Справа № 161/10011/25
Провадження № 3/161/3307/25
м.Луцьк 30 червня 2025 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області в особі судді Гриня Олександра Миколайовича, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,-
- за ст. ст. 124, 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
З Луцького РУП ГУНП у Волинській області до Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшли матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 124, 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
З протоколів про адміністративні правопорушення від 05 травня 2025 року серії ЕПР 1 № 321483 та 321486 вбачається, що 05 травня 2025 року о 19:13 в с. Городище по вул. Перемоги ОСОБА_1 керувала тз Форд СМах днз НОМЕР_1 , не була уважна, не дотрималась бокового інтервалу під час зустрічного розїзду, здійснила зіткнення з автомобілем БМВ НОМЕР_2 , який рухався в зустрічному напрямку та будучи причетною до ДТП, негайно не зупинилась та не залишалася на місці ДТП. Внаслідок ДТП тз отримали механічні пошкодження.
Такі дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковано, як порушення п. 2.10 «а», 13.1 ПДР відповідальність за, що передбачена ст. 122-4 та ст. 124 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнала, пояснила, що рухалася у своїй полосі, а тз БМВ їхав на зустріч на великій швидкості да саме він допустив пошкодження.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши ОСОБА_1 суд приходить до висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 122-4 КУпАП та наявності складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП такий висновок ґрунтується на наступному.
Відповідно до ст. 122-4 КУпАП залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.
У відповідності до положень ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визначається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала їх настання.
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Відповідальність за ст. 122-4 КУпАП настає виключно за наявності прямого умислу на вчинення дій, передбачених диспозицією вказаної норми, тобто за наявності в діях особи умислу на залишення місця вчинення дорожньо-транспортної пригоди з метою ухилення від відповідальності.
Відсутність в діях ОСОБА_1 умислу на вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП підтверджується наявними матеріалами справи, зокрема світлинами з місця ДТП та схемою ДТП з яких вбачається, що ОСОБА_1 фактично змістила свій тз внаслідок самої дтп, однак дій, направлених на умисне залишення місця події не вчиняла, а тому працівниками поліції помилково було інкриміновано ОСОБА_1 ст. 122-4 КУпАП.
Враховуючи вищенаведене, ОСОБА_1 не може вважатися такою, що вчинила правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП, умисно, а тому провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно неї слід закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
В той же час склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП підтверджується, наявними матеріалами справи, зокрема: протоколами про адміністративні правопорушення від 05 травня 2025 року серії ЕПР1 № 321483 та 321486, рапортом виклику 102, схемою місця ДТП від 05 травня 2025 року, письмовими поясненнями водіїв учасників дтп та ОСОБА_2 .
Щодо пояснень ОСОБА_1 про те, що саме водій тз БМВ винен у вказаній ДТП оскільки саме останній їдучи по вузькій дорозі допустив зіткнення з її тз.
Такі пояснення ОСОБА_1 спростовуються наявними в матеріалах справи доказами зокрема схемою місця ДТП з якої вбачається, що осип скла тз ОСОБА_1 знаходиться на лівій частині дороги, при цьому тз ОСОБА_1 знаходиться на схемі дтп справа на свої смузі руху, відповідно зіткнення відбулось саме на лівій частині з подальшим зміщенням тз ОСОБА_1 на узбіччя із чого слід зробити висновок, що саме ОСОБА_1 не розрахувавши ширину проїжджої частини виїхала на сторону проїжджої частини іншого учасника дтп в результаті чого і сталося зіткнення.
Крім того з наявних відомостей ЄДРСР ( https://reyestr.court.gov.ua/Review/128247746 ) встановлено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно іншого учасника дтп закрито на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення та констатовано, що зіткнення відбулось саме на його ділянці дороги.
Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_1 своїми діями, що виразились в здійсненні ДТП вчинила правопорушення, передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тому слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції ст. 124 КУпАП у виді штрафу.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.40-1, 283, 284, 287 КУпАП, на підставі ст. 122-4, 124 КУпАП,-.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП, відносно ОСОБА_1 - закрити, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосувати на неї адміністративне стягнення в межах санкції ст. 124 КУпАП у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі в розмірі 605 гривень 60 копійок.
Згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня винесення постанови у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення із ОСОБА_1 підлягає стягненню подвійний розмір штрафу.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, шляхом подання апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Олександр ГРИНЬ