Справа № 523/10572/25
Номер провадження 3/523/2967/25
"23" червня 2025 р. м. Одеса
Суддя Пересипського районного суду м. Одеси Далеко К.О., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли від ВП № 3 ОРУП №1 ГУ НП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП,
27.05.2025 поліцейським Гончаруком Ю.Р. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 705045, згідно якого ОСОБА_1 ухиляється від виконання батьківських обов'язків щодо виховання своїх малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які 25.05.2025 року о 09 год 30 хв вдарили малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залізною лопаткою для взуття по руці та нозі, при цьому ображали нецензурною лайкою.
У судовому засіданні ОСОБА_1 , вину у вчиненні правопорушенні не визнала, пояснила, що своїх дітей виховую належним чином. З приводу вищезазначених обставин її відомо те, що ОСОБА_5 був ініціатором даної бійки, та на зустріч для з'ясування обставин викликав її сина ОСОБА_6 . Коли її сини ОСОБА_7 та ОСОБА_8 прийшли на зустріч із ОСОБА_9 , між ними виник конфлікт в ході якого останній дістав ніж та почав ним хизуватися. Під час сварки син ОСОБА_8 заступився за свого брата ОСОБА_6 та вдарив ОСОБА_10 металевою лопаткою для взуття. Після чого вони розійшлися по домах.
Також ОСОБА_1 було подано до суду і письмові заперечення на протокол про адміністративне правопорушення в якому остання вважає, що в її діях відсутній склад правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 184 КУпАП, а тому провадження по справі підлягає закриттю.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до положень ч.1 та 2 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст.252 КУпАП оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Дослідивши надані суду матеріали: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 705045 від 27.05.2025 року, заяву ОСОБА_11 , письмові пояснення гр. ОСОБА_1 , надані під час складання протоколу, суд приходить до наступного висновку.
Так із заяви та письмових пояснень гр. ОСОБА_11 та ОСОБА_1 , вбачається, що їх діти ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , 25.05.2025 року за попередньою домовленістю зустрілися на АДРЕСА_2 , де в подальшому між ними виник конфлікт та бійка.
Частиною першою статті 184 КУпАП передбачена відповідальність у разі ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, проявляється у невиконанні батьками або особами, які їх замінюють, обов'язків щодо необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.
Згідно з вимогами діючого адміністративного законодавства, а саме ч.1ст. 184 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Об'єктивна сторона ст.184 КУпАП полягає в умисному вчиненні дій особою, направлених на невиконання своєї батьківських обов'язків. Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Враховуючи викладене, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 не вбачається умисних дій щодо невиконання батьківських обов'язків щодо своїх малолітніх дітей. Того, що вона умисно не контролювала їх дії, тощо, що дало би підстави вважати, що вона ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, суду не надано.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутні об'єктивні ознаки, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням передбаченимч.1 ст. 184 КУпАП.
Суд має обґрунтувати свої висновки лише доказами, які є достатньо переконливими, чітко сформульованими, тобто такими, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі: презумпції невинуватості (ст. 62 Конституції України).
Згідно ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.
Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов'язку доводити свою причетність до скоєння правопорушення.
Адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб'єкт владних повноважень (п.110 рішення ЕСПЛ у справі «Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden № 36985/97).
ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що «…суд не може відшуковувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)» (справи «Малофєєв проти Росії», рішення від 30.05.2013 року та «Карелін проти Росії», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 року).
Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, ураховуючи те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і усі сумніви щодо доведеності вини особи слід тлумачити на її користь, а матеріали справи не містять достатніх та допустимих доказів того чи взагалі було вчинене це правопорушення, суд доходить висновку що є недоведеним склад адміністративного правопорушення ОСОБА_1 за ч.1 ст.184 КУпАП, а тому провадження в адміністративній справі підлягає закриттю з підстав п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись статтями 247,284 КУпАП, суд
Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя К.О. Далеко