ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
19.06.2025Справа № 910/3078/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., за участі секретаря судового засідання Саруханян Д.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Державної установи "Центр обслуговування підрозділів Міністерства внутрішніх справ України"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт-Автоцентр"
про визнання недійсними пунктів договорів та стягнення 22960,63 грн.
за участі представників:
від позивача: Черкащенко С.М.
від відповідача: не з'явився,
Державна установа "Центр обслуговування підрозділів Міністерства внутрішніх справ України" звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт-автоцентр", в якому просило: визнати недійсними пункт 2.1 Розділу 2 "Ціна договору та порядок розрахунків" договору поставки від 27.02.2023 № 115; пункт 2.1 Розділу 2 "Ціна договору" державного контракту (договору) від 16.10.2023 № 892; пункт 2.1 Розділу 2 "Ціна договору" державного контракту (договору) від 31.01.2024 № 63; пункт 2.1 Розділу 2 "Ціна договору" державного контракту (договору) від 13.03.2024 № 260 в частині включення до договірної ціни податку на додану вартість у розмірі 20% ставки податку; зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Еліт-Автоцентр" повернути на рахунок Державної установи "Центр обслуговування підрозділів Міністерства внутрішніх справ України" суму податку на додану вартість у розмірі 22 960,63 грн., сплачену за договором поставки від 27.02.2023 № 115, державним контрактом (договором) від 16.10.2023 № 892, державним контрактом (договором) від 31.01.2024 № 63 та державним контрактом (договором) від 13.03.2024 № 260.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2025 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.
25.03.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Дана ухвала суду та подальші ухвали в справі направлялися, зокрема, відповідачу в електронний кабінет, доставка яких підтверджується відповідними повідомленнями. Разом із цим, у визначений судом строк відзив на позовну заяву відповідачем не подано.
За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
27.02.2023 між позивачем (покупець) та відповідачем (постачальник) укладено договір поставки № 115, за умовами пункту 1.1 якого Постачальник зобов'язується поставити у передбачені даним Договором строки Покупцю двигуни та їх частини код за ДК 021:2015 - 34310000-3, гумові вироби код за ДК 021:2015 - 19510000-4, електричне обладнання для двигунів і транспортних засобів, код за ДК 021:2015 - 3161000-5, далі - Товар, асортимент, кількість та вартість якого передбачені у Специфікації (Додаток 1 до даного Договору), а Покупець зобов'язується отримати Товар та сплатити його вартість у порядку та на умовах, передбачених даним Договором.
Відповідно до пункту 2.1 Договору ціна Договору становить 49 005,91 грн., в т.ч. ПДВ - 8167,50 грн.
Також, 16.10.2023 між позивачем (покупець) та відповідачем (постачальник) укладено державний контракт (договір) № 892, відповідно до пункту 1.1 якого Постачальник зобов'язується поставити Покупцеві з дотриманням вимог законодавства двигуни та їх частини код за ДК 021:2015 - 34310000-3 (турбонагнітач), далі - Товар, найменування (номенклатура/асортимент), його технічні та якісні характеристики, кількість товару, вказуються в специфікації згідно з Додатком, а Покупець зобов'язується прийняти належної якості Товар та оплатити його вартість.
Згідно з пунктом 1.2 Договору найменування (номенклатура, асортимент) та кількість, визначається Покупцем відповідно до пункту 1.1. Договору та затвердженого Міністерством внутрішніх справ України (далі - Державний замовник у сфері оборони) переліку Товарів оборонного призначення та інших товарів для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, що підлягають закупівлі у межах виділених асигнувань, в залежності від потреби.
У пункті 2.1 Договору вказано, що ціна Договору становить 18 302,26 грн., в тому числі ПДВ 3 050,38 грн.
Крім того, 31.01.2024 між позивачем (покупець) та відповідачем (постачальник) укладено державний контракт (договір) № 63, у пункті 1.1 якого вказано, що Постачальник зобов'язується поставити Покупцеві з дотриманням вимог законодавства механічні запасні частини, крім двигунів і частин двигунів код за ДК 021:2015- 14820000-5, скло, далі - Товар, а Покупець зобов'язується прийняти належної якості Товар та оплатити його вартість.
Пункт 2.1 Договору визначає, що ціна Договору 24 832,50 грн., в тому числі ПДВ 4 138,75 грн.
13.03.2024 між позивачем (покупець) та відповідачем (постачальник) укладено державний контракт (договір) № 260, відповідно до пункту 1.1 якого Постачальник зобов'язується поставити Покупцеві з дотриманням вимог законодавства спеціалізовану хімічну продукцію код за ДК 021:2015-24950000-8 (склоомивач літній), далі - Товар, а Покупець зобов'язується прийняти належної якості Товар та оплатити його вартість.
Згідно з пунктом 2.1 Договору ціна Договору становить 45624 грн., у тому числі ПДВ 7604 грн.
На виконання умов зазначених вище договорів відповідач поставив позивачу товар, що підтверджується відповідними видатковими накладними, підписаними обома сторонами.
Із матеріалів справи слідує, що позивачем сплачено за договором від 31.01.2024 № 63 грошові кошти в розмірі 16392,50 грн. згідно з платіжною інструкцією від 15.02.2024 № 244 та 8440 грн. згідно з платіжною інструкцією від 15.02.2024 № 246; за договором від 27.02.2023 № 115 грошові кошти в розмірі 49005,01 грн. згідно з платіжною інструкцією від 14.03.2023 № 385; за договором від 13.03.2024 № 260 грошові кошти в розмірі 45624 грн. згідно з платіжною інструкцією від 18.03.2024 № 678; за договором від 16.10.2023 № 892 грошові кошти в розмірі 18302,26 грн. згідно з платіжною інструкцією від 19.10.2023 № 4097.
