25 грудня 2007 р.
№ 36/231
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
В. Овечкін -головуючого,
Є. Чернов
В. Цвігун
за участю представників:
Генпрокуратури України
Савицька О.В. -(посв.№ 231 від 20.07.2005)
ВАТ "Обухівський "Райагротехсервіс"
Хасін І.Б. -(дор. від 20.07.2007)
Київської облдержадміністрації
Ясюк Г.І. -(дор. № 7к від 15.01.2007)
Інституту садівництва УААН
Шевчук О.М. -(дор.№ 974 від 17.12.2007)
Головне управління юстиції м. Києва
Джерелюк Т.В. -(дор.№ 62/в від 04.04.2007)
розглянув касаційну скаргу
ВАТ "Обухівський "Райагротехсервіс"
на постанову
Київського апеляційного господарського суду
від 10.10. 2007
у справі
№ 36/231 господарського суду м. Києва
за позовом
заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, УААН в особі Інституту садівництва УААН
до
Київської обласної державної адміністрації
Києво-Святошинської районної державної адміністрації
ВАТ "Обухівський "Райагротехсервіс"
про
визнання недійсними розпоряджень та договору оренди
Рішенням господарського суду м. Києва від 17.08.2007 (суддя: Т.Трофименко) позовні вимоги задоволені повністю, визнано недійсним розпорядження Київської обласної державної адміністрації від 22.10.2003 № 635 "Про передачу в оренду земельних ділянок для несільськогосподарських потреб" в частині вилучення та передачі в оренду земельної ділянки із земель дослідного господарства "Новосілки" на території Чабанівської сільської ради Києво-Святошинського району площею 7,5 га (ріллі -5,0 га, багаторічних насаджень - 2,0 га, полезахисних лісосмуг - 0,5 га) ВАТ "Обухівський "Райагротехсервіс" під розміщення господарських об'єктів. Визнано недійсним розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 20.11.2003 № 488, визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 27.11.2003 укладений між Київською обласною державною адміністрацією та ВАТ "Обухівський "Райагротехсервіс" припинивши його дію на майбутнє.
Рішення суду мотивовано тими обставинами, що спірна земельна ділянка відноситься до земель державної власності, не була вилучена у землекористувача - Інституту садівництва УААН відповідно до ст. 149 Земельного кодексу України, згода землекористувача, який має зареєстрований державний акт на право постійного землекористування отримана не була. Земельна ділянка у судовому порядку не вилучалася.
При прийнятті розпорядження та укладенні договору оренди не дотримано ч. 9 ст. 149 Земельного кодексу України, якою передбачено, що Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб. Не враховано, що виходячи із статуту Інституту садівництва УААН вилучення державних земель без згоди академії не допускається, на час видання спірних розпоряджень дослідне господарство "Новосілки" державний акт на право постійного землекористування не отримало, згідно листа відділу земельних ресурсів від 05.04.2007 ділянка площею 7,5 га не була включена у межі дослідного господарства "Новосілки", оскільки розпорядженням Київської обласної державної адміністрації від 22.10.2003 № 653 була надана в оренду ВАТ "Обухівський "Райагротехсервіс". Згідно ст. 149 Земельного кодексу України обласні державні адміністрації не мають права вилучати земельні ділянки, якщо їх вилучення віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України.
Згідно ст. 155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2007 рішення господарського суду залишено без змін, так як згідно Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 № 3-рп/99 прокурори та їх заступники мають право подавати позови в інтересах держави , а не в інтересах підприємств, установ, організацій, державні землі надані Інституту садівництва УААН для виконання його статутних завдань, державний акт господарству "Новосілки" на право постійного землекористування було видано лише 30.12.2003. Згідно з ч. 9 ст. 149 Земельного кодексу України Кабінету Міністрів України надано повноваження щодо вилучення земельних ділянок державної власності. Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 14.03.2007 не встановлено факти, які мають преюдиційне значення для справи.
ВАТ "Обухівський "Райагротехсервіс" в касаційній скарзі просить апеляційну постанову та рішення суду у справі скасувати, провадження у справі припинити, оскільки спір між суб'єктами владних повноважень розглядається за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, прокурор безпідставно зазначив Кабінет Міністрів України в якості особи в інтересах якої подано позов, порушено ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, яка визначає строки звернення з адміністративним позовом, не враховані факти, встановлені рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 14.03.2007.
18.12.2007 в судовому засіданні оголошено перерву у зв'язку із заявленим ВАТ "Обухівський "Райагротехсервіс" відводом суддям.
Ухвалою заступника Голови Вищого господарського суду України від 19.12.2007 заявлений суддям відвід відхилено.
Вищий господарський суд України у відкритому судовому засіданні дослідив матеріали справи, доводи касаційного подання, вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
За предметним критерієм відповідно до ст. 12 ГПК України до компетенції господарських судів відносяться спори, пов'язані із здійсненням господарської діяльності, яка визначена у ст. 3 Господарського кодексу України. Тобто господарська діяльність є первинною обставиною, яка охоплює діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, господарюючих суб'єктів, в тому числі щодо передачі в оренду земельних ділянок, укладення договорів оренди, вилучення земельних ділянок, тощо.
Форма здійснення господарської діяльності (видання розпорядження, наказу, тощо) на предмет та суть спору не впливає, не спростовує того, що спір пов'язаний із правом користування земельною ділянкою, відновленням порушеного права згідно ст. 16 ЦК України, тобто господарською діяльністю сторін спору.
Правовідносини, пов'язані із землекористуванням регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, а отже до адміністративних правовідносин відношення не мають. При колізії правових норм щодо підвідомчості перевага надається не суб'єктному складу, а характеру спірних правовідносин.
При таких обставинах позов, заявлений Генеральною прокуратурою України відповідає рішенню Конституційного Суду України від 08.04.99 № 3-рп/99 згідно якого прокурори та їх заступники подають позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності.
Під інтересами держави слід розуміти захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання. Інтерес держави в даному випадку вбачається в діяльності державної, бюджетної установи, яка підпорядкована Українській академії аграрних наук, діяльності Кабінету Міністрів України, на який відповідно до ч. 9 ст. 149 Земельного кодексу України покладено вилучення земельних ділянок державної власності, які перебувають у постійному користуванні -ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб.
Між тим, вилучення земельної ділянки згідно ч. 9 ст. 149 Земельного кодексу України можливе лише у судовому порядку, оскільки згода на вилучення ділянки у землекористувача не отримана, відповідне вилучення не погоджено з Президією академії наук, проігноровані відповідні повноваження Кабінету Міністрів України, які покладено на нього в силу закону.
Касаційна інстанція приймає до уваги, що відповідно до п. 3.3 статуту Інституту садівництва УААН, що не чинним у судовому порядку не визнавався, землі надані інституту для виконання державних цілей і завдань не можуть передаватися у недержавну власність, державний акт на право користування земельною ділянкою завжди є передумовою волевиявлення органів влади та органів місцевого самоврядування, які згідно ст. 170 ЦК України діють в межах їх компетенції, встановленої законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про особливості правового режиму майнового комплексу Національної академії наук України" в редакції від 07.02.2002, вилучення земельних ділянок НАН України може здійснюватися за погодженням із Кабінетом Міністрів України, земельна ділянка у межі землекористування господарства "Новосілки".
Про незаконність вилучення земельних ділянок державної власності додатково свідчить штучне намагання сторони привести договір оренди земельної ділянки від 27.11.2003 у відповідність до законодавства, без врахування норм ст.ст. 149, 150 Земельного кодексу України, повноважень академії аграрних наук України та Кабінету Міністрів України відносно спірної земельної ділянки, шляхом подання позову фізичних осіб та ВАТ "Обухівський "Райагротехсервіс" до районного суду.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.10. 2007 та рішення господарського суду м. Києва від 17.08.2007 у справі № 36/231 господарського суду м. Києва залишити без змін, а касаційну скаргу -без задоволення.
Головуючий В. Овечкін
судді Є. Чернов
В. Цвігун