вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про повернення позовної заяви
01.07.2025м. ДніпроСправа № 904/3426/25
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Іванова Т.В., розглянувши матеріали
за позовом Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 )
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Алита Груп" (49057, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Соледарська, будинок 18; ідентифікаційний код 44803120)
про стягнення заборгованості у загальному розмірі 547 741,23 грн.
26.06.2025 до господарського суду за допомогою системи "Електронний суд" від Військової частини НОМЕР_1 (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алита Груп" надійшла позовна заява про стягнення заборгованості у загальному розмірі 547 741,23 грн, відповідно до якої позивач просить суд:
- стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "Алита Груп" на користь Військової частини НОМЕР_1 неустойку за Договорами підряду на будівництво фортифікаційних споруд на загальну суму 547 741,23 грн, у тому числі: за договором №317/4D від 07.04.2025 - 60 625,03 грн; за договором №327/4D від 07.04.2025 - 59 797,75 грн; за договором №331/4D від 07.04.2025 - 60 625,03 грн; за договором №333/4D від 07.04.2025 - 60 625,03 грн; за договором №350/4D від 08.04.2025 - 60 625,03грн; за договором №337/4D від 08.04.2025 - 63 568,27грн; за договором №334/4D від 07.04.2025 - 60 625,03 грн; за договором №332/4D від 07.04.2025 - 60 625,03 грн.; за договором №330/4D від 07.04.2025 - 60 625,03 грн;
- стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "Алита Груп" на користь Військової частини НОМЕР_1 - відшкодування сплаченого судового збору 6 573,00 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.06.2025 справу №904/3426/25 передано на розгляд судді Івановій Т.В.
Розглянувши матеріали позовної заяви та доданих до неї документів, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви з огляду на таке.
В поданій Військовою частиною НОМЕР_1 позовній заяві об'єднані вимоги майнового характеру, підставами яких є дев'ять окремих договорів підряду на будівництво фортифікаційних споруд з додатками, технічною документацією та додатковими угодами до вказаних договорів, а саме:
- договорів підряду на будівництво фортифікаційних споруд №317/4D від 07.04.2025 з додатками та технічною документацією, а також додатковою угодою №1 від 02.05.2025 до нього (а.с 20-64, том 1);
- договорів підряду на будівництво фортифікаційних споруд №327/4D від 07.04.2025 з додатками та технічною документацією, а також додатковою угодою №1 від 02.05.2025, а також додатковою угодою №1 від 02.05.2025 до нього (а.с 65-109, том 1);
- договорів підряду на будівництво фортифікаційних споруд №331/4D від 07.04.2025 з додатками та технічною документацією до нього (а.с 110-154, том 1);
- договорів підряду на будівництво фортифікаційних споруд №333/4D від 07.04.2025 з додатками та технічною документацією, а також додатковою угодою №1 від 02.05.2025 до нього (а.с 155-199, том 1);
- договорів підряду на будівництво фортифікаційних споруд №350/4D від 08.04.2025 з додатками та технічною документацією, а також додатковою угодою №1 від 02.05.2025 до нього (а.с 200-244, том 1);
- договорів підряду на будівництво фортифікаційних споруд №337/4D від 08.04.2025 з додатками та технічною документацією, а також додатковою угодою №1 від 02.05.2025 до нього (а.с 1-44, том 2);
- договорів підряду на будівництво фортифікаційних споруд №334/4D від 07.04.2025 з додатками та технічною документацією, а також додатковою угодою №1 від 02.05.2025 до нього (а.с 45-87, том 2);
- договорів підряду на будівництво фортифікаційних споруд №332/4D від 07.04.2025 з додатками та технічною документацією, а також додатковою угодою №1 від 02.05.2025 до нього (а.с 88-133, том 2);
- договорів підряду на будівництво фортифікаційних споруд №330/4D від 07.04.2025 з додатками та технічною документацією, а також додатковою угодою №1 від 02.05.2025 до нього (а.с 134-183, том 2).
Отже, як зазначає позивач та вбачається з доданих до позовної заяви доказів, він об'єднав позовні вимоги, що ґрунтуються на дев'ятьох окремих договорах, тобто підстави виникнення позовних вимог є різними і не пов'язаними між собою.
Для вирішення даного спору по суті суд повинен буде дослідити та вивчити кожен із зазначених договорів та правовідносини сторін, що виникли на їх підставі, встановити наявність або відсутність підстав для стягнення заборгованості окремо по кожному з договорів. Поєднання зазначених вимог суттєвим чином ускладнить вирішення справи по суті.
Згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).
Відповідно до приписів частини першої статті 173 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об'єднанню підлягають вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Об'єднання позовних вимог може мати негативні наслідки. Сумісний розгляд декількох вимог, навіть тісно пов'язаних і однорідних, розширює предмет доказування у справі, збільшує коло учасників процесу, ускладнює розгляд та вирішення справи. Об'єднання позовів є правом, а не обов'язком суду.
Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеній у постанові від 14.08.2018 у справі №910/3569/18.
Господарський суд зазначає, що об'єднані в цій позовній заяві вимоги не є похідними.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачем порушено правила об'єднання позовних вимог, що є підставою для повернення позовної заяви.
У зв'язку з тим, що подача позивачем документів до суду відбувалась в електронному вигляді, суд не вбачає доцільним фактично повертати позивачу роздрукований примірник позовної заяви з додатками.
При цьому суд звертає увагу на те, що повернення позовної заяви не є перешкодою в доступі до правосуддя.
Слід також зазначити, що статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Конституцією України визначено основні засади судочинства і до них, зокрема, належать законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини та змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (стаття 129 Конституції України).
Статтею 9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак, - а отже прийняття до розгляду заяви, поданої без дотримання статей 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України може бути витлумачено як надання переваги заявникові, що є неприпустимим.
Частинами 1, 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що право на суд може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов'язків", пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотримання вимог Конвенції залишається за судом.
Враховуючи наведені норми права, які передбачають порядок звернення до господарського суду та імперативні вимоги, які ставляться до учасників справи з метою дотримання порядку такого звернення, а також практику Європейського суду з прав людини щодо тлумачення і застосування положень пункту 1 статті 6 Конвенції, суд зазначає, що передбачений положеннями Господарського процесуального кодексу України процесуальний механізм залишення позовної заяви без руху та повернення позовної заяви у разі неусунення встановлених недоліків позовної заяви, не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд та доступ до правосуддя.
Разом з тим, суд вважає за доцільне звернути увагу позивача на приписи частини 8 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, за змістом яких, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до суду в загальному порядку після усунення недоліків, що у даному випадку свідчить про відсутність перешкод в реалізації позивачем права на доступ до правосуддя.
При цьому суд роз'яснює, що відповідно до пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", в разі повернення заяви або скарги сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила.
На підставі викладеного, керуючись статтями 173, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Повернути позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алита Груп" про стягнення заборгованості у загальному розмірі 547 741,23 грн - без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що згідно з частиною 8 статті 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 01.07.2025 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Т.В. Іванова