Справа: № 148/1547/25
Провадження №1-кс/148/345/25
24 червня 2025 року м. Тульчин
Слідчий суддя
Тульчинського районного суду
Вінницької області ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання слідчого СВ Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді - особистого зобов'язання до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Восход, Красногвардійський район, АР Крим, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянки України, з неповною середньою освітою, не працюючої, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше не судимої, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 436-2 КК України, за участю сторін кримінального провадження: слідчого - ОСОБА_3 , прокурора - ОСОБА_5 , підозрюваної - ОСОБА_4 , захисника - ОСОБА_6 , -
У провадженні СВ Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області перебуває кримінальне провадження № 12023020180000440 від 09.11.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 436-2 КК України.
Так, 24.02.2022 військовослужбовці зс рф шляхом збройної агресії незаконно вторглись на територію України через державні кордони України в Автономній республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили окупацію частин вказаної території, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан, який у подальшому неодноразово продовжувався та діє до теперішнього часу.
Наведені вище факти розв'язання та ведення російською федерацією агресивної війни проти України, здійснення підривної діяльності, в тому числі, і шляхом вторгнення підрозділів зс рф на територію півострова Крим, захоплення державних установ, організацій та військових частин із 20.02.214, а також введення в Україні воєнного стану після 24.02.2022, широко висвітлювалися більшістю засобів масової інформації України, іноземних держав, є історичним фактом, який не потребує доведення, та не приховувався владою рф, у зв'язку з чим достовірно відомі громадянам України, в тому числі ОСОБА_7 , громадянці України, яка в період часу з березня 2023 року по 28.05.2024 тимчасово проживала на території Тульчинського району Вінницької області, за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно, усвідомлюючи факт наявності збройної агресії російської федерації проти України, будучи лояльно налаштованою до держави-агресора, усвідомлюючи протиправність своїх дій, ОСОБА_4 08.11.2023 з метою реалізації свого злочинного умислу, який виник у останньої в період часу - не пізніше 08.11.2023, перебуваючи у громадському місці за адресою: вул. М. Леонтовича 47, м. Тульчин, Вінницька область, біля приміщення відділення «Ощадбанку», будучи проросійсько-налаштованою особою, що не засуджує агресивну політику російської федерації, з метою схиляння інших людей до проросійських пропагандистських наративів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання негативних наслідків, біля 11:00 год 08.11.2023, знаходячись у черзі до банкомату, де на той час перебувала значна кількість людей, в тому числі неповнолітні особи, у присутності останніх, розпочала та у подальшому продовжила публічно виправдовувати збройну агресію російської федерації, шляхом викрикування та публічного висловлювання своєї проросійської позиції, спрямованої на зневагу до військовослужбовців Збройних сил України, громадян України та України як суверенної, незалежної держави.
Зокрема ОСОБА_4 публічно, в громадському місці, здійснила ряд висловлювань, поєднаних із змішаною ненормативною лексикою, які по своїй суті та змісту містять ознаки виправдування, визнання правомірною збройної агресії рф проти України, розпочатої у 2014 році та глорифікації осіб, які здійснюють збройну агресію рф проти України, а саме: «А там пошли (нецензурна лексика) в два ряда (нецензурна лексика) на убой, (нецензурна лексика) люди и еще герои, яки герои (нецензурна лексика)»; «Та мне уже «нерозбірливо», що підтверджено висновком судової лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи.
За результатами досудового розслідування слідчим за погодженням із прокурором ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 436 - 2 КК України.
Необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання ОСОБА_4 , мотивована тим, що підозрювана вчинила кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів та за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 3 років, що спонукатиме підозрювану до можливості переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою ухилення від встановленої законодавством відповідальності також, з рахуванням того, що після вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 10.11.2023 здійснила перетин державного кордону України в напрямку «виїзд» на пункті пропуску «Краківець», а також 28.05.2024 здійснила перетин державного кордону України в напрямку «виїзд» на пункті пропуску «Шегині», що свідчить про те, що вона може покинути територію України з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
У судовому засіданні слідча, прокурор підтримали клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, та просили його задовольнити.
Підозрювана ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні не заперечили щодо задоволення клопотання.
Заслухавши позицію учасників судового розгляду, дослідивши представлені матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання відносно підозрюваного, враховуються вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, на підтвердження наявності підстав для застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, органом досудового розслідування надано: витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (а.с. 5), постанову про створення слідчої групи (а.с. 6), постанову про зміну групи прокурорів (а.с. 7), рапорт (а.с. 8), протокол огляду (а.с. 9, 10), протокол допиту свідка (а.с. 11, 12), довідку про судимість, відповідно до якої остання раніше не судима (а.с. 13), інформацію про особу ОСОБА_4 (а.с. 14), протокол допиту малолітнього (неповнолітнього) свідка (а.с. 15-18), висновок експерта № 7431/23-21 від 02.01.2024, за результатами проведення судової лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи у кримінальному провадженні № 12023020180000440 (зв. б. 19-22), постанову про доручення здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування від 19.03.2024 (а.с. 23), інформацію про перетин кордону України ОСОБА_4 (а.с. 24), протокол огляду (а.с. 25, 26), довідки лікаря нарколога та психіатра, про те, що підозрювана на обліку не перебуває (а.с. 27, 28), повідомлення про підозру від 23.06.2025 (а.с. 31, 32), протокол допиту підозрюваного (а.с. 36).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першої статті 177 КПК України.
На час розгляду клопотання, органом досудового слідства 23.06.2025 о 14:00 год. ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 436-2КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 179 КПК України, особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу. Підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов'язки та роз'яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі вищевикладеного, з врахуванням досліджених у судовому засіданні доказів, тяжкість кримінального правопорушення, особу підозрюваної, яка є раніше не судимою, слідчий суддя дійшов висновку, що в судовому засіданні слідчою та прокурором доведені ризики встановлені п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, що підозрювана може:переховуватись від органу досудового розслідування та суду, з метою уникнення від відповідальності, оскільки підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 3 років, та з врахуванням того, що запобіжний захід - особисте зобов'язання є найбільш м'яким із запобіжних заходів, тому наявні підстави для задоволення даного клопотання і обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, з покладенням на ОСОБА_4 , обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, строком на два місяці.
На підставі викладеного і керуючись ст. 177, 179, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Обрати відносно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Восход, Красногвардійський район, АР Крим, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 436-2 КК України, запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на підозрювану ОСОБА_8 , строком на 60 днів, тобто до 23.08.2025 включно, наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;
- не відлучатися із населеного пункту - місця постійного проживання с. Бобриця, Черкаський район Черкаська область, без дозволу слідчого, прокурора, або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання, роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_7 , що у відповідності до ч. 2 ст. 179 КПК України, в разі невиконання покладених обов'язків до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвалу вручити підозрюваній, захиснику, слідчому та прокурору, а також направити для виконання начальнику Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали виготовлено 26.06.2025.
Слідчий суддя: