вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська область, 07541
№ провадження 2/356/264/25
Справа № 359/2372/25
01.07.2025 року Березанський міський суд Київської області в складі:
Головуючого судді Лялик Р.М.
З участю секретаря Стрижак В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Березанського міського суду Київської області в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
До Березанського міського суду Київської області, на підставі ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18.04.2025 року, надійшла позовна заява акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовна заява обґрунтована тим, що у жовтні 2017 року ПАТ «Універсал Банк» запустив новий проект «Monobank», в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monоbank. Особливістю проекту monobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень.
25.09.2022 року ОСОБА_1 звернулась до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 25.09.2022 року та встановивши мобільний додаток, отримала розрахункову карту № НОМЕР_1 .
Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають Договір про надання банківських послуг. Підписавши анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов'язується виконувати його умови.
Отже, 25.09.2022 року між позивачем та відповідачкою укладено договір, відповідно до умов якого відповідачці надано кредит у гривні у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі до 500 000, 00 грн., з можливістю його коригування, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,1 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, зі сплатою збільшених відсотків за користування кредитом у розмірі 6, 2 % на місяць на суму простроченої заборгованості за кредитом.
АТ «Універсал Банк» свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
ОСОБА_1 не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору (не сплатила щомісячні мінімальні платежі), що відображено в розрахунку заборгованості за договором.
У відповідачки прострочення зобов'язання із сплати щомісячного мінімального платежу за договором сягнуло понад 90 днів, у зв'язку із чим, на підставі положень п.п. 5.16 п. 5 Розділу ІІ Умов, відбулось істотне порушення клієнтом зобов'язань, вся заборговансіть за кредитом стала простроченою.
Банк 04.09.2023 року направив відповідачці повідомлення «пуш» про істотне порушення умов договору та про необхідність погасити суму заборгованості. Проте, відповідачка на контакт не виходила, у зв'язку з чим та відповідно до п.п. 5.18, 5.19 кредит став у формі «на вимогу».
Загальний розмір заборгованості ОСОБА_2 перед АТ «Універсал Банк» за договором від 25.09.2022 року станом на 04.11.2024 року складає 16 343, 50 грн., в тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом 16 343, 50 грн.
Крім того, позичальник весь період активно користувався платіжною карткою номер НОМЕР_1 , наявними на ній коштами, а саме періодично здійснював їх часткове погашення, тим самим визнавав факт існування договірних зобов'язань перед АТ «Універсал Банк» в рамках банківської послуги «monоbank».
Часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцією - є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу.
Тому, АТ «Універсал Банк» вважає доведеним існування між сторонами по справі договірних зобов'язань та суми боргу.
На даний час відповідачка продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за договором, що є порушенням законних прав та інтересів АТ «Універсал Банк».
Відтак, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за договором про надання банківських послуг «Мonobank» від 25.09.2022 року у розмірі 16 343, 50 грн. та судові витрати в розмірі 3 028, 00 грн.
В прохальній частині позовної заяви представник позивача просив суд розглянути позов у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 21.05.2025 року відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
За правилами ч. 1 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Копія ухвали про відкриття провадження у справі від 21.05.2025 року разом з копією позовної заяви та доданими до неї документами неодноразово направлялися відповідачці ОСОБА_1 за адресою зареєстрованого місця проживання останньої.
Клопотань сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, заяв від відповідача із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а також відзиву на позовну заяву до суду не надходило.
За таких обставин, суд прийняв рішення про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, дослідивши докази, надані на підтвердження вказаних обставин, встановив наступне.
Судом встановлено, що 25.09.2022 року ОСОБА_1 звернулась до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 25.09.2022 року та встановивши мобільний додаток, отримала розрахункову карту № НОМЕР_1 , а також своїм підписом відповідачка підтвердила, що ознайомилась та отримала примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов'язується виконувати його умови (а.с. 13 на звороті).
На підставі укладеного договору відповідачка отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок.
Як встановлено, позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав, надавши відповідачці ОСОБА_1 можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором № б/н від 25.09.2022 року, укладеного між АТ «Універсал Банк» та відповідачкою - ОСОБА_1 (а.с. 18-19).
На підтвердження своїх вимог позивачем надано виписки за договором ОСОБА_1 за період з 25.09.2022 року по 04.11.2024 року, які є регістром аналітичного обліку, вміщують записи про здійснені операції за певний період часу та є підтвердженням виконаних операцій (а.с. 20-68; 69-70).
До матеріалів справи долучено Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank Universal Bank (а.с. 71-94) та паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank (а.с. 95-96).
Однак, відповідачка порушила взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, не надавала своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, в результаті чого, як вбачається з розрахунку заборгованості за договором № б/н від 25.09.2022 року, укладеного між АТ «Універсал Банк» та відповідачкою - ОСОБА_1 станом на 04.11.2024 року остання має заборгованість у сумі 16 343, 50 грн.
Як встановлено, відповідач в добровільному порядку заборгованість не погашає.
Статтею 55 Конституції України гарантовано право особи на судовий захист.
Так, згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожен має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа, як слідує зі змісту ч. 1 ст. 4 ЦПК України, має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За приписами ч. 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави («Позика»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).
За приписами ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Положеннями ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ч. 3 ст. 509 ЦК України).
За змістом ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова відповідача від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускаються.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
При цьому, порушенням зобов'язання в розумінні статті 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Так, за змістом ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитом є грошові кошти, надані банком або іншою фінансовою установою позичальнику у відповідному розмірі, зобов'язання з повернення яких на умовах та в строки, встановлені договором, покладається на позичальника.
У випадку порушення позичальником строків виконання таких зобов'язань вони стають простроченими.
Окрім того, як встановлено в пункті 3 частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
В частині 2 статті 1050 ЦК України зазначено, що у випадку, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокове повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Так, за правилами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 3 ст. 13 ЦПК України).
Таким чином, за встановлених судом обставин, відповідачка скористалась наданим банком кредитом, проте ухиляється від виконання взятих на себе зобов'язань, що призвело до виникнення станом на 04.11.2024 року заборгованості у сумі 16 343, 50 грн.
Так, з урахуванням імперативних вимог ч. 1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Доказами в розумінні ч. 1 ст. 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
Відповідно до положень ст. 264 ЦПК України суд, ухвалюючи судове рішення, зобов'язаний встановити, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувались вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.
Судом враховано, що частиною 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства визнано справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч. 2 ст. 2 ЦПК України).
Як визначено ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
З урахуванням вказаного, судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 скористалася наданим банком кредитом, проте ухиляється від виконання взятих на себе зобов'язань.
Доказів зворотного суду надано не було та в судовому засіданні їх не встановлено.
Відтак, позовні вимоги акціонерного товариства «Універсал Банк» підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4-5, 11-13, 19, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 274-279, 352, 354-355 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 625, 627, 629, 1050, 1054 ЦК України,
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь акціонерного товариства «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ: 21133352, місцезнаходження: вул. Автозаводська, будинок 54/19, м. Київ) заборгованість за договором про надання банківських послуг від 25.09.2022 року в розмірі 16 343 (шістнадцять тисяч триста сорок три) гривні 50 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь акціонерного товариства «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ: 21133352, місцезнаходження: вул. Автозаводська, будинок 54/19, м. Київ) судові витрати в розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Київського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Суддя Р. М. Лялик