Номер провадження: 22-ц/813/2031/25
Справа № 522/13477/23-Е
Головуючий у першій інстанції Науменко А.В.
Доповідач Карташов О. Ю.
15.05.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Карташова О.Ю.
суддів: Коновалової В.А., Назарової М.В.
за участю секретаря судового засідання - Рудуман А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду
апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гніздовська Ганна Михайлівна
на ухвалу Приморського районного суду міста Одеси від 11 червня 2024 року
за заявою ОСОБА_1 про призначення судової будівельно-технічної експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування декларації про готовність об'єкта до експлуатації, скасування рішення про державну реєстрацію права власності, про визнання договору дарування недійсним, усунення перешкод у користуванні квартирою
Історія справи, короткий зміст вимог
У липні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування декларації про готовність об'єкта до експлуатації, скасування рішення про державну реєстрацію права власності, про визнання договору дарування недійсним, усунення перешкод у користуванні квартирою.
З метою з'ясування тієї обставини, чи відповідають виконані ОСОБА_3 , ОСОБА_4 будівельні роботи та об'єкти за адресою: АДРЕСА_1 проектній, проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва Позивачка звернулась до суду із клопотанням про призначення судової будівельно-технічної експертизи.
22.02.2024 року від позивача до суду надійшло клопотання про уточнення кола питань судової будівельно-технічної експертизи.
Позивачка вважає за необхідне уточнити коло питань судової будівельно-технічної експертизи та судового експерта, відповідального за її проведення обґрунтовуючи тим, що реконструкція житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , яка була проведена ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в 2019 році, на переконання позивачки, має ознаки самочинного будівництва.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 11 червня 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про призначення судової будівельно-технічної експертизи у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування декларації про готовність об'єкта до експлуатації, скасування рішення про державну реєстрацію права власності, про визнання договору дарування недійсним, усунення перешкод у користуванні квартирою - відмовлено.
Ухвала суду вмотивована тим, що заява про призначення експертизи не обґрунтована саме відносно конкретизації по яким ознакам позивач вважає, що спірну реконструкцію слід визнати самочинним будівництвом, а також який саме негативний вплив реконструкція завдає належному позивачу будинку. Питання сформовані позивачем не є безпосередньо пов'язаним з предметом спору та обставинами, які підлягають доказуванню в межах розгляду даної справи. Питання про негативний вплив на можливість експлуатації житлового будинку носять узагальнюючий характер і мають на меті не встановлення дійсних обставин справи, а намагання сторони позивача віднайти підстави для обґрунтування порушеного права.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду, ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Гніздовська Г.М. подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 11.06.2024 року у справі № 522/13477/23-Е, просить її скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити клопотання ОСОБА_1 про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи. Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Управління державної архітектурно будівельного контролю Одеської міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що на переконання апелянта, саме за результатами судової будівельно-технічної експертизи, за результатами використання судовим експертом спеціальних знань можна буде отримати відповіді на питання, які входять до предмету доказування у справі № 522/13477/23-Е, зокрема, чи відповідають виконані будівельні роботи та об'єкти за адресою: АДРЕСА_1 проектній, проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва, що в свою чергу дозволить встановити чи є будівництво самочинним.
Апелянт акцентує увагу суду на тому, що будь-який висновок експерта щодо того, чи відповідає здійснена у 2019 році ОСОБА_3 та ОСОБА_4 реконструкція житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 вимогам законодавства у сфері містобудівної діяльності, державним стандартам і правилам, відсутній у матеріалах справи. А тому і виникла необхідність у проведенні в рамках справи № 522/13477/23-Е судової будівельно-технічної експертизи, у зв'язку з чим пелянт самостійно здійснила пошук експерта та звернулась до нього із відповідною заявою про проведення експертизи. Але оскільки додаткові матеріали які запитувались експертом не перебували та не перебувають у розпорядженні апелянта, виникла необхідність у заявлені клопотання про проведення судової будівельно-технічної експертизи в судовому порядку.
