61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649
01.07.2025р. Справа №905/1591/24
за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк», м. Київ
до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Іріта-М», м.Маріуполь
до відповідача 2 ОСОБА_1 , м.Маріуполь
до відповідача 3 ОСОБА_2 , м.Київ
про солідарне стягнення заборгованості у сумі 370991,03 грн., з яких: 250000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 120991,03 грн. - заборгованість за відсотками
Суддя Левшина Г.В.
за участю секретаря судового засідання Ревенко Д.С.
Представники сторін:
від стягувача: не з'явився
від боржників 1, 2, 3: не з'явились
Рішенням суду від 10.03.2025р. позовні вимоги задоволено частково:
- стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Іріта-М», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість за кредитом в сумі 250000,00 грн. та заборгованість по процентам в сумі 8962,87 грн., всього заборгованість в сумі 258962,87 грн.;
- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Іріта-М» на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» витрати зі сплати судового збору у розмірі 1035,85 грн.;
- стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» витрати зі сплати судового збору у розмірі 1035,85 грн.;
- стягнуто з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» витрати зі сплати судового збору у розмірі 1035,85 грн.;
- в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
05.05.2025р. судом видано відповідні накази про примусове виконання рішення від 10.03.2025р. у справі №905/1591/24, у тому числі про стягнення солідарно з солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю “Іріта-М», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства “Сенс Банк» заборгованості за кредитом в сумі 250000,00 грн. та заборгованості по процентам в сумі 8962,87 грн., всього заборгованості в сумі 258962,87 грн.
09.06.2025р. на адресу суду від Акціонерного товариства «Сенс Банк» надійшла заява про видачу виконавчих документів відносно боржників. За змістом поданої заяви стягував просить суд видати виконавчі документи (накази) про солідарне стягнення заборгованості відносно кожного боржника окремо із зазначенням всіх відомих суду реквізитів як стягувача, так і боржника.
Ухвалою суду від 26.06.2025р. призначено до розгляду заяву Акціонерного товариства «Сенс Банк», м.Київ про виправлення помилки у виконавчому документі в судовому засіданні на 01.07.2025 року о 13:15 год.
У судове засідання 01.07.2025р. представники сторін не з'явилися, про причини неявки не повідомили, про дату та час проведення судового засідання повідомлені належним чином, клопотання про відкладення до суду не надходило.
Розглянувши заяву Акціонерного товариства «Сенс Банк» та дослідивши наявні у матеріалах справи документи, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення заяви про виправлення помилки у виконавчому документі виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 326, ч. 1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч.2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
За приписами ст.3 Закону України "Про виконавче провадження" примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України та ін.
Частиною 1 ст.327 Господарського процесуального кодексу України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до ч.3 ст.327 Господарського процесуального кодексу України наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
Згідно ч.5 ст.327 Господарського процесуального кодексу України, якщо судове рішення прийнято на користь декількох позивачів чи проти декількох відповідачів, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях чи рішенням передбачено вчинення кількох дій, видаються декілька наказів, у яких зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати судове рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.
Відповідний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 01.06.2018р. у справі №21/295-09.
Так, аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що оскільки при солідарному стягненні з кількох боржників разом солідарно треба у виконавчому документі обов'язково зазначити резолютивну частину рішення, стягувача, одного боржника та зазначити, що обов'язок є солідарним, то за заявою стягувача виконавчих документів має видаватись по кількості солідарних боржників.
Також, суд зауважує, що норми Закону України "Про виконавче провадження" не передбачають одночасного існування виконавчого провадження та виконання згідно одного виконавчого документу одночасно щодо двох боржників, адже в розумінні ч. 1 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження", сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.
Відповідно до ч.4 ст.4 Закону, у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.
Так, судом встановлено, що при видачі судового наказу від 05.05.2025р. по справі №905/1591/24 про солідарне стягнення заборгованості, було допущено технічну помилку, зазначено всіх боржників в одному наказі, що згідно вищенаведених законодавчих норм унеможливлює належне виконання останнього із врахуванням ч.4 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження".
Таким чином, суд констатує, що невжиття заходів до приведення наказу суду від 05.05.2025р. по справі №905/1591/24 у відповідність до вимог, встановлених Законом України «Про виконавче провадження» ,у спосіб, який вказує заявник у заяві, може привести до невиконання рішення суду, що є порушенням як норм Конституції України, норм чинного законодавства.
