Справа № 495/1198/25
№ провадження 2-адр/495/1/25
ІМЕНЕМ УКрАЇНи
30 червня 2025 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого одноособово - судді Прийомової О.Ю.,
за участю секретаря Дарій О.М.,
Справа № 495/1198/25
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білгород-Дністровському заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
На розгляді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
19 червня 2025 року до суду надійшла заява представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення по справі, яка обґрунтована тим, що у п. 4 позовної заяви зазначено, що позивач поніс та планує понести витрати по сплаті судового збору та витрати на правову допомогу, орієнтовний розмір яких у суді першої інстанції складає 12 000 грн. Детальний розрахунок витрат на правову допомогу буде надано після ухвалення судом рішення (заява щодо надання доказів понесених судових витрат до закінчення судових дебатів та підписання акту приймання-передачі між Позивачем та Представником позивача).
Також представником позивача зроблено заяву про неможливість подання доказів на понесення судових витрат до закінчення судових дебатів у судовому засіданні 10.06.2025.
18.06.2025 між Представником позивача - адвокатом Цвігуном А.В. та Позивачем - ОСОБА_1 підписано акт приймання передачі виконаної роботи відповідно до кореспондуючого договору про надання правової допомоги №05/02 від 05.02.2025 року та доручення №1 (додаткової угоди) від 05.02.2025. У зв'язку з розглядом вказаної справи Відповідачем станом на 18.06.2025 понесені витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, на загальну суму 26 000 грн.
У зв'язку з викладеним проситьстягнути за рахунок бюджетних асигнувань Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 26000 (двадцять шість тисяч) грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Представник відповідача із вимогами представника позивача, викладеними у заяві про ухвалення додаткового рішення не погодився, надав до суду заперечення, які мотивує тим, що надані представником позивача документи не підтверджують одержання коштів адвокатом за правову допомогу.
Представник відповідача наголошує, що враховуючи категорію цієї справи таку, як малозначна, розмір витрат на правничу допомогу не є співмірним із заявленими витратами, таким чином, сума понесена ним витрат на правничу допомогу є неналежним чином обґрунтованою. Вказана сума у розмірі 26 000,00 грн за 13 годин роботи адвоката не є співмірною з предметом справи.
Позивачем до матеріалів судової справи не надано жодного належного та об'єктивного доказу на підтвердження того, що гонорар адвоката є розумним та враховує дійсно витрачений адвокатом час щодо підготовки по цій справі.
Представник позивача просив розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення проводити без його участі. Представник позивача у судове засідання не з'явився.
У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16.06.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задоволено.
Ухвалено постанову Уповноваженого із захисту державної мови Кремінь Тараса Дмитровича № 172 по справі про адміністративне правопорушення від 30.09.2024 року про накладення на ОСОБА_1 штрафу в розмірі 3400 гривень скасувати. Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 закрити на підставі ч. 1 п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 188-52 КУпАП.
Представник позивача проситьстягнути за рахунок бюджетних асигнувань Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови на користь Лисенка Віктора Вікторовича, РНОКПП: НОМЕР_1 , витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 26000 (двадцять шість тисяч) грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За текстом пункту 1 частини першої статті 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до частини третьої статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За частиною четвертою статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Верховний Суд у додатковій постанові від 12.09.2018 (справа №810/4749/15) зазначив, що з аналізу положень ст.134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат.
Відповідно до ч.ч. 5-7 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з абзацом першим частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини сьомої, дев'ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Тимчасом у постанові від 18 серпня 2021 року у справі № 300/3178/20 Верховний Суд, аналізуючи положення статті 139 КАС України, виснував, що заяву про стягнення судових витрат особа має подати до прийняття судового рішення, однак докази, що підтверджують конкретний розмір судових витрат, можуть бути подані особою протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Відповідно до частини першої статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Згідно з частиною третьою статті 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
За частиною п'ятою статті 143 КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі № 9901/118/19 зазначено, що додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення (постанови чи ухвали), внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.
Порядок та підстави ухвалення у справі додаткового судового рішення врегульовані ст.252 КАС України
За текстом частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч. 2 ст. 252 КАС України, заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Відповідно до ч.3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, як зазначено в п. 95 Рішення у справі «Баришевський проти України», п. 88 Рішення у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
У постанові Верховного Суду від 17.09.2019 по справі №810/3806/18 суд зазначає, що не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
З аналізу наведених правових норм, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Так, представник позивача надав до суду договір № 05/02 про надання правничої (правової) допомоги від 05.02.2025, доручення № 1 (додаткова угода) до договору № 05/02 від 05.02.2025 від 05.02.2025, акт приймання передачі виконаної роботи № 1 до Договору про надання правничої (правової) допомоги від 05.02.2025, доручення № 1 (додаткова угода) до договору № 05/02 від 05.02.2025 від 05.02.2025 від 18.06.2025, відповідно до яких вартість однієї години роботи адвоката становить 2000 грн, адвокатом разом надано послуг на загальну суму 26000 грн (13 годин).
Проаналізувавши обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт згідно наданих до суду документів, суд вважає, що розмір витрат на правничу допомогу у розмірі 26 000,00 грн, не є пропорційним до предмету спору.
Такі види послуг адвоката, як: ознайомлення з наданими Клієнтом матеріалами та первинна консультація клієнта; аналіз судової практики - не є окремими процесуальними діями, а є діями, що направлені на досягнення одного результату, яким в даному випадку є складання та подання до суду документів по справі (позовної заяви).
Суд бере до уваги зауваження представника відповідача щодо того, що розгляд справи відбувався у порядку спрощеного провадження, справа є малозначною, у зв'язку з чим розмір витрат на правничу допомогу не є співмірним із заявленими витратами.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, складність розгляду справи, заявлені позовні вимоги та їх співвідношення із заявленим розміром судових витрат, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, суд доходить висновку, що вимоги представника позивача підлягають частковому задоволенню та вважає, що наявні підстаив для стягнення 5 000,00 грн на користь позивача, оскільки саме такий розмір судових витрат є справедливим, розумним та співмірним.
Керуючись 132, 134, 139, 244, 252, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.
Ухвалити додаткове рішення у справі №495/1198/25 за позовом ОСОБА_1 до Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови (код ЄДРПОУ: 43743768, адреса: м. Київ, пров. Музейний, 12) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст додаткового рішення складено 30 червня 2025 року.
Суддя: