61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
іменем України
30.06.2025р. Справа №905/376/25
за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», м.Київ
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Трейдінг ЛТД», село Степне Донецька область
про стягнення заборгованості в сумі 411794,26 грн.
Суддя Левшина Г.В.
за участю секретаря судового засідання Ревенко Д.С.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
1. Суть спору:
Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», м.Київ, позивач, звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Трейдінг ЛТД», село Степне Донецька область, про стягнення заборгованості в сумі 411794,26 грн., з яких: 358121,28 грн. несплачене відшкодування частини вартості предмету лізингу за фактичний строк користування та 53672,98 грн. заборгованість за винагородою за користування предметом лізингу.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору фінансового лізингу №DOU0FLOWWCT4U-1 від 12.11.2020р.
2. Щодо порядку господарського судочинства під час розгляду справи судом:
Ухвалою суду від 14.04.2025р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/376/25; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 06.05.2025 року о 11:15 год.; запропоновано відповідачу надати відповідно до ст.165 ГПК України відзив на позовну заяву і всі письмові докази (які можливо доставити до суду), протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; одночасно надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду до початку судового засідання.
У підготовче засідання 06.05.2025р. в режимі відеоконференції з'явився представник позивача, надав пояснення по суті справи. Відповідач відзив на позовну заяву не надав.
Ухвалою суду від 06.05.2025 року відкладено підготовче засідання у справі №905/376/25 на 03.06.2025 року об 11:00 год., запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву з належними доказами його направлення позивачу.
У підготовче засідання 03.06.2025р. сторони не з'явились. Відповідач відзив на позовну заяву не надав.
Ухвалою суду від 03.06.2025р. закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 30.06.2025 року о 12:50 год.
У судове засідання 30.06.2025р. сторони не з'явились. Станом на дату розгляду справи відповідач правом на подання відзиву не скористався, будь-яких заяв та/або клопотань до суду не надав.
Одночасно, за висновками суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро Трейдінг ЛТД» було належним чином повідомлено про розгляд справи, враховуючи наступні обставини.
Відповідно до ч.5 ст.176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Частиною 11 ст.242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
За допомогою підсистеми Автоматизованої системи "Діловодства спеціалізованого суду", судом встановлено, що у ТОВ «Агро Трейдінг ЛТД» не зареєстрований електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС.
Адреса реєстрації відповідача на даний час: 85665, Мар'їнський р-н, Донецька обл., село Степне, вул. Центральна, буд. 2 А/2.
На сьогоднішній день с. Степне відноситься до Вугледарської територіальної громади. Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022р., с.Степне Вугледарської міської територіальної громади Донецької області включене до переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, дата початку тимчасової окупації - 19.03.2022р.
З огляду на тимчасову окупацію та припинення направлення поштової кореспонденції до деяких відділень Укрпошти, в тому числі до с. Степне, направлення відповідачу ухвал суду у встановлений чинним законодавством спосіб є неможливим.
При цьому суд зазначає про неможливість повідомлення відповідача про розгляд справи телефонограмою, оскільки за номером телефону, який зазначений у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у розділі "Інформація для здійснення зв'язку", зв'язок не встановлено.
Одночасно, ухвалу суду про відкриття провадження у справі було надіслано відповідачу на електронну пошту V.BEBESHKO67@GMAIL.COM, яку зазначено позивачем та посилання на яку міститься в договорі фінансового лізингу №DOU0FLOWWCT4U-1 від 12.11.2020р. Згідно довідки про доставку електронного листа зазначену ухвалу було отримано відповідачем 14.04.2025р.
Також, господарським судом Донецької області відповідно до ч.2 ст.12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» також вчинялися дії з повідомлення відповідача про винесену судом ухвалу про відкриття провадження у справі шляхом розміщення відповідної інформації на офіційному веб-сайті судової влади України.
Таким чином, враховуючи вжиті судом заходи щодо повідомлення відповідача з наявним судовим провадженням, суд виходить з принципу "презумпції обізнаності" останнього з наявним провадженням та згідно із ст.165 Господарського процесуального кодексу України вважає за можливе розглянути справу по суті заявлених вимог.
3. Встановлені судом обставини справи:
12.11.2020р. між Акціонерним товариством Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - банк, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро Трейдінг ЛТД» (далі - лізингоодержувач, відповідач) укладено договір фінансового лізингу №DOU0FLOWWCT4U-1 (далі - договір), за умовами п.1.1 якого, банк зобов'язується набути у власність у ТОВ ТЕХНОТОРГ-ДОН, місцезнаходження: 54025, пр-т. Героїв Сталінграда, 113/1, м. Миколаїв, код в ЄДРПОУ 31764816 (далі - продавець) предмет (ти) лізингу (далі - майно) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій (далі - додаток № 1) та передати його в користування лізингоодержувачу на строк, що зазначений в цьому договорі, а лізингоодержувач зобов'язується сплатити банку лізингові платежі в розмірі та порядку, визначеними цим договором.