Листами від 24.01.2025 № 211/30-2025, від 24.01.2025 № 212/30-2025 та від 28.01.2025 № 227/30-2025 позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення безпідставно сплачених бюджетних коштів у вигляді сплаченого ПДВ.
Утім, дані вимоги залишені відповідачем без задоволення, що зумовило звернення позивача з даним позовом до суду.
Згідно з положеннями статті 16 Цивільного кодексу України визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів і загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені ст. 215 ЦК України.
Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Приписи частини 1 статті 203 ЦК України передбачають, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Статтею 217 ЦК України передбачено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За приписами частин 1, 3 статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними (частина 5 статті 180 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 11 Закону України "Про ціни і ціноутворення" вільні ціни встановлюються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.
02.03.2022 прийнято постанову Кабінету Міністрів України № 178 «Деякі питання обкладення податком на додану вартість за нульовою ставкою у період воєнного стану».
Відповідно до пунктів 1, 2 постанови до припинення чи скасування воєнного стану операції з постачання товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення транспорту Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Міністерства внутрішніх справ, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, інших утворених відповідно до законів військових формувань, їх з'єднань, військових частин, підрозділів, установ або організацій, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави обкладаються податком на додану вартість за нульовою ставкою. Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування і застосовується з 24 лютого 2022 року.
У підпункті 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що ПДВ - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.
За змістом підпунктів а), б) пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів / послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Податкового кодексу України.
Згідно із підпунктом г) підпункту 195.1.2 статті 195 Розділу V Податкового кодексу України за нульовою ставкою оподатковуються операції з постачання товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення наземного військового транспорту чи іншого спеціального контингенту Збройних Сил України, що бере участь у миротворчих акціях за кордоном України, або в інших випадках, передбачених законодавством.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду від 23.05.2024 у справі № 911/1870/23 незалежно від того, чи був сформований постачальником чи ні податковий кредит за операціями з придбання пального (товар для заправки), так і за операціями з придбання будь-яких інших товарів, що використовуються для забезпечення транспорту (інші паливно-мастильні матеріали, запасні частини, комплектуючі, охолоджуючі рідини, інструменти та додаткове обладнання, визначені відповідними нормативними та технічними документами), операції з подальшого постачання таких товарів для визначених постановою КМУ № 178 категорій суб'єктів оподатковуються за нульовою ставкою податку на додану вартість. При цьому, оскільки режим застосування нульової ставки не є тотожним режиму звільнення від оподаткування податком на додану вартість, нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість за правилами, встановленими пунктом 198.5 статті 198 розділу V Кодексу, постачальником при здійсненні операцій, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на додану вартість, не здійснюється.
Ураховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку визнати недійсними пункт 2.1 Розділу 2 "Ціна договору та порядок розрахунків" договору поставки від 27.02.2023 № 115; пункт 2.1 Розділу 2 "Ціна договору" державного контракту (договору) від 16.10.2023 № 892, пункт 2.1 Розділу 2 "Ціна договору" державного контракту (договору) від 31.01.2024 № 63, пункт 2.1 Розділу 2 "Ціна договору" державного контракту (договору) від 13.03.2024 № 260 у частині включення до договірної ціни податку на додану вартість у розмірі 20% ставки податку.
За положеннями статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Отже, зобов'язання з повернення безпідставно набутого майна виникає відповідно до статті 1212 ЦК України за умови набуття або збереження особою майна за рахунок іншої особи, а також відсутності достатньої правової підстави для такого набуття (збереження), зокрема у разі, коли відповідні підстави згодом відпали.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
У випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
З огляду на те, що відповідачем сума податку на додану вартість у розмірі 22960,63 грн. отримана за товар, який підлягав оподаткуванню за нульовою ставкою, дана сума коштів є перерахованою поза межами договірних платежів та має наслідком збагачення відповідача за рахунок позивача поза підставою, передбаченою законом.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.02.2022 у справі № 916/707/21.
За наведених обставин, суд дійшов висновку стягнути з відповідача отриману від позивача суму податку на додану вартість у розмірі 22960,63 грн. за договорами, як безпідставно набуті грошові кошти.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статі 129 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд
Позовні вимоги Державної установи "Центр обслуговування підрозділів Міністерства внутрішніх справ України" задовольнити повністю.
Визнати недійсним пункт 2.1 Розділу 2 "Ціна договору та порядок розрахунків" договору поставки від 27.02.2023 № 115 у частині включення до договірної ціни податку на додану вартість у розмірі 20% ставки податку.
Визнати недійсним пункт 2.1 Розділу 2 "Ціна договору" державного контракту (договору) від 16.10.2023 № 892 у частині включення до договірної ціни податку на додану вартість у розмірі 20% ставки податку.
Визнати недійсним пункт 2.1 Розділу 2 "Ціна договору" державного контракту (договору) від 31.01.2024 № 63 у частині включення до договірної ціни податку на додану вартість у розмірі 20% ставки податку.
Визнати недійсним пункт 2.1 Розділу 2 "Ціна договору" державного контракту (договору) від 13.03.2024 № 260 у частині включення до договірної ціни податку на додану вартість у розмірі 20% ставки податку.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт-Автоцентр" (03022, м. Київ, вул. Холодноярська, 2; ідентифікаційний код 41007353) на користь Державної установи "Центр обслуговування підрозділів Міністерства внутрішніх справ України" (04116, м. Київ, вул. Довнар-Запольського, буд. 8; ідентифікаційний код 14317108) 22960 (двадцять дві тисячі дев'ятсот шістдесят) грн. 63 коп. безпідставно набутих коштів, а також 12112 (дванадцять тисяч сто дванадцять) грн. витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне судове рішення складено: 30.06.2025 року.
Суддя К.В. Полякова