Справа № 163/806/25
Провадження № 3/163/719/25
26 червня 2025 року місто Любомль
Суддя Любомльського районного суду Волинської області Павлусь О.С.,
з участю секретаря Костюк Р.М.,
особи, щодо якої складено протокол ОСОБА_1 ,
захисника Кривошея А.М.,
розглянувши направлений відділенням поліції № 1 (м. Любомль) Ковельського районного управління поліції ГУНП у Волинській області протокол серії ЕПР1 № 295288 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає по АДРЕСА_1 , непрацюючого,
ОСОБА_1 о 13:40 годині 09 квітня 2025 року, керуючи автомобілем «Субару», номерний знак НОМЕР_1 , по вулиці Євгена Коновальця в місті Любомль Ковельського району Волинської області, в порушення вимог п.2.5 Правил дорожнього руху відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 в суді свою винуватість у вчиненні правопорушення заперечив.
Захисник ОСОБА_1 адвокат Кривошей А.М. в суді висловив позицію про закриття провадження у справі, оскільки ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння не відмовлявся і в такому стані не перебував, що стверджено висновком медичного огляду від 09 квітня 2025 року.
В поданому до суду клопотанні про закриття провадження в справі адвокат Кривошей А.М. зазначив, що на відеозаписах доданих поліцією до матеріалів справи не зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння; в протоколі про адміністративне правопорушення свідки не значяться. Вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні порушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не доведена належними і допустимими доказами.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Незважаючи на таку обрану позицію сторони захисту, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП правопорушення за ознакою відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння знайшла своє достатнє підтвердження дослідженими у справі доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 295288, у якому вказано, що ОСОБА_1 о 13:40 годині 09 квітня 2025 року керував автомобілем «Субару», номерний знак НОМЕР_1 , по вулиці Євгена Коновальця в місті Любомль Ковельського району Волинської області з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, мова не відповідає обстановці), відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння.
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів у якому зафіксовано наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння та його відмову від огляду на стан сп'яніння за допомогою приладу;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я (КНП Любомльське ТМО) від 09 квітня 2025 року, де зазначені виявлені у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння та його відмову від огляду на стан сп'яніння в медичному закладі;
З відеозаписів під назвами «2025_0409_134143_0000000_000000_0002», «2025_0409_140643_0000000_000000_0003» вбачається рух та зупинка працівником поліції автомобіля «Субару», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 ; розмова працівників поліції з ОСОБА_1 та оформлення інспектором адміністративних матеріалів.
Вищевказані докази відповідають положенням ст.251 КУпАП, критеріям належності і допустимості, нічим не спростовані та в своїй сукупності із відеозаписами з боді-камери поліцейських цілком відображають подію адміністративного правопорушення, надають можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчинення правопорушення, оскільки у них зафіксовані дані та події, які не носять суб'єктивного характеру та дозволяють відтворити реальність подій, що дійсно мали місце.
Зазначеними доказами водночас спростовується версія сторони захисту про те, що під час проведення огляду ОСОБА_1 , поліцейським не застосовано технічні засоби відеозапису.
На відеозаписі під назвою «2025_0409_134143_0000000_000000_0002» вбачається, що працівник поліції під час спілкування з ОСОБА_1 виявив у нього ознаки алкогольного сп'яніння. В подальшому працівники поліції неодноразово пропонували ОСОБА_1 пройти тест на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомого приладу «Драгер» або проїхати в медичний заклад (00:02:16 година, 00:03:04 година, 00:03:45 година, 00:04:30 година, 00:05:45 година, 00:06:40 година згідно відеозапису).
Таким чином, на дослідженому відеозаписі зафіксовано перебіг події, що мала місце 09 квітня 2025 року під час проведення огляду працівниками поліції з ОСОБА_1 .
Щодо доводів захисника, що ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння не перебував, суд зазначає таке.
З наданого адвокатом висновку медичного огляду від 09 квітня 2025 року вбачається, що ОСОБА_1 о 15:20 годині цього дня у стані алкогольного сп'яніння не перебував.
В цей же час, стаття 130 КУпАП передбачає відповідальність за … відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порушення пункту 2.5 Правил дорожнього руху, яке ставиться ОСОБА_1 в провину, тягне відповідальність не за перебування в стані сп'яніння, а за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку такого огляду. Саме за цією кваліфікуючою ознакою і складено протокол про адміністративне правопорушення.
При цьому, під час розгляду протоколу встановлено, що після зупинки ОСОБА_1 поліцейським були виявлені такі ознаки сп'яніння як запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, нечітка мова.
Обґрунтованих заперечень щодо виявлених ознак сторона захисту під час розгляду протоколу не зазначала.
Згідно із п.6 розділу І Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Відповідно до п.7 розділу І Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
В цій справі встановлено, що за наслідками виявлення у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння стали підстави для проведення огляду на стан сп'яніння. Пройти відповідний огляд на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі водій відмовився, що підтверджується актом огляду, направленням на огляд в медичному закладі.
Таким чином, істотних порушень норм чинного законодавства зі сторони поліцейських під час проведення огляду на визначення стану сп'яніння, які б давали підстави для визнання доказів недопустимими, неналежними чи недостовірними, по справі не встановлено.
Отже, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, повністю доводиться дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи.
За вчинення водіями передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП правопорушення визначено стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Отже, на ОСОБА_1 слід накласти стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
У зв'язку з накладенням адміністративного стягнення з порушника згідно із ст.401 КУпАП підлягає стягненню судовий збір у відповідному розмірі.
Керуючись ст.ст.283, 284 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Штраф в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень підлягає стягненню на рахунок UA588999980313050149000003001 в Казначействі України (ЕАП) (МФО 899998, одержувач: ГУ ДКСУ у Волинській області, код ЄДРПОУ 38009371, код класифікації доходів бюджету 21081300, призначення платежу "адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху").
Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок судового збору на рахунок UA958999980313161206000003480 в Казначействі України (ЕАП) (отримувач ГУК у Волинській області/місто Любомль, код ЄДРПОУ 38009371, код класифікації дохо-дів бюджету 22030101, призначення платежу "судовий збір").
Згідно з ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 цього Кодексу постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби і у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду через Любомльський районний суд.
Суддя Любомльського районного суду
Волинської області О.С. Павлусь