Строк лізингу - 36 місяців, що обчислюється з дати підписання сторонами Акту прийому-передачі майна, та який не може бути меншим одного року з моменту передачі майна лізингоодержувачу (п.1.2 договору).
Пунктом 2.1 договору визначено, що загальна вартість майна за цим договором становить 566666,67 грн., ПДВ 113333,33 грн.
За визначенням п 2.1.1 договору, загальна вартість майна за цим договором складається з:
- авансового платежу лізингоодержувача в рахунок викупу майна, що становить 136000,00 грн. (з ПДВ) та підлягає сплаті протягом 1 робочих днів з моменту підписання цього договору;
- загальної суми лізингових платежів у частині, що йде на викуп переданого лізингоодержувачу майна, 544000,00 грн. (з ПДВ), згідно з додатком №2 до цього договору.
Пунктом 2.2 договору встановлено, що розмір, структура, строки сплати лізингових платежів встановлюються цим договором та додатком № 2 до нього, та включають:
2.2.1. Винагороди, що підлягають сплаті одноразово у день укладення цього договору:
- винагорода за відкриття рахунку "Фінансовий лізинг (оренда)" у розмірі 50,00 грн.;
- винагорода за обслуговування операції фінансового лізингу у розмірі 1 % від суми, зазначеної в п.2.1.1.2 цього Договору, що становить суму 5440,00 грн.
2.2.2. Винагороду за користування майном у розмірі 12 % річних від суми залишку несплаченої вартості майна, виходячи з фактичної кількості днів користування майном, та 360 днів у році, в дату сплати винагороди, якою є 25-е число кожного поточного місяця;
2.2.3. У випадку порушення лізингоодержувачем зобов'язань по сплаті лізингових платежів, передбачених цим договором, винагорода за користування майном складає розмір 24 % річних від суми залишку несплаченої вчасно частини вартості майна, згідно з додатком №2 до договору;
2.2.4. Платежі в рахунок викупу майна, що підлягають сплаті згідно з цим договором та додатком № 2 до нього;
2.2.5. Інші документально підтверджені витрати банку, безпосередньо передбачені та пов'язані з виконанням цього договору, що відшкодовуються лізингоодержувачем на підставі окремих рахунків протягом 3 банківських днів від дати рахунку, якщо договором або домовленістю сторін не встановлено іншого.
Пунктом 7.2.13 договору передбачено, що лізингоодержувач зобов'язується здійснювати лізингові платежі в розмірі та строки, що зазначені в додатку 2, не зменшувати суму лізингових платежів, а також не затримувати виплату чергового лізингового платежу, якщо дані зміни не погоджені сторонами та не передбачені договорами про внесення змін до цього договору.
Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами всіх зобов'язань за ним. Будь-які повідомлення, запити та кореспонденція за цим договором або у зв'язку з ним повинні бути в письмовій формі, можуть передаватись по електронній пошті, за умови, що оригінали юридично важливої кореспонденції і документації повинні передаватися визнаної в Україні кур'єрською службою або вручатися особисто. Будь-яке таке повідомлення повинно бути адресовано одержувачу на його адресу, що вказана нижче, або за іншою адресою, яка за необхідності може повідомлятися в письмовій формі одержувачем відправнику як адреса одержувача. Для доказу вручення повідомлення або документа буде достатнім довести, що доставка була здійснена особисто або що конверт, що містить повідомлення або документ, мав вірно вказану адресу і був відправлений (відповідно до вимог даного пункту, і всі поштові витрати були повністю оплачені), або що повідомлення електронною поштою було відправлено на адресу електронної пошти відповідної сторони. Адреса лізингоодержувача, згадана для обміну повідомленнями: 85665, область Донецька, р-н Мар'їнський, селище Степне, вул.Центральна, буд.2А/2, електронна пошта: V.BEBESHKO67@GMAIL.COM (п.11.1 договору).
Згідно з п.11.3 додаток №1 (специфікація майна), додаток №2 (графік лізингових платежів), додаток №3 (тарифи за оформлення документів), додаток №4 (акт прийому-передачі майна), додаток №5 (акт прийому майна на відповідальне зберігання) є невід'ємними частинами цього договору.
18.11.2020р. позивачем та відповідачем складено та підписано із використанням кваліфікованого електронного підпису акт прийому-передачі майна, відповідно до якого банк передав, а лізингоодержувач прийняв у лізинг майно: Трактор Беларус, модель -1025.2, серійний номер №Y4R102501L100377. Вартість майна з урахуванням ПДВ - 680000,00 грн.
Додатком №2 до договору сторонами узгоджено графік лізингових платежів (з визначенням дат та сум кредиту до погашення (з 25.05.2021р. по 25.09.2023р. по 90666,67 грн., останній платіж 25.10.2023р. - 90666,65 грн.), всього на суму 544000,00 грн.
Як наполягає позивач, відповідач у порушення умов договору не здійснював відшкодування вартості майна та винагороди за користуванням майном, у зв'язку з чим у останнього утворилась прострочена заборгованість зі сплати відшкодування вартості майна в сумі 358121,28 грн. та зі сплати винагороди за користування майном в сумі 53672,98 грн., що стало підставою звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.
4. Оцінка суду і визначені відповідно до встановлених обставин правовідносини:
Відповідно до вимог ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, платити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Стаття 193 Господарського кодексу України регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.626, ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 ст.638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч.2 ст.639 вказаного кодексу України).
Статтею 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" унормовано, що електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.
Частинами 1-3 ст.4 цього ж Закону визначено, що електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб'єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.
Положеннями ст.5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" передбачено, що електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Накладанням електронного підпису завершується створенням електронного документа (ст.6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг").
Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством (ст.7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг").
Згідно зі ст.8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", юридична сила електронного документа з нанесеними одним або множинними ЕЦП та допустимість такого документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
До матеріалів позовної заяви позивачем, зокрема, надано паперові копії наступних електронних документів (які засвідчені у порядку, встановленому законом): договору фінансового лізингу №DOU0FLOWWCT4U-1 від 12.11.2020р., акту прийому майна на відповідальне зберігання (додаток №5 до договору), акту прийому-передачі майна (додаток №4 до договору), протоколи створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.
Статтею 96 ГПК України визначено, що електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в т.ч. в мережі Інтернет) (частина 1). Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом (частина 3). Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (частина 5).
Отже, вищевказані документи мають правовий статус електронних документів, оскільки підписані сторонами шляхом накладання кваліфікованих електронних підписів (скорочено - КЕП) та електронних печаток.
Факт укладання з позивачем договору та відповідних додатків до нього відповідачем не заперечувався.
Також судом враховано, що учасниками справи не було поставлено під сумнів відповідність поданої паперової копії електронного доказу оригіналу, клопотання про витребування у позивача відповідного оригіналу електронного доказу не заявлялось.
З урахуванням вказаних норм права та обставин справи, суд дійшов висновку, що договір фінансового лізингу №DOU0FLOWWCT4U-1 від 12.11.2020р. до нього є укладеним, чинним, дійсним та підлягає виконанню сторонами відповідно до його умов.
Згідно зі ст.806 Цивільного кодексу України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.
Статтею 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» (тут і надалі - в редакції, чинній на дату укладання договору лізингу) передбачено, що фінансовий лізинг - фінансовий лізинг - вид правових відносин, за якими лізингодавець зобов'язується відповідно до договору фінансового лізингу на строк та за плату, визначені таким договором, передати лізингоодержувачу у володіння та користування як об'єкт фінансового лізингу майно, що належить лізингодавцю на праві власності та набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, та які передбачають наявність хоча б однієї з ознак фінансового лізингу, встановлених цим Законом.
Статтею 3 Закону України «Про фінансовий лізинг» унормовано, що відносини між лізингодавцем та лізингоодержувачем, які виникають на підставі договору фінансового лізингу, регулюються положеннями ЦК України, ГК України з урахуванням особливостей, встановлених законами України з питань регулювання діяльності з надання фінансових послуг, цим Законом та іншими законами України, а також прийнятими на їх виконання нормативно-правовими актами. Відносини, що виникають між лізингодавцем та продавцем (постачальником) у зв'язку з набуттям лізингодавцем у власність об'єкта фінансового лізингу для подальшої передачі цього об'єкта лізингоодержувачу на підставі договору фінансового лізингу, регулюються положеннями ЦК України про купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Положення інших нормативно-правових актів регулюють відносини у сфері фінансового лізингу в частині, що не суперечить цьому Закону.
Згідно зі ст.16 Закону України "Про фінансовий лізинг", лізингові платежі, належні до сплати за договором фінансового лізингу, здійснюються в порядку, встановленому договором фінансового лізингу. До складу лізингових платежів включаються: 1) сума, що відшкодовує частину вартості об'єкта фінансового лізингу; 2) винагорода лізингодавцю за отриманий у фінансовий лізинг об'єкт фінансового лізингу; 3) інші складові, зокрема платежі та/або витрати, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору фінансового лізингу та передбачені таким договором. Протягом строку дії договору фінансового лізингу розмір лізингових платежів може бути змінено у випадках та порядку, передбачених таким договором.
Відповідно до ч.2 ст.21 Закону України "Про фінансовий лізинг", лізингоодержувач зобов'язаний: 1) у разі якщо об'єкт фінансового лізингу відповідає встановленим договором фінансового лізингу умовам та специфікаціям, прийняти такий об'єкт, володіти та користуватися ним відповідно до його призначення та умов договору фінансового лізингу; 2) відповідно до умов договору фінансового лізингу своєчасно та в повному обсязі виконувати зобов'язання щодо утримання та експлуатації об'єкта фінансового лізингу, підтримувати його у справному стані; 3) своєчасно сплачувати передбачені договором фінансового лізингу лізингові та інші платежі; 4) надавати лізингодавцю доступ до об'єкта фінансового лізингу і забезпечувати можливість здійснення перевірки умов його використання, експлуатації та утримання у порядку та на умовах, передбачених договором фінансового лізингу; 5) письмово повідомляти лізингодавця про всі випадки виявлення несправностей об'єкта фінансового лізингу, його поломок або збоїв у роботі протягом строку дії договору фінансового лізингу, а у випадках та строки, передбачені таким договором, - також і продавця (постачальника) такого об'єкта; 6) письмово повідомляти лізингодавця про порушення строків проведення або непроведення поточного чи сезонного технічного обслуговування, а про будь-які інші обставини, що можуть негативно позначитися на стані об'єкта фінансового лізингу, - негайно, але не пізніше наступного робочого дня після дня настання зазначених обставин, подій чи фактів, якщо інше не встановлено договором фінансового лізингу; 7) у разі закінчення строку, на який лізингоодержувачу передано об'єкт фінансового лізингу у володіння та користування (якщо до лізингоодержувача не переходить право власності на об'єкт фінансового лізингу), а також у разі дострокового розірвання договору фінансового лізингу та в інших випадках дострокового повернення об'єкта фінансового лізингу, повернути об'єкт фінансового лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння та користування, з урахуванням нормального зносу, або у стані, визначеному договором фінансового лізингу та супровідною документацією на об'єкт фінансового лізингу; 8) дотримуватися умов договорів страхування об'єкта фінансового лізингу; 9) надавати лізингодавцю за його запитом інформацію та документи щодо свого фінансового стану та змісту діяльності у порядку та строки, визначені договором фінансового лізингу та/або законом; 10) у разі тимчасової державної реєстрації об'єкта фінансового лізингу за лізингоодержувачем при закінченні строку, на який лізингоодержувачу було передано об'єкт фінансового лізингу у володіння та користування (якщо до лізингоодержувача не переходить право власності на об'єкт фінансового лізингу), або у разі дострокового розірвання договору фінансового лізингу зняти такий об'єкт з обліку та передати лізингодавцю реєстраційні документи на об'єкт фінансового лізингу.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.1 ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як свідчать матеріали справи, АТ КБ «Приватбанк» свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі, передавши відповідне майно лізингоодержувачу за актом прийому-передачі від 18.11.2020р.
Втім відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань встановлені умовами договору лізингові платежі сплатив лише частково, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість зі сплати, зокрема, вартості переданого в лізинг майна у розмірі 358121,28 грн., а також прострочена заборгованість зі сплати винагороди за користування цим майном у сумі 53672,98 грн. На підтвердження розрахунків заборгованості позивачем надані відповідні виписки по рахунку відповідача за період з 12.11.2020р. по 07.04.2025р.
Матеріали справи не містять доказів на підтвердження сплати лізингових платежів та винагороди за користування майном у спірний період. Наявність вказаної заборгованості відповідачем не спростовано.
Таким чином, факт порушення відповідачем зобов'язань за договором фінансового лізингу №DOU0FLOWWCT4U-1 від 12.11.2020р. належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований. Тому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 411794,26 грн., з яких: 358121,28 грн. несплачене відшкодування частини вартості предмету лізингу за фактичний строк користування та 53672,98 грн. заборгованість за винагородою за користування предметом лізингу.
Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст.7, 13, 42, 86, 123, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Трейдінг ЛТД», село Степне Донецька область про стягнення заборгованості в сумі 411794,26 грн., задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Трейдінг ЛТД» (85665, Мар'їнський р-н, Донецька обл., село Степне, вул. Центральна, буд. 2 А/2, код ЄДРПОУ 40912180) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк» (01001, м.Київ, вул. Грушевського, буд.1-Д, код ЄДРПОУ 14360570) несплачене відшкодування частини вартості предмету лізингу за фактичний строк користування в сумі 358121,28 грн., заборгованість за винагородою за користування предметом лізингу в сумі 53672,98 грн., всього заборгованість в сумі 411794,26 грн., судовий збір в сумі 4941,53 грн.
Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
Повний текст рішення підписано 30.06.2025р.
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Г.В. Левшина