Справа № 209/6831/24
Провадження № 2/209/146/25
Іменем України
05 травня 2025 року м. Кам'янське
Дніпровський районний суд міста Кам'янського Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Шендрика К.Л.,
за участі секретаря Драгунцевої С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідачки на їх користь: заборгованість за договором позики № 76475682 в розмірі 31612,50 грн., за договором позики № 4888629 в розмірі 10825 грн, за кредитним договором № 04085-09/2023 в розмірі 36400 грн. та за кредитним договором № 9839373 в розмірі 8562,50 грн., а всього 87400 грн.
На обґрунтування позову зазначено, що 26 серпня 2023 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 76475682 у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно ЗУ «Про електронну комерцію». Відповідно до умов договору позики № 76475682 від 26 серпня 2023 року, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передало ОСОБА_1 у власність грошові кошти (позику), шляхом перерахування їх на її банківський картковий рахунок, а вона зобов'язалася повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково, а також сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики. 14 червня 2021 року між TOB «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого TOB «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні TOB «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, та відповідно до якого перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних реєстрах боржників, які формуються згідно Додатку № 1, є невід'ємною частиною договору. Перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі відповідного реєстру боржників, згідно Додатку № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору. Відповідно до Реєстру боржників № 17 від 27 лютого 2024 року до договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 31612,50 грн., з яких: 9000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 22612,50 грн. - сума заборгованості за відсотками. Всупереч умов договору позики, не зважаючи на повідомлення, ОСОБА_1 не виконала свого зобов'язання. Після відступлення ТОВ «ФК «ЄАПБ» права грошової вимоги до ОСОБА_1 , остання не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора. З моменту отримання права вимоги до ОСОБА_1 , ТОВ «ФК «ЄАПБ» не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
18 серпня 2023 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 4888629 у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно ЗУ «Про електронну комерцію». Відповідно до умов договору позики № 4888629 від 18 серпня 2023 року, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передало ОСОБА_1 у власність грошові кошти (позику), шляхом перерахування їх на її банківський картковий рахунок, а вона зобов'язалася повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково, а також сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики. 14 червня 2021 року між TOB «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого TOB «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні TOB «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, та відповідно до якого перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних реєстрах боржників, які формуються згідно Додатку № 1, є невід'ємною частиною договору. Перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі відповідного реєстру боржників, згідно Додатку № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору. Відповідно до Реєстру боржників № 19 від 27 лютого 2024 року до договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 10825 грн., з яких: 3000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7825 грн. - сума заборгованості за відсотками. Всупереч умов договору позики, не зважаючи на повідомлення, ОСОБА_1 не виконала свого зобов'язання. Після відступлення ТОВ «ФК «ЄАПБ» права грошової вимоги до ОСОБА_1 , остання не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора. З моменту отримання права вимоги до ОСОБА_1 , ТОВ «ФК «ЄАПБ» не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
12 вересня 2023 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 04085-09/2023, який був підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, що був надісланий на номер мобільного телефону ОСОБА_1 , та відповідно до умов якого ТОВ «Стар Файненс Груп» надало ОСОБА_1 фінансовий кредит в розмірі, на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов'язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором. 26 лютого 2024 року між «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу № 26022024, у відповідності до умов якого ТОВ «Стар Файненс Груп» передало (відступило) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло належні ТОВ «Стар Файненс Груп» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу № 26022024 від 26 лютого 2024 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 36400 грн., з яких: 7000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 29400 грн. - сума заборгованості за відсотками. Всупереч умов кредитного договору, не зважаючи на повідомлення, ОСОБА_1 не виконала свого зобов'язання. Після відступлення ТОВ «ФК «ЄАПБ» права грошової вимоги до ОСОБА_1 , остання не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора. З моменту отримання права вимоги до ОСОБА_1 , ТОВ «ФК «ЄАПБ» не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
30 серпня 2023 року між ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 9839373, який був підписаний шляхом введення одноразового ідентифікатору та відповідно до умов якого кредитодавець на строк, визначений п.1.5. договору, надав ОСОБА_1 грошові кошти у сумі, визначеній у п.1.3. договору, а вона зобов'язалася повернути кредит та сплатити проценти (плату за користування грошовими коштами) на умовах та у порядку, встановлених цим договором. 30 травня 2024 року між ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу № 300624, у відповідності до умов якого ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» передало (відступило) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належне йому право грошової вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло належне ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» право грошової вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 30 травня 2024 до договору факторингу № 300524 від 30 травня 2024 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 8562,50 грн., з яких: 5000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;3562.5 грн. - сума заборгованості за відсотками. Всупереч умов кредитного договору, не зважаючи на повідомлення, ОСОБА_1 не виконала свого зобов'язання. Після відступлення ТОВ «ФК «ЄАПБ» права грошової вимоги до ОСОБА_1 , остання не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора. З моменту отримання права вимоги до ОСОБА_1 , ТОВ «ФК «ЄАПБ» не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
23 жовтня 2024 року було відкрито провадження у вказаній цивільній справі і призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
10 грудня 2024 року представник відповідачки ОСОБА_2 подав відзив на позов, у якому зазначив, що договір факторингу № 14/06/21 між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» складений 14 червня 2021 року, тобто на два роки раніше, ніж складені самі договори позики № 76475682 від 26 серпня 2023 року та № 4888629 від 18 серпня 2023 року, що викликає сумнів у їх автентичності. Предметом та метою укладеного договору є відступлення права вимога, а інші суттєві умови договору притаманні як договорам відступлення права вимоги, так і договорам факторингу, то за відсутності доказів, що підтверджують надання новим кредитором фінансової послуги (надання грошових коштів за плату) попередньому кредитору, у суду немає підстав вважати такий договір відступлення права вимоги, договором факторингу. Договори факторингу мають ключову особливість - наявність штати за фінансову послугу. Факторинг трактується як послуга, яку надає банк чи інша фінансова установа, яка має на це ліцензію (від НБУ чи від Нацкомфінпослуг). Усі вищевказані ознаки договору факторингу відсутні у всіх договорах, наданих позивачем. У розділі 3 в усіх договорах факторингу відсутні порядок розрахунків, ціна продажу та одиночна ціна фінансової послуги, а також вони не підтверджені платіжними документами. Позивач не надав документів первинного бухгалтерського обліку: належним чином оформлених розрахункових документів, які підтверджують факт видачі/перерахування кредитних коштів та згідно яких можна було б встановити суму, яку надав/перерахував ОСОБА_1 , згідно кредитного договору, первісний кредитор). Позивач не надав доказів того, що ОСОБА_1 були надані кредитні кошти і те, що вона використовувала саме їх. В позовні заяві відсутні докази, що кредитування ОСОБА_1 відбулось шляхом списання грошових коштів з банківського рахунку кредитодавця за належними реквізитами. Якщо кредит був виданий третьою особою, то така можливість повинна бути зафіксована і в кредитному договорі або укладено угоду про заміну кредитора. Фінансова установа у кредитному договорі на підставі законодавства зобов'язується видати кредит особисто або повинні бути підстави, по яким кредит було видано іншою особою. Тобто кредитор повинен безготівковим способом перерахувати кошти позичальнику. Таким чином проходить відмивання коштів, отриманих злочинним шляхом, невідомими особами, бо кошти поступають з іншого джерела та джерело походження коштів встановити не можливо. Третя особа, через яку були перераховані кошти повинна мати ліцензію на переказ безготівкових коштів, бо у кредитному договорі вказано про безготівковий переказ коштів з рахунку кредитора. Розрахунки заборгованості ОСОБА_1 , додані до позову, є внутрішніми документами установ (створені установою) та не є належним та допустимим доказом по справі. Документів первинного бухгалтерського обліку позивачем до суду надано не було, у зв'язку з чим не можливо здійснити розрахунок заборгованості, правильність нарахування відсотків позивачем та перевірити суму заборгованості, пред'явлену до стягнення, також з якого рахунку та на який рахунок були здійснені фінансові операції і на яких підставах. Враховуючи викладене, вимоги в частині стягнення заборгованості за процентами задоволенню не підлягають. Стосовно вимог позивача в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором зазначив, що надані позивачем розрахунки заборгованості за простроченим тілом кредиту не є первинним документом, жодних інших належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 