Справа № 758/2050/24
Категорія
17 березня 2025 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва
у складі головуючого судді Ковбасюк О.О.,
за участю секретаря судового засідання Білоус А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Подільського районного суду міста Києва від 10.07.2024, ухваленого у цивільній справі №758/2050/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальності «Фінансова компанія» «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
09.09.2024 ОСОБА_1 звернулася до Подільського районного суду міста Києва із заявою, в якій просить скасувати заочне рішення суду, ухвалене у цивільній справі №758/2050/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальності «Фінансова компанія» «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування поданої заяви заявник зазначила, що 15.08.2024 член її сім'ї отримав заочне рішення Подільського районного суду міста Києва від 10.07.2024 у справі №758/2050/24. Під час розгляду справи відповідач участі не брала так як не знала про розгляд справи, оскільки не отримувала судові листи та, як наслідок, не подала до суду відзив на позовну заяву. Крім цього, вказала, що наявні в матеріалах справи докази, які були підставою для прийняття судом рішення, є недостатніми, неналежними та такими, що не підтверджують її заборгованість перед позивачем, оскільки позивач не підтвердив перехід прави вимоги від первісного кредитора, тому вважає, що рішення прийнято судом без належної на те правової підстави, а тому просить вказане заочне рішення суду скасувати.
Ухвалою суду від 19.09.2024 заяву про перегляд заочного рішення було залишено без руху для усунення недоліків.
02.10.2024 представником заявника направлено до суду заяву про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 03.10.2024 прийнято заяву про перегляд заочного рішення та призначено до розгляду.
18.11.2024 представником позивача ТОВ «ФК «ЄАПБ» подано до суду письмові заперечення на заяву про перегляд заочного рішення, в яких він просить залишити заяву відповідача без задоволення, вказуючи на її необґрунтованість та законність рішення суду.
18.12.2024 представник заявника подав клопотання про долучення письмових доказів. У ньому він також просив врахувати, що брат відповідача, будучи військовослужбовцем, пропав безвісти. У зв'язку з цим, у період дії воєнного стану та протягом 90 днів від дня його припинення кредитори не мають права вимагати повернення кредитних коштів від, зокрема, членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.
Відповідач та її представник в судове засідання не з'явилися, в матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи за їхньої відсутності, вимоги заяви підтримали.
Представник позивача до суду не з'явився, в змісті письмових заперечень зазначив про розгляд заяви за його відсутності.
З огляду на наведене суд розглянув справу у відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України, згідно з якою у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить наступного висновку.
Заочним рішенням Подільського районного суду міста Києва від 10.07.2024, ухваленим у цивільній справі №758/2050/24, задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальності «Фінансова компанія» «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №2974537 від 23.02.2022 у розмірі 38 646,62 грн. та судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
Згідно зі ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Відповідно до положень статті 288 ЦПК України умовою перегляду заочного рішення є не лише встановлення судом при розгляді відповідної заяви обставин того, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, а одночасно судом має бути встановлено, що докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Тобто ці дві обставини мають існувати одночасно.
Згідно з роз'ясненнями Верховного Суду України, наведеними у Листі від 01.05.2007 «Практика ухвалення та перегляду судами заочних рішень у цивільних справах», другу умову скасування заочного рішення слід розуміти таким чином, що відповідач у своїй заяві про перегляд заочного судового рішення посилається на такі обставини та на такі докази на їх підтвердження, що якби вони були відомі суду при ухваленні заочного рішення, суд прийшов би до іншого висновку. Заочне рішення не може бути скасовано лише на підставі поданої відповідачем заяви та його усних доводів, які не підтверджені належними, достатніми та допустимими доказами у справі.
Матеріалами справи підтверджується, що судові повістки по справі та всі процесуальні документи надсилалися відповідачу ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , яка є зареєстрованим місцем її проживання, що підтвердила і сама відповідач.
Поштова кореспонденція поверталась до суду з відміткою оператора поштового зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 11.04.2023 у справі №760/16354/20 (провадження №61-12751св22), днем вручення судової повістки є: день вручення судової повістки під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Ураховуючи наведене вище, відповідач ОСОБА_1 була належним чином повідомленою про розгляд справи згідно з вимогами ЦПК України та могла подати відзив на позовну заяву у встановлений судом строк, однак своїм правом не скористалася.
Підставами для скасування заочного рішення Подільського районного суду міста Києва від 10.07.2024, ухваленого в цивільній справі №758/2050/24, відповідач ОСОБА_1 у своїй заяві також вказує на неналежні докази, надані позивачем при подачі позову до суду, які не підтверджують переходу прав вимоги від первісного кредитора та на те, що її не було повідомлено про зміну кредитора. Крім того, вона зазначає, що як член сім'ї військовозобов'язаного, належить до захищеної категорії відповідно до п.62 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», а тому відсутні підстави для стягнення заборгованості за кредитним договором №2974537 від 23.02.2022.
В матеріалах справи містяться письмові заперечення представника позивача на спростування таких доводів відповідача, в яких вказано, що заява відповідача про перегляд заочного рішення не підлягає задоволенню, так як в даній заяві, відповідно до ч.1 ст. 288 ЦПК України, не вбачається зазначених відповідачем доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи та можуть стати підставою для скасування заочного рішення. Разом з цим зазначив, що відповідач була належним чином повідомлена про розгляд справи, однак в судове засідання неодноразово не з'явилася, ігноруючи вимоги суду. Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що між первісним кредитором ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2974537 від 23.02.2022 в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. При цьому, відповідач через особистий кабінет на веб-сайті Первісного кредитора подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, після чого первісний кредитор надіслав позичальнику за допомогою засобів зв'язку, на зазначений ним номер телефону, одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду (одноразовий ідентифікатор - дані в електронній формі у вигляді алфавітно цифрової послідовності), який відповідач використав для підтвердження підписання кредитного договору. Тобто, верифікація та ідентифікація позичальника здійснюється через ІТС первісного кредитора. Щодо повідомлення відповідача про відступлення права вимоги представник зазначив, що відповідно до ч.ч.1,3 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно п.1.3. договору факторингу ТОВ «Лінеура Україна» зобов'язується протягом 10 (десяти) робочих днів з дати відступлення права вимоги за кредитним договором ТОВ «ФК «ЄАПБ», повідомити боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних ТОВ «ФК «ЄАПБ», надати інформацію передбачену чинним законодавством про ТОВ «ФК «ЄАПБ», у спосіб, передбачений договором про споживчий кредит та вимогами чинного законодавства. В обґрунтування наведеного представник зазначив, що в законодавстві України не передбачено обов'язку нового кредитора мати письмове підтвердження відправлення чи отримання боржником повідомлення про відступлення права вимоги. Виходячи із ч.2 ст. 516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор лише несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням. При цьому неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у задоволенні позову новому кредитору. Щодо відступлення права вимоги, то Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України. Таким чином, на підставі договору факторингу №11082023 від 11.08.2023, укладеного між первісним кредитором ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «ЄАПБ», позивач одержав право вимоги по заборгованості відповідача, що підтверджується договором факторингу №11082023 від 11.08.2023, Актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу та Витягом з реєстру боржників до вказаного договору факторингу.
Щодо твердження відповідача, що вона як член сім'ї військовозобов'язаного, належить до захищеної категорії відповідно до п.62 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», а тому відсутні підстави для стягнення заборгованості за кредитним договором №2974537 від 23.02.2022, суд зазначає наступне.
Пунктом 62 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що під час врегулювання простроченої заборгованості у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»», та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування кредитодавець, новий кредитор, колекторська компанія, фізичні та юридичні особи, залучені на договірних засадах кредитодавцем, новим кредитором, колекторською компанією до безпосередньої взаємодії із споживачем, його близькими особами, представником, спадкоємцем, поручителем або майновим поручителем, третіми особами, взаємодія з якими передбачена договором про споживчий кредит та які надали згоду на таку взаємодію, додатково зобов'язані дотримуватися таких вимог щодо етичної поведінки:
1) не взаємодіяти за власною ініціативою із споживачем, який у передбачений цим пунктом спосіб повідомив про свою належність до захищеної категорії або щодо належності якого до захищеної категорії у передбачений цим пунктом спосіб повідомили близькі особи такого споживача, його представники, спадкоємці, поручителі, майнові поручителі або треті особи, взаємодія з якими передбачена договором про споживчий кредит та які надали згоду на таку взаємодію.
Для цілей цього пункту захищеними категоріями є, зокрема, члени сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.
Споживач, який належить до захищеної категорії та має бажання на період дії воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування припинити взаємодію з особами, зазначеними в абзаці першому цього пункту, його близькі особи, представники, спадкоємці, поручителі або майнові поручителі повідомляють кредитодавця або нового кредитора про таке волевиявлення та про належність споживача до захищеної категорії за допомогою будь-якого засобу комунікації, реквізити якого розміщено на веб-сайті такого кредитодавця або нового кредитора, з наданням копій підтвердних документів про належність споживача до захищеної категорії.
Кредитодавцям або колекторським компаніям у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та протягом 90 днів після дня його припинення заборонено взаємодіяти за власною ініціативою із споживачем, який у передбачений цим пунктом спосіб повідомив про свою належність до однієї з категорій, передбачених частиною першої статті 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Однак відповідач не дотрималася зазначених вище вимог, у зв'язку з чим суд не приймає до уваги долучені нею 18.12.2024 докази.
Згідно з ч.ч.1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Дослідивши зазначені вище пояснення сторін, суд вважає, що відповідачем не зазначено доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, а жодних нових обставин, які б не були відомі суду при ухваленні заочного рішення, та доказів на їх підтвердження відповідачем до суду не подано.
Враховуючи зазначене, суд вважає, що зазначені вище обставини не створюють юридичної сукупності елементів, які дають підстави для скасування заочного рішення.
Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.
Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення.
Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-X).
З огляду на наведене, суд вважає, що подана відповідачем заява про скасування заочного рішення суду є необґрунтованою та підстави для скасування такого рішення відсутні.
Згідно з ч.3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 258-261, 284-287, 353 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Подільського районного суду міста Києва від 10.07.2024, ухваленого у цивільній справі №758/2050/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальності «Фінансова компанія» «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
СуддяО.О. Ковбасюк