25.06.2025 Справа №607/15646/24 Провадження №1-кп/607/662/2025
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
у складі: головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового ОСОБА_2 ,
під час закритого судового засідання в залі суду у м. Тернополі з розгляду кримінального провадження № 12023211040002873 від 23.12.2023 про обвинувачення: ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 3 ст. 135 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 3 ст. 135 КК України, та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 3 ст. 135 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
потерпілої ОСОБА_7 ,
її представника - адвоката ОСОБА_8 ,
захисників - адвокатів: ОСОБА_9 (бере участь дистанційно), ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
обвинувачених: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
законного представника ОСОБА_12 ,
представника ювенальної превенції ОСОБА_13 ,
встановив:
на розгляді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області перебуває кримінальне провадження № 12023211040002873 від 23.12.2023 про обвинувачення ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
Прокурор ОСОБА_6 через канцелярію суду подав клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_4 терміном на 60 днів без визначення застави, яке у судовому засідання підтримав та мотивував тим, що продовжують існувати ризики того, що остання може: переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні. Також прокурор зазначає про неможливість застосування до ОСОБА_4 більш м'яких запобіжних заходів, таких як застосування застави, домашнього арешту або особистого зобов'язання, оскільки вони не забезпечать її належної поведінки та виконання покладених на неї обов'язків.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_10 заперечив проти задоволення клопотання прокурора, оскільки вважає його необґрунтованим, вина обвинуваченої не доведена. Також зазначив, що обвинувачена має проблеми зі здоров'ям, тривалий час перебуває під вартою. Тому просив суд змінити обвинуваченій запобіжний захід на більш м'який у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання останньої.
Обвинувачена ОСОБА_4 та її законний представник ОСОБА_12 у судовому засіданні підтримали позицію захисника. Також обвинувачена просила змінити їй запобіжний захід на домашній арешт.
Також прокурор ОСОБА_6 через канцелярію суду подав клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 терміном на 60 днів без визначення застави, яке у судовому засіданні підтримав та аргументував тим, що продовжують існувати ризики того, що останній може: переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні. Також прокурор зазначає про неможливість застосування до ОСОБА_3 більш м'яких запобіжних заходів, таких як застосування застави, домашнього арешту або особистого зобов'язання, оскільки вони не забезпечать його належної поведінки та виконання покладених на нього обов'язків.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_9 заперечив проти задоволення клопотання прокурора, мотивуючи тим, що обвинувачений тривалий час перебуває під вартою, на стадії досудового розслідування визнавав вину та надавав викривальні покази щодо себе, а тому просив змінити останньому запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.
Окрім того, прокурор ОСОБА_6 через канцелярію суду подав клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строком на 60 днів дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: з'являтися за першою вимогою до прокурора та суду; не відлучатися за межі Тернопільської області без дозволу прокурора або суду, повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, яке у судовому засіданні підтримав та обґрунтував тим, що продовжують існувати ризики того, що останній може: переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_11 не заперечив проти задоволення клопотання прокурора.
Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.
Представник потерпілої - адвокат ОСОБА_8 у судовому засіданні зазначила, що позиція потерпілої сторони є незмінною. Вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слід застосувати всім обвинуваченим.
У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_7 підтримала позицію свого представника.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання прокурора та матеріали кримінального провадження, суд приходить до такого висновку:
згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого; вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч. 3, 4, 5 ст. 199 КПК України (гл. 18 цього Кодексу) слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу; слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою (обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою).
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Судом встановлено, що ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07.05.2025 обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 востаннє було продовжено строк тримання під вартою на шістдесят днів, тобто до 23:59 05.07.2025.
До вказаної дати суд не має можливості закінчити розгляд вказаного кримінального провадження, оскільки судовий розгляд перебуває на стадії допиту свідків, зокрема, згідно з раніше встановленим порядком та обсягом дослідження доказів, залишилися недопитаними троє свідків, потерпіла та самі обвинувачені.
