Єдиний унікальний номер 205/7386/19
Номер провадження 1-кп/205/617/25
Новокодацький районний суд міста Дніпра
Провадження № 1-кп/205/617/25 Справа № 205/7386/19
26 червня 2025 року м. Дніпро
Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому у відкритому судовому засіданні об'єднане кримінальне провадження № 12019040690002520 від 02 серпня 2019 року та № 12019040690003198 від 08 жовтня 2019 року стосовно
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Дніпропетровську, громадянина України, українця, який має середню технічну освіту, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, неповнолітніх дітей на утриманні не має, офіційно не працевлаштований, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий, останній раз: 24.04.2024 Ленінським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 162 Кримінального кодексу України (далі КК),
за участю:
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3
захисника ОСОБА_5
ОСОБА_3 , будучи раніше неодноразово судимим, останній раз 08.09.2014 Ленінським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 185 КК України до 5 років 3 місяців позбавлення волі, маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та повторно вчинив злочин проти власності за наступних обставин.
01 серпня 2019 року о 20 год. 43 хв., ОСОБА_3 знаходився в приміщенні магазину ТОВ «АТБ-маркет № 48», розташованого за адресою: м. Дніпро, пл. Новокодацька, б. 1, а саме у відділі продуктів харчування, де в нього раптово виник злочинний умисел, направлений на повторне, таємне викрадання чужого майна, що належить ТОВ «АТБ-маркет» № 48, а саме: виробів з м'яса 45 г. «La Fileshka» сирокопчений хворост яловичини класичний», вафель 251 г. «Розумний вибір» з ароматом вершки», вина 0,7 л. «Мікадо» виноградне, червоне ароматизоване, червона слива», лікеру 0,7 л. «Іtaliса Sambuka» 40 % об., ск/пл, Італія», які він визначив як предмет свого злочинного посягання.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на повторне, таємне викрадення чужого майна ОСОБА_3 цього ж дня, тобто 01.08.2019 о 20 год. 45 хв., перебуваючи в приміщенні магазину ТОВ «АТБ- маркет» № 48, усвідомлюючи, що за його діями ніхто не спостерігає і вони є таємними для оточуючих, діючи умисно, з корисливих мотивів і особистої зацікавленості, наблизився до торгових прилавків з продуктами харчування та алкогольною продукцією, які розташовані на території вищевказаного магазину, після чого взяв своєю рукою почергово: виріб з м'яса 45 г. «La Fileshka» сирокопчений хворост яловичини класичний», згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 3716-19 від 14.08.2019, ринкова вартість якого станом на 01.08.2019, складала 36 гривень 90 копійок, вафлі 215 г. «Розумний вибір» з ароматом Вершки м/ул, згідно з висновком судово- товарознавчої експертизи № 3716-19 від 14.08.2019, ринкова вартість яких, станом на 01.08.2019 складала 10 гривень 80 копійок, вино 0,7 л. «Мікадо» виноградне, червоне, ароматизоване», згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 3716-19 від 14.08.2019, ринкова вартість якого станом на 01.08.2019, складала 52 гривні 80 копійок, лікер 0,7 л. Іtaliса Sambuka 40% об ск/пл Італія, згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 3716-19 від 14.08.2019, ринкова вартість якого, станом на 01.08.2019, складала 139 гривень 90 копійок, після чого поклав вищевказані товари в обидві кишені спортивної кофти одягненої на ньому та направився до виходу з магазину, де не маючи на меті здійснення розрахунку за придбання раніше взятих товарів, обійшов касову зону магазину «АТБ-маркет» № 48, та вийшов за межі магазину. Після чого, тримаючи при собі викрадене майно, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
Своїми умисними діями ОСОБА_3 спричинив ТОВ «АТБ-маркет» матеріальні збитки, на загальну суму 240 гривень 40 копійок.
Крім того, продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_3 , 07.08.2019 близько 02 години 30 хвилин, пересувався вулицями міста Дніпро, де проходив біля магазину «АNDІ», розташованого за адресою: місто Дніпро, провулок Парусний, № 15, де в нього раптово виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), повторно, поєднане з проникненням у інше приміщення.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 , 07.08.2019 близько 02 години 40 хвилин, перебуваючи за вищевказаною адресою, переконавшись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає і вони є таємними для оточуючих, шляхом пошкодження вхідних дверей проник до нефункціонуючого магазину, який розташований поряд з магазином «АNDІ» та мають загальний дах, використовуючи не встановлений в ході досудового розслідування предмет та за допомогою обох рук пошкодив дах та стелі даних магазинів, в наслідку чого проник до приміщення магазину «АNDІ», де в залі на торговому стелажі побачив: кросівки марки: «Best fashion» демісезон чорно-білі, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 3792-19 від 20.08.2019, ринкова вартість яких, станом на 07.08.2019 складала 199 гривень 00 копійок, кросівки марки: «Dual» тканина YВ 7315-4, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 3792-19 від 20.08.2019, ринкова вартість яких, станом на 07.08.2019 складала 255 гривень 00 копійок, батник марки: «Оdejonka», 902-1 #46/832 AOLONAS-310519-1, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 3792-19 від 20.08.2019, ринкова вартість якого, станом на 07.08.2019 складала 277 гривень 00 копійок, батник марки: «Fashion» трикотаж РМН 02, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 3792-19 від 20.08.2019, ринкова вартість якого, станом на 07.08.2019 складала 177 гривень 00 копійок, спортивний костюм марки: «Серія NК» трикотаж № 2, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 3792-19 від 20.08.2019, ринкова вартість якого, станом на 07.08.2019 складала 333 гривень 00 копійок, що належать ФОП ОСОБА_6 , які ОСОБА_3 , визначив для себе як предмет свого злочинного посягання.
Продовжуючи реалізовувати свою злочинну діяльність, ОСОБА_3 , у вказану дату та час, розуміючи, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, так як власник магазину та робочий персонал були відсутні у вказаному приміщенні магазину, а отже усвідомлюючи таємний характер своїх злочинних посягань, діючи умисно, вчинюючи корисливий злочин повторно, з метою особистого збагачення, взяв зазначене майно та тримаючи його при собі, направився в сторону пошкодженої стелі, через яку останній проник до даного магазину. Однак злочинні дії ОСОБА_3 , були виявлені нарядом поліцейської охорони МВУПО, котрі зупинили ОСОБА_3 , під час спроби покинути дане приміщення, через пошкоджену стелю з викраденим майном.
Таким чином, ОСОБА_3 , скоїв незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна, вчинений повторно, поєднаний з проникненням у інше приміщення, тобто, він не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, з причин, які не залежали від його волі.
Своїми умисними діями ОСОБА_3 , намагався спричинити ФОП ОСОБА_7 , матеріальні збитки, на загальну суму 1241 гривень 00 копійок.
Крім того, 07.10.2019 приблизно о 19 годині 55 хвилин ОСОБА_3 пересувався вулицями міста Дніпро, де проходив біля домоволодіння, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_8 .
Перебуваючи за вищевказаною адресою, у ОСОБА_3 раптово виник кримінально-протиправний умисел, спрямований на незаконне проникнення до іншого володіння особи, а саме до господарського приміщення, розташованого на території вказаного домоволодіння.?
Реалізуючи свій раптово виниклий кримінально-протиправний умисел, спрямований на незаконне проникнення до іншого володіння особи, ОСОБА_3 07.10.2019 приблизно о 19 год. 55 хв., діючи умисно, всупереч волі власника, маючи прямий умисел на порушення конституційного права на недоторканість житла чи іншого володіння ОСОБА_8 , передбаченого ст. 30 Конституції України, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, шляхом віджиму металевого пластикового вікна проник до господарського приміщення вказаного домоволодіння, тим самим порушив конституційне право на недоторканість іншого володіння особи - ОСОБА_8
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 185 КК, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК, а саме незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна, вчинений повторно, поєднаний з проникненням у інше приміщення, а також ч. 1 ст. 162 КК України, а саме незаконне проникнення до іншого володіння особи.
В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_5 заявила клопотання про закриття кримінального провадження в частині обвинувачення за ч. 2 ст. 185 КК та ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК у зв'язку декриміналізацією вчинених ОСОБА_3 діянь, а в частині обвинувачення за ч. 1 ст. 162 КК на підставі ст. 49 КК у зв'язку із закінченням строків давності.
Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав клопотання захисника ОСОБА_5 , просив суд його задовольнити та закрити кримінальне провадження, зазначивши, що йому зрозумілі підстави та процесуальні наслідки закриття кримінального провадження у зв'язку з втратою чинності закону яким встановлювалася кримінальна протиправність такого діяння, а також у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та те, що вказані підстави для закриття кримінального провадження є нереабілітуючими.
Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання захисника ОСОБА_5 та закриття кримінального провадження з підстав, заявлених захисником.
Потерпіла ОСОБА_8 , а також представники потерпілих ТОВ «АТБ-Маркет» та «ФОП ОСОБА_7 » в судове засідання не з'явились, однак в матеріалах кримінального провадження наявні заяви про розгляд кримінального провадження за їх відсутності, що не перешкоджає подальшому розгляду кримінального провадження та вирішенню клопотання захисника про закриття кримінального провадження по суті.
Суд, вислухавши думку сторін, вивчивши обвинувальні акти та додані до них матеріали, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявленого клопотання та закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_3 , з огляну на наступне.
На час, до якого відносяться інкриміновані обвинуваченому ОСОБА_3 , діяння, положення ч. 1 ст. 51 КУпАП діяли в редакції Закону № 1449-VI від 04.06.2009, згідно з якими було встановлено адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.
З 09.08.2024 набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-IX від 18.07.2024 (далі - Закон № 3886-ІХ).
Цим Законом статтю 51 КУпАП викладено в новій редакції, якою збільшено розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, який застосовується для визначення кваліфікації відповідних діянь як адміністративного правопорушення.
При цьому, суд враховуючи правовий висновок Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суд, який мітиться у Постанові від 07.10.2024 року у справі № 278/1566/21, виходить з того, що Закон № 3886-ІХ є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння для діянь, предметом посягання яких було майно на суму, що не перевищує двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Згідно з п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Відповідно до підпункту169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01.01.2019 в сумі 1921 грн.
Таким чином, відповідно до Податкового кодексу України та Закону № 3886-IX вартість викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК, у 2019 році становила 1921 грн.
Разом з цим, вартість майна, у викраденні якого обвинувачується ОСОБА_3 становить 240 гривень 40 копійок та 1241 гривню 00 копійок, тобто не перевищує суми двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян, встановленої на день вчинення обвинуваченим інкримінованих йому діянь.
Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість (ч. 1 ст. 5 КК).
Отже, має місце декриміналізація, а саме діянь, які полягають у крадіжці майна вартістю до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить на момент інкримінованого діяння 1921 грн., а відтак суд доходить висновку, що втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність вчинених ОСОБА_3 діянь, оскільки вартість майна не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з пунктом 4-1 частини першої статті 284 КПК, кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Частиною сьомою статті 284 КПК України передбачено, що ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої або пунктом 1-2 частини другої цієї статті, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених статтею 479-2 цього Кодексу.
Суд здійснює судове провадження щодо діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, у загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 479-2 КПК).
Згідно з ч. 3 ст. 479-2 КПК, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує. За відсутності згоди обвинуваченого та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1-2 частини другої статті 284 цього Кодексу. Якщо судом не встановлено, що обвинуваченим вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд ухвалює виправдувальний вирок.
Згідно ч. 2 ст. 4 КК, кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.
Європейський суд з прав людини вважає, що ст. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Ніякого покарання без закону» є важливою складовою принципу верховенства права. Він також підтвердив, що зазначена стаття Конвенції допускає принцип ретроспективності більш м'якого кримінального закону. На цьому принципі ґрунтується правило, згідно з яким за наявності відмінностей між чинним на час вчинення злочину кримінальним законом та законом, який набрав чинності перед винесенням остаточного судового рішення, суди мають застосовувати той із них, положення якого є більш сприятливими для обвинуваченого (рішення у справі Скоппола проти Італії).
Згідно ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти, що пом'якшують або скасовують відповідальність, мають зворотну дію в часі.
Зміст цієї конституційно-правової норми деталізовано у статті 5 КК.
Так частиною 1 статті 5 КК визначено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 5 КК, закон про кримінальну відповідальність, що частково пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
Тому наведені зміни в законодавстві, які пом'якшують кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшують становище особи, мають зворотну дію в часі.
Положення п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК регламентують, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Суд вважає, що оскільки Законом №3886-ІХ підвищилась межа, з якої настає кримінальна відповідальність за крадіжку, то вказані обставини є, у даному випадку, підставою для закриття кримінального провадження № 12019040690002520 від 02.08.2019 за вказаним вище обвинувальним актом за п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК.
За таких обставин, враховуючи імперативність вимог ч. 3 ст. 479-2 КПК та позицію обвинуваченого ОСОБА_3 , який надав згоду на закриття кримінального провадження щодо нього з підстави, передбаченої п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК, кримінальне провадження №12019040690002520 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК підлягає закриттю на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК, у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Крім того, за змістом статті 285 КПК, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Особі, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз'яснюється право на таке звільнення.
Згідно з частинами 1 ст. 286 КПК звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі...
Перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п'ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років. (ч. 2 ст. 49 КК)
Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років. (ч. 3 ст. 49 КК)
Визначені у статті 49 КК строки давності за змістом становлять проміжки часу, у разі спливу яких з моменту вчинення кримінального правопорушення до набрання вироком законної сили особа звільняється від кримінальної відповідальності. Передбачаючи в цих випадках відмову держави від застосування заходів кримінальної репресії, законодавець виходить із того, що з плином часу вчинене в далекому минулому діяння перестає бути показником соціальної небезпечності особи, а тривала законослухняна поведінка людини в подальшому свідчить про її виправлення. В цьому разі притягнення особи до кримінальної відповідальності не узгоджується з принципом гуманізму та є недоцільним (п. 22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2023 року у справі 735/1121/20 ).
Строк давності - це передбачений ст. 49 КК певний проміжок часу з дня вчинення кримінального правопорушення, що визначено в обвинувальному акті та встановлено судом, і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою для звільнення особи, котра вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності.
Умовами для звільнення особи від кримінальної відповідальності із зазначених вище підстав є: (1) якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули зазначені у ч. 1 ст. 49 КК диференційовані строки давності; (2) якщо протягом вказаних строків особа не вчинила нового злочину, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років (перебіг давності не перерваний); (3) особа не ухилялася від досудового слідства або суду (перебіг давності не зупинявся); (4) законом не встановлено заборону щодо застосування давності до вчиненого особою злочину.
Так, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК та відповідно до висунутого обвинувачення інкриміновані дії він вчинив 07 жовтня 2019 року.
У період перебігу строків притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_3 не вчинив нових кримінальних правопорушень, у зв'язку з чим, визначений п. 2 ч. 1 ст. 49 КК строк давності не переривався.
Таким чином, з 08 жовтня 2019 року строки давності за кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 1 ст. 162 КК у кримінальному провадженні № 12019040690003198 розпочали спливати і закінчились 08 жовтня 2022 року.
Що стосується зупинення перебігу строків давності, суд зазначає наступне.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 49 КК перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання.
Зупинення спливу строку давності у випадку ухилення особи від досудового слідства або суду є посткримінальною санкцією, заходом кримінально-правового характеру, покликаним забезпечувати здійснення кримінального переслідування і реалізацію кримінальної відповідальності.
Системним тлумаченням норм кримінального законодавства встановлено, що під ухиленням від слідства або суду слід розуміти будь-які умисні дії особи, вчинені виключно з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений злочин, що у свою чергу змушує правоохоронні органи вживати відповідних заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника (нез'явлення без поважних причин за викликом до слідчого або суду, недотримання умов запобіжного заходу, зміна документів, які посвідчують особу, зміна зовнішності, перехід на нелегальне становище, перебування в тайнику, імітація своєї смерті тощо). При цьому такою особою визнається підозрюваний або обвинувачений, який, вчинивши кримінальне правопорушення, здійснив усі необхідні дії, спрямовані на приховування місця свого перебування від слідства чи суду.
Отже, закон, який регулює питання звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності (ст. 49 КК), пов'язує зупинення строків давності не з постановами про зупинення слідства, а лише з умисними діями особи, спрямованими на ухилення від слідства чи суду.
Аналогічні за змістом висновки викладено й у постановах Верховного суду від 20 жовтня 2020 року у справі № 204/4728/15-к та від 03 червня 2021 року у справі № 344/7812/16-к.
Так, ухвалою суду від 09.09.2021 оголошено розшук обвинуваченого ОСОБА_3 у зв'язку з його неявкою в судові засідання.
В подальшому судом було встановлено що обвинувачений ОСОБА_3 перебував під вартою в рамках розгляду іншого кримінального провадження.
Будь-яких інших доказів на підтвердження того, що обвинувачений ОСОБА_3 переховувався від слідства чи суду або ухилявся від явки до суду у цей період матеріали справи не містять.
Отже, оголошення обвинуваченого ОСОБА_3 у розшук саме собою не свідчить про те, що він ухилялась від досудового розслідування або суду, а будь-яких інших доказів, які б об'єктивно підтверджували факт переховування обвинуваченого, судом не встановлено, тому підстав для застосування положень ч. 2 ст. 49 КК України у даному конкретному випадку суд не вбачає.
Відповідно до правового висновку щодо застосування норм матеріального та процесуального закону, викладеного в постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 06 грудня 2021 року у справі № 521/8873/18, за змістом п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 285, частинами 1, 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288 КПК, суди першої та апеляційної інстанцій мають обов'язок відповідно роз'яснити особі, яка притягується до кримінальної відповідальності те, що на момент судового розгляду чи апеляційного перегляду закінчились строки давності притягнення цієї особи до кримінальної відповідальності, що є правовою підставою, передбаченою ст. 49 КК, для звільнення особи від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому КПК, і таке звільнення є підставою для закриття кримінального провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК, а також право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави та наслідки такого заперечення.
Не роз'яснення судом першої чи апеляційної інстанцій відповідно до вимог ст. 285 КПК зазначених обставин є порушенням вимог кримінального процесуального закону, що потягнуло неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 КК строків і відсутність обставин, що порушують їх перебіг (ч. 2 - 4 ст. 49 КК).
Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є виключно згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.
Під час розгляду кримінального провадження встановлені матеріальні та процесуальні підставі для звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, оскільки матеріали провадження не містять даних про те, що перебіг давності зупинявся внаслідок ухилення обвинуваченого від органу досудового розслідування та/або суду, або переривався у зв'язку з вчиненням нового злочину, а строк притягнення до кримінальної відповідальності сплинув.
Отже, станом на час розгляду кримінального провадження та постановлення цієї ухвали - 26 червня 2025 року, сплинув трирічний строк притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності, визначений в ст. 49 КК, а тому останній підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК у зв'язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження № 12019040690003198 підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК.
Судом, відповідно до ст. 285 КПК ОСОБА_3 роз'яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави, яка не є реабілітуючою, на що обвинувачений підтримав клопотання захисника, наполягав на його задоволенні та просив звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК.
При цьому, обвинувачений підтвердив, що йому зрозуміла як суть обвинувачення, так і підстава звільнення від кримінальної відповідальності, яка не є реабілітуючою, на що надав свою згоду.
Зважаючи на принцип диспозитивності, що закріплений у п. 19 ч. 1 ст. 7, ст. 26 КПК, відповідно до якого «сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачені цим Кодексом, а суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом», - обрання тієї чи іншої лінії процесуальної поведінки залежить від вибору самого обвинуваченого.
Отже, встановлення вищевикладених обставин є правовою підставою для прийняття рішення судом про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК. Визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення як обов'язкової умови такого звільнення чинним законодавством не передбачено.
Тільки у разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку (ч. 3 ст. 285 КПК).
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що доводи клопотання захисника в частині закриття кримінального провадження № 12019040690003198 у зв'язку із закінченням строків давності знайшли своє повне підтвердження під час розгляду кримінального провадження, у зв'язку з чим воно підлягає задоволенню, а кримінальне провадження має бути закрито.
Судом встановлено, що під час досудового розслідування кримінального провадження №12019040690002520 було понесено процесуальні витрати на залучення експертів для проведення судово-товарознавчої експертизи № 3716-19 від 14.08.2019 у розмірі 314,00 грн., а також для проведення судово-товарознавчої експертизи № 3792-19 від 20.08.2019 у розмірі 314,00 грн.
Також, під час досудового розслідування кримінального провадження №12019040690003198 було понесено процесуальні витрати на залучення експерта для проведення судово-товарознавчої експертизи № 4941-19 від 29.10.2019 у розмірі 314,00 грн.
Вирішуючи питання про розподіл процесуальних витрат суд виходить з такого.
Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові ВП ВС від 17 червня 2020 року у справі №598/1781/17, суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті.
Крім цього, відповідно до висновків, викладених в постанові ККС ВС від 01.02.2024 у справі № 930/497/23, закриття кримінального провадження стосовно особи з нереабілітуючих підстав і застосування до неї м'якшої форми закінчення кримінального провадження, ніж обвинувальний вирок, не звільняє її від сплати процесуальних витрат, пов'язаних із проведенням судових експертиз.
Рішенням Конституційного Суду України від 08.06.2022 у справі № 3-20/2021(40/21) визначено, що закриття кримінального провадження у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння за своєю правовою природою є нереабілітуючою підставою для закриття провадження, оскільки її застосування фактично констатується причетність особи до вчинення кримінально-караного діяння.
В той же час, якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв'язку із закінченням строків давності, то процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов'язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту. (Постанова ОП ККС ВС від 12.09.2022 у справі №203/241/17).
Таким чином, суд вважає, що процесуальні витрати у кримінальному провадженні №12019040690002520 не можуть бути віднесені на рахунок держави та підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_9 , а процесуальні витрати понесені у кримінальному провадженні №12019040690003198 суд вважає за необхідне віднести на рахунок держави.
Питання про речові докази судом вирішуються відповідно до ст. 100 КПК.
На підставі вищевикладеного, керуючись Законом України від 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», ст. 5 КК, ст. 284, ст. 285-288, 370, 372, 376, 479-2 КПК, 49 КК суд -
Клопотання захисника ОСОБА_5 про закриття об'єднаного кримінального провадження № 12019040690002520 від 02 серпня 2019 року та № 12019040690003198 від 08 жовтня 2019 за обвинуваченням ОСОБА_3 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 162 КК задовольнити.
Кримінальне провадження № 12019040690002520 від 02 серпня 2019 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК, у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність таких діянь.
Звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 162 КК на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК у зв'язку з закінченням строків давності.
Кримінальне провадження № 12019040690003198 від 08 жовтня 2019 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК у зв'язку зі звільненням обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів для проведення судово-товарознавчої експертизи № 3716-19 від 14.08.2019 у розмірі 314,00 грн., а також для проведення судово-товарознавчої експертизи № 3792-19 від 20.08.2019 у розмірі 314,00 грн.
Процесуальні витрати, пов'язані з залученням експерта для проведення судово-товарознавчої експертизи № 4941-19 від 29.10.2019 у розмірі 314,00 грн. - віднести на рахунок держави.
Речові докази, якими визнано:
- вироби з м'яса 45 г. «La Fileshka» сирокопчені хворост яловий клас.», вафель 251 г. «Розумний вибір» з ароматом вершки», вино 0,7 л. «Мікадо» виноградне, червоне ароматизоване, червона слива», лікер 0,7 л. «Іtaliса Sambuka» 40 % об., ск/пл, Італія», які передано на зберігання ОСОБА_10 - вважати повернутими за належністю;
- кросівки чоловічі марки: «Best fashion», кросівки чоловічі марки: «Dual», батник чоловічий марки: «Оdejonka», батник чоловічий марки «Fashion», чоловічий спортивний костюм марки: «Серія NК», які передано на зберігання ФОП ОСОБА_6 - вважати повернутим за належністю;
- інформаційний носій Videx CD-R 52x, розміром 700 MB 80 min, на якому міститься відеозйомка з камер відеоспостереження в період часу з 20.43 год. до 20.52 год 01.08.2019 за адресою: м. Дніпро, пл. Новокодацька, 1, на п'яти файлах, який долучено до матеріалів кримінального провадження - залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом семи днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Новокодацький районний суд м. Дніпропетровська.
Суддя: ОСОБА_1