ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/11061/25
провадження № 1-кс/753/1506/25
"30" червня 2025 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 , розглянувши скаргу ОСОБА_2 на незаконне позбавлення свободи особи, у порядку ст. 206 КПК України,
29 травня 2025 року до Дарницького районного суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_2 , у якій заявник просить:
- за результатами розгляду заяви виключно в порядку статті 206 КПК України постановити ухвалу, якою зобов'язати начальника розподільчого пункту ДВРЗ, під вартою якого тримається особа ОСОБА_3 , негайно доставити цю особу для слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи;
- за результатами розгляду обставин незаконного тримання особи під вартою, звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи;
- негайно повідомити відповідні правоохоронні органи про виявлений факт кримінального злочину (правопорушення), який підпадає під диспозицію і кваліфікацію статті 146 КК України (незаконне позбавлення волі або викрадення людини), а також супутні диспозиції і кваліфікації статей Кримінального кодексу України.
Обґрунтовуючи вказані вимоги наголошує, що цією заявою доводить до відома слідчого судді, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, яка позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили. Так, заявник вказує, що 22 травня 2025 року було затримано на вулиці ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 представниками ІНФОРМАЦІЯ_2 , після чого примусово доставлено до зазначеного ІНФОРМАЦІЯ_3, увечері перевезено до ІНФОРМАЦІЯ_3 , а вночі - без проходження військово-лікарської комісії, що є обов'язковою процедурою визнання особи придатною до служби, було незаконно направлено до розподільчого пункту (ДВРЗ). Заявник зазначає, що ОСОБА_3 незаконно утримується невстановленими озброєними особами у військових одностроях (фактично тримається під вартою) у приміщенні розподільчого пункту ДВРЗ, розташованого за адресою: вул. Зрошувальна, 17а.
Вивчивши зміст скарги, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Одним з головних принципів, якому повинні відповідати зміст та форма кримінального провадження, є принцип законності, згідно з яким суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства (частина перша статті 9 КПК України).
Згідно зі статтею 3 КПК України кримінальне провадження - це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, а слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України (частина третя статті 26 КПК України).
Нормою статті 206 КПК України визначено, що кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
Якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи.
Слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.
Якщо до доставлення такої особи до слідчого судді прокурор, слідчий звернеться з клопотанням про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов'язаний забезпечити проведення у найкоротший строк розгляду цього клопотання.
Виходячи із наведених положень законодавства, розгляду в порядку ст. 206 КПК України підлягають клопотання/скарги, які виникають із кримінально-правових відносин, та передбачені обов'язки щодо захисту прав людини лише у слідчого судді в ході досудового розслідування.
Отже, передбачені статтею 206 КПК України загальні обов'язки слідчого судді щодо захисту прав людини поширюються не на усі обставини, які розцінюються особою як порушення її права на свободу та особисту недоторканість, а лише на випадки, коли особа позбавляється свободи у процедурі здійснення кримінального провадження.
Відповідно до змісту скарги не вбачається, що існує будь-яке кримінальне провадження, учасником якого є ОСОБА_3 .
Зміст скарги свідчить, що ОСОБА_2 , звертаючись до слідчого судді із заявою, не погоджується із діями працівників ІНФОРМАЦІЯ_3, пов'язаними з мобілізацією відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, Указу Президента України №69/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022, Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Водночас незгода із діями працівників ІНФОРМАЦІЯ_3 не належить до юрисдикції та повноважень слідчого судді, компетенція якого розповсюджується лише на стадію досудового розслідування.
Таким чином, у слідчого судді відсутні повноваження, визначені КПК України для з'ясування підстав позбавлення волі особи у інших випадках, не пов'язаних із досудовим розслідуванням конкретного кримінального провадження та розгляду у порядку ст. 206 КПК України клопотання, поданого не в рамках кримінального провадження.
При цьому, слідчий суддя звертає увагу заявника на те, що у разі порушення прав чи інтересів службовими (посадовими) особами територіального центру комплектування та соціальної підтримки при здійсненні ними своїх повноважень, пов'язаними із мобілізацією, для судового захисту заявник вправі звернутись із адміністративним позовом до компетентного адміністративного суду.
Стаття 206 КПК України не містить порядку ухвалення рішення слідчого судді про відмову у відкритті провадження, яке подано в порядку ст. 206 КПК України.
Частиною 4 статті 304 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню.
Положеннями частини 6 статті 9 КПК України, встановлено, що у разі якщо норми положення КПК України не регулюють, або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК України.
Керуючись ст. 206, 309 КПК України, слідчий суддя
У відкритті провадження за заявою ОСОБА_2 на незаконне позбавлення свободи особи, у порядку ст. 206 КПК України відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її ухвалення.
Слідчий суддя ОСОБА_1