61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649
01.07.2025 Справа № 234/7728/21
За позовомОСОБА_1
доДержави Україна
в особі1)Головного управління Національної поліції в Донецькій області 2)Департаменту патрульної поліції
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаДержавна казначейська служба України
провідшкодування майнової шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури та суди
Суддя Хабарова М.В.
Без повідомлення (виклику) учасників справи
У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Держави Україна в особі Головного управління Національної поліції в Донецькій області, Департаменту патрульної поліції, третя особа - Державна казначейська служба України, про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури та суду.
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 09.07.2024 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково; стягнуто з Держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 600000 грн; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 29.01.2025, з урахуванням ухвали цього суду про виправлення описки від 12.03.2025 апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Національної поліції в Донецькій області залишено без задоволення; рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 09 липня 2024 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 23.04.2025 у справі № 234/7728/21 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково; рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 09.07.2024 та постанову Дніпровського апеляційного суду від 29.01.2025 в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування вартості втраченого приватного майна, що було вилучено як речові докази у кримінальному провадженні №12018050390000156 від 17.01.2018 та було втрачено під час вилучення станом на 15.06.2018, що складає 667724 грн, вартості недоотриманої щорічної вигоди в період часу з 15.06.2018 по 01.10.2023 від обороту зазначених товарів з урахуванням індексу коефіцієнту річної інфляції в гривнях, що складає разом з вартістю втраченого майна 5843263,92грн скасовано та провадження у справі в цій частині закрито; повідомлено ОСОБА_1 , що розгляд цієї справи в частині позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування вартості втраченого приватного майна, що було вилучено як речові докази у кримінальному провадженні №12018050390000156 від 17.01.2018 та було втрачено під час вилучення станом на 15.06.2018, що складає 667724 грн, вартості недоотриманої щорічної вигоди в період часу з 15.06.2018 по 01.10.2023 від обороту зазначених товарів з урахуванням індексу коефіцієнту річної інфляції в гривнях, що складає разом з вартістю втраченого майна 5843263,92 грн, віднесений до юрисдикції господарського суду.
Ухвалою Верховного Суду від 15.05.2025 справу за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Головного управління Національної поліції в Донецькій області, Департаменту патрульної поліції, третя особа - Державна казначейська служба України, про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури та суду в частині позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування вартості втраченого приватного майна, що було вилучено як речові докази у кримінальному провадженні № 12018050390000156 від 17.01.2018 та було втрачено під час вилучення станом на 15.06.2018, що складає 667724 грн, вартості недоотриманої щорічної вигоди в період часу з 15.06.2018 по 01.10.2023 від обороту зазначених товарів з урахуванням індексу коефіцієнту річної інфляції в гривнях, що складає разом з вартістю втраченого майна 5843263,92 грн, передано для продовження розгляду до господарського суду Донецької області.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.06.2025 справу №234/7728/21 передано на розгляд судді Хабаровій М.В.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 10.06.2025 прийнято справу №234/7728/21 в частині позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування вартості втраченого приватного майна, що було вилучено як речові докази у кримінальному провадженні № 12018050390000156 від 17.01.2018 та було втрачено під час вилучення станом на 15.06.2018, що складає 667724 грн, вартості недоотриманої щорічної вигоди в період часу з 15.06.2018 по 01.10.2023 від обороту зазначених товарів з урахуванням індексу коефіцієнту річної інфляції в гривнях, що складає разом з вартістю втраченого майна 5843263,92 грн до свого провадження; підготовче засідання у справі призначено на 24.06.2025; запропоновано учасникам справи у строк до 23.06.2025 надати суду письмові пояснення/заперечення по справі.
12.06.2025 через систему «Електронний суд» до суду від позивача надійшло клопотання про виклик до суду та проведення допиту у судовому засіданні судового експерта криміналістичних, економічних та інших видів досліджень Запорізького відділення Дніпропетровського науково-дослідного інститут судових експертиз Міністерства юстиції України Лушникової Тамари Миколаївни, яка склала експертний висновок №633-18 від 11.10.2018.
12.06.2025 через систему «Електронний суд» до суду від позивача надійшло клопотання про визнання судом експертних висновків №633-18 від 11.10.2018 неналежними та недопустимими доказами по справі.
20.06.2025 через систему «Електронний суд» до суду від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву.
23.06.2025 через систему «Електронний суд» до суду від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 24.06.2025 прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, подану 24.06.2025; у задоволенні клопотання позивача про виклик та допит свідка від 12.06.2025 відмовлено; відкладено підготовче засідання у справі на 22.07.2025 о 15:00; встановлено позивачу строк для надання відповіді на відзиви на позовну заяву - до 15.07.2025, та відповідачам строк для подання пояснень/заперечень на заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог - до 15.07.2025.
27.06.2025 до Господарського суду Донецької області з Індустріального районного суду міста Дніпра (суддя Лариса Бєльченко) надійшов запит в якому зазначено, що 26.05.2025 до Індустріального районного суду міста Дніпра надійшла заява ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання судового рішення по справі №234/7728/21. У зв'язку з тим, що справа перебуває на розгляді у Господарському суді Донецької області у провадженні судді Хабарової М.В., суддя Індустріального районного суду міста Дніпра Лариса Бєльченко просить надіслати справу №234/7728/21 до Індустріального районного суду міста Дніпра для розгляду заяви ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання судового рішення по цій справі.
Рішення Індустріального районного суду міста Дніпра в частині стягнення з держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 600000 грн набрало законної сили.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012.
Згідно з мотивувальною частиною рішення №16-рп/2009 від 30.06.2009 Конституційного Суду України виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.
Виходячи з того, що згідно зі ст.1 Конституції України Україна є правовою державою, обов'язковість виконання судових рішень є обов'язковою гарантією, дотримання якої є визначальним для утвердження авторитету України.
За приписами ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 по справі «Шмалько проти України» (заява №60750/00) зазначено, що для цілей ст.6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина «судового розгляду». У рішенні від 17.05.2005 по справі «Чіжов проти України» (заява №6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Існування заборгованості, підтверджене обов'язковим та таким, що підлягає виконанню, судовим рішенням, надає особі, на чию користь воно було винесене, «законне сподівання» на те, що заборгованість буде їй сплачено, та така заборгованість становить «майно» цієї особи у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 06.10.2011 у справі «Агрокомплекс проти України»).
Системний аналіз рішень Європейського суду з прав людини у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України» достеменно засвідчує його однозначну позицію про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення та констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя.
Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Відповідно до ст. 435 Цивільного процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Відповідно до ст. 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі, зокрема у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове і повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
Враховуючи, що позивачем подано до Індустріального районного суду міста Дніпра заяву про зміну способу та порядку виконання рішення, а від Індустріального районного суду міста Дніпра надійшов запит про надіслання матеріалів справи №234/7728/21 для розгляду вказаної заяви, оскільки відсутність матеріалів справи ускладнює розгляд заяви, з метою недопущення затягування процесу та порушення прав стягувача в процесі виконання судового рішення, суд дійшов висновку про необхідність направлення справи №234/7728/21 на запит судді Лариси Бєльченко до Індустріального районного суду міста Дніпра, та зупинення провадження у справі №234/7728/21 до розгляду Індустріальним районним судом міста Дніпра заяви позивача про зміну способу та порядку виконання рішення та повернення матеріалів справи до Господарського суду Донецької області.
Керуючись ст.ст. 227, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Справу №234/7728/21 за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Головного управління Національної поліції в Донецькій області та Департаменту патрульної поліції, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Державної казначейська служби України про відшкодування майнової шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури та суди направити до Індустріального районного суду міста Дніпра (49074, м. Дніпро, пр-кт Слобожанський, 84) для розгляду заяви позивача про зміну способу та порядку виконання рішення.
2. Зупинити провадження у справі №234/7728/21 до розгляду Індустріальним районним судом міста Дніпра заяви про зміну способу та порядку виконання рішення та повернення справи до Господарського суду Донецької області.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України до Східного апеляційного господарського суду.
Суддя М.В. Хабарова