У відповідності до приписів статті 9 Конституції України, статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України" і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами зазначених документів, ратифікованих законами України.
Згідно частини першої статті 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.
Водночас статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" (далі - Закон) встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Савіцький проти України, №.38773/05, від 26.07.2012р., зазначено, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов'язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.
Тому необґрунтована тривала затримка виконання обов'язкового рішення може суперечити Конвенції. Саме на державу покладається обов'язок забезпечення того, щоб остаточні рішення, постановлені проти її органів або організацій чи підприємств, якими вона володіє або які вона контролює, були виконані відповідно до вищезазначених вимог Конвенції. Держава відповідає за виконання остаточних рішень, якщо органи влади контролюють обставини, що блокують або перешкоджають їхньому повному та своєчасному виконанню.
Суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (рішення Суду у справі Глоба проти України, no.15729/07, від 05.07.2012р.).
Із врахуванням викладеного господарський суд на виконання пункту 1 статті 6 Конвенції, керуючись нормами та положеннями Господарського процесуального кодексу України, приймає рішення про доцільність задоволення заяви Акціонерного товариства «Сенс Банк».
Керуючись ст.ст.326, 327, 328 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву Акціонерного товариства «Сенс Банк», м. Київ про виправлення помилки у виконавчому документі задовольнити.
2. Виправити допущену помилку в наказі господарського суду Донецької області від 05.05.2025р. по справі №905/1591/24 щодо солідарного стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Іріта-М» (87532, Донецька обл., м.Маріуполь, вул. Семенишина, буд. 27 код ЄДРПОУ 25106604), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь Акціонерного товариства “Сенс Банк» (03150, м.Київ, вулиця Велика Васильківська, б. 100, код ЄДРПОУ 23494714) заборгованість за кредитом в сумі 250000,00 грн. та заборгованість по процентам в сумі 8962,87 грн., всього заборгованість в сумі 258962,87 грн., а саме: у наказі після резолютивної частини судового рішення вказати:
«Стягувач: Акціонерне товариство “Сенс Банк» (03150, м.Київ, вулиця Велика Васильківська, б. 100, код ЄДРПОУ 23494714) .
Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю “Іріта-М» (87532, Донецька обл., м.Маріуполь, вул. Семенишина, буд. 27 код ЄДРПОУ 25106604)».
3. Видати другий наказ господарського суду Донецької області від 05.05.2025р. по справі №905/1591/24 щодо солідарного стягнення з щодо солідарного стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Іріта-М» (87532, Донецька обл., м.Маріуполь, вул. Семенишина, буд. 27 код ЄДРПОУ 25106604), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь Акціонерного товариства “Сенс Банк» (03150, м.Київ, вулиця Велика Васильківська, б. 100, код ЄДРПОУ 23494714) заборгованість за кредитом в сумі 250000,00 грн. та заборгованість по процентам в сумі 8962,87 грн., всього заборгованість в сумі 258962,87 грн., зазначивши в ньому, крім резолютивної частини рішення, наступну інформацію:
«Стягувач: Акціонерне товариство “Сенс Банк» (03150, м.Київ, вулиця Велика Васильківська, б. 100, код ЄДРПОУ 23494714) .
Боржник: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 )».
4. Видати третій наказ господарського суду Донецької області від 05.05.2025р. по справі №905/1591/24 щодо солідарного стягнення з щодо солідарного стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Іріта-М» (87532, Донецька обл., м.Маріуполь, вул. Семенишина, буд. 27 код ЄДРПОУ 25106604), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь Акціонерного товариства “Сенс Банк» (03150, м.Київ, вулиця Велика Васильківська, б. 100, код ЄДРПОУ 23494714) заборгованість за кредитом в сумі 250000,00 грн. та заборгованість по процентам в сумі 8962,87 грн., всього заборгованість в сумі 258962,87 грн., зазначивши в ньому, крім резолютивної частини рішення, наступну інформацію:
«Стягувач: Акціонерне товариство “Сенс Банк» (03150, м.Київ, вулиця Велика Васильківська, б. 100, код ЄДРПОУ 23494714) .
Боржник: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 )».
Ухвалу складено та підписано 01.07.2025р.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 01.07.2025р. та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Г.В. Левшина