Справа № 505/2056/25
№ 2-а/505/114/2025
23 червня 2025 року м. Подільськ
суддя Подільського міськрайонного суду Одеської області Ващук О.В. перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
встановила:
Позивач ОСОБА_1 17 червня 2025 року звернувся до Подільського міськрайонного суду Одеської області з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить: скасувати постанову №19804 від 26 листопада 2024 року у справі про адміністративне правопорушення про накладення на нього адміністративного стягнення за ч.3 ст.210-1 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 17000 грн.
Крім того, позивач у позовній заяві просить також поновити йому строк оскарження зазначеної постанови, оскільки вважає, що строк 10 днів з дня винесення постанови пропущенно не з його вини, оскільки про винесення постанови про притягнення його адміністративної відповідальності він не знав. ОСОБА_1 зазначає, що 26 листопада 2024 року прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 для оформлення документів, щодо відстрочки від мобілізації. Після цього працівники ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомили про те, що він здійснив правопорушення. Дізнавшись про те, що його банківські рахунки заблоковані, він звернувся до Подільського відділу державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) де дізнався 02 квітня 2025 року про відкриття виконавчого провадження на підставі винесеної постанови №19804 від 26 листопада 2024 року у справі про адміністративне правопорушення про накладення на нього адміністративного стягнення за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Дослідивши матеріали позову та додані до нього документи, приходжу до висновку, що позовну заяву необхідно залишити без руху з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За приписами ч. 1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Разом з цим, право на звернення до суду не є беззаперечним і повинно відбуватись за правилами визначеними процесуальним законом.
Частиною першою ст.122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із положеннями частини 2 зазначеної статті КАС України встановлено шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи.
Водночас ч. 3 ст.122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 2 ст.286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Частиною 6 ст.161 КАС України встановлено обов'язок позивача у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Суд зауважує, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Суд вважає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 18 січня 2023 року по справі № 380/14985/21 зазначив, що «поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з позовом.
Зокрема, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущений; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування».
З матеріалів позовної заяви вбачається, що оскаржувана постанова винесена 26 листопада 2024 року, про яку, як стверджує у позовній заяві позивач, дізнався лише 02 квітня 2025 року після блокування карткових рахунків.
Разом з тим, позивач не зазначає точної дати, коли саме він дізнався про оскаржувану постанову, лише зазначив, що саме з моменту блокування державним виконавцем його карткового рахунку, він дізнався про існування оскаржуваної постанови.
З огляду на викладене 02 квітня 2025 року позивачу було відомо про постанову №19804 від 26 листопада 2024 року у справі про адміністративне правопорушення про накладення на нього адміністративного стягнення за ч.3 ст.210-1 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 17000 грн.
При цьому жодних обґрунтувань та доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду з 14 квітня 2025 року надано суду не було.
24 квітня 2025 року позивач вже звертався до суду з таким самим позовом та просив поновити йому строк звернення до суду з цих самих підстав і ухвалою Подільського міськрайонного суду Одеської області від 06 травня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення йому пропущеного строку звернення до суду та залишено без руху адміністративний позов, надано строк для усунення недоліків, а саме для подачі до суду заяви про поновлення строку звернення з цим позовом до суду із належним обґрунтуванням причин поважності пропуску такого строку та надання підтверджуючих відповідні обставини доказів.
Ухвалою Подільського міськрайонного суду Одеської області від 02 червня 2025 року відмовлено у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду та повернуто позовну заяву позивачу.
Не оскарживши зазначену ухвалу, позивач фактично погодився з нею, але вже 17 червня 2025 року подав новий позов (аналогічний) так само з пропуском строку звернення до суду.
Звернення до суду щодо оскарження постанови ТЦК та СП більш ніж через два місяці після того як позивачу стало відомо про неї не можна визнати незначним і для поновлення такого строку мають бути наведені обґрунтовані підстави, підтверджені доказами.
Доказів існування об'єктивних причин, які перешкодили йому своєчасно звернутись до суду з цими позовними вимогами, позивач не надав.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс та інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії).
Частинами 2 та 3 ст.123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно із частиною 1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням викладеного, суд вбачає, що позивачу необхідно подати до суду заяву про поновлення строку звернення з цим позовом до суду із належним обґрунтуванням причин поважності пропуску такого строку та надати суду підтверджуючі відповідні обставини докази, у зв'язку з чим відповідно до ч. 13 ст.171 КАС України позовну заяву належить залишити без руху .
Керуючись ст. 2, 122, 123, 160,161, 286 КАС України, суд,
постановила:
У задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду відмовити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення вищезазначених недоліків протягом 10 (десяти) днів з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що він має право протягом 10 (десяти) днів з дня вручення ухвали звернутися до суду з заявою, в якій вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала у частині відмови у поновленні пропущеного строку може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя О.В. Ващук