Справа № 161/8676/15-ц
Провадження № 6/161/140/25
про відмову у визнанні виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню
30 червня 2025 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Гриня О.М.,
за участю секретаря судового засідання Жежерун Д.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, процентів, нарахованих за користування кредитом та пені, -
Рішенням Апеляційного суду Волинської області від 13 жовтня 2016 року у цивільній справі №161/8676/15-ц, позов задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі: 105 752 долари США 51 цент - заборгованості по кредиту та процентам, 198 190 грн. 20 коп. - пені за несвоєчасне погашення заборгованості.
Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» понесені витрати по сплаті судового збору по 3836 грн.70 коп. з кожного.
На виконання цього судового рішення, судом були видані виконавчі листи стосовно кожного з солідарних боржників.
На адресу суду 04 червня 2025 року надійшла заява представника боржника ОСОБА_1 - адвоката Силки Тетяни Юріївни про визнання виконавчого листа виданого відносно неї таким що не підлягає виконанню.
В обґрунтування заяви зазначає, що право вимоги за кредитним договором, за яким стягнута заборгованість, було відступлено на користь ОСОБА_3 , яка у встановленому порядку простила борг. У зв'язку з цим вважає, що виконавчий лист не підлягає виконанню, та просить суд визнати його таким.
В адресовані суду письмовій заяві ОСОБА_3 підтвердила, що простила борг ОСОБА_1 , майнових претензій до неї не має.
В судове засідання учасники справи не прибули. У письмовій заяві представник заявника просить суд розглядати справу за її відсутності, вимоги заяви підтримує.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви необхідно відмовити, з таких підстав.
З тексту рішення Апеляційного суду Волинської області від 13 жовтня 2016 року слідує, що підставою для стягнення заборгованості за цим рішенням був кредитний договір, який укладений між ПАТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 від 08 червня 2015 року №11271087000. Відповідач ОСОБА_2 виступила поручителем за цим договором.
В матеріалах справи наявний договір факторингу від 27 грудня 2017 року №Ф-2017/12-1, відповідно до якого право вимоги за цим кредитним договором було відступлено ТОВ «ФК «Морган кепітал». Факт передачі права вимоги підтверджується і листом АТ «Укрисббанк» від 29 листопада 2023 року №58/1/04/98 у відповідь на адвокатський запит.
В подальшому ТОВ «ФК «Морган кепітал» було перейменовано на ТОВ «Оболонь інвест плюс».
Згідно листа ТОВ «Оболонь інвест плюс» від 10 листопада 2023 року, право вимоги за кредитним договором було відчужено на користь ОСОБА_4 згідно договору договору комісії №104-к від 27 грудня 2017 року.
З матеріалів справи слідує, що стягувач у виконавчому листі, або виконавчому провадженні, у даній справі не замінювався і ним продовжує рахуватися ПАТ «Урсиббанк».
Надаючи свою правову оцінку відносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.
У пунктах 6.26, 6.28 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 листопада 2023 року зазначено, що фізична особа у будь-якому статусі не наділена правом надавати фінансові послуги, зокрема за кредитним договором, оскільки такі надаються лише спеціалізованими установами, якими є банки, або інші установи, які мають право на здійснення фінансових операцій та внесені до реєстру фінансових установ. Відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи суперечить положенням частини третьої статті 512 та статті 1054 Цивільного кодексу України, оскільки для зобов'язань, які виникли на підставі кредитного договору, характерним є спеціальний суб'єкт, а саме кредитор - банк або інша фінансова установа.
У постанові від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 (провадження № 12-1гс21) Велика Палата Верховного Суду також висловилась, щодо можливості відступлення права вимоги за кредитним і забезпечувальним договорами не тільки на користь фінансових установ, але й фізичних осіб лише за обставин, коли попередній кредитор (банк) був позбавлений банківської ліцензії та перебуває у процедурі ліквідації.
Застосовуючи вказані правові позиції до даної ситуації суд зауважує, що ОСОБА_3 не має статусу спеціального суб'єкту, який може обслуговувати кредитну заборгованість, а саме статусу фінансової установи. Відчуження права вимоги за кредитним договором в даному випадку відбулося не під час процедури ліквідації банку, а тому фізична особа не могла набути права вимоги за кредитним договором.
Використана учасниками цивільних відносин правова конструкція у вигляді набуття права вимоги ОСОБА_3 за договором комісії де комісіонером була фінансова установа (ТОВ «Морган кепітал») правового значення не має, оскільки в будь-якому разі такий правочин суперечить чинному законодавству, зокрема вимогам ч.3 ст.512, ст.1054 ЦК України, яка передбачає спеціальний суб'єкт кредитора.
Відсутність судового рішення про визнання такого договору недійсним не може бути підставою для автоматичного застосування судом такого правочину, як правомірного, адже вирішуючи питання про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, суд зобов'язаний проаналізувати всі надані заявником докази та надати їм свою правову оцінку, зокрема і правомірності правочину у вигляді набуття права вимоги за кредитним договором. Для цього, власне, і існує судовий контроль за всіма питанням, що стосується виконання судового рішення, яке набрало законної сили та є обов'язковим до виконання на всій території України.
Отже, оскільки набуття ОСОБА_3 прав вимоги за кредитним договором прямо суперечить чинному законодавству, адже вона не має статусу фінансової установи, суд дійшов висновку, що вчиняти будь-які юридично значимі дії стосовно цього кредитного договору, зокрема і прощення заборгованості за ним, ОСОБА_3 права не має, у зв'язку з цим у задоволенні заяви про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого листа слід відмовити.
Керуючись ст.432 ЦПК України,-
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, процентів, нарахованих за користування кредитом та пені.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання суддею.
Повний текст ухвали суду виготовлений та підписаний 30 червня 2025 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Олександр ГРИНЬ