглядом позовної заяви; участь у судових засіданнях у випадку необхідності; отримання Рішення Господарського суду м. Києва, а також представляти інтереси Замовника в судах України всіх інстанцій, підтримувати позови, надавати пояснення, докази тощо, для чого Замовник надає Виконавцю, як представнику, наступні повноваження: представляти інтереси Замовника в судах першої інстанції, апеляційному суді, суді касаційної інстанції, а також у інших судових та державних органах у цивільних справах, господарських справах, адміністративних справах та кримінальних справах, Міністерстві внутрішніх справ України та Національній поліції України, Служби Безпеки України, Державній фіскальній службі України, користуючись при цьому всіма правами та виконуючі всі обов'язки, які передбачені законодавством для осіб, які беруть участь у відповідній категорії справ, в тому числі: знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються інтересів. Замовника, знайомитися з матеріалами справи, заявляти клопотання і відводи, давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, висловлювати свою думку з питань, які виникають під час розгляду справи, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, подавати заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб, знайомитися з технічним записом та журналом судового засідання і подавати письмові зауваження до них, робити із матеріалів справи виписки, знімати копії з матеріалів справи, одержувати колі судових рішень, оскаржувати судові рішення у частині, що стосується їхніх інтересів, змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від позову в будь-який час до закінчення судового розгляду, відмовитися від позову й у суді апеляційної чи касаційної інстанції до закінчення відповідно апеляційного чи касаційного розгляду, визнати позов повністю або частково, подати заперечення проти позову, користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм Цивільним Процесуальним Кодексом. України, Господарським процесуальним кодексом України та Кодексом адміністративного судочинства.
У п. п. 3.1. Договору зазначено Замовник здійснює оплату послуг Виконавцю згідно до наданого Виконавцем (адвокатом) розрахунку виконаних робіт із зазначенням переліку наданих правничих послуг за цим Договором, погодженого з Замовником. Розрахунок та акт виконаних робіт складається адвокатом та подається на оплату після закінчення кожної із судових стадій розгляду справи за цим Договором (суд першої інстанції, суд апеляційної інстанції, суд касаційної інстанції). Цим Договором встановлено, що вартість послуг встановлюється з розрахунку: 1 год. роботи адвоката становить вартість - 1500 грн.
На підтвердження виконаних робіт представником позивача додано до своєї заяви від 27.05.2025 Акт виконаних робіт за Договором про надання правової допомоги № б/н від 24.02.2025 Товариству з обмеженою відповідальністю "ПОЛО-ІНВЕСТБУД" від 26.05.2025 (далі - Акт), згідно якого Виконавець надав Клієнту юридичні (правничі) послуги по господарській справі №910/2421/25 у вигляді:
1) вивчення матеріалів, наданих Замовником щодо порядку та підстав виникнення заборгованості ТОВ «Будівельна компанія «Естеттехнолог» за договором поставки №105-К від 17.11.2020р. Надано консультації з приводу вивчених документів, а також порядку подання позову про стягнення заборгованості, порядок сплати та розмір судового збору, а також інформації щодо розгляду позовної заяви в суді в спрощеному позовному провадженні з викликом або без виклику осіб. Аналіз судової практики з приводу спірних питань за аналогічними справами в 2023-2024роках;
2) складено позовну заяву про стягнення заборгованості, здійснено розрахунок штрафних санкцій та проведено підготовку, (збір) додатків до нього, подано позов із додатками через підсистему «Електронний суд».
В пункті 2 Акту вказано, що згідно до розрахунку суми гонорару адвоката за Договором про надання правової допомоги №б/н від 24,02.2025 року за виконані послуги, перелічені в пункті 1 вказаного акту, було розраховано суму гонорару у вигляді 12 000 (дванадцять тисяч) гривень 00 код.
Відповідно до правового висновку Об?єднаної палати Верховного Суду, який викладений у постанові від 03 жовтня 2019 року по справі №922/445/19, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт, та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.