На думку апелянта, нею було докладено всіх необхідних зусиль самосійного проведення судової будівельно-технічної експертизи, проте її проведення на замовлення апелянта виявилось об'єктивно неможливим з незалежних від волі апелянта підстав.
Також, апелянт звертає увагу на те, що питання, які були сформовані нею у заяві призначення судової будівельно-технічної експертизи, спрямовані на з'ясування обставин, що являють собою предмет доказування у справі № 522/13477/23-Е та мають вирішальне значення для її належного розгляду, а саме, чи відповідає здійснена у 2019 році ОСОБА_3 та ОСОБА_4 реконструкція житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 вимогам законодавства у сфері містобудівної діяльності, а також, який негативний наслідок має надбудова у вигляді другого поверху житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 на домоволодіння аапелянта.
Рух справи
06.08.2024 року на адресу Одеського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гніздовська Ганна Михайлівна на ухвалу Приморського районного суду міста Одеси від 11 червня 2024 року.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Одеського апеляційного суду від 06.08.2024 року, визначено склад суду, а саме: головуючий суддя: Стахова Н.В., судді учасники колегії: Назарова М.В., Коновалова В.А.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 09.08.2024 року, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гніздовська Ганна Михайлівна відкрито апеляційне провадження.
Рішенням Вищої ради правосуддя № 2518/0/15-24 від 20.08.2024 року суддю Стахову Н.В. звільнено, у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2024 року, головуючим суддею по справі визначено Карташова О.Ю.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 26.09.2024 року колегією суддів у складі головуючого судді Карташова О.Ю. судів учасників колегії Коновалової В.А. та Назарової М.В. прийнято до провадження та призначено справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Гніздовська Г.М. в судовому засіданні підтримала доводи апеляційної скарги, просила оскаржуване судове рішення скасувати, ухвалити нове, яким задовольнити клопотання ОСОБА_1 про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи.
Представник відповідача ОСОБА_5 адвокат Кукало О.М. та представник відповідача Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Рабюк І.О. в судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 , просили оскаржувану ухвалу залишити без змін.
Інші учасники справи у судове засідання апеляційного суду не з'явилися, були повідомлені належним чином. Заяв про відкладення розгляду на адресу суду не надходило.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов'язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі №348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.
Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, час знаходження справи на розгляді апеляційного суду, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому її розгляді, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, думку учасників справи, які прийняли участь у судовому засіданні, про можливість розгляду справи за відсутності інших учасників, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її інших учасників.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
З матеріалів справи вбачається, що позивачка звернулась до судового експерта із відповідною заявою про проведення судової будівельно-технічної експертизи на її замовлення.
Як вбачається із листа від 11.02.2024 року № 012/24, для проведення судової будівельно-технічної експертизи на замовлення позивачки необхідно надати наступні додаткові матеріали:
1) матеріали справи № 522/13477/23-Е у повному обсязі;
2) технічний звіт (документацію) обстеження конструктивних та визначення технічного стану житлових будівель: літера «Г»; «З» по АДРЕСА_2 до початку проведення будівельних (демонтажних) робіт житлової будівлі літера «Б» по АДРЕСА_1 , а також результати інженерногеологічних вишукувань з визначенням характеристик ґрунтів та технічних характеристик фундаментів вищевказаних будинків;
3) проектну та робочу документацію на будівництво (реконструкцію) житлового будинку літера «Б» та господарських будівель і споруд: літня кухня - літ. «Д», баня - літ. «Е», льох - літ. «З», альтанка - літ. «К», № 1-5 огорожа, вимощення - І по АДРЕСА_1 , на яку отримано дозвіл (повідомлення) на проведення будівельних робіт, експертний звіт проходження експертизи проектної документації, декларація (документи) на прийняття до експлуатації;
4) технічний паспорт (або інвентарну справу) на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 та який складається в цілому з одного житлового будинку літ. «Б», загальною площею 130,0 кв.м., житловою площею 50,6 кв.м. та господарських будівель і споруд: літня кухня - літ. «Д», баня - літ. «Е», льох - літ. «З», альтанка - літ. «К», № 1-5 огорожа, вимощення - І виконаний на 2019 р.;
5) технічну документацію, на підставі інженерно-геодезичних вишукувань (геодезична зйомка з каталогами координатів кутів зовнішніх меж землекористування) на земельну ділянку АДРЕСА_1 .
