02.04.2025 Справа №607/1717/25 Провадження №3/607/1227/2025
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Дуда О.О., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли від Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_2
за ч.1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Тернопільським відділом поліції ГУНП в Тернопільській області направлено в суд матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ознаками ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Як вбачається із протоколу адміністративне правопорушення ВАД №621806 від 21.01.2025, вказано, що 21.01.2025 о 16 год 15 хв гр. ОСОБА_1 по АДРЕСА_3 вчинила домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно батька ОСОБА_2 , а саме словесно ображала, принижувала, штовхала, чим порушила п. 3, 14 ч.1 ст.1 Закону України ''Про запобігання та протидію домашньому насильству'', за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №621806 від 21.01.2025 ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснивши, що повністю розуміє зміст роз'яснених їй прав, передбачених ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала та вказала, що 21.01.2025 о 16 год 15 хв, а, навпаки, її батько ОСОБА_2 вчинив відносно неї неправомірні дій та застосував фізичне насильство відносно неї, внаслідок чого звернулась за медичною допомогу, про що надала копію консультаційного висновку спеціаліста №612 від 21.01.2025 року та консультаційного висновку спеціаліста №276 від 21.01.2025 року.
Згідно з положеннями ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстава для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадській організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Матеріалами справи не підтверджено фактичні дані, що зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до пунктів 3, 14 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно норм вказаного Закону, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею 173-2 КУпАП, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов'язкової ознаки - можливість настання чи настання фізичної або психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне цього.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При розгляді справи суд також враховує, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП і не може бути перекладено на суд. Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними, допустимими, достовірними й достатніми доказами, які отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як у цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.
Із пояснень особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , наданих у судовому засіданні вбачається, що остання не згідна із порушенням, оскільки не вчиняла домашнього насильства відносно свого батька, а, навпаки, її батько ОСОБА_2 вчинив відносно неї неправомірні дій та застосував фізичне насильство відносно неї, внаслідок чого звернулась за медичною допомогу, про що надала копію консультаційного висновку експерта №612 від 21.01.2025 року та консультаційного висновку спеціаліста №276 від 21.01.2025 року.
Так, відповідно до консультаційного висновку спеціаліста №612 від 21.01.2025 року, виданого Тернопільською міською лікарнею швидкої допомоги, ОСОБА_1 діагностовано ЗЧМТ, струс г/м?, забої кистець рук?, закриту травму грудної клітки?
Згідно з та консультаційним висновком спеціаліста №276 від 21.01.2025 року, ОСОБА_1 діагностовано забій м'яких частин волосистої частини голови.
Також ОСОБА_3 вказала, що за вказаним фактом неправомірних дій щодо неї звернулась до правоохоронних органів.
Враховуючи наведене, доводи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у судовому засіданні, суд приходить до переконання, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, у діяннях ОСОБА_1 не підтверджується доказами у справі.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
За даних обставин, вважаю, що провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності слід закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.9, 173-2, 247, 251, 252, 256, 283, 284, 287, 294 КУпАП, суддя, -
Провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 173-2 КУпАП - закрити, у зв'язку з наявністю обставин, передбачених п. 1 ст. 247 КУпАП, тобто відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя Дуда О.О.