Заперечень проти заяви про відшкодування судових витрат, що заявлені позивачем до відшкодування відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ЕСТЕТТЕХНОЛОГ" до матеріалів справи не представлено.
Згідно з ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
У постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду сформулювала такі висновки щодо застосування норм права при вирішенні питання про розподіл судових витрат на правову допомогу:
1) за змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу);
2) зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи;
3) загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Разом із тим, у ч. 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат;
4) під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись ч. ч. 5-7, 9 ст. 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Згідно зі ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
При цьому, суд враховує, що у п. 9 ч. 1 ст. 1 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» установлено: представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності щодо надання правової інформації, консультацій та роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є: надання правової інформації, консультацій та роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування в кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адмінвідповідальності під час розгляду справи про адмінправопорушення; надання правової допомоги свідку в кримінальному провадженні; представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адмінправопорушення, прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача в кримінальному провадженні; представництво інтересів фіз- і юросіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших держорганах, перед фіз- та юрособами; представництво інтересів фіз- і юросіб, держави, органів держвлади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо іншого не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана ВРУ; надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань.
Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Водночас в Акті виконаних робіт за Договором про надання правової допомоги № б/н від 24.02.2025 Товариству з обмеженою відповідальністю "ПОЛО-ІНВЕСТБУД" від 26.05.2025 зазначені такі види правової допомоги, як вивчення матеріалів, наданих Замовником щодо порядку та підстав виникнення заборгованості ТОВ «Будівельна компанія «Естеттехнолог» за договором поставки №105-К від 17.11.2020р. та аналіз судової практики з приводу спірних питань за аналогічними справами в 2023-2024 роках, що не є видами адвокатської діяльності в розумінні ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Суд відзначає, що для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень ст.126 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 Верховний Суд зазначив, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Верховний Суд також зазначив, що у такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (наприклад, рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N19336/04, п.269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Вказану правову позицію викладено у постанові від 17.09.2019 Верховного Суду по справі №910/4515/18.
Суд зауважує, що згідно Акту виконаних робіт за Договором про надання правової допомоги № б/н від 24.02.2025 Товариству з обмеженою відповідальністю "ПОЛО-ІНВЕСТБУД" від 26.05.2025 загальна вартість наданої Виконавцем Замовнику професійної правничої допомоги становить 12 000, 00 грн.
З урахуванням вищевикладеного, із наданих представником позивача документів не вбачається, що заявлені витрати мають характер необхідних, а їх розмір є розумним та виправданим (як обов'язкової умови для відшкодування таких витрат іншою стороною).
Зважаючи на предмет позову у даній справі, її нескладність та незначний обсяг доказів, які підлягають дослідженню, враховуючи відсутність доказів поданих відповідачем під час розгляду справи та відсутність необхідності їх досліджування, суд дійшов висновку, що заявлений позивачем до стягнення з відповідача розмір адвокатських витрат не пропорційний до предмета спору, не відповідає критеріям розумності їх розміру, дійсності та необхідності їх понесення (у заявленому розмірі), а визначений позивачем розмір адвокатських витрат не є неминучим та розумним, що є підставою не покладати у повному обсязі понесені позивачем витрати на правову допомогу адвоката на відповідача.
За таких обставин, суд дійшов висновку частково задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛО-ІНВЕСТБУД" про вирішення питання про розподіл судових витрат, пов'язаних з розглядом справи №910/2421/25 та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ЕСТЕТТЕХНОЛОГ" витрати на правову допомогу у сумі 6 000, 00 грн.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 232, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛО-ІНВЕСТБУД" про вирішення питання про розподіл судових витрат, пов'язаних з розглядом справи №910/2421/25 задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ЕСТЕТТЕХНОЛОГ" (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 4-А, оф. 139; ідентифікаційний код: 42554403) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛО-ІНВЕСТБУД" (39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Василя Симоненка, буд. 1-Д; ідентифікаційний код: 43717167) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000, 00 грн.
3. В іншій частині заяви відмовити.
4. Після набрання додатковим рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.
Додаткове рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.
Суддя М.О. Лиськов