З урахуванням уточненого кола питань експертизи та судового експерта, позивачка просила клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи - задовольнити, на вирішення якої поставити наступні питання в редакції від 21.02.2024 року:
- Чи відповідають виконані будівельні роботи за адресою: АДРЕСА_1 проектній, проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?
- Чи відповідають об'єкти (будівлі, споруди тощо) за адресою: АДРЕСА_1 проектно-технічній документації на їх будівництво (ремонт, реконструкцію) та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?
- Який вид будівництва (нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт тощо) був фактично виконаний на об'єкті за адресою: АДРЕСА_1 ?
- Чи має здійснення реконструкції житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 негативний вплив на можливість експлуатації житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 ?
- Чи має здійснення реконструкції житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 негативний вплив на несучі та огороджувальні конструкції житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 ?
Позиція апеляційного суду
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.
Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить апеляційний суд
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Частинами 1-3 статті 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Аналізуючи дану статтю слід зазначити, що судова експертиза, як один із засобів доказування, сприяє всебічному, повному й об'єктивному дослідженню обставин справ, постановленню законних і обґрунтованих судових рішень.
Відповідно до статті 1 Закону України “Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з наданням висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Статтею 102 ЦПК України передбачено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. Суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім'я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків. Якщо експерт під час підготовки висновку встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини.
Питання, які ставляться перед експертом, мають бути сформульовані чітко, ясно і таким чином, щоб вони виключали неоднозначне їх розуміння й тлумачення та відповідали тим об'єктам і матеріалам, які направляються на експертизу.
Недопустимим є порушення перед експертом питань, рішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі.
Згідно частини 1 статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, провадження № 14-144цс18; від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, провадження № 14-364цс19; від 06 квітня 2021 року у справі № 925/642/19, провадження № 12-84гс20 та інших).
Із аналізу вказаних норм вбачається, що судова експертиза призначається у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Дослідивши заяву ОСОБА_1 про призначення судової будівельно-технічної експертизи, колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції, що заява про призначення експертизи не обґрунтована саме відносно конкретизації по яким ознакам позивач вважає, що спірну реконструкцію слід визнати самочинним будівництвом, а також який саме негативний вплив реконструкція завдає належному позивачу будинку, питання які сформовані позивачем не є безпосередньо пов'язаними з предметом спору та обставинами, носять узагальнюючий характер.
Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують правильних висновків суду першої інстанції та не містять підстав для скасування оскаржуваної ухвали, а є власним суб'єктивним тлумаченням норм процесуального права та обставин справи, яким суд дав зазначену вище правову оцінку, і не впливають на законність оскаржуваного судового рішення.
Таким чином, оскаржувана ухвала суду є законною і обґрунтованою, постановлена з додержанням норм процесуального права, а тому підстав для її скасування не вбачається.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Як передбачено пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Гніздовська Г.М., а ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 11 червня 2024 року про відмову у задоволенні заяви про призначення судової будівельно - технічної експертизи у справі - залишити без змін.
Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1ст. 374, ст. 375, ст. 384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гніздо вська Ганна Михайлівна, залишити без задоволення.
Ухвалу Приморського районного суду міста Одеси від 11 червня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення.
Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Головуючий О.Ю. Карташов
Судді В.А. Коновалова
М.В. Назарова