кредиторами буди надані кредитні кошти і що вона використовувала саме їх, стороною позивача суду не надано. Банк чи інша фінансова установа веде господарську діяльність (у даному випадку кредитує фізичних осіб) та повинна подавши податковий звіт до ДПС України та сплатити податки, а тому документи первинного бухгалтерського обліку, оформлені у відповідності зі ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є обов'язковою умовою для відображення в обліку. Посилання позивача, що він не є банківською установою в розумінні ЗУ «Про банки і банківську діяльність» та не відкриває рахунки, а здійснює послуги з переказу коштів без відкриття рахунку, та відмовляє у наданні документів первинного бухгалтерського обліку, як доказ перерахування коштів з розрахункового рахунку, є порушенням ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Немає жодного письмового доказу, що позивач направляв вимоги до ОСОБА_1 щодо заборгованості взагалі, а тому ця заборгованість є спірною та надуманою. Незрозуміло, яким електронним підписом, як зі сторони кредитора, так зі сторони позичальника, підписано самі оригінали електронних договорів, які дають змогу зрозуміти на яких умовах будуть перераховані кошти та інші суттєві і додаткові умови згідно законодавства України та не перевірено цілісність самого договору. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів. Позивач ототожнює поняття « пароль - одноразовий ідентифікатор» для входу в систему «ITC Товариства» з електронним підписом, який використовується виключно для підпису документів в електронному форматі. ОСОБА_1 ніколи не отримувала ні електронний підпис, ані електронно-цифровий підпис і нічого їм не підписувала. Одноразовий ідентифікатор аналогом власноручного чи електронного підпису не являється. Оригіналом будь-якого електронного документа, вважається електронний примірник такого документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або надписом, прирівняним до власноручного підпису. Роздрукований електронний примірник такого документ в паперовому вигляді не вважається оригіналом. Є обґрунтовані сумніви, щодо дійсності паперової копії електронного договору, наданого позивачем, до його оригіналу. На підтвердження заявлених вимог позивач не надав до суду доказів, на які саме умови погодилась ОСОБА_1 згідно до «Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту» на веб-сайтах фінансових установ, з яких можна було б зрозуміти чи саме ті правила були на сайтах і як часто вони змінювались та чи є електронний підпис ОСОБА_1 на договорах позики, чи є докази цілісності документів з електронним підписом, яка саме процентна ставка була зафіксована у кредитному договорі. Позивач не надав належних доказів на підтвердження того, що між сторонами дійсно виникли кредитні відносини. Роздруківка з сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони, яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування. Просить відмовити у позовних вимогах, оскільки неможливо визначити, які саме суми надавали/перераховували кредитори ОСОБА_1 та вирахувати на яку процентну ставку вона погодилася.
23 грудня 2024 року представницяпозивача ОСОБА_3 подаладо суду відповідь на відзив, у якому зазначила, що кредитні договори з позичальником укладено в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі. Відповідно до умов кожного кредитного договору, невід'ємною частиною договору є «Правила надання грошових коштів у позику». Уклавши договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на сайті первісних кредиторів та є в загальному доступі. Ці Правила є публічною пропозицією (офертою) на укладення договору кредиту, та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору. Тому кредитні договори, які укладені між сторонами в електронній формі, мають силу договорів, які укладені в письмовій формі та підписані сторонами. Договір у електронній формі правомірно укладається шляхом приєднання клієнта до договору, який наданий йому для ознайомлення в електронному вигляді на офіційному веб-сайті (веб-сторінці) кредитодавця, з урахуванням особливостей визначених індивідуальною частиною. Відповідачем було вчинено певну сукупність дій, спрямовану на отримання кредиту, тобто відповідач самостійно для себе визначив необхідний для себе обсяг часу для ознайомлення з умовами договору, після чого проявив намір вступити з кредитодавцем в договірні відносини на умовах визначених Правилами. У відповідності до умов кожного укладеного договору, його підписання здійснювалось електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який було надісланий на номер мобільного телефону вказаний позичальником при укладанні кредитного договору. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та ного змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електрону комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 Закону України «Про електрону комерцію», є оригіналом такого документа. Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх. Договір, укладений між сторонами в електронній формі, має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами, які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, шо відповідно до Правил є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідачем на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачем та первісним кредитором не було б укладено. Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору і на таких умовах, шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до кредитних договорів, кошти надаються безготівково на картковий рахунок вказаний відповідачем. Відповідачем було вказано карткові рахунки - НОМЕР_1 та НОМЕР_2 . Позивач не є банківською установою, а отже на підтвердження зарахування кредитних коштів перерахованих ОСОБА_1 за кредитними договорами на її банківські карткові номери НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , ТОВ «ФК «ЄАПБ» не може надати жодної інформації, адже згідно ст. 60 ЗУ «Про банки і банківську діяльність», інформація про операції, проведені на користь чи за дорученням клієнта - є банківською таємницею. Однак, відповідач, як тримач карткового рахунку, на який було перераховано кредитні кошти, може власноруч отримати виписки по рахунку для підтвердження та/або спростування факту перерахування кредитних коштів по вищенаведених договорах. Відповідно до умов договору факторингу № 14/06/21, укладеного між TOB «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПЮ», право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимоги. Відповідно до реєстру боржників (прав вимог) до договору факторингу № 14/06/21, доТОВ «ФК «ЄАПЮ» перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором позики № 4888629 від 18 серпня 2023 року та за договором позики № 76475682 від 26 серпня 2023 року, в межах сум зазначених у договорі. Чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх прав вимог, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 24 квітня 2018 року по справі № 914/868/17. У даній справі договори факторингу у встановленому законом порядку відповідачем не визнавалися недійсними. Враховуючи, що відповідач не оспорив, не надав суду належних, допустимих і достовірних доказів, які б свідчили про недійсність переданих вимог, їх правомірність презумується. Отже, відповідні договори факторингу є чинними, їх дійсність ніким не оспорено, а тому і підлягають до виконання. Відповідно до вимог процесуальних кодексів, до суду можуть бути подані оригінали електронних доказів, електронна копія електронного доказу, засвідчена електронним підписом, а також паперова копія електронного доказу, засвідчена у встановленому законом порядку засвідчувальним написом «Згідно з оригіналом», найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, що скріплюється печаткою. Водночас необхідно відрізняти примірник електронного документа, який є оригіналом, від електронної копії. У разі надсилання електронного документа кільком адресатам або у разі його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожен електронний примірник вважається оригіналом електронного документа. Тому якщо створюється електронний документ на комп'ютері чи ноутбуці, а потім зберігається на інший носій (флеш-накопичувач, картка, диск), то відповідно до ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», збережений примірник буде оригіналом електронного документа. Оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа ще і його відображення, якому надається таке значення як документу. При цьому документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об'єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо. Таким чином, ототожнення електронного доказу як засобу доказування та матеріального носія такого документа є безпідставним, оскільки характерною рисою електронного документа є відсутність жорсткої прив'язки до конкретного матеріального носія. На заперечення доводів відповідача щодо оплатності договорів факторингу позивач надає документи, які підтверджують перехід права вимоги до відповідача: платіжну інструкцію до додаткової угоди № 20 за договором факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року (Реєстр 17); платіжну інструкцію до додаткової угоди № 20 за договором факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року (Реєстр 19); платіжну інструкцію до договору факторингу № 26022024 від 26 лютого 2024 року; платіжну інструкцію до договору факторингу № 300524 від 30 травня 2024 року. Просить відзив ОСОБА_1 на позов про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без розгляду та задоволення, а позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором задовольнити в повному обсязі, розгляд справи проводити за відсутності представника ТОВ «ФК «ЄАПБ».
Ухвалою від 06 січня 2025 року у ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», АТ "Універсал Банк", ТОВ «Стар файненс груп», АТ «Державний ощадний банк України», ТОВ «Бі ел джи мікрофінанс», АТ КБ «ПриватБанк» було витребувано докази.
22 січня 2025 року від ТОВ «Стар файненс груп» надійшов лист на виконання ухвали від 06 січня 2025 року про витребування доказів.
21 січня 2025 року від АТ "Універсал Банк" надійшли витребувані докази.
27 січня 2025 року від АТ «Державний ощадний банк України» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» надійшли витребувані докази.
29 січня 2025 року від АТ КБ «ПриватБанк» надійшов лист на виконання ухвали від 06 січня 2025 року про витребування доказів.
10 квітня 2025 року від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» надійшли витребувані докази.
