вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська область, 07541
Номер провадження 2/356/303/25
Справа № 356/466/25
27.06.2025 року Суддя Березанського міського суду Київської області Лялик Р.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів та стягнення аліментів на утримання дитини,
До Березанського міського суду Київської області звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів та стягнення аліментів на утримання дитини.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно положень ч. 1 ст. 184 ЦПК України позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції.
За змістом ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», а також ч. 4 ст. 10 ЦПК України, стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Так, ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях неодноразово наголошував, що, реалізуючи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Прецедентними в цьому відношенні є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 року, в яких зазначено, що право на суд не є абсолютним; воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулювання з боку держави.
Так, суддя відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження (ч. 1 ст. 187 ЦПК України).
Вимоги до позовної заяви закріплені, зокрема, в ст. 177 ЦПК України.
Як встановлено приписами частини 4 статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Проаналізувавши подану позивачем заяву, суд прийшов до висновку про те, що вона підлягає залишенню без руху у зв'язку з тим, що подана без додержання вимог ст. 177 ЦПК України.
Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір»).
Згідно з ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Як визначено приписами ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
В пункті 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що за подання до суду фізичною особою або фізичною особою - підприємцем позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік», розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2025 року становить 3028 гривень 00 копійок.
Таким чином, виходячи з наведеного вище, а також норм Закону України «Про судовий збір» та Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік», позивач - фізична особа за позовом майнового характеру має сплатити суму судового збору в розмірі 1211 грн.20 коп.
Разом з позовною заявою позивачем до суду подано квитанцію про сплату судового збору № 0.0.4393430839.1 від 02.06.2025 року на суму 1211 грн. 20 коп., проте як встановлено із "автоматизованої системи документообігу суду Д-3" номер вказаного платіжного документу вже внесений до бази даних у справі № 356/431/25.
Тобто, позивач подав до даної позовної заяви платіжний документ, який був поданий ним по іншій справі, що унеможливлює реєстрацію такого платіжного документу у автоматизованій системі документообігу суду Д-3 по даній справі, оскільки містить ознаку "Враховано раніше".
Отже, платіжний документ не внесено до автоматизованої системи документообігу суду Д-3 у даній справі, що свідчить про ненадходження до державного бюджету судового збору за подання даної позовної заяви.
Водночас, суд звертає увагу на те, що суд не може враховувати попередні платіжні документи подані в інших справах, оскільки існує механізм повернення судового збору визначений Законом України «Про судовий збір», що виключає можливість зарахування попередньо сплаченого судового збору в інших справах.
Враховуючи, що вищевказаний судовий збір сплачений за подачу до Березанського міського суду Київської області іншої позовної заяви, внесений у автоматизовану систему документообігу суду Д-3 по іншій справі, а саме № 356/431/25, наданий суду платіжний документ не може бути підтвердженням сплати судового збору у даній справі, а відтак позивачу необхідно сплатити судовий збір за подання даної позовної заяви.
За змістом статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
Згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Обов'язок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір - це процесуальний обов'язок, визначений нормами процесуального права.
Враховуючи те, що позивачем не сплачено судовий, йому необхідно сплатити судовий збір за подачу заяви даної категорії у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок, на р/р UA888999980313181206000010754, одержувач: ГУК у Київ. обл./Березанська міська ТГ/ 22030101, код ЄДРПОУ: 37955989, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030101, та надати оригінал квитанції, або долучити до матеріалів справи документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Суд наголошує, що згідно ч. 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 12, 174, 177, 185 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів та стягнення аліментів на утримання дитини, - залишити без руху, надавши позивачу строк в 10 (десять) днів з дня вручення копії даної ухвали для усунення недоліків.
Роз'яснити позивачу, що в разі невиконання ухвали позовна заява буде вважатися неподаною та повернута йому.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Р. М. Лялик