При розгляді питання про доцільність продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , суд бере до уваги те, що: вони обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 3 ст. 135 КК України, які згідно з ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів, за найтяжче з яких (ч. 2 ст. 121 КК України) передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років позбавлення волі; обставини вчинення кримінальних правопорушень, які інкримінуються ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , зокрема вчинення цих злочинів способом, що має характер особливого мучення, групою осіб, щодо особи, яка має інвалідність; вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченими кримінальних правопорушень, які у повному обсязі дослідженні під час судового розгляду кримінального провадження; шкоду, завдану потерпілій стороні, зокрема смерть особи, та відсутність будь-якого відшкодування зі сторони обвинувачених, що у своїй сукупності обумовлює суспільний інтерес до швидкого встановлення винних осіб і притягнення їх до кримінальної відповідальності. Крім того, вищевикладене дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності поведінку обвинувачених, а тому не зменшилися та продовжують існувати передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України ризики, а саме: переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому кримінальному провадженні.
Також суд відповідно до вимог ст. 178 КПК України враховує дані про особу кожного з обвинувачених, які раніше до кримінальної відповідальності не притягувалися, є особами молодого віку, мають зареєстроване місце проживання та соціальні зв'язки із батьками, однак суд вважає, що ці обставини не є настільки переконливими та вагомими, щоб нівелювати встановлені ризики.
На переконання суду, запобігти встановленим ризикам зможе запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м'який запобіжний захід, а саме цілодобовий домашній арешт, про який просить сторона захисту, не здатен забезпечити виконання обвинуваченими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 процесуальних обов'язків та дотримання ними належної процесуальної поведінки. Наведені стороною захисту доводи в обґрунтування зміни запобіжного заходу не є переконливими для суду та нічим не підтверджені. Доказів про неможливість перебування вказаних обвинувачених в умовах слідчого ізолятору суду не надано.
Таким чином, є необхідним продовжити строк тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а тому клопотання прокурора підлягають задоволенню, а у клопотаннях сторони захисту слід відмовити.
Окрім цього, враховуючи, що в результаті насильницьких дій, які ставляться у вину обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , загинув потерпілий, суд вважає за необхідне не визначати обвинуваченим розмір застави, що не суперечить вимогам п.п. 1, 2 ч. 4 ст. 183 КПК України.
Згідно з ч. 7 ст. 194 КПК України обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04.04.2024 до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави, яку внесено 08.04.2024, та покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, які ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07.05.2025 востаннє було продовжено до 23:59 05.07.2025.
З огляду на: вагомість досліджених у судових засіданнях доказів про вчинення обвинуваченим ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, що свідчить про наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 3 ст. 135 КК України, ступінь тяжкості, характер та фактичні обставини інкримінованих останньому злочинів, їх суспільне значення, суворість передбаченого законом покарання, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки та виконання процесуальних обов'язків обвинуваченим, продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд дійшов висновку про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку дії покладених на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
За таких обставин, суд вважає, що клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 194, 197, 331, 392, 393 КПК України, суд
постановив:
клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_4 , без визначення розміру застави, - задовольнити.
У задоволенні клопотання захисника та обвинуваченої про зміну обвинуваченій ОСОБА_4 запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт - відмовити.
Продовжити обвинуваченій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою на шістдесят днів, тобто до 23:59 23.08.2025.
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , без визначення розміру застави, - задовольнити.
У задоволенні клопотання захисника про зміну обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт - відмовити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк тримання під вартою на шістдесят днів, тобто до 23:59 23.08.2025.
Клопотання прокурора про продовження строку дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, обвинуваченому ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити до 23.08.2025, строк дії, покладених на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: з'являтися за першою вимогою до прокурора та суду; не відлучатись за межі Тернопільської області без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Строк дії ухвали в частині запобіжних заходів - до 23.08.2025 включно.
Копію ухвали надати/надіслати обвинуваченим та начальнику ДУ «Чортківська УВП (№26)».
На ухвалу суду в частині продовження строку тримання під вартою може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції та не зупиняє виконання такої ухвали, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Головуюча суддя ОСОБА_1