11 квітня 2025 року від ТОВ «Бі ел джи мікрофінанс» надійшли витребувані докази.
05 травня 2025 року представник відповідачки ОСОБА_2 подав до суду письмові пояснення щодо отриманих доказів, у яких зазначив, що на виконання ухвали Дніпропетровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської обл. від 06 січня 2025 року ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» надало фіскальний чек у форматі pdf з Електронного кабінету платника податків, однак прізвище у відповідачки ОСОБА_4 , а не ОСОБА_5 , крім того за даним фіскальним чеком на вебпорталі ДПС у розділі «Е-сервіси» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1 зазначено, що «Станом на 04.05.2025 відсутня інформація за критеріями пошуку». ТОВ «Стар Файненс Груп» на виконання ухвали суду зазначило, що не може виконати ухвалу, оскільки вся інформація та оригінали документів, щодо укладення договору про надання фінансового кредиту № 04085-09/2023 від 12 вересня 2023 року знаходиться в ТОВ «ФК «ЄАПБ», але останнє не надало разом з позовною заявою оригінали електронних документів, для перевірки через «Протокол створення та перевірки кваліфікованого електронного підпису», згідно з яким суд може дійти висновку щодо відсутності або наявності електронного підпису на документі. Оригіналом будь-якого електронного документа, вважається електронний примірник такого документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису. Роздрукований електронний примірник такого документа в паперовому вигляді не вважається оригіналом. Перевірка підпису здійснюється через сайт власником якого є Центральний засвідчувальний орган Міністерства цифрової трансформації України. Від ТОВ «Безпечне агентство необхідних кредитів» на виконання ухвали суду надійшла відповідь, у якій зазначено, що оскільки товариство не здійснює операцій з готівковими коштами, а перекази здійснюються виключно в безготівковій формі, видаткові касові ордери на суму переказу не складаються. Також умовами договорів з операторами платіжних систем, які фактично здійснюють переказ коштів на рахунки їх одержувачів, передбачено надходження загальних сум переказів за визначений період, а не сум окремих транзакцій, в зв'язку з чим, виділити вищезазначені транзакції, як окремі платежі не є можливим. Але ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» є платником податків та повинно здійснювати свою діяльність в межах Законів України, а саме, вести свою діяльність у відповідності зі ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Кредит вважається наданим позичальнику з моменту списання грошових коштів з банківського рахунку кредитодавця за належними реквізитами для їх наступного зарахування на електронний платіжний засіб, зазначений позичальником при оформленні кредиту. Фінансові установи не звільняються від оподаткування. В позовній заяві відсутні докази, що кредитування відповідача відбулось шляхом списання грошових коштів з банківського рахунку кредитодавця за належними реквізитами. Просить суд не брати до уваги паперові копії електронних документів та виключити надані докази з переліку доказів, відмовити ТОВ «ФК «ЄАПБ» у позовних вимогах. Також ОСОБА_2 подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
В порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню за наступних підстав:
Судом встановлено, що на підтвердження позовних вимог позивачем надано копію договору позики № 76475682 від 26 серпня 2023 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 , відповідно до якого на умовах, встановлених договором, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» зобов'язується надати позичальнику у власність грошові кошти у сумі 9000 грн. на строк 30 днів, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики у фіксованому розмірі 2,5 % на день (а.с. 11-12).
В розділі 28 «Юридичні адреси та реквізити сторін» з боку відповідачки містяться, зокрема, рахунок: НОМЕР_2 та підпис «Електронний підпис одноразовим ідентифікатором 06Xnk5Lega» (а.с. 12 зворот).
В матеріалах справи також міститься таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (додаток № 1 до Договору позики), який підписаний тим самим шляхом, що й договір (а.с. 13).
Також на підтвердження позовних вимог позивачем надано копію договору позики № 4888629 від 18 серпня 2023 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 , відповідно до якого на умовах, встановлених договором, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» зобов'язується надати позичальнику у власність грошові кошти у сумі 3000 грн. на строк 30 днів, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики у розмірі 37,21 % за перший день користування позикою та у фіксованому розмірі 2,5 % на день з другого дня користування позикою (а.с. 21-23).
В розділі 28 «Юридичні адреси та реквізити сторін» з боку відповідачки містяться, зокрема, рахунок: НОМЕР_1 та підпис «Електронний підпис одноразовим ідентифікатором eyWEK4Vtke» (а.с. 23).
В матеріалах справи також міститься таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (додаток № 1 до Договору позики), який підписаний тим самим шляхом, що й договір (а.с. 23 оберт-24).
14 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу № 14/06/21, згідно умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників вказаних у реєстрах боржників, які формуються згідно додатку № 1 та є невід'ємною частиною договору (а.с. 14-16).
27 лютого 2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено додаткову угоду № 20 до договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року (а.с. 17), згідно умов якої сторонами були узгоджені загальна сума прав вимоги, що відступаються згідно реєстрів боржників №№ 17, 18, 19 від 27 лютого 2024 року та ціна продажу, та на виконання якої сторонами були складені акти прийому передачі реєстрів боржників № 17 та № 19 (а.с. 18, 25).
При вивченні вказаних додаткової угоди та актів, судом встановлено, що вони не містять ані загальних сум прав вимоги, ані ціни продажу, ані загальної суми заборгованості.
Згідно наданого позивачем Витягу з реєстру боржників № 17 до договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року (а.с. 19), ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуває право грошової вимоги за кредитним договором № 76475682 у розмірі 31612,50 грн, з яких 9000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 22612,50 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Згідно наданого позивачем Витягу з реєстру боржників № 19 до договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року (а.с. 26), ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуває право грошової вимоги за кредитним договором № 4888629 у розмірі 10825 грн, з яких 3000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 7825 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Крім того, на підтвердження позовних вимог позивачем надано копію договору про надання фінансового кредиту № 04085-09/2023 від 12 вересня 2023 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 , відповідно до якого на умовах, встановлених договором, ТОВ «Стар Файненс Груп» зобов'язується надати клієнту фінансовий кредит в розмірі 7000 грн. на строк 360 днів, шляхом їх перерахування на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів банківської картки № НОМЕР_3 хх-хххх-5121, а клієнт зобов'язується погасити наданий кредит в останній день вказаного строку кредитування та сплатити товариству проценти за користування кредитом в розмірі 2,5 % в день в межах строку кредиту (а.с. 33-35).
В розділі 8 «Реквізити та підписи сторін» з боку відповідачки міститься, зокрема, підпис «Електронний підпис W3804» (а.с. 23).
В матеріалах справи також міститься додаток № 1 до договору про надання фінансового кредиту № 04085-09/2023 від 12 вересня 2023 року з графіком погашення кредиту та паспорт споживчого кредиту, які підписані тим самим шляхом, що й договір (а.с. 36, 37-38).
26 лютого 2024 року між ТОВ «Стар Файненс Груп'та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу № 26022024, згідно умов якого ТОВ «Стар Файненс Груп» передає ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Стар Файненс Груп» права вимоги до боржників вказаних у реєстрах боржників (а.с. 39-40), на виконання якого сторонами був складений акт прийому передачі реєстру боржників (а.с. 41).
При вивченні вказаних договору факторингу та акту, судом встановлено, що вони не містять ані загальних сум прав вимоги, ані ціни продажу, ані загальної суми заборгованості.
Згідно наданого позивачем Витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 26022024 від 26 лютого 2024 року (а.с. 42), ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуває право грошової вимоги за кредитним договором № 04085-09/2023 у розмірі 36400 грн, з яких 7000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 29400 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Також на підтвердження позовних вимог позивачем надано копію кредитного договору № 9839373 від 30 серпня 2023 року між ТОВ «Бі Ел Джи Фінанс» та ОСОБА_1 , відповідно до якого на умовах, встановлених договором, ТОВ «Бі Ел Джи Фінанс» зобов'язується надати позичальнику фінансовий кредит у формі грошових коштів у національній валюті в розмірі 5000 грн. на строк 30 днів, шляхом видачі готівки з каси кредитодавця або шляхом перерахування кредитних коштів на банківську картку позичальника, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом: з 1-го по 15-й день користування кредитом в розмірі 1,25 % за кожний день користування кредитом та з 16-го по 30-й день користування кредитом в розмірі 3,5 % за кожний день користування кредитом (а.с. 47-49).
У позовній заяві позивачем зазначено про укладення кредитного договору № 9839373 від 30 серпня 2023 року за допомогою електронного підпису - одноразового ідентифікатору, однак у розділі 6 «Реквізити сторін» з боку відповідачки міститься підпис, відтворений власноручно фізичною особою. (а.с. 47 оберт).
В матеріалах справи також міститься паспорт споживчого кредиту, додаток № 1 до кредитного договору 9839373 від 30 серпня 2023 року з графіком платежів, заявка на отримання кредитів та встановлення ділових відносин між ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та ОСОБА_1 , які підписані тим самим шляхом, що й договір (а.с. 49 оберт-50, 51, 52).
На підтвердження виконання ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» зобов'язань за кредитним договором № 9839373 від 30 серпня 2023 року до суду надано копію видаткового чеку ФН 1284580691 ВН 226 від 30 серпня 2023 року (а.с. 54, 181 оберт), у якому зазначений договір № 9839373, сума в розмірі 5000 грн., тип готівка, однак вказаний чек не містить найменування/реквізитів отримувача та відомостей щодо отримання даних коштів особою.
30 травня 2024 року між ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу № 300524, згідно умов якого ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» передає ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» права вимоги до боржників вказаних у реєстрах боржників (а.с. 55-57), на виконання якого сторонами був складений акт прийому передачі реєстру боржників (а.с. 58).
При вивченні вказаних договору факторингу та акту, судом встановлено, що вони не містять ані загальних сум прав вимоги, ані ціни продажу, ані загальної суми заборгованості.
Згідно наданого позивачем Витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 300524 від 30 травня 2024 року (а.с. 59), ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуває право грошової вимоги за кредитним договором № 9839373 у розмірі 8562,50 грн, з яких 5000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 3562,50 грн. - сума заборгованості за відсотками.
У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно із пунктами 5, 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну, або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (пункт 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12 січня 2021 у справі № 524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються товариством, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим товариство має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
У рішенні від 11 липня 2013 року № 7-рп/2013 Конституційний Суд України вказав, що умови договору споживчого кредиту, його укладення та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими споживач вважається слабкою стороною у договорі та підлягає правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності.
Відповідно до ч. 4 ст. 42 Конституції України держава захищає права споживачів.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1ст. 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Виходячи з наведених норм чинного законодавства, договір, в тому числі і кредитний, може бути укладений шляхом приєднання до запропонованих умов однією із сторін оформлений у формулярах або інших стандартних формах.
Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76,77 ЦПК України).
Згідно вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Позивачем до суду надані докази щодо укладення договору позики № 76475682 від 26 серпня 2023 року: копію договору позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 76475682 від 26 серпня 2023 року, копію таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (додаток № 1 до Договору позики), де зазначено, що їх підписання здійснено клієнтом за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, а також за ухвалою суду від 06 січня 2025 року про витребування доказів ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» надало довідку про проведеним транзакціям (за договором № 76475682 від 26 серпня 2023 року) (а.с. 144).
На підтвердження факту укладення договору позики № 4888629 від 18 серпня 2023 року позивачем до суду надані докази: копію договору позики (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) № 4888629 від 18 серпня 2023 року, копію таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (додаток № 1 до Договору позики), де зазначено, що їх підписання здійснено клієнтом за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, а також за ухвалою суду від 06 січня 2025 року про витребування доказів ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» надало довідку про платіжну операцію, вчиненої 18 серпня 2023 року на суму 3000 грн. (а.с. 153).
На підтвердження факту укладення договору про надання фінансового кредиту № 04085-09/2023 від 12 вересня 2023 року позивачем до суду надані докази: копію договору, додаток № 1 до договору з графіком платежів та паспорт споживчого кредиту, де зазначено, що їх підписання здійснено клієнтом за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Разом з тим, із наданих позивачем до суду доказів не вбачається, що відповідачка вчинила певну сукупність дій, спрямовану на отримання позики/кредиту за договорами № 76475682 від 26 серпня 2023 року, № 4888629 від 18 серпня 2023 року та № 04085-09/2023 від 12 вересня 2023 року, а саме, зареєструвалась в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію, отримала повідомлення від суб'єкта електронної комерції (в даному випадку від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та від ТОВ «Стар Файненс Груп») із одноразовим ідентифікатором, та прийняла пропозицію (оферту) позивача шляхом використання (підписання) надісланого їй позивачем одноразового ідентифікатора.
Згідно правової позиції, яка була висловлена у постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 у справі № 161/16891-15 про стягнення заборгованості за кредитним договором (провадження № 61-517св18), банк зобов'язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Видатковий чек ФН 1284580691 ВН 226 від 30 серпня 2023 року, наданий позивачем на підтвердження виконання ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» зобов'язань за кредитним договором № 9839373 від 30 серпня 2023 року, не є достатнім, допустимим та належним доказом отримання відповідачкою кредитних коштів.
Матеріали справи, в тому числі документи, надані до суду за ухвалою від 06 січня 2025 року про витребування доказів, не містять належних і допустимих доказів надання відповідачці кредитних коштів за вказаними у договорах реквізитами, зокрема, платіжної інструкції, меморіального ордеру, виписки з особового рахунку, тощо.
Розрахунки заборгованості, що надані разом з позовною заявою, не є первинним документом, які підтверджують отримання кредиту, користування ним, а, отже, не є належними доказом наявності заборгованості. Зазначені розрахунки створені самим позивачем, а тому інформація, зазначена у них, за умови відсутності первинних документів щодо видачі кредитних коштів, не може бути доказом наявності заборгованості.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ч. 1 ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
У постановах Верховного Суду від 02 листопада 2021 року № 905/306/17, від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі № 5026/886/2012 викладено висновки, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
Пункти 2 та 4 додаткової угоди № 20 від 27 лютого 2024 року до договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року (а.с. 17) не містять погодженої ціни продажу згідно реєстрів боржників № 17 та № 19 від 27 лютого 2024 року, тож суд позбавлений можливості встановити, чи була у повному обсязі вона сплачена позивачем на користь ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» за платіжними інструкціями в національній валюті від 28 лютого 2024 року № 20903 та № 20904 (а.с. 114, 115).
Договір факторингу № 26022024 від 26 лютого 2024 року (а.с. 39-40) та акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 26022024 від 26 лютого 2024 року (а.с. 41) не містять погодженої ціни продажу згідно реєстрів боржників та загальної суми заборгованості, тож суд позбавлений можливості встановити, чи була у повному обсязі вона сплачена позивачем на користь ТОВ «Стар Файненс Груп» за платіжною інструкцією в національній валюті від 29 лютого 2024 року № 20911 (а.с. 112).
Договір факторингу № 300524 від 30 травня 2024 року (а.с. 55-57) та акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 300524 від 30 травня 2024 року (а.с. 58) не містять погодженої ціни продажу згідно реєстрів боржників, загальної суми прав вимоги та загальної суми заборгованості, тож суд позбавлений можливості встановити, чи була у повному обсязі вона сплачена позивачем на користь ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» за платіжною інструкцією в національній валюті від 31 травня 2024 року № 21930 (а.с. 113).
У відзиві на позовну заяву представник відповідачки заперечував проти позовних вимог, зазначив, що дій на укладання договорів позики та кредитних договорів відповідачка не здійснювала.
Виходячи з викладеного, надавши належну оцінку наявним у справі доказам, у їх сукупності, приймаючи до уваги недоведеність видачі відповідачці кредитних коштів за умовами договорів № 76475682 від 26 серпня 2023 року, № 4888629 від 18 серпня 2023 року, № 04085-09/2023 від 12 вересня 2023 року та № 9839373 від 30 серпня 2023 року, у зв'язку з чим, недоведеність наявності заборгованості; враховуючи також непредставлення позивачем достатніх доказів набуття ТОВ «ФК «ЄАПБ» прав вимоги за вказаними договорами, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову та стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за договором позики № 76475682 в розмірі 31612,50 грн., за договором позики № 4888629 в розмірі 10825 грн., за кредитним договором № 04085-09/2023 в розмірі 36400 грн. та за кредитним договором № 9839373 в розмірі 8562,50 грн., а всього 87400 грн., у зв'язку з недоведеністю позовних вимог.
Європейський суд з прав людини вказав, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.
Керуючись ст. ст. 3, 12, 13, 76-78, 81, 89, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд -
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя К.Л.Шендрик