Ухвала від 30.06.2025 по справі 904/6344/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

30.06.2025 м.Дніпро Справа № 904/6344/20 (904/3875/24)

Центральний апеляційний господарський суд у складі головуючого судді: Іванова О.Г. - доповідач,

перевіривши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронне агенство "Бастіон" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2024 (суддя Камша Н.М., повний текст якого підписаний 12.11.2024) у справі № 904/6344/20(904/3875/24)

за позовом Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м.Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронне агенство "Бастіон", м. Кривий Ріг

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2024 р. у справі №904/6344/20(904/3875/24) позов задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронне агенство "Бастіон" Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг на користь Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" м.Дніпро основний борг у сумі 114605,07 грн., інфляційні втрати у розмірі 20 331,26 грн., 3% річних - 6 872,43 грн., пеню - 27 461,94 грн. та витрати по сплаті судового збору 2 422,40 грн.

Не погодившись із зазначеним рішенням до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Охоронне агенство "Бастіон", м. Кривий Ріг, в якій просить скасувати оскаржуване рішення.

Одночасно у змісті апеляційної скарги викладене клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду, яке мотивовано запровадженням на території України воєнного стану у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації, який вплинув на звичайний режим роботи підприємства.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.06.2025 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б.

З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 25.06.2025 здійснено запит матеріалів справи №904/6344/20(904/4409/24) із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

30.06.2025 матеріали справи №904/6344/20(904/3875/24) надійшли до суду апеляційної інстанції.

Вирішуючи питання про відповідність апеляційної скарги нормам чинного законодавства, суд вирішив, що скаргу слід залишити без руху, враховуючи наступне.

За приписами ст.256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали (рішення) суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти (двадцяти, відповідно) днів з дня вручення йому відповідного ухвали (рішення) суду (частина 2). Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 2 статті 261 цього Кодексу (частина 3).

Згідно з матеріалами справи, у судовому засіданні 12.11.2024 оголошено вступну і резолютивну частину рішення суду, повний текст якого виготовлено і підписано також 12.11.2024, отже, строк на апеляційне оскарження рішення суду, визначений законодавством, сплив 03.12.2024. Скаржником апеляційна скарга подана до суду апеляційної інстанції через підсистему ЄСІКС «Електронний суд» з пропуском встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку - 23.06.2025.

За змістом частини 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані неповажними.

Тобто, законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити - з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він поновленню.

Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

У клопотанні скаржник просить поновити пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення суду.

В обґрунтування поважності причин пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2024 скаржник, зокрема, зазначив, з урахуванням складного становища в країні, спричиненого збройною агресією РФ та складнощами в енергетичній системі України, відповідач лише в червні 2025 року фактично дізнався про обставини зазначені в цій справі.

Наголошує, що у зв'язку із введенням у країні воєнного стан діяльність був позбавлений можливості вчасного та оперативного реагування на листи, запити, рішення судів, тощо. Крім цього, в зв'язку із побоюванням за власне життя та здоров'я, частина співробітників, що забезпечують оперативність в судових процесах була змушена покинути країну або змінити місце проживання. Викладене також підтверджується розпорядженням ТОВ "Охоронне агенство "Бастіон" від 24.02.2022.

Також зауважує, що загальновідомим є факт, що у вказаний календарний період часу визначеному законом, як строк для подання апеляційної скарги відбувалось тривале та систематичне обмеження енергопостачання внаслідок ракетних атак з боку РФ. Вказана обставина фактично унеможливлювала організацію роботи з електронним кабінетом у підсистемі електронного суду.

Розглянувши відповідне клопотання, апеляційний господарський суд визнає підстави, наведені скаржником у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, неповажними, з урахуванням наступного.

Відповідно до висновків, неодноразово наведених Верховним Судом, клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. Також, до клопотання чи заяви повинні бути додані докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 990/115/22 запровадження на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам собою факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Апелянт наголошує на запровадженні у країні воєнного стану і у зв'язку з цим введення простою на підприємстві.

Суд зауважує, що сам по собі факт запровадження на території України воєнного стану не зупиняє перебіг процесуальних строків звернення до суду.

За приписами ст.88 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Згідно зі ст.92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, а також яка є членом колегіального виконавчого органу юридичної особи, з моменту її вступу на посаду набуває обов'язків щодо такої юридичної особи, зокрема зобов'язана діяти виключно в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно, у межах повноважень, наданих статутом юридичної особи і законодавством, і у спосіб, який, на її добросовісне переконання, сприятиме досягненню мети діяльності юридичної особи, у тому числі уникаючи конфлікту інтересів. Члени наглядової ради або ради директорів юридичної особи мають такі самі обов'язки щодо відповідної юридичної особи та повинні діяти в інтересах цієї юридичної особи та всіх її власників (акціонерів, учасників).

Управління товариством здійснюють його органи (ч.1 ст.97 ЦК України).

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (ч.5 ст.104 ГПК України).

З вищенаведених норм права слідує, що простій підприємства не є тотожним припиненню діяльності юридичної особи (припиненню юридичної особи). Тому, навіть при простої підприємства має здійснюватись управління його поточною діяльністю (звітування, ведення переписки з організаціями, установами, виконання інших обов'язків, покладених на юридичну особу, пов'язаних з її діяльністю, тощо).

Відтак, запровадження простою на підприємстві не звільняє юридичну особу від ведення її поточної діяльності, зокрема необхідністю стежити за електронним кабінетом (на предмет пред'явлення позовів), з урахуванням чого відхиляються доводи скаржника про введення простою на підприємстві.

При цьому, суд наголошує, що запровадження системи ЄСІКС відбувалось в тому числі з метою оптимізації правосуддя (створенні єдиної платформи, яка забезпечить автоматизацію ключових судових процесів, прозорість та доступність для фізичних та юридичних осіб). Отже, запровадження цієї системі має оптимізувати доступ учасників процесу до суду з будь-якої точки місцезнаходження у країні.

Таким чином, апелянтом не обґрунтовано такий тривалий пропуск процесуального строку, як і не доведено належними і допустимими доказами наявність об'єктивних і непереборних обставин, що завадили вчасно звернутись до суду. Не надано останнім і доказів некоректної роботи електронного кабінету, зокрема неотримання процесуальних документів за цією справою.

Наведені апелянтом підстави пропуску строку носять суб'єктивний характер (неналежне здійснення управління Товариством, невизначення відповідальних за судові процеси осіб), що за будь-яких обставин не можуть бути підставою для відновлення процесуального строку.

Крім того, згідно з п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги, зокрема, додаються докази сплати судового збору.

Порядок та розмір справляння судового збору встановлений Законом України "Про судовий збір" № 3674-VІ від 08.07.2011 (зі змінами та доповненнями).

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду,- у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру заявник має сплатити 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до пп. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами встановлюється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Отже, судовий збір за подання даної апеляційної скарги підлягає сплаті у розмірі 3633,60 грн. ( 3028 х 150% х 0,8) за наступними реквізитами Центрального апеляційного господарського суду:

Отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл/Шев.р/22030101

Код отримувача (ЄДРПОУ): 37988155

Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО): 899998

Рахунок отримувача: UA678999980313131206082004628

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу: *;101;

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

(Дата оскаржуваного рішення) по справі

(номер справи), Центральний апеляційний господарський суд (назва суду, де розглядається справа).

Скаржником при поданні апеляційної судовий збір сплачено не в повному обсязі. Доплаті підлягає судовий збір у розмірі 299, 10 грн.

Частиною 2 ст.260 Господарського процесуального кодексу України регламентовано, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

За приписами ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу (ч. 2 ст. 174 ГПК України).

За змістом частини 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані неповажними.

Зважаючи на викладене, апелянту надається право протягом встановленого судом строку усунути недоліки апеляційної скарги та надати заяву/клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги з відповідними доказами та обґрунтуванням інших причин такого пропуску.

Слід звернути увагу, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом не поважними.

Керуючись ст. ст.174, 234-235, 258, 259, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронне агенство "Бастіон" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2024 у справі № 904/6344/20(904/3875/24) залишити без руху.

2. Апелянту протягом 5 днів з дня отримання ухвали усунути вказані недоліки апеляційної скарги, а саме:

- надати заяву/клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги з відповідними доказами та обґрунтуванням інших причин такого пропуску;

- доплатити судовий збір у сумі 299,10 грн. на відповідні реквізити суду апеляційної інстанції;

3. У разі не усунення недоліків у зазначений судом строк настають наслідки, передбачені ч.4 ст. 174, ч.8 ст. 260, ст.261 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Інформацію по справі учасники справи можуть отримати на сторінці Центрального апеляційного господарського суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою https://court.gov.ua/fair/sud4876/ або переглянути процесуальні документи по справі на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/

Головуючий суддя О.Г. Іванов