Справа №295/8754/25
Категорія 59
2/295/3338/25
(про залишення позовної заяви без руху)
30 червня 2025 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м. Житомира Єригіна І.М., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за позовом представника позивача ОСОБА_1 , що діє в інтересах ОСОБА_2 до Житомирської міської ради про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
Представник позивача звернулася до суду з позовом до Житомирської міської ради про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Однак позовна заява не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України, а тому не може бути прийнята у провадження без усунення недоліків.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, а саме: в своїй позовній заяві позивач просить суд надати додатковий строк для прийняття спадщини, однак не надає постанову про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. Хоча на неї посилається у позовній заяві.
Крім того, відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про практику у справах про спадкування» судам роз'яснено, що при розгляді цих справ слід перевіряти наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Отже, звернення до суду з заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, здійснюється після звернення до нотаріальної контори, за місцем відкриття спадщини із заявою про прийняття спадщини і видачі свідоцтва про право на спадщину.
Крім того, суд звертає увагу, на те, що позивачем в позовній заяві не в повному обсязі викладено обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги та не зазначено і не додано доказів на підтвердження вказаних обставин.
Так, відповідно до положень ч. 1 ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
При цьому, згідно із роз'ясненнями, які містяться в п. 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 01 березня 2013 року № 3, виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна, а саме серед іншого, про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Згідно із листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 липня 2012 року № 6-47/0/9-12, на позови спадкоємця про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини поширюються правила виключної підсудності і вони пред'являються за місцем знаходження майна або основної його частини, якщо такі позови виникають із приводу нерухомого майна.
Зі змісту поданої позовної заяви, позивач просить визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_3 . Проте, позивач в своїй заяві не вказує яку саме спадщину він має намір успадкувати.
Так, зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів слідує, що на час відкриття спадщини спадкодавець був зареєстрований в м. Житомир, Житомирської області.
Суд звертає увагу, що при вирішенні питання про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, спадкоємцю надається додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, при цьому в разі задоволення позову позивач в межах задоволеного строку повинен подати заяву про прийняття спадщини, що означає безумовне її прийняття в повному обсязі, а не в певній конкретній частині.
З огляду на викладене, враховуючи ту обставину, що на позови про визначення додаткового строку для прийняття спадщини поширюються правила виключної підсудності і вони пред'являються за місцем знаходження майна або основної його частини, якщо такі позови виникають із приводу нерухомого майна, тому відсутність доказів на підтвердження того: чи проживав ОСОБА_3 сам та чи проживали разом з ним інші особи; чи проживав спадкодавець у житлі, що належало йому на праві приватної власності; чи належало спадкодавцю на час відкриття спадщини інше майно, якщо так, то вказати його обсяг та чим підтверджується його наявність, або відсутніст ; позбавляє суд можливості вирішити питання щодо підсудності даної справи, оскільки позивачем це не зазначено.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України, позовна заява, подана без додержання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати строк позивачу для усунення виявлених недоліків.
На підставі вищевикладеного, відповідно до ст. ст. 177, 185 ЦПК України, суддя
Позовну заяву представника позивача ОСОБА_1 , що діє в інтересах ОСОБА_2 до Житомирської міської ради про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем даної ухвали.
Копію ухвали невідкладно направити позивачу.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважаться неподаною та повернута позивачу зі всіма доданими документами. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.